ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2021 року
м. Київ
Справа № 917/140/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кролевець О. А. - головуючий, Бакуліна С. В., Губенко Н. М.,
за участю секретаря судового засідання - Забеліної О. О.,
за участю представників:
Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові промислові
технології" - Шевченко Д. А.,
Приватного акціонерного товариства "Кременчуцький завод
технічного вуглецю" - Боровська Н. В.,
Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради
Полтавської області - не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові промислові технології"
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.03.2021
(головуючий - Мартюхіна Н.О., судді Плахов О.В., Шутенко І.А.)
та рішення Господарського суду Полтавської області від 04.11.2020
(суддя - Семчук О.С.)
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові промислові технології"
до Приватного акціонерного товариства "Кременчуцький завод технічного вуглецю"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області
про визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів акціонерів та скасування реєстраційної дії,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. У січні 2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Нові промислові технології" звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Кременчуцький завод технічного вуглецю", про:
- визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства "Кременчуцький завод технічного вуглецю" від 23.10.2019, оформленого протоколом загальних зборів;
- скасування державної реєстрації змін до установчих документів Приватного акціонерного товариства "Кременчуцький завод технічного вуглецю" від 24.10.2019 №15851050036001035; Панкова Юлія Вікторівна; Виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Полтавської області; зміна статутного або складеного капіталу, зміна складу або інформації про засновників.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржуване рішення позачергових загальних зборів акціонерів ПрАТ "Кременчуцький завод технічного вуглецю" від 23.10.2019 всупереч вимог Закону України "Про акціонерні товариства" прийнято з порушенням порядку скликання та проведенням загальних зборів акціонерів, а також порушує права та охоронювані законом інтереси ТОВ "Нові промислові технології" як акціонера відповідача, що виражається у суттєвому зменшенні обсягу акцій позивача в статутному капіталі ПрАТ "Кременчуцький завод технічного вуглецю".
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3. Рішенням Господарського суду Полтавської області від 04.11.2020, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 17.03.2021, в позові відмовлено повністю.
4. Суди мотивували свої висновки тим, що позивачем документально не підтверджено наявності права власності на акції ПрАТ "Кременчуцький завод технічного вуглецю", у зв`язку з чим не доведено, що станом на момент прийняття оскаржуваного рішення загальних зборів акціонерів (23.10.2019) позивач був акціонером відповідача, що свідчить про відсутність будь-яких порушених прав та охоронюваних законом інтересів ТОВ "Нові промислові технології".
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення їх доводів
5. Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, ТОВ "Нові промислові технології" звернулось з касаційною скаргою, у якій просить рішення та постанову судів попередніх інстанцій скасувати, та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
6. Підставою касаційного оскарження є п.п. 1, 3, 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України. Так, скаржник стверджує, що в оскаржуваних рішеннях суди не врахували правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 11.08.2020 у справі №910/4919/19, від 30.07.2019 у справі 914/1431/18, від 13.03.2018 у справі 911/1506/17 та від 24.04.2019 у справі № 914/921/18 та від 27.06.2019 у справі № 235/6552/15-к.
7. Крім того, скаржник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах: абз. 2 ст. 1, а,з. 2 ч. 1 ст. 5, абз. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин), ч. 1 ст. 4, ч. 2 ст. 4 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин), ст. 1 Протоколу № 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
8. Також скаржник стверджує, що суди не дослідили зібрані у справі докази та суд першої інстанції необґрунтовано відхилив клопотання позивача про витребування доказів та приєднання до матеріалів справи доказів, не здійснив огляду доказів та не розглянув заяву позивача, подану в порядку ч. 7 ст. 82 ГПК України щодо огляду місця збереження даних в мережі Інтернет з метою встановлення та фіксування їх змісту щодо встановлення обставин, які мали значення для правильного вирішення спору.
9. Скаржник, у тому числі, зазначає, що суди безпідставно не врахували, обставини, встановлені в рішенні Господарського суду Полтавської області віл 20.05.2010 у справі №20/58, а також те, що перебування на розгляді суду справи №910/2377/19 щодо визнання за позивачем права власності на відповідні акції у ПрАТ "Кременчуцький завод технічного вуглецю" не може бути підставою для відмови у позові у даній справі.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
10. ПрАТ "Кременчуцький завод технічного вуглецю" подало відзив на касаційну скаргу, у якому просить рішення та постанову судів попередніх інстанцій залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
11. 07.10.2019 на веб-сайті загальнодоступної інформаційної бази даних Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про ринок цінних паперів - www.stockmarket.gov.ua за інтернет-адресою: http//stockmarket.gov.ua/cabinet/ show/18445 було розміщено повідомлення про проведення загальних зборів акціонерів ПрАТ "Кременчуцький завод технічного вуглецю" 23.10.2019 о 10:00 год.
12. Згідно з текстом вказаного повідомлення ПрАТ "Кременчуцький завод технічного вуглецю" (місцезнаходження: 39609, м. Кременчук, вул. Свіштовська, 4) повідомило про проведення позачергових загальних зборів ПрАТ "Кременчуцький завод технічного вуглецю", які скликаються в порядку, визначеному ч. 5 ст. 47 Закону України "Про акціонерні товариства": місце реєстрації акціонерів та проведення загальних зборів: 39609, м. Кременчук, вул. Свіштовська, 4, актовий зал; дата та час проведення загальних зборів - 23.10.2019 о 10 год. 00 хв.; час початку та закінчення реєстрації акціонерів для участі у загальних зборах - з 9:00 год. до 9:45 год. 23.10.2019; дата складання переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах - 24 год. 17.10.2019.
13. Вказане повідомлення про проведення загальних зборів містить порядок денний та проект рішення. Пункт 3 порядку денного містить наступний проект рішення:
"1. Внести та затвердити зміни та доповнення до статуту Товариства шляхом викладення його в новій редакції.
2. Надати повноваження Директору Товариства підписати нову редакцію статуту Товариства та здійснити всі необхідні дії для державної реєстрації нової редакції статуту з правом видачі відповідних довіреностей (з правом передоручення)".
Серед пунктів порядку денного вказаних загальних зборів міститься також пункт 4 "Про схвалення вступу Товариства до складу учасників іншого суб`єкта господарювання", яким передбачено наступний проект рішення:
"Схвалити вступ Приватного акціонерного товариства "Кременчуцький завод технічного вуглецю" до складу учасників іншого суб`єкта господарювання - Товариства з обмеженою відповідальністю "Об`єднання "Хорс", з майновим внеском вартістю (Згідно переліку) ".
14. Також у повідомленні зазначено наступне: "У зв`язку з тим, що загальні збори проводяться згідно з ч. 5 ст. 47 Закону України "Про акціонерні товариства", наглядовою радою затверджений порядок денний загальних зборів, проекти рішень і бюлетені для голосування з питань порядку денного, а також прийняте рішення про те, що повідомлення про скликання загальних зборів здійснюється не пізніше, ніж за 15 днів до дати їх проведення. Тому акціонери не можуть вносити пропозиції щодо порядку денного загальних зборів".
15. Звертаючись з даним позовом, позивач зазначає, що він є акціонером ПрАТ "Кременчуцький завод технічного вуглецю", що підтверджується Випискою про стан рахунку у цінних паперах № 003111 від 29.12.2012, згідно з якою позивач є власником 115 817 простих іменних акцій ПрАТ "Кременчуцький завод технічного вуглецю", та посилається на порушення його прав у зв`язку з вказаними обмеженнями щодо внесення пропозицій щодо питань, включених до порядку денного загальних зборів Товариства.
16. Крім того, позивач стверджує, що в самому повідомленні від 07.10.2019 зазначено про проведення загальних зборів відповідача станом на 02.10.2019 (дата складання переліку осіб, яким надсилається повідомлення про проведення загальних зборів), наглядовій раді відповідача починаючи з 02.10.2019 (тобто за 21 день до дня проведення загальних зборів) було відомо, що позачергові загальні збори відповідача скликаються на 23.10.2019. Однак, незважаючи на це, наглядова рада прийняла рішення, що повідомлення про скликання позачергових загальних зборів відповідача здійснюється не пізніше ніж за 15 днів до дати їх проведення. Вказане, на думку позивача, свідчить про свідомі дії відповідача спрямовані на виключення можливості всім іншим акціонерам відповідача скористатися своїм законним правом вносити пропозиції до порядку денного, як це передбачено ч. 1 ст. 38 Закону України "Про акціонерні товариства".
17. Також позивач вказує, що повідомлення від 07.10.2019 про проведення загальних зборів відповідача 23.10.2019 суперечить і не відповідає п. 7 ч. 35 Закону України "Про акціонерні товариства", згідно з якими повідомлення про проведення загальних зборів акціонерного товариства має містити такі дані: про права, надані акціонерам відповідно до вимог ст.ст. 36, 38 цього Закону, якими вони можуть користуватися після отримання повідомлення про проведення загальних зборів, а також строк, протягом якого такі права можуть використовуватися.
18. На думку позивача, в порушення приписів п. 7 ч. 3 ст. 35 Закону України "Про акціонерні товариства" вказане повідомлення від 07.10.2019 про проведення загальних зборів відповідача не тільки не містить даних, визначених п. 7 ч. 3 ст. 35 Закону, але і порушує права та охоронювані законом інтереси акціонерів, виходячи із тієї умови, що акціонери не можуть вносити пропозиції щодо порядку денного загальних зборів.
19. Позивач зазначає, що рішення позачергових загальних зборів акціонерів відповідача від 23.10.2019 суттєво змінює і впливає на права позивача, оскільки внаслідок його прийняття значно зменшився обсяг акцій позивача у процентному відношенні до загальної кількості акцій відповідача.
20. Так, вказаним рішенням внесено та затверджено зміни та доповнення до статуту відповідача шляхом викладення його у новій редакції за результатами проведеного відповідачем збільшення розміру статутного капіталу відповідача з 1220950,50 грн до 12209505,00 грн за рахунок додаткових внесків серед визначеного відповідачем кола акціонерів шляхом розміщення додаткових простих іменних акцій у кількості 10465290 штук існуючої номінальної вартості - 1,05 грн кожна.
21. Позивач стверджує, що наведене призвело до зменшення обсягу акцій позивача з 9.9601% акцій ПрАТ "Кременчуцький завод технічного вуглецю" при розмірі статутного капіталу 1220950,50 грн до відповідного зменшення розміру пакету акцій позивача по відношенню до нового розміру статутного капіталу відповідача у розмірі 12209505,00 грн.
22. На підставі оскаржуваного рішення позачергових загальних зборів акціонерів відповідача 24.10.2019 проведено державну реєстрацію змін до установчих документів відповідача, у тому числі, щодо зміни статутного або складеного капіталу. Про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 16.01.2020 за №1006198801, згідно з яким Виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області щодо відповідача проведено реєстраційну дію: "Державну реєстрація змін до установчих документів юридичної особи; 24.10.2019 15851050036001035; Панкова Юлія Вікторовна; Виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Полтавської області; зміна статутного або складеного капіталу, змін складу або інформації про засновників".
23. З огляду на те, що державну реєстрацію змін до установчих документів відповідача від 24.10.2019 здійснено на підставі оскаржуваного рішення загальних зборів, вказана реєстраційна дія, на думку позивача, підлягає скасуванню відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".
Позиція Верховного Суду
24. За змістом ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи.
25. При цьому, відповідно до приписів вказаної статті суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
26. Щодо оскарження рішень судів попередніх інстанцій на підставі п. 1 ст. ст. 287 ГПК України, суд касаційної інстанції зазначає наступне.
27. Як було зазначено, на підтвердження наявності підстав для касаційного оскарження судових рішень у даній справі, передбачених п. 1 ст. ст. 287 ГПК України, позивач посилається на те, що суди не врахували правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 11.08.2020 у справі №910/4919/19, від 30.07.2019 у справі 914/1431/18, від 13.03.2018 у справі 911/1506/17 та від 24.04.2019 у справі № 914/921/18 та від 27.06.2019 у справі № 235/6552/15-к.
28. Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (зокрема, постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/719/19).
29. Зі змісту перелічених судових рішень Верховний Суд вбачає, що наведені в них висновки Верховного Суду стосуються застосування норм права у правовідносинах, які не є подібними до правовідносин у справі, що розглядається.
30. Так, посилаючись на постанову Верховного Суду від 11.08.2020 у справі №910/4919/19, скаржник зазначає про неврахування судами висновку щодо застосування ч. 4 ст. 75 ГПК України. У вказаній справі Верховний Суд, з посиланням на положення ч. 4 ст. 75 ГПК України, відхилив твердження скаржника про недоведеність виконання підприємством робіт на спірну суму, як такі, що зводяться виключно до безпідставних заперечень щодо законності та обґрунтованості постанови Верховного Суду від 28.11.2018 у справі №910/24853/13, якою встановлено відповідні обставини.
31. Посилаючись на постанову Верховного Суду від 13.03.2018 у справі №911/1506/17 скаржник стверджує про неврахування судами висновку щодо застосування ч. 2 ст. 4 ГПК України. Скаржник зауважує, що у вказаній постанові Верховний Суд вказав, що вирішуючи спір, суд має перевірити наявність у особи, яка звертається з позовом, порушеного права чи охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано цей позов, з`ясувати у чому полягає порушення цих прав та інтересів. При цьому посилаючись на наведені висновки, Верховний Суд скасував рішення судів попередніх інстанцій про задоволення позову.
32. Щодо постанови Верховного Суду від 24.04.2019 у справі № 914/921/18 скаржник стверджує про неврахування судами викладеного у ній висновку щодо застосування ч. 4 ст. 236 ГПК України, а саме про те, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені саме в постановах Верховного Суду.
33. Разом з тим, у даній справі № 917/140/20 суди, врахувавши положення ч. 4 ст. 75 ГПК України, відхилили доводи позивача про те, що рішенням Господарського суду Полтавської області від 20.05.2010 та постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 09.07.2010 у справі №20/58 підтверджується набуття позивачем прав власності на акції ПрАТ "Кременчуцький завод технічного вуглецю". При цьому суди виходили з встановлених обставин про те, що у справі №20/58 судами не досліджувались обставини наявності у позивача статусу акціонера відповідача станом на момент проведення оскаржуваних загальних зборів акціонерів від 23.10.2019. Крім того, суди перевірили наявність у позивача, порушеного права чи охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано цей позов, та встановивши недоведеність позивачем статусу акціонера відповідача, дійшли висновку щодо відсутності у позивача порушеного права. А також, з оскаржуваних судових рішень вбачається, що у справі №917/140/20 суди вирішували спір з посиланням на правові позиції Верховного Суду.
34. Отже, зі змісту судових рішень у даній справі вбачається, що висновки судів попередніх інстанцій не суперечать висновкам, що викладені у постановах Верховного Суду. Такі висновки не є різними, а зроблені з урахуванням різних фактичних обставин справ, що не дає підстав вважати правовідносини у даній справі та справах, на які посилається скаржник, подібними.
35. Посилання скаржника на постанову Верховного суду від 27.06.2019 у справі № 235/6552/15-к також є безпідставним, оскільки викладені у ній висновки (про які зазначає скаржник у касаційній скарзі) стосуються оцінки доказів у межах кримінального провадження із застосуванням ст. ст. 86, 94 КПК України, який не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
36. Отже, наведене не дає можливості касаційному суду проводити касаційний перегляд оскаржуваних судових рішень з підстави, визначеної п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, оскільки неподібність правовідносин у справі, що переглядається та справах, які розглядалися Верховним Судом виключає здійснення касаційного провадження з вказаної підстави.
37. За змістом п. 5 ч. 1 ст. 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.
38. Отже, касаційне провадження за касаційною скаргою на рішення та постанову судів попередніх інстанцій з підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, підлягає закриттю
39. Разом з тим, Верховний Суд враховує, що касаційна скарга подана також з підстав оскарження, передбачених п.п. 3, 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України, за якою відсутні підстави для закриття провадження, та виходить з наступного.
40. Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
41. Ця норма права визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
42. Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
43. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення.
44. З огляду на положення статей 15, 16 ЦК України підставою для захисту цивільного права чи охоронюваного законом інтересу є його порушення, невизнання чи оспорення.
45. Відповідно до пункту 1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
46. Відтак задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності в нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) цього права відповідачем з урахуванням належно обраного способу судового захисту.
47. За змістом ч. 1 ст. 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
48. Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про акціонерні товариства" корпоративні права - сукупність майнових і немайнових прав акціонера - власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами.
49. За приписами ст. 25 Закону України "Про акціонерні товариства" кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на: 1) участь в управлінні акціонерним товариством; 2) отримання дивідендів; 3) отримання у разі ліквідації товариства частини його майна або вартості частини майна товариства; 4) отримання інформації про господарську діяльність акціонерного товариства.
Одна проста акція товариства надає акціонеру один голос для вирішення кожного питання на загальних зборах, крім випадків проведення кумулятивного голосування.
Акціонери - власники простих акцій товариства можуть мати й інші права, передбачені актами законодавства та статутом акціонерного товариства.
50. Станом на час проведення оскаржуваних загальних зборів акціонерів ПрАТ "Кременчуцький завод технічного вуглецю" (23.10.2019), так само як і на даний час, правові засади функціонування депозитарної системи України, порядок реєстрації та підтвердження прав на емісійні цінні папери та прав за ними у системі депозитарного обліку цінних паперів, а також порядок проведення розрахунків за правочинами щодо емісійних цінних паперів регулюються Закон України "Про депозитарну систему України".
51. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про депозитарну систему України" депозитарна діяльність - діяльність професійних учасників депозитарної системи України та Національного банку України щодо надання послуг із зберігання та обліку цінних паперів, обліку і обслуговування набуття, припинення та переходу прав на цінні папери і прав за цінними паперами та обмежень прав на цінні папери на рахунках у цінних паперах депозитарних установ, емітентів, депозитаріїв-кореспондентів, осіб, які провадять клірингову діяльність, Розрахункового центру з обслуговування договорів на фінансових ринках, депонентів, номінальних утримувачів, а також надання інших послуг, які відповідно до цього Закону мають право надавати професійні учасники депозитарної системи України.
52. У ст. 4 Закону України "Про депозитарну систему України" передбачено, що система депозитарного обліку цінних паперів - сукупність інформації, записів про емісійні цінні папери (вид із зазначенням типу, номінальна вартість і кількість, реєстр кодів цінних паперів (міжнародних ідентифікаційних номерів цінних паперів), обмеження обігу тощо) на рахунках у цінних паперах власників таких рахунків; інформації про емітентів; про власників цінних паперів, які мають права за цінними паперами та права на цінні папери; про обмеження прав на цінні папери та прав за цінними паперами; про осіб, уповноважених власниками цінних паперів (управителів, заставодержателів, інших осіб, наділених відповідними правами щодо цінних паперів); про номінальних утримувачів; інші дані, що дають змогу ідентифікувати емісійні цінні папери і зазначених осіб; інша передбачена законодавством інформація. Набуття і припинення прав на цінні папери і прав за цінними паперами здійснюються шляхом фіксації відповідного факту в системі депозитарного обліку.
53. Згідно з приписами ст. 1 Закону України "Про депозитарну систему України" власник рахунка у цінних паперах - особа, якій професійним учасником депозитарної системи України та/або Національним банком України відкрито рахунок у цінних паперах.
54. Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" акція - іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.
55. За змістом ст. 6 Закону України "Про депозитарну систему України" депозитарний облік цінних паперів - облік цінних паперів, прав на цінні папери та їх обмежень на рахунках у цінних паперах (далі - депозитарний облік). При цьому облік прав на цінні папери конкретного власника ведеться виключно депозитарними установами (крім обліку прав на цінні папери, які обліковуються на рахунку номінального утримувача), Національним банком України у визначених цим Законом випадках і депозитаріями-кореспондентами, номінальними утримувачами чи їх клієнтами, а облік цінних паперів і прав за цінними паперами - виключно Центральним депозитарієм або Національним банком України.
56. Частиною 1 ст. 8 Закону України "Про депозитарну систему України" визначено, що підтвердженням прав на цінні папери та прав за цінними паперами, що існують в бездокументарній формі, а також обмежень прав на цінні папери у певний момент часу є обліковий запис на рахунку в цінних паперах депонента в депозитарній установі, а якщо права на відповідні цінні папери обліковуються на рахунку в цінних паперах номінального утримувача - обліковий запис на рахунку в цінних паперах власника цінних паперів в обліковій системі номінального утримувача, клієнта номінального утримувача.
57. Частиною 2 ст. 8 Закону України "Про депозитарну систему України" визначено, що виписка з рахунка в цінних паперах номінального утримувача є документальним підтвердженням наявності на певний момент часу прав на цінні папери на рахунку номінального утримувача, що належать клієнтам номінального утримувача або клієнтам клієнта номінального утримувача, та не є підтвердженням права власності на цінні папери.
58. Отже, реалізація права власності на набуті цінні папери можлива після належного їх оформлення - видачі особі сертифіката (при документарній формі випуску) або зарахування цінних паперів на рахунок особи та отримання нею виписки з рахунку у цінних паперах (при бездокументарній формі випуску).
59. Документальним підтвердженням наявності на певний момент часу прав на цінні папери та прав за цінними паперами депонента (у разі зарахування цінних паперів на депозит нотаріуса - відповідного кредитора) є виписка з рахунка в цінних паперах депонента, яка видається депозитарною установою на вимогу депонента або в інших випадках, установлених законодавством та договором про обслуговування рахунка в цінних паперах.
60. На підтвердження набуття акцій ТОВ "Нові промислові технології" у розмірі 115817 штук ПрАТ "Кременчуцький завод технічного вуглецю" позивачем було надано копію виписки про стан рахунку у цінних паперах № 003111, надану Акціонерним товариством "Банк фінанси та кредит", станом на 29.12.2012, відповідно до якої позивач є власником 115 817 акцій відповідача.
61. У ст. 1 Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" (в редакції, чинній на момент видачі виписки №003111 від 29.12.2012) зазначено, що власник цінних паперів - це особа, яка має право власності на цінні папери відповідно до закону та/або договору управління майном. Реєстр власників іменних цінних паперів - це складений реєстратором на певну дату список власників іменних цінних паперів та номінальних утримувачів. Сертифікат - бланк цінного паперу, який видається власнику цінного паперу (цінних паперів) і містить визначені законодавством реквізити та назву виду цінного паперу (акція, облігація тощо) або найменування "сертифікат акцій (облігацій тощо)" і засвідчує право власності на цінний папір (цінні папери).
62. Відповідно до ст. 5 вказаного Закону (у відповідній редакції) іменні цінні папери, випущені в документарній формі (якщо умовами емісії спеціально не зазначено, що вони не підлягають передачі), передаються у порядку, встановленому для відступлення права вимоги (цесії). У разі відчуження знерухомлених іменних цінних паперів право власності переходить до нового власника з моменту зарахування їх на рахунок власника у зберігача. Права на участь в управлінні, одержання доходу тощо, які випливають з іменних цінних паперів, можуть бути реалізовані з моменту внесення змін до реєстру власників іменних цінних паперів.
63. Ведення реєстрів власників іменних цінних паперів передбачає облік та зберігання протягом певних строків інформації про власників іменних цінних паперів та про операції, внаслідок яких виникає необхідність внесення змін до реєстру власників іменних цінних паперів (ч. 4 ст. 9 Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" (у відповідній редакції).
64. Підставою для внесення змін до реєстру власників іменних цінних паперів є документи, згідно з якими переходить право власності на відповідні іменні цінні папери. Реєстратор зобов`язаний протягом трьох робочих днів від дати прийняття документів у порядку, визначеному Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, внести зміни до реєстру власників іменних цінних паперів або надати мотивовану відповідь про відмову у внесенні таких змін.
65. Судами встановлено, що позивачем не надано доказів на підтвердження звернення ТОВ "Нові промислові технології" до реєстратора щодо внесення змін до реєстру власників іменних цінних паперів ПрАТ "Кременчуцький завод технічного вуглецю" або відповіді про відмову у внесенні таких змін, а також доказів внесення змін до реєстру власників іменних цінних паперів ПрАТ "Кременчуцький завод технічного вуглецю" у 2012 році та станом на 2008 рік (на момент коли за твердження позивача ним було придбано акції ПрАТ "Кременчуцький завод технічного вуглецю").
66. Судами також встановлено, що облік цінних паперів ПрАТ "Кременчуцький завод технічного вуглецю" здійснюється депозитарною установою, а саме ТОВ "БЮРО ІНВЕСТИЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ" на підставі договору про відкриття рахунків у цінних паперах власникам іменних цінних паперів ВАТ "Кременчуцький завод технічного вуглецю" № 26-3 від 20.06.2012. При цьому ТОВ "БЮРО ІНВЕСТИЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ" одноособово здійснює облік прав власності на 100% акцій емітента на рахунках у цінних паперах депонентів, відкритих в депозитарній установі.
67. На підставі відповіді ТОВ "БЮРО ІНВЕСТИЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ" на запит відповідача вих. № 332 від 17.03.2020 встановлено, що ТОВ "Нові промислові технології" не є акціонером ПрАТ "Кременчуцький завод технічного вуглецю" станом на дату подання цього запиту, не було акціонером станом на 24.01.2020 (дата підписання позову) і не було акціонером емітента (ПрАТ "Кременчуцький завод технічного вуглецю") у 2019 році.
68. Також судами встановлено, що позивач не звертався до вищевказаної депозитарної установи з метою відкриття рахунку у цінних паперах.
69. Отже, надавши оцінку усім наявним у матеріалах справи доказам, суди встановили, що виписка про стан рахунку у цінних паперах № № 003111, надана АТ "Банк фінанси та кредит", станом на 29.12.2012, не є документом, який підтверджує те, що позивач був акціонером відповідача на момент скликання та проведення загальних зборів акціонерів відповідача від 23.10.2019 чи на момент подання даного позову до суду.
70. Крім того, суди зауважили, що в провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/2377/19 за позовами за позовами ПрАТ "Кременчукм`ясо", ПрАТ "АвтоКраз", ТОВ "Нові промислові технології", ТОВ "Ді.Ер.Ай" до ТОВ "Хімекс Лімітед", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - ПрАТ "Кременчуцький завод технічного вуглецю", про визнання прав власності та витребування майна, та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - ПрАТ "Кременчуцький завод технічного вуглецю" до ТОВ "Хімекс Лімітед", ТОВ "Нові промислові технології" про визнання прав власності та витребування майна.
71. Предметом позову у вказаній справі, зокрема, є визнання права власності ТОВ "Нові промислові технології" на акції ПрАТ "Кременчуцький завод технічного вуглецю". Судами встановлено, що станом на час розгляду спору у даній справі № 917/140/20 рішення у справі № 910/2377/19 не прийнято.
72. Таким чином, надавши оцінку матеріалам справи, встановивши, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження наявності у нього права власності на акції у ПрАТ "Кременчуцький завод технічного вуглецю" станом на момент проведення оспорюваних загальних зборів, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про те, що за таких обставин у позивача відсутні підстави стверджувати про порушення його прав оспорюваним рішенням загальних зборів відповідача, у зв`язку з чим обґрунтовано відмовили у задоволенні позовних вимог.
73. Доводи касаційної скарги про те, що перебування на розгляді суду справи №910/2377/19 щодо визнання за позивачем права власності на відповідні акції позивача у ПрАТ "Кременчуцький завод технічного вуглецю" не може бути підставою для відмови у позові у даній справі відхиляються судом касаційної інстанції, оскільки в основу рішення у даній справі щодо відмови у позові покладено саме відсутність наданих у даній справі позивачем доказів щодо наявності у нього прав акціонера відповідача.
74. При цьому посилання позивача на те, що судами безпідставно не було враховано обставини, встановлені рішенням Господарського суду Полтавської області від 20.05.2010 у справі № 20/58, що набрало законної сили, також відхиляються судом касаційної інстанції, оскільки у вказаному рішенні встановлено, що ТОВ "Нові промислові технології" було акціонером ПрАТ "Кременчуцький завод технічного вуглецю" станом на 26.04.2010, однак вказане рішення не може підтверджувати обставини наявності у ТОВ "Нові промислові технології" статусу акціонера ПрАТ "Кременчуцький завод технічного вуглецю" станом на момент проведення оскаржуваних у даній справі загальних зборів акціонерів відповідача від 23.10.2019.
75. Щодо доводів скаржника про те, що суд першої інстанції необґрунтовано відхилив клопотання позивача про витребування доказів та приєднання до матеріалів справи доказів, Верховний Суд зазначає наступне.
76. Так, з матеріалів справи вбачається, що до місцевого суду надійшло клопотання позивача від 09.09.2020 про поновлення строку для подання доказів та приєднання до матеріалів справи доказів. У вказаному клопотанні позивач зазначав про неможливість подання ним додаткових доказів у попередніх засіданнях, у зв`язку з заходами, запровадженими постановою Кабінету Міністрів України ""Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" № 211 від 11.03.2020.
77. Відповідно до ч. ч. 2, 4 ст. 80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
78. Згідно з ч. 1 ст. 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій ст. 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
79. У ч. 8 ст. 80 ГПК України встановлено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обгрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
80. Згідно ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
81. У вказаному клопотанні позивач просив суд залучити до матеріалів справи копії виписок про стан рахунку у цінних паперах від 30.07.2008, від 17.10.2012 та від 08.10.2013, однак у позові не зазначив про відсутність у нього вищевказаних доказів та про неможливість їх подання суду.
82. Водночас посилання на постанову Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020, обґрунтовано не взято місцевим судом до уваги, оскільки позов було подано до суду у січні 2020 року, тобто до введення карантину на території України, яке відбулося 12.03.2020.
83. Отже, суд першої інстанції правомірно відмовив позивачу у задоволенні клопотання про поновлення строку для подання доказів.
84. Посилання скаржника на Протокол № 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод щодо права кожної фізичної або юридичної особи вільно володіти своїм майном є безпідставним, оскільки предметом даного позову не було питання щодо визнання за позивачем права власності на відповідні акції у ПрАТ "Кременчуцький завод технічного вуглецю".