ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2021 року
м. Київ
Справа № 916/2479/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Погребняка В.Я.
за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;
за участю представників сторін:
позивача - Тутейко А.В.
відповідача - адвокат Урсу І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon" касаційну скаргу Акціонерного товариства "Одеснафтопродукт"
на постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду
від 19.04.2021
та на рішення Господарського суду Одеської області
від 04.04.2018
у справі № 916/2479/17
за позовом Державної екологічної інспекції Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська область)
до Акціонерного товариства "Одеснафтопродукт"
про стягнення 1 000 199,95 грн.
ВСТАНОВИВ:
1. У жовтні 2017 Державна екологічна інспекція в Одеській області звернулась до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "ОДЕСНАФТОПРОДУКТ" про стягнення збитків нанесених Державі у розмірі 1 000 199,95 грн.
Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанції
2. Рішенням Господарського суду Одеської області від 04.04.2018 по справі №916/2479/17 позов Державної екологічної інспекції в Одеській області до Публічного акціонерного товариства "ОДЕСНАФТОПРОДУКТ" про стягнення 1 000 199,95 грн. задоволено у повному обсязі.
3. Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду, Публічне акціонерне товариство "ОДЕСНАФТОПРОДУКТ" подало апеляційну скаргу.
4. Постановою Південно - західного апеляційного господарського суду від 19.04.2021 у цій справі апеляційну скаргу залишено без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.
Рух касаційної скарги
5. Акціонерне товариство "Одеснафтопродукт" звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою Вих. № 06/346 від 05.05.2021 на постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду від 19.04.2021 та на рішення Господарського суду Одеської області від 04.04.2018 року у справі № 916/2479/17, підтвердженням чого є відбиток вхідного штампу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду на першому аркуші касаційної скарги.
6. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Акціонерного товариства "Одеснафтопродукт" у справі № 916/2479/17 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Погребняка В.Я., судді - Васьковського О.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 12.05.2021.
7. Ухвалою Верховного Суду від 31.05.2021, зокрема, відкрито касаційне провадження у справі № 916/2479/17 за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Одеснафтопродукт" № 06/346 від 05.05.2021 на постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду від 19.04.2021 та на рішення Господарського суду Одеської області від 04.04.2018 у справі № 916/2479/17; призначено розгляд касаційної скарги на 15 червня 2021 о 10:00 год.
Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими аргументами особи, яка подала касаційну скаргу.
8. Не погоджуючись з прийнятою постановою, АТ "Одеснафтопродукт" подано касаційну скаргу в якій останнє просить скасувати оскаржувані рішення та постанову і ухвалити нове рішення яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
9. Касаційну скаргу мотивовано наступним.
9.1 Суди попередніх інстанцій не досліджували зібрані у справі докази для перевірки обставин відсутності вини відповідача у розгерметизації трубопроводу.
9.2 Суд апеляційної інстанції не досліджував зібрані у справі докази для перевірки обставини того, що розрахована позивачем сума не є завданими збитками, як така, що розрахована на підставі прямокутних ділянок розмір та форма яких не збігається з розміром та формою забруднених ділянок неправильної геометричної форми.
9.3 Висновок суду апеляційної інстанції викладений на аркуші 13 постанови про те, що відбір проб ґрунтів були визначені позивачем з порушенням діючих нормативних документів.
9.4 Суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що висновок експерта не спростовує дані вимірювання дійсної площі забруднення станом на 13.04.2017 та не дає відповіді на поставлені на вирішення судової експертизи питання № 2 - 3.
9.5 Висновок суду апеляційної інстанції про те, що факт рекультивації земель за адресою: м. Одеса, 2-й Лиманчик, вул. Наливна, 4а, підтверджує неможливість визначення дійсної площі забруднення судовим експертом спростовується висновком судового експерта.
9.6 Судом апеляційної інстанції не враховано, що судовий експерт не здійснював ніяких припущень у своєму висновку відносно розміру шкоди, а навпаки здійснив конкретний розрахунок розміру шкоди.
9.7 Судом апеляційної інстанції окремо від висновку експерта не було досліджено докази які були надіслані судом на адресу КНДІСЕ.
10. Представник скаржника в судовому засіданні 15.06.2021 підтримала касаційну скаргу з підстав викладених в ній.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
11. Державною екологічною інспекцією Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська область) подано відзив на касаційну скаргу в якому остання просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
12. Представник позивача в судовому засіданні 15.06.2021 заперечив проти касаційної скарги.
Позиція Верховного Суду
13. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
14. Законом України від 15.01.2020 № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон) зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України.
15. Вказаний Закон набрав чинності 08.02.2020.
16. Прикінцевими та перехідними положеннями цього Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
17. З огляду на викладене, в цьому випадку при розгляді вказаної касаційної скарги підлягають застосуванню норми Господарського процесуального кодексу України в редакції чинній з 08.02.2020, в редакції Закону від 15.01.2020 № 460-IX.
18. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
19. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
20. Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
20.1 13.04.2017, відповідно до статті 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Положення про Державну екологічну інспекцію в Одеській області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 12.12.2011 за №136, перевіркою (обстеженням) з виїздом на місце за адресою: м. Одеса, 2-й Лиманчик, вул. Наливна,4-а, встановлено розлив нафти та нафтопродуктів від нафтопроводу ПАТ "Одеснафтопродукт". Вилив нафти здійснився через розгерметизацію нафтопроводу 12 квітня 2017 року о 15 годині 30 хвилин. В результаті розливу відбулося забруднення земельної ділянки нафтою, що є порушенням статті 96 Земельного кодексу України та статті 52 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".
20.2 В ході перевірки були взяті проби ґрунту та складено акт відбору проб ґрунтів №05вх. 13.04.2017. Було здійснено вимірювання площі забруднення земельних ділянок, які складають 468 кв.м. та 187 кв.м. Вимірювання проводилось рулеткою металевою Р-50 УЗК №503 тавро 17.05.2016.
20.3 На час перевірки працювала техніка та робітники у формі з нашивками ПАТ "Одеснафтопродукт". Забруднений ґрунт вивозився спецтехнікою. Було вивезено 3 автомашини номер НОМЕР_1 . Зі слів головного інженера забруднений ґрунт вивозився на територію ПАТ "Одеснафтопродукт".
20.4 Даний факт зафіксовано в Акті від 13.04.2017 б/н, який складено та підписано державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Корольовою Н.М., Петровським О.О., Табаченко О.Б. (т.1 а.с. 19).
20.5 Крім того, в Акті від 13.04.2017 вказано, що перевірка проводилась в присутності головного інженера ПАТ "Одеснафтопродукт" Кучеренко О.В. та міститься примітка: "При проведении замеров и отборов проб не присутствовал. Подтвердить объем замеров не могу".
20.6 Також, матеріали справи свідчать про те, що 13.04.2017 Державною екологічною інспекцією в Одеській області було складено Протокол №000120 про адміністративне правопорушення щодо начальника цеху зливу-наливу ПАТ "Одеснафтопродукт", у якому зазначено, що зазначена особа здійснила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 52 Кодексу України про адміністративне правопорушення, тим, що о 10 год. 30 хв. 13.04.2017 нею було допущено забруднення земель нафтою та нафтопродуктами від нафтопроводу ПАТ "Одеснафтопродукт" за адресою: м. Одеса, 2-й Лиманчик, вул. Наливна,4-а, що є порушенням статті 96 Земельного кодексу України, статті 52 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (т.1 а.с.22).
20.7 Зі змісту даного протоколу вбачається, що у наслідок порушення вимог природоохоронного законодавства державі заподіяна шкода, яка буде обчислена пізніше, на місці правопорушення були відібрані проби: Акт відбору проб ґрунтів №05 від 13.04.2017, порушник з вказаним протоколом був згоден.
20.8 18.07.2017 на адресу ПАТ "Одеснафтопродукт" Держаною екологічною інспекцією в Одеській області було надіслано претензію №62 на суму 1 000 199,95 грн збитків, заподіяних державі порушенням законодавства про охорону земель, внаслідок забруднення земельної ділянки (т.1 а.с.20).
20.9 Зі змісту вищевказаної претензії вбачається, що під час господарської діяльності ПАТ "Одеснафтопродукт" стався прорив нафтопроводу за адресою: м. Одеса, 2-й Лиманчик, вул. Наливна,4-а, що привело до забруднення земельної ділянки площею 468 кв.м. та 187 кв.м. та є порушенням статей 91, 96 Земельного кодексу України, відповідальність за яке передбачена статтею 211 Земельного кодексу України. Даний факт зафіксовано в Акті від 13.04.2017 б/н, який складено державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Одеської області. Внаслідок порушення була заподіяна шкода на суму 1 000 199,95 грн, яка розрахована згідно "Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства", затвердженої наказом Міністра охорони навколишнього природного середовища України від 27 жовтня 1997 року №171, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 5 травня 1998 року за №285/2725 (із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища №149 від 04.04.2007).
20.10 Крім того, до вказаної претензії було додано розрахунок розміру відшкодування збитків на 4-х арк. в 1 прим.
20.11 13.04.2017 провідним спеціалістом - державним інспектором ОНПС Одеської області сектору інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції в Одеській області складено Акт №05 відбору ґрунтів (т.1 а.с. 98).
20.12 Актом №05 від 13.04.2017 зафіксовано, що з метою контролю якості ґрунтів на виконання Наказу Державної екологічної інспекції в Одеській області №201 від 31.03.2017 виконано відбір ґрунтів на території: м.Одеса, селище Вторий Лиманчик, вул. Наливна, буд. 4а,
20.12 У вищевказаному акті зазначено, що відбір проб проведено відповідно до вимог чинних нормативних документів ДСТУ 17.4.3.01-83 "Охорона природи. Ґрунт. Загальні вимоги до відбору проб", з урахуванням вимог ДСТУ 17.4.4.02-84 "Охорони природи. Ґрунту. Методи відбору та підготовки проб для хімічного, бактеріологічного, гельмінтологічного аналізу".
20.13 В Акті №05 відбору ґрунтів від 13.04.2017 засвідчено, що зауважень щодо стану проб і записів з боку відповідача не має.
20.14 Відповідно до акту відбору проб ґрунтів Державною екологічною інспекцією в Одеській області від 13.04.2017 №05 сектором інструментально-лабораторного контролю Державною екологічною інспекцією в Одеській області було складено Протокол вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів №05 від 24.04.2017.
20.15 Отже, позивачем у позовній заяві та претензії №62 від 18.07.2017, адресованій відповідачу, було зазначено, що перевіркою було встановлено, що під час господарської діяльності ПАТ "Одеснафтопродукт" стався прорив нафтопроводу за адресою: м. Одеса, 2-й Лиманчик, вул. Наливна,4-а, що привело до забруднення земельної ділянки площею 468 кв.м. та 187 кв.м. та є порушенням статей 91,96 Земельного кодексу України, відповідальність за яке передбачена статтею 211 Земельного кодексу України.
20.16 Так, позивач зазначає, що внаслідок порушення була заподіяна шкода державі у вигляді збитків на суму 1 000 199,95 грн, яка розрахована згідно "Методики визначення розмірів шкоди, зумовлені забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства", затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27 жовтня 1997 року №171, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 5 травня 1998 року за №285/2725 (із змінами та доповненнями).
20.17 Позовні вимоги позивача обґрунтовано порушенням з боку відповідача положень та норм Земельного кодексу України та Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та направлено на стягнення з Публічного акціонерного товариства "ОДЕСНАФТОПРОДУКТ" збитків у розмірі 1 000 199,95 грн.
21. Аргументи скаржника (пункти 9.1, 9.2, 9.4, 9.5, 9.6 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими, а тому відхиляються Судом з огляду на таке.
21.1 Згідно зі статтею 15 Цивільного Кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
21.2 Відповідно до частини першої статті 16 Цивільного Кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
21.3 Згідно до частин першої та другої статті 20 Господарського Кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
21.4 Відповідно до статті статті 4 Господарського процесуального Кодексу України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
21.5 Таким чином, звертаючись з позовом позивач повинен довести наявність у нього порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
21.6 Згідно статті 1 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об`єктів, пов`язаних з історико-культурною спадщиною.
21.7 Приписами статті 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і не використовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси. Особливій державній охороні підлягають території та об`єкти природно-заповідного фонду України й інші території та об`єкти, визначені відповідно до законодавства України. Державній охороні від негативного впливу несприятливої екологічної обстановки підлягають також здоров`я і життя людей.
21.8 Відповідно до статті 34 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.
21.9 Положеннями статті 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено компетенцію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища.
21.10 Згідно статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
21.11 Згідно приписів статті 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
21.12 Економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, згідно зі статтею 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
21.13 Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.
21.14 Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди встановлено статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
21.15 Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.
В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою, в свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.
21.16 Суди попередніх інстанцій вірно встановили, що предметом доведення у даній справі є, перш за все, встановлення наявності або відсутності з боку відповідача факту порушення вимог природоохоронного законодавства які спричинили заявлені позивачем збитки.
21.17 Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.02.2019 була призначена екологічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз На вирішення судової екологічної експертизи були поставлені наступні питання:
- Яке покриття на час забруднення нафтою мали земельні ділянки, розташовані за адресою: м. Одеса, 2-й Лиманчик, вул. Наливна, 4а?
- Чи відповідає площа забруднення нафтою земельних ділянок, розташованих за адресою: м. Одеса, 2-й Лиманчик, вул. Наливна, 4а, даним, які містяться в Акті Державної екологічної інспекції в Одеській області від 13.04.2017 року?
- Якщо площа забруднення нафтою земельних ділянок, розташованих за адресою: м. Одеса, 2-й Лиманчик, вул. Наливна, 4а, не відповідає даним, які містяться в Акті Державної екологічної інспекції в Одеській області від 13.04.2017 року, то визначити дійсну площу забруднення нафтою земельних ділянок, розташованих за адресою: м. Одеса, 2-й Лиманчик, вул. Наливна, 4а?
- Який розмір збитків був завданий ПАТ "ОДЕСНАФТОПРОДУКТ" державі внаслідок забруднення нафтою земельних ділянок, розташованих за адресою: м. Одеса, 2-й Лиманчик, вул. Наливна, 4а?
21.18 26.10.2020 матеріали даної справи разом з висновком судово-екологічної експертизи від 17.04.2020 повернулись до Південно-західного апеляційного господарського суду.
21.19 Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно з висновком судової інженерно-екологічної експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №4635/19-48 від 21.10.2020 на поставлені питання 1-4 експертом зазначено, що залученими фахівцями, а саме співробітниками Одеської філії ДУ "Держгрунтохорона" Куліджановим Е.В. та Хохряковою А.І., а також представниками ОНУ ім.. Мечнікова Тригуб В.І. в присутності головного інженера ПАТ "ОДЕСНАФТОПРОДУКТ" Кучеренко О.В. з метою визначення якості ґрунтів (визначення вмісту нафтопродуктів) виконано відбір чотирьох проб ґрунтів на території м. Одеса, селище 2-й Лиманчик, вул. Наливна, 4а та складено відповідний акт відбору проб №1 від 12.06.2019. Відповідно до вищевказаного акту, проби відібрані з глибини 0,2 м з чотирьох земельних ділянок: №1 площею 26,392 кв.м. "Земельна ділянка на подвір`ї будинку №4а по вул. Наливній"; №2 площею 28,082 кв.м. "Земельна ділянка під трубопроводами ПАТ "ОДЕСНАФТОПРОДУКТ"; №3 площею 21,998 кв.м. "Фон. Візуально чиста ділянка на відстані 100м" та №4 площею 48,996 кв.м. "Земельна ділянка з майже відсутньою рослинністю". Вищевказаними фахівцями при визначення меж і площ досліджуваних земельних ділянок та відборі проб ґрунту проведена оцінка стану ґрунтової поверхні та рослинності. Лабораторний аналіз вищевказаних проб ґрунту проведено в Державній установі "Лабораторний центр Міністерства охорони здоров`я України на водному транспорті", результати аналізу оформлені протоколом №577 випробувань від 26.06.2019. Відповідно до протоколу №577 від 26.06.2019 в ґрунті земельної ділянки №1 площею 26,392 кв.м. "Земельна ділянка на подвір`ї будинку №4а по вул. Наливній" виявлено нафтопродукти к концентрації 405,0 мг/кг; в ґрунті земельної ділянки №2 площею 28,082 кв.м. "Земельна ділянка під трубопроводами ПАТ "ОДЕСНАФТОПРОДУКТ" виявлено нафтопродукти в концентрації 352,2 мг/кг; в ґрунті земельної ділянки №3 площею 21,988 кв.м. "Фон. Візуально чиста ділянка на відстані 100м" виявлено нафтопродукти в концентрації 262,5 мг/кг; в ґрунті земельної ділянки №4 площею 48,996 кв.м. "Земельна ділянка з майже відсутньою рослинністю" виявлено нафтопродукти в концентрації 251,0 мг/кг. У висновку до протоколу №577 від 26.06.2019 зазначено, що ГДК нафтопродуктів в ґрунті не визначена, не надані розроблені норми для даного підприємства з урахуванням типу ґрунтів. Оцінка забрудненості ґрунту можлива при наявності системи "фонових рівнів". Відповідно до вказаних у протоколі №577 від 26.06.2019 даних, концентрація нафтопродуктів у ґрунті земельної ділянки №4 площею 48,996 кв.м. "Земельна ділянка з майже відсутньою рослинністю" менша за концентрацію нафтопродуктів у ґрунті ділянки №3 площею 21,988 кв.м. "Фон. Візуально чиста ділянка на відстані 100м", тому провести розрахунок розміру шкоди від забруднення земель нафтопродуктами земельної ділянки №4 площею 48,996 кв.м. "Земельна ділянка з майже відсутньою рослинністю" не вбачається за можливе. Розмір можливої шкоди від забруднення земель земельної ділянки №1 площею 26,392 кв.м. "Земельна ділянка на подвір`ї будинку №4а по вул. Наливній" та земельної ділянки №2 площею 28,082 кв.м. "Земельна ділянка під трубопроводами ПАТ "ОДЕСНАФТОПРОДУКТ" становить 47 012,06 грн. та 50 022,46 грн., відповідно. Разом з тим, експертом зазначено, що при розгляді питання наявності підстав для проведення вищевказаних розрахунків з визначення розміру шкоди від забруднення земель нафтопродуктами слід врахувати наступні обставини:
- У додатку №1 до акту відбору проб ґрунтів №1 від 12.06.2019 зазначається, що подвір`я будинку по вул. Наливній, 4а представлено твердим покриттям (асфальт, бетон) та ділянкою ґрунту, площа згідно топогеодезичної зйомки (ділянка №1) -26, 392, кв.м. На ділянці із ґрунтом на подвір`ї вирощується малина, виноград та огірки. Рослини не мають зовнішніх ознак ураження нафтопродуктами (порушення пропорцій, утворення наростів, напливів та ін..).
- Рослинний покрів ділянки №2 природний, площа згідно топогеодезичної зйомки - 28,082 кв.м., представлений різнотрав`ям (пирій, цикорій, свинорий, кульбаба, березка, пустирник та ін.). Такий рослинний покрив формується протягом 10-20 або навіть більше років, помічено рослини вівсяниці лугової, яка з`являється на ділянках приблизно за 15-20 років. Можна зробити висновок, що рослинний покрив ділянки №2 формувався у сприятливих умовах, близьких до природних, тобто без суттєвого втручання людини.
- Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 20 січня 2016 року №94-р "Про визнання таким, що втратили чинність, та такими, що не застосовуються на території України, актів санітарного законодавства", у тому числі ГДК забруднюючих речовин у ґрунтах. За таких обставин, остаточне вирішення питання щодо розміру шкоди від забруднення нафтопродуктами земель досліджуваних земельних ділянок потребує правової кваліфікації.
21.20 Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством (частина перша статті 98 Господарського процесуального кодексу України).
21.21 Відповідно до частини другої статті 98 Господарського процесуального кодексу України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
21.22 Судами попередніх інстанцій вірно встановлено, що факт події та дослідження обставин, що входять до предмета доказування у даній справі мали місце 13.04.2017. Разом з тим, згідно даних Висновку експерта, з метою визначення меж та площ досліджуваних ділянок та якості ґрунтів (визначення вмісту нафтопродуктів) із залученими фахівцями, дослідження здійснено 12.06.2019 року, зі спливом більше двох років.
21.23 Як встановлено судами попередніх інстанцій, 13.04.2017 посадовими особами Інспекції перевіркою (обстеженням) з виїздом на місце за адресою: м.Одеса, 2-й Лиманчик, вул. наливна, 4-а, встановлено факт розливу нафти та нафтопродуктів від нафтопроводу ПАТ "Одеснафтопродукт". Вилив нафто здійснився через розгерметизацію нафтопроводу 12.04.2017 о 15 год. 30 хв., у результаті чого відбулося забруднення земельної ділянки. Згідно Акту від 13.04.2017 б/н, який складено державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Одеської області, зафіксовано: "на час перевірки працювала техніка та робітники у формі з нашивками "ПАТ "Одеснафтопродукт". Забруднений ґрунт вивозився спецтехнікою. Було вивезено три автомашини (т.1 а/с 19). Даний факт підтверджується і самим відповідачем, яким у відзиві на позовну заяву було зазначено, що "замазучений ґрунт з прилеглої території в місці розливу нафти повністю зібрано та перевезено до шламонакопичувача Товариством для подальшого вивезення та утилізації ліцензованою організацією ТОВ "Утільвторпром" (т.1 а/с 133-138).
21.24 Тобто, судами попередніх інстанцій встановлено, що основний об`єкт судової інженерно-екологічної експертизи, а саме ґрунт із вмістом нафтопродуктів задля визначення концентрації такого вмісту, а відтак, і визначення розміру збитків (питання №4 судової експертизи) внаслідок події надзвичайної екологічної ситуації від 13.04.2017 з місяця події за адресою: м.Одеса, 2-й Лиманчик, вул. Наливна, 4-а, було вивезено, що унеможливлює проведення експертного дослідження із вирішенням судовим експертом питання щодо розміру збитків, завданих внаслідок аварійної події 13.04.2017.
21.25 Відповідно до статті 166 Земельного Кодексу України, рекультивація порушених земель - це комплекс організаційних, технічних і біотехнологічних заходів, спрямованих на відновлення ґрунтового покриву, поліпшення стану та продуктивності порушених земель. Землі, які зазнали змін у структурі рельєфу, екологічному стані ґрунтів і материнських порід та у гідрологічному режимі внаслідок проведення гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, підлягають рекультивації. Для рекультивації порушених земель, відновлення деградованих земельних угідь використовується ґрунт, знятий при проведенні гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, шляхом його нанесення на малопродуктивні ділянки або на ділянки без ґрунтового покриву.
21.26 Судом апеляційної інстанції зазначено, що як вбачається із висновку експерта, останній після рекультивації земель ПАТ "Одеснафтопродукт" згідно даних, отриманих 12.06.2019 та 26.06.2019 встановив, що розмір шкоди від забруднення земель земельної ділянки №1 площею 26,392 м2 "Земельна ділянка на подвір`ї будинку №4а по вул. Наливній" та земельної ділянки №2 площею 28,082 м2 "Земельна ділянка під трубопроводами ПАТ "Одеснафтопродукт" становить 47 012 грн та 50 022 грн.
21.27 Згідно статті 211 Земельного Кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність, зокрема, за псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами.
21.28 Відповідно до частини першої статті 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
21.29 Судом апеляційної інстанції також встановлено, що факт рекультивації земель за адресою: м. Одеса, 2-й Лиманчик, вул. Наливна 4-а підтверджує і неможливість визначення дійсної площі забруднення судовим експертом (питання 2-3 судової експертизи). Згідно висновку експерта, проби відбирались з глибини 0,2 м. з чотирьох земельних ділянок: №1 площею 26,392 м2 "Земельна ділянка на подвір`ї будинку №4а по вул. Наливній"; №2 площею 28,082 м2 "Земельна ділянка під трубопроводами ПАТ "Одеснафтопродукт"; №3 площею 21,988 м2 "Фон.Візуально чиста ділянка на відстані 100м" та №4 площею 48,996 м2 "Земельна ділянка з майже відсутньою рослинністю". Згідно Акту від 13.04.2017 б/н, площа забруднення земельних ділянок складає 468 м2 та 187 м2 відповідно.
21.30 Судом апеляційної інстанції надано оцінку висновку експерта та встановлено, що висновок експерта не спростовує дані вимірювання дійсної площі забруднення станом на 13.04.2017 та не дає відповіді на поставлені на вирішення судової експертизи питання №2-3, оскільки, як вбачається з Акта розслідування розгерметизації поза базового трубопроводу №2, викид нафти становив біля 50 метрів, відтак, обрахована площа на забруднених земельних ділянках у розмірах 468 м2 та 187 м2 - є дійсною. Крім того, експертом у висновку не визначено дійсного розміру шкоди, оскільки останній вказує лише про "розмір можливої шкоди від забруднення…".
21.31 Дослідження висновку експерта - це процесуальна дія, спрямована на одержання з висновку експерта відомостей про факти судом і доведення їх до сприйняття учасників процесу. Суд зобов`язаний особисто сприйняти наданий йому висновок експерта з метою його правильної оцінки при винесенні рішення. Досліджуючи висновок експерта, суд повинен перевірити дотримання прав осіб, які беруть участь у справі, під час призначення та проведення експертизи, а також чи було їм надано можливість ознайомитися з висновком експертизи.
21.32 Водночас при перевірці й оцінці експертного висновку суд повинен з`ясувати: чи було додержано вимоги законодавства при призначенні та проведенні експертизи; чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі; компетентність експерта і чи не вийшов він за межі своїх повноважень; достатність поданих експертові об`єктів дослідження; повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком експертизи; обґрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи.
21.33 Згідно зі статтею 104 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
21.34 Встановивши під час розгляду справи, що висновок експерта за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи у даній справі містить неточності, а також припущення, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про те, що висновки викладені в ньому не можуть прийматись до уваги.
21.35 Відповідно до частини першої статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі. (частина перша статті 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").
21.36 Відповідно до Методики визначення розмірів шкоди, зумовлені забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27 жовтня 1997 року №171, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 5 травня 1998 року за №285/2725 (із змінами та доповненнями) зазначено, що Методика визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства (далі - Методика), розроблена відповідно до Законів України "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про відходи" та інших нормативно-правових актів. Методика встановлює порядок розрахунку розмірів відшкодування шкоди суб`єктами господарювання та фізичними особами в процесі їх діяльності через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і поширюється на всі землі України незалежно від форм їх власності. Методика застосовується під час встановлення розмірів шкоди від забруднення (засмічення) земель будь-якого цільового призначення, що сталося внаслідок несанкціонованих (непередбачених проектами, дозволами) скидів (викидів) речовин, сполук і матеріалів, внаслідок порушення норм екологічної безпеки у разі зберігання, транспортування та проведення вантажно-розвантажувальних робіт, використання пестицидів і агрохімікатів, токсичних речовин, виробничих і побутових відходів; самовільного розміщення промислових, побутових та інших відходів. Методика не поширюється на визначення розмірів шкоди, яка завдана земельним ресурсам внаслідок їх радіоактивного і бактеріального забруднення.
21.37 Відповідно до п. 4.1. Методики зазначено, що розміри шкоди обчислюються уповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення земель, протягом шести місяців з дня виявлення порушення.
21.38 З огляду на вищевикладене, судами попередніх інстанцій на основі зібраних та досліджених у справі доказів та фактичних обставин було зроблено висновок про те, що внаслідок вищевказаного порушення була заподіяна шкода державі у вигляді збитків на суму 1 000 199, 95 грн, яка розрахована згідно "Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства", затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27 жовтня 1997 року №171, зареєстрованим в Мінюсті України 5 травня 1998 року за №285/2725 (із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища №149 від 04.04.2007р.).
21.39 Перевіривши здійснений Державною екологічною інспекцією в Одеській області розрахунок заявлених до стягнення збитків, враховуючи відомості акту на предмет дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства, з якого вбачається, що площа забруднення земельної ділянки площею 468м2 та 187м2, суди попередніх інстанцій встановили, що здійснений позивачем розрахунок шкоди у розмірі 1 000 195,95 грн є правильним та обґрунтованим.
21.40 Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
21.41 Із приписів наведеної норми процесуального закону вбачається, що висновки експертів також є доказами у справі.
21.42 Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
21.43 Згідно статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
21.44 Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
21.45 З огляду на викладене, вказані аргументи скаржника фактично зводяться до намагання здійснити переоцінку доказів та прохання надати нову оцінку доказам у справі, що в силу вимог статті 300 Господарського процесуального кодексу України виходить за межі повноважень Верховного Суду.
22. Аргументи скаржника (пункт 9.7 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими, а тому відхиляються Судом з огляду на таке.
22.1 Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.05.2019 клопотання експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України Копаниця О.Б. про залучення фахівців та надання додаткових матеріалів для подальшого проведення судової екологічної експертизи, призначеної ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.02.2019 у справі № 916/2479/17 задоволено. Залучено фахівців Одеської філії ДУ "Інститут охорони грунтів" з метою проведення ґрунтознавчих та агрохімічних досліджень та, на основі отриманих результатів, оконтурювання земельної ділянки, яка зазнала забруднення нафтою (нафтопродуктами). При цьому земельні ділянки, які мають твердже покриття (бетон, асфальт тощо) та поверхню сформовану за рахунок завезеного матеріалу техногенного походження не враховуються. Після оконтурювання (встановлення поворотних точок по межі забрудненого/незабрудненого ґрунту) ухвалено провести вимірювання площі земельної ділянки, яка зазнала забруднення нафтою (нафтопродуктами), залучивши для цього спеціаліста маркшейдера, який має відповідне свідоцтво на право проведення вимірювань. Погоджено строк проведення експертизи понад 90 календарних днів. Продовжено строк виконання клопотання експерта на 2 місяці до отримання результатів дослідження. Зобов`язано ПАТ "ОДЕСНАФТОПРОДУКТ":
- оплатити вартість судової екологічної експертизи відповідно до рахунку № 1677 від 17.04.2019 (докази оплати надати Південно-західному апеляційному господарському суду та Київському науково-дослідному інституту судових експертиз); оплатити проведення ґрунтознавчих та агрохімічних досліджень; документально оформлені результати з визначення площі земельної ділянки, яка зазнала забруднення нафтою (нафтопродуктами), ґрунтознавчих та агрохімічних досліджень направити до Південно-західного апеляційного господарського суду для подальшого скерування на адресу КНДІСЕ разом з матеріалами справи; направити ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду про зупинення провадження від 30.05.2019р. ДУ "Інститу охорони грунтів", ОНУ ім. І.І. Мечникова та/або Українському науковому центрі екологія моря для погодження лабораторних досліджень, докази направлення надати суду апеляційної інстанції; повідомити суд апеляційної інстанції, де буде проведено лабораторне дослідження. Зупинено апеляційне провадження у справі №916/2479/17 на час проведення ґрунтознавчих та агрохімічних досліджень.
22.2 Як встановлено судом апеляційної інстанції, 15.07.2019 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшло клопотання ПАТ "ОДЕСНАФТОПРОДУКТ" про залучення до матеріалів справи документів для проведення екологічної експертизи, а саме: платіжне доручення №966 від 06.06.2019 про сплату 25 120 грн за експертизу №4635/19-48 згідно рахунку №1677 від 17.04.2019; лист від ПАТ "ОДЕСНАФТОПРОДУКТ" до Одеської філії ДУ "Інститут охорони ґрунтів" за №06/519 від 04.06.2019 щодо надання рахунку на оплату робіт по проведенню ґрунтознавчих та агрохімічних досліджень за №69 від 04.06.2019; лист ПАТ "ОДЕСНАФТОПРОДУКТ" до ДУ "Лабораторний центр Міністерства охорони здоров`я України на водному транспорті" за №01/536 від 06.06.2019 щодо надання рахунку на оплату робіт по проведенню ґрунтознавчих та агрохімічних досліджень за №б/н від 12.06.2019; Акт відбору проб ґрунтів №1 від 12.06.2019 та Додаток №1 до Акту відбору проб ґрунтів №1 від 12.06.2019 "Оцінка стану рослинного покриву"; протокол випробувань №577 від 26.06.2019; фотоматеріали досліджуваної земельної ділянки на 9 арк.; лист маркшейдера - ФОП Шушулкова С.Д. щодо можливості виконання клопотання судового експерта та проведення вимірювання площі земельної ділянки, яка зазнала забруднення нафтою (нафтопродуктами) за участю спеціаліста маркшейдера (геодезиста), який має відповідне свідоцтво на право проведення вимірювань; результати топографічної зйомки за адресою: м. Одеса, вул. Наливна. 4А, з нанесенням точок забору проб ґрунту, підрахунок площ відкритого ґрунту у дворі та прилеглій території.
22.3 Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.07.2019 поновлено апеляційне провадження у справі № 916/2479/17. Клопотання ПАТ "ОДЕСНАФТОПРОДУКТ" про залучення до матеріалів справи документів для проведення екологічної експертизи задоволено. Зупинено апеляційне провадження по справі №916/2479/17 за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "ОДЕСНАФТОПРОДУКТ" на рішення господарського суду Одеської області від 04 квітня 2018 року на час проведення судової експертизи. Матеріали справи №916/2479/17 направлено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз для виконання ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.02.2019.
22.4 Із вказаних обставин убачається, що зазначені докази були надіслані судом апеляційної інстанції разом із матеріалами справи до експертної установи для проведення відповідного експертного дослідження.
22.5 Враховуючи наведене, з огляду на те, що судом апеляційної інстанції надавалася оцінка висновку експерта в цілому, як засобу доказування у справі відповідно до приписів статті 73 Господарського процесуального кодексу України, у суду апеляційної інстанції були відсутні підстави для надання оцінки окремим доказам, які надавалися для проведення експертного дослідження та враховувалися судовим експертом при складанні відповідного висновку.
23. Аргументи скаржника (пункт 9.3 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими, а тому відхиляються Судом з огляду на те, що про порушення позивачем діючих нормативних документів при відборі проб ґрунтів суд апеляційної інстанції зазначив на сторінці 13 оскаржуваної постанови в контексті дослідження суті аргументів апеляційної скарги. Тому вказане не є висновком суду апеляційної інстанції, а є зазначенням змісту апеляційної скарги та аргументів скаржника.
24. Розглянувши аргументи скаржника, Суд також зазначає, що незгода із рішенням суду попередніх інстанцій не означає їх незаконність, як і не може вказувати на незаконність рішень його негативні наслідки для скаржника, оскільки настання цих наслідків у випадку прийняття судового рішення не на користь однієї із сторін є звичайним, передбаченим господарським процесом, наслідком. Подана ж касаційна скарга фактично зводиться до спроби переконати Суд у необхідності переглянути зміст рішень, ухвалених судами першої і апеляційної інстанцій, однак Верховний Суд не може ставити під сумнів законне рішення суду лише через незгоду з ним скаржника з підстав суб`єктивного тлумачення його як незаконного.
25. Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
26. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, позиція суду касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
27. У справі, що розглядається, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів першої та апеляційної інстанцій.
28. Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
29. Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
30. Оскаржувані постанова суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції таким вимогам закону відповідають.
31. Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.
32. Вказані вимоги судами першої та апеляційної інстанцій при ухваленні оскаржуваних рішення та постанови були дотримані.
33. Оскільки підстав для скасування рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції немає, то судовий збір за подачу касаційної скарги покладається на скаржника.
Керуючись статтями 240, 300, 301, 304, 308, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 15.01.2020 № 460-IX, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,