ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 червня 2021 року
м. Київ
Справа № 920/456/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кролевець О.А. - головуючий, Вронської Г.О., Губенко Н.М.
за участю секретаря судового засідання Забеліної О.О.
та представників
Позивача: Шляхетський А.Л.
Відповідача: Сафронов М.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Акціонерного товариства "Укргазвидобування" та Акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.03.2021
(головуючий - Яковлєв М.Л., судді Куксов В.В., Шаптала Є.Ю.)
та рішення Господарського суду Сумської області від 25.01.2021
(головуючий - Яковенко В.В., судді Жерьобкіна Є.Ю., Соп`яненко О.Ю.)
у справі №920/456/17
за позовом Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування"
до Акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання"
про стягнення 10 257 788,52 грн.
ВСТАНОВИВ:
1. У зв`язку з перебуванням судді Кондратової І.Д. у відпустці, склад судової колегії суду касаційної інстанції змінився, що підтверджується Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 31.05.2021, який наявний в матеріалах справи.
Короткий зміст позовних вимог
2. Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" (далі - АТ "Укргазвидобування", Позивач) звернулось до Господарського суду Сумської області з позовом до Акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" (далі - АТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання", Відповідач) про стягнення 7 674 156,00 грн попередньої оплати, 792 996,12 грн пені, 1 790 636,40 грн штрафу.
3. Позов обґрунтовано неналежним виконанням АТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" зобов`язань щодо поставки компресорної установки за договором від 27.07.2016 № 739/16.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
4. Рішенням Господарського суду Сумської області від 25.01.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.03.2021, позов задоволено частково. Стягнуто з АТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" на користь АТ "Укргазвидобування" 7 674 156,00 грн попередньої оплати, 396 498,06 грн пені, 895 318,20 грн штрафу та судові витрати. В решті позову відмовлено.
5. Судові рішення мотивовано тим, що:
- Позивачем на виконання умов договору здійснено передоплату у розмірі 30% за договором у сумі 7 674 156,00 грн, Відповідачем товар не поставлено, а тому наявні підстави для повернення попередньої оплати за договором. При цьому, судами відхилено вимоги Відповідача до Позивача про зарахування зустрічних вимог в розмірі 684 361,11 грн, оскільки, станом на 19.07.2017 (момент звернення Відповідача із заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог) зобов`язання Позивача перед Відповідачем не існувало. Також судами відхилено вимогу Відповідача до Позивача про припинення зобов`язань, шляхом зарахування однорідних вимог на суму 109 472,45 грн, оскільки, щодо вказаної суми наявний спір між сторонами;
- встановивши невиконання Відповідачем зобов`язань за договором суди дійшли висновку про наявність правових підстав для нарахування Позивачем Відповідачу 792 996,12 грн пені, за період з 10.03.2017 по 09.04.2017, та 1 790 636,40 грн штрафу. Разом з цим, суд, з урахуванням положень 233 ГК України та ст. 551 ЦК України, оцінивши подану Відповідачем заяву про зменшення розміру заявлених штрафних санкцій на 90 %, дійшов висновку про наявність правових підстав для зменшення штрафних санкцій на 50 % та стягнув з Відповідача на користь Позивача 396 498,06 грн пені та 895 318,20 грн штрафу.
Короткий зміст вимог касаційних скарг та узагальнення їх доводів
6. Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, АТ "Укргазвидобування" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та постанову апеляційного суду в частині відмови у позові та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову.
7. Посилаючись на п. 1 частини 2 ст. 287 ГПК України, скаржник зазначає, що оскаржувані судові рішення прийнято без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 917/1068/17, від 22.01.2019 у справі № 908/868/18, від 13.05.2019 у справі № 904/4071/18, від 18.06.2019 у справі № 914/891/16, від 23.08.2019 у справі № 904/4582/18, від 27.01.2020 у справі № 916/469/19, від 27.02.2019 у справі №910/9765/18, від 12.09.2019 у справі №910/10427/18, від 09.09.2019 у справі № 910/14170/18, внаслідок чого судами неправильно застосовано ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України, та нівельовано свободу договору.
8. АТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" також звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, просить скасувати прийняті у справі судові рішення в частині стягнення з Відповідача на користь Позивача попередньої оплати у розмірі 793 833,56 грн та прийняти нове рішення, яким відмовити у відповідній частині позову.
9. Скаржник зазначає про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме положень ст. 204, 601 ЦК України та ст. 237 ГПК України.
10. При цьому, скаржник, посилаючись на п. 3 частини 2 ст. 287 ГПК України, зазначає про відсутність правового висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Короткий зміст на касаційні скарги
11. Позивачем подано Суду відзив на касаційну скаргу Відповідача, в якому Позивач посилаючись на безпідставність доводів та вимог, викладених Відповідачем у касаційній скарзі, та водночас, вказуючи на те, що судами попередніх інстанцій всебічно та об`єктивно встановлено обставини справи щодо наявності підстав для повернення сплаченої Позивачем Відповідачу попередньої оплати за договором, у зв`язку з чим суди дійшли обґрунтованих висновків про стягнення з Відповідача на користь Позивача суму попередньої оплати. Отже, Позивач просить залишити касаційну скаргу Відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення в частині стягнення попередньої оплати без змін.
12. Відповідач також подав Суду відзив на касаційну скаргу Позивача, в якому посилаючись на безпідставність доводів та вимог, викладених Позивачем у касаційній скарзі, та вказуючи на законність і обґрунтованість судових рішень, в частині зменшення розміру штрафних санкцій, просить залишити касаційну скаргу Позивача без задоволення, а оскаржувані судові рішення в цій частині без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
13. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 27.07.2016 між ПАТ ?Укргазвидобування? (Покупець) і ПАТ ?Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання? (перейменовано у Акціонерне товариство ?Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання?) (Постачальник) укладено договір поставки (закупівлі товару за власні кошти) № 739/16 (далі - договір), згідно з яким Постачальник зобов`язується поставити Покупцю Товар, зазначений у специфікації, що додається до Договору, а Покупець - прийняти і оплатити Товар.
14. Пунктом 1.2. договору визначено, що найменування/асортимент товару, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю товару та загальна вартість вказується у Специфікації.
15. Відповідно до п. 4.1. договору розрахунки проводяться шляхом: попередньої оплати покупцем 30% загальної вартості товару, яка здійснюється на підставі рахунку, наданого постачальником, в розмірі 7 674 156,00 грн. Решта 70% загальної вартості товару в розмірі 17 906 364,00 грн, сплачується Покупцем за фактом поставки після пред`явлення Постачальником рахунка на оплату товару та підписаного сторонами акту приймання-передачі Товару або видаткової накладної, шляхом перерахування коштів на рахунок Постачальника, на умовах, зазначених у Специфікації.
16. Строк поставки, умови та місце поставки Товару, інформація про вантажовідправників і вантажоотримувачів вказуються в Специфікації до Договору (п. 5.1 договору).
17. У п. 1 Специфікації від 27.07.2016 № 1 до договору передбачено поставку компресорної установки 2ГМ10А-2,7/21-151 з газопоршневим двигуном Caterpillar (далі - товар), у кількості 1 шт., загальною вартістю 25 580 520,00 грн. Граничний строк поставки - 210 календарних днів після отримання попередньої оплати, згідно з п. 4.1 Договору - 09.03.2017.
18. Відповідно до п. 5.2 договору, обсяг поставки товару визначається у разнарядках Покупця та узгоджується до поставки Товару. Відвантаження товару проводиться тільки після отримання Постачальником разнарядки. Відвантаження Товару без разнарядки забороняється.
19. Згідно з п. 10.1 договору, договір набирає чинності з дати його підписання і діє до повного виконання Сторонами зобов`язань.
20. 15.02.2017 АТ Укргазвидобування в особі філії ГПУ ?Полтавагазвидобування? направило АТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" лист-разнарядку, у якому повідомило про здійснення 11.08.2016 попередньої оплати в розмірі 30 % - 7 674 156,00 грн та просило поставити товар у передбачений умовами договору строк. Факт оплати підтверджено платіжним дорученням від 11.08.2016 № 263 на суму 7 674 156,00 грн.
21. Позивач неодноразово направляв АТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" листи, зокрема, від 14.03.2017 №11/2-09-2206, від 27.03.2017 №11/2-01-2624, про виконання зобов`язання за договором щодо поставки компресорної установки.
22. Постачальник, станом на 10.04.2017, зобов`язання щодо поставки компресорної установки в кількості 1 шт. не виконав.
23. Відповідно до п. 6.2.5 договору покупець має право відмовитися від товару, який не поставлений у строк, вказаний у Специфікації.
24. АТ ?Укргазвидобування? надіслало Відповідачу вимогу № 2/1-01-3119, про відмову від поставки компресорної установки 2ГМ10А-2,7/21-151, з вимогою повернути попередню оплату в розмірі 7 674 156,00 грн. Зазначену вимогу Відповідач отримав 19.04.2017.
25. З урахуванням ст. 530 ЦК України, кошти Відповідач повинен був повернути до 26.04.2017, проте, зобов`язання з повернення попередньої оплати не виконав.
26. Позивач, 26.04.2017, повторно направив вимогу № 2/1-01-3682 щодо повернення попередньої оплати у сумі 7 674 156,00 грн. Вимога отримана Відповідачем 10.05.2017. Станом на 18.05.2017 Відповідач кошти не повернув.
27. Відповідач, визнав суму заборгованості з повернення авансового платежу лише в розмірі 6 880 322,44 грн. В обґрунтування заперечення щодо стягнення 684 361,11 грн основного боргу Відповідач зазначає, що зобов`язання є таким, що припинено шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог до Позивача на суму 684 361,11 грн, що виникли за договором № 1/161 від 25.07.2003, та підтверджені рішенням Господарського суду Сумської області від 29.09.2005 в справі № 5/507-04.
28. За рішенням Господарського суду Сумської області від 29.09.2005 у справі № 5/507-04 з ПАТ ?Укргазвидобування? на користь ПАТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" стягнуто 684 361,11 грн, у тому числі: основного боргу в сумі 682 543,11 грн, державного мита в сумі 1700,00 грн, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - 118,00 грн.
29. Згідно з повідомленням АТ ?Укргазвидобування? від 31.03.2015 № 19-07-3366-3 здійснено зарахування заборгованості АТ ?Укргазвидобування? перед АТ ?Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання?, за рішенням Господарського суду Сумської області від 29.09.2005 у справі № 5/507-04 в сумі 684 361,11 грн, у рахунок часткового погашення заборгованості за договором від 10.03.2006 № 4/358. Вказане повідомлення АТ ?Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання? отримало 06.04.2015.
30. За рішенням Господарського суду м. Києва від 13.07.2017 у справі № 920/481/17 правочин, який оформлений повідомленням № 19-07-3366-3 від 31.03.2015 про припинення зобов`язань між АТ ?Укргазвидобування? та АТ ?Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання? зарахуванням, суд визнав недійсним.
31. Повний текст рішення Господарського суду м. Києва від 13.07.2017 у справі № 920/481/17 підписано 17.07.2017.
32. АТ ?Укргазвидобування?, в межах встановлених процесуальним законодавством строків, подало апеляційну скаргу, отже, рішення Господарського суду м. Києва від 13.07.2017 у справі № 920/481/17, станом на дату складання заяви про залік зустрічних однорідних вимог від 19.07.2017, не набрало законної сили.
33. Таким чином, станом на 19.07.2017 (момент звернення Відповідача із заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог) зобов`язання Позивача перед Відповідачем зі сплати 684 361,11 грн не існувало. Отже, вимоги Відповідача до Позивача, за заявою від 19.07.2017 № 18-7/796 в сумі 684 361,11 грн про зарахування однорідних зустрічних вимог, не можуть бути враховані в рахунок боргу за попередньою оплатою за договором.
34. У заяві від 31.05.2018 №18-7/784 про залік зустрічних однорідних вимог Відповідач заявляє про зарахування зустрічних однорідних вимог на загальну суму 109 472,45 грн, з посиланням на те, що АТ ?Укргазвидобування? має зобов`язання перед АТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" за рішенням Господарського суду Сумської області від 25.10.2005 у справі № 5/229-04, з оплати виконаних робіт за договором № 1/128 від 17.04.2000.
35. Відповідачем подано суду акт звірки за договором № 739/16 від 27.07.2016, за період з 01.01.2016 по 01.01.2019, на підтвердження заборгованості Позивача перед Відповідачем в сумі 109 472,45 грн, з якого вбачається, що акт складено Газопромисловим управлінням ?Полтавагазвидобування? АТ ?Укргазвидобування?, тоді як даний спір стосується зобов`язань, які виникли між АТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" та АТ ?Укргазвидобування?, при цьому, Позивач заперечує проти такого зарахування.
36. На момент звернення Відповідача із заявою від 31.05.2018 №18-7/784 виконавче провадження з примусового виконання наказу, виданого на виконання рішення Господарського суду Сумської області від 25.10.2005 у справі № 5/229-04, було закінчено 06.03.2014, в подальшому Відповідачем, 22.03.2019, було подано заяву про видачу дубліката наказу (про вказані обставини зазначалось у постанові Верховного Суду від 11.11.2019 по справі №5/229-04).
37. Позивач заперечує проти факту зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 109 472,45 грн. Разом з цим, Відповідачем до заяви від 31.05.2018 №18-7/784 про зарахування зустрічних однорідних вимог, не додано доказів в її обгрунтування.
38. З урахуванням встановленого суди дійшли висновку про відсутність підстав для припинення зобов`язань Відповідача перед Позивачем на суму 109 472,45 грн, шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, оскільки між сторонами існує спір щодо цих вимог.
Позиція Верховного Суду
39. Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи, наведені у касаційних скаргах, заперечення проти задоволення касаційних скарг, викладені у відзивах, Верховний Суд вважає, що касаційне провадження за касаційною скаргою АТ ?Укргазвидобування? відкрите на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України, слід закрити, а касаційну скаргу АТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.
40. Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.
41. Частиною 1 ст. 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
42. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
43. Згідно із статтею 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
44. Як вказувалось між сторонами виникли правовідносини з поставки товару згідно договору, за яким Відповідач зобов`язався поставити Позивачу товар, а Позивач зобов`язався прийняти і оплатити товар.
45. Пунктом 1 Специфікації від 27.07.2016 № 1 до договору визначено товар, що поставляється за договором, а саме компресорна установка 2ГМ10А-2,7/21-151 з газопоршневим двигуном Caterpillar, у кількості 1 шт., загальною вартістю 25 580 520,00 грн. Граничний строк поставки - 210 календарних днів після отримання попередньої оплати, згідно з п. 4.1 договору, а саме - 09.03.2017.
46. На виконання умов договору, 15.02.2017, АТ ?Укргазвидобування? направило АТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" лист-разнарядку, у якому повідомило про здійснення 11.08.2016 попередньої оплати, в розмірі 30 % - 7 674 156,00 грн, та просило поставити товар у передбачений умовами договору строк.
47. Відповідач, станом на 10.04.2017, зобов`язання щодо поставки компресорної установки в кількості 1 шт. не виконав.
48. Статтею 526 ЦК України та статтею 193 ГК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
49. Згідно із статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
50. Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
51. У статті 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
52. Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
53. Згідно умов договору, у разі невиконання Постачальником взятих на себе зобов`язань з поставки Товару у строки, зазначені у специфікаціях до даного Договору, останній сплачує пеню у розмірі 0,1 % від вартості непоставленого або недопоставленого Товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого або недопоставленого Товару (п. 7.1. договору).
54. Зважаючи на зазначене суди дійшли висновків про наявність підстав для стягнення з Відповідача на користь Позивача 7 674 156, 00 грн попередньої оплати. А також, судами визнано правомірним нарахування Позивачем Відповідачу 792 996,12 грн пені та 1 790 636,40 грн штрафу, у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань Відповідачем за договором.
55. Водночас, судами встановлено, що Відповідачем заявлялось клопотання про зменшення розміру нарахованих Позивачем штрафних санкцій на 90 %.
56. Відповідно до частини третьої статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
57. Згідно статті 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу; якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
58. Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
59. Отже, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам: наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром заборгованості, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків), невідповідності розміру пені наслідкам порушення.
60. При цьому, слід зазначити, що чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі статтею 86 ГПК України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
61. Оцінивши подані сторонами докази, на підтвердження своїх вимог і заперечень, враховуючи положення ст. 551 ЦК України, ст. 233 ГК України, суди встановили, що господарська діяльність Відповідача перебуває у тяжкому фінансовому становищі. Так, згідно з довідкою № 18-7/969 від 16.11.2020, Відповідач, має заборгованість із заробітної плати в сумі 366,9 млн грн, за даними Звіту про фінансові результати за 2017 рік, збиток AT ?Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання? становить 1 116 083 000,00 грн, у 2016 році збитки становили 869 168 000,00 грн, згідно Звіту про фінансові результати за 2018 рік збиток становив 2 157 985 000,00 грн, у 2019 році отримано прибутку лише на суму 178 058 000,00 грн за рахунок вивільнення працівників та продажу основних фондів, за даними Звіту про фінансові результати за І Півріччя 2020 року збитковість діяльності Відповідача склала 1 211 505 000,00 грн. Зазначене, викликано низкою несприятливих обставин, зокрема, неналежним станом розрахунків контрагентів з AT ?Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання? за поставлені товари, виконані роботи та надані послуги, та суспільно-політичною ситуацією, що склалася у державі за останні роки, зокрема, забороною експорту до Російської Федерації (поставки становили біля 80%).
Крім того, судом першої інстанції враховано, що невиконання Відповідачем зобов`язань за договором не спричинило Позивачу значних збитків, а стягнення на користь Позивача суми неустойки в повній мірі компенсує знецінення несплачених коштів Відповідачем, тоді як, заявлена Позивачем пеня становить біля 8 % від своєчасно невиконаного зобов`язання, що не є співмірним з розміром невиконаного зобов`язання.
62. З урахуванням зазначеного, суди взявши до уваги майновий стан Відповідача, врахувавши співвідношення розміру неустойки, заявленої Позивачем і завданих йому збитків, а також, інтереси сторін, дійшли висновку про зменшення розміру нарахованих Позивачем штрафних санкцій на 50%, та стягнули з Відповідача на користь Позивача 396 498,06 грн пені та 895 318,20 грн штрафу.
63. Суд касаційної інстанції констатує, що судами було встановлено усі фактичні обставини справи, необхідні для прийняття відповідного рішення та надано їм належну правову оцінку.
64. Згідно з частиною 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
65. Судові рішення у справі Позивачем оскаржуються тільки в частині відмови у стягненні пені та штрафу, а Відповідачем в частині відхилення його заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог до Позивача у розмірі 793 833,56 грн, а тому зважаючи на положення ст. 300 ГПК України, в іншій частині судові рішення судом касаційної інстанції не переглядаються.
66. Посилаючись на п. 1 ст. 287 ГПК України АТ "Укргазвидобування" зазначає, що оскаржувані судові рішення прийнято без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах викладених у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 917/1068/17, від 22.01.2019 у справі № 908/868/18, від 13.05.2019 у справі № 904/4071/18, від 18.06.2019 у справі № 914/891/16, від 23.08.2019 у справі № 904/4582/18, від 27.01.2020 у справі № 916/469/19, від 27.02.2019 у справі №910/9765/18, від 12.09.2019 у справі №910/10427/18, від 09.09.2019 у справі № 910/14170/18, внаслідок чого судами неправильно застосовано ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України, та нівельовано свободу договору.
67. За змістом пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України оскарження судових рішень з підстави, зазначеної в пункті 1 частини 2 цієї статті, можливе за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, у якій подано касаційну скаргу, і у справі, в якій винесено постанову Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
68. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах необхідно розуміти такі рішення, де подібними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (пункт 6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/719/19, постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 757/31606/15-ц).
69. Зі змісту зазначених скаржником у касаційній скарзі постанов, Суд вбачає, що наведені в них висновки стосуються застосування норм права у правовідносинах, які не є подібними до правовідносин у справі, що розглядається.
70. Так, надаючи оцінку наведеним у касаційній скарзі постановам Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 917/1068/17, від 22.01.2019 у справі № 908/868/18, від 13.05.2019 у справі № 904/4071/18, від 18.06.2019 у справі № 914/891/16, від 27.01.2020 у справі № 916/469/19, суд касаційної інстанції констатує, що у кожній конкретній справі судами досліджувались різні за змістом докази, які подавались сторонами для обґрунтування клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій, з посиланням на статтю 233 ГК України та статті 551 ЦК України. У кожній зі справ при застосуванні дискреційних повноважень щодо зменшення неустойки суди виходили зі встановлених ними конкретних обставин, що у свою чергу, не може свідчити про подібність правовідносин у даній справі та у справах, наведених в касаційній скарзі, оскільки рішення у них прийняті за результатами дослідження різних доказів.
71. Судові рішення у справах №910/9765/18, №910/10427/18, № 910/14170/18 також прийнято за іншої фактично-доказової бази (обставин справи та зібраних у них доказах), тобто зазначені справи і ця справа є відмінними за істотними правовими ознаками. Крім того, правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у зазначених справах, є неактуальним, зважаючи на постанову об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.02.2020 у справі № 910/1524/19. Так, у справі № 910/1524/19 колегія суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про необхідність відступлення від правових позицій Верховного Суду, викладених у постановах від 27.02.2019 у справі №910/9765/18, від 09.09.2019 у справі №910/14170/18 та від 12.09.2019 у справі №910/10427/18 щодо обчислення суми штрафу за несвоєчасну доставку вантажу залізницею, виходячи із загальної суми платежів, сплаченої відправником на користь залізниці та відображеної у графі 34 залізничної накладної, та вказала на необхідність здійснення розрахунків штрафу в порядку пункту 116 Статуту залізниць України у відсотковому співвідношенні від суми провізної плати, зазначеної у графі 31 залізничної накладної, залежно від кількості днів прострочення у доставці вантажу.
72. Щодо постанови Верховного Суду від 23.08.2019 у справі № 904/4582/18, у вказаній справі суди позов задовольнили частково, при цьому, суди також відмовили у зменшенні розміру штрафних санкцій, заявлених до стягнення. Верховний Суд залишив без змін судові рішення про часткове задоволення позову. При цьому, касаційний суд, у зазначеній справі, погодився з висновками викладеними у судових рішеннях щодо відмови у зменшенні заявлених до стягнення штрафних санкцій, на підставі ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України, зважаючи на те, що Відповідачем не подано жодних доказів суду, які свідчать про його майновий стан, кредиторську та дебіторську заборгованість, наявність виключних або будь-яких інших обставин, які можуть розглядатись як підстави для зменшення пені та штрафу. Тоді як, в справі, що зараз переглядається Судом, суди попередніх інстанцій, оцінивши подані Відповідачем докази, на підтвердження підстав для зменшення розміру штрафних санкцій, встановили всі обставини необхідні для прийняття обґрунтованого рішення про наявність підстав для зменшення розміру штрафних санкцій, заявленого до стягнення. Отже, висновки судів щодо застосування положень ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України у справі № 904/4582/18 та справі, що зараз розглядається Судом, прийнято за різних встановлених судами обставин при розгляді клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій, що свідчить про неподібність правовідносин у цих справах.
73. Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.
74. Зважаючи на те, що підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, не отримала підтвердження після відкриття касаційного провадження, колегія суддів відповідно до пункту 5 частини 1 статті 296 цього Кодексу дійшла висновку про необхідність закриття касаційного провадження за касаційною скаргою АТ "Укргазвидобування", відкритого на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України.
75. Підставами касаційного оскарження судових рішень АТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" було визначено п. 3 частини 2 ст. 287 ГПК України.
76. Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
77. Зі змісту вказаної норми вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.
78. Отже, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов`язковому дослідженню підлягає також питання щодо необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи.
79. Аргументуючи підстави касаційного оскарження передбачені у пункті 3 частини 2 ст. 287 ГПК України, Відповідач посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме положень ст.ст. 204, 601 ЦК України та ст. 237 ГПК України, оскільки суди, стягуючи заборгованість з попередньої оплати, безпідставно не врахували заяви Відповідача про зарахування зустрічних однорідних вимог. При цьому, скаржник зазначає про відсутність правового висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах.
80. Дослідивши доводи, наведені АТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" у касаційній скарзі, зважаючи на зміст спірних правовідносин Суд зазначає наступне.
81. Відповідно до положень статті 601 ЦК України зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
82. Статтями 202, 203 ГК України визначено, що зобов`язання припиняється, зокрема, зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони. До відносин щодо припинення господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Отже, заява про зарахування зустрічних вимог є одностороннім правочином.
83. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.10.2018 у справі № 914/3217/16 зазначено, що вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим); однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду); строк виконання таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Правило про однорідність вимог поширюється на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення таких вимог. Допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо).
84. З огляду на положення чинного законодавства, зарахування зустрічних однорідних вимог, як односторонній правочин, є волевиявленням суб`єкта правочину, спрямованим на настання певних правових наслідків, у межах двосторонніх правовідносин. Інститут заліку має на меті оптимізувати діяльність двох взаємозобов`язаних, хоч і за різними підставами, осіб. Ця оптимізація полягає в усуненні зустрічного переміщення однорідних цінностей, що становлять предмети взаємних зобов`язань, зменшує ризик сторін, який виникає при здійсненні виконання, а також їх витрати, пов`язані з виконанням.
85. Водночас однією із важливих умов, за наявності якої можливе припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних вимог, є безспірність вимог, які зараховуються, а саме відсутність спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов`язань. Наявність заперечень іншої сторони на заяву про зарахування чи невідповідність будь-якій із наведених умов виключає можливість зарахування у добровільному порядку.
86. Таким чином, для задоволення заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог слід встановити наявність таких умов: зустрічність вимог, однорідність цих вимог, строк виконання яких настав та прозорість вимог, тобто відсутність спору між сторонами щодо характеру зобов`язання, його змісту та умов виконання, оскільки лише за наявності всіх умов у сукупності можливо здійснити таке зарахування.
87. З урахуванням зазначеного, суди дійшли до обгрунтованих висновків, що станом на 19.07.2017 (момент звернення Відповідача із заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог) зобов`язання Позивача перед Відповідачем зі сплати 684 361,11 грн не існувало, а щодо зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 109 472,45 грн між сторонами наявний спір, а тому судами правомірно відхилено вимоги Відповідача про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 793 833,56 грн.
88. Тож доводи АТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" в аспекті спірних правовідносин за відсутності висновку Верховного Суду є безпідставними. Більше того, як свідчить характер цих доводів, останні фактично зводяться до незгоди скаржника із наданою судами оцінкою доказів та переоцінкою обставин справи, що суперечить положенням ст. 300 ГПК України.
89. Ураховуючи викладене, наведена АТ ?Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання? підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, не отримала свого підтвердження під час касаційного перегляду справи, при цьому, судами попередніх інстанцій правильно застосовано положення вищезазначеного законодавства, з огляду на що, колегія суддів дійшла висновку щодо відсутності правових підстав для скасування оскаржуваних судових рішень.
90. Враховуючи наведені положення законодавства та обставини, встановлені судами, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, колегія суддів зазначає, що підстави касаційного оскарження, визначені АТ ?Укргазвидобування? не отримали свого підтвердження, отже суд касаційної інстанції дійшов висновку, відповідно до пункту 5 частини 1 статті 296 цього Кодексу про необхідність закриття касаційного провадження за касаційною скаргою АТ ?Укргазвидобування?. Доводи касаційної скарги АТ ?Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання? також не знайшли підтвердження під час касаційного перегляду, отже, касаційний суд дійшов висновку, що касаційна скарга АТ ?Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання? підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду підлягають залишенню без змін.