ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 червня 2021 року
м. Київ
справа № 910/15823/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І.В. (головуючий), Бенедисюка І.М., Львова Б.Ю.
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу фізичної особи-підприємця Лавріненко Ірини Борисівни
на рішення господарського суду міста Києва від 11.06.2020 (головуючий - суддя Мандриченко О.В.) та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.09.2020 (головуючий - суддя Остапенко О.М.., судді: Грек Б.М., Отрюх Б.В.)
у справі №910/15823/19
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Студия анимационного кино "Мельница" (далі - ТОВ "Мельница")
до фізичної особи-підприємця Лавріненко Ірини Борисівни (далі - ФОП Лавріненко І.Б.,)
товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво "Навчальна книга-Богдан" (далі - ТОВ "Навчальна книга-Богдан")
про стягнення 386 183,02 грн.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
ТОВ "Мельница" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до ФОП Лавріненко І.Б. та ТОВ "Навчальна книга-Богдан" про стягнення суми компенсації у розмірі 386 183,02 грн.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначав про порушення відповідачем виключних майнових прав позивача, як власника аудіовізуального твору - мультиплікаційного серіалу "Лунтік і його друзі", шляхом здійснення розповсюдження (продаж) товару у структурі якого відтворено зображення персонажів, які є самостійними складовими частинами аудіовізуального твору - мультиплікаційного серіалу "Лунтик і його друзі".
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Рішенням господарського суду міста Києва від 11.06.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.09.2020 у справі № 910/15823/19, позовні вимоги задоволено частково та стягнуто: з ФОП Лавріненко І.Б. на користь ТОВ "Мельница" 21 020,00 грн компенсації за порушення виключних майнових авторських прав, 6 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу та 315,30 грн судового збору; з ТОВ "Видавництво "Навчальна книга-Богдан" на користь ТОВ "Мельница" 21 020,00 грн компенсації за порушення виключних майнових авторських прав, 6 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу та 315,30 грн. судового збору, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено повністю.
Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про доведеність позовних вимог, однак, врахувавши обставини правопорушення та взявши до уваги загальні засади цивільного законодавства, зменшив розмір компенсації, яка підлягає стягненню, до 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (21 020,00 грн) з кожного відповідача.
Судові рішення мотивовано тим, що ТОВ ""Навчальна книга - Богдан" здійснило неправомірне відтворення, опублікування та розповсюдження видавничої продукції з використанням зображення персонажів, "Лунтик" та "Мила", які є самостійними складовими частинами аудіовізуального твору - мультиплікаційного серіалу "Лунтик и его друзья", права на які належать ТОВ "Мельница". ТОВ "Мельница" не надавала ТОВ ""Навчальна книга - Богдан" дозволу на використання а ні самого аудіовізуального твору мультиплікаційного серіалу "Лунтик и его друзья", ні його самостійних частин, в тому числі зображення персонажів "Лунтик" та "Мила" для відтворення, опублікування та розповсюдження вказаних об`єктів авторського права. Також судом встановлено порушення ФОП Лавріненко І.Б. майнових авторських прав на персонаж "Лунтик" та "Мила", як складових частини аудіовізуального твору мультиплікаційного серіалу "Лунтик и его друзья", шляхом розповсюдження товару, що містить зображення персонажів "Лунтик" та "Мила".
Короткий зміст вимог касаційної скарги
ФОП Лавріненко І.Б., посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та на приписи пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), просить у касаційній скарзі (з урахуванням заяви від 15.03.2021) скасувати рішення господарського суду міста Києва від 11.06.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.09.2020 у справі № 910/15823/19, а справу передати на новий розгляд.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу:
ФОП Лавріненко І.Б. зазначає про необґрунтованість судових рішень у справі, що є порушенням частини п`ятої статті 236 ГПК України.
При цьому скаржник наголошує, що суди не з`ясували того, чи може, за законодавством Російської Федерації прокатне посвідчення і посвідчення національного фільму бути належним підтвердженням наявності у ТОВ "Мельница" авторських прав на твір - мультиплікаційний серіал "Лунтик и его друзья".
Скаржник звертає увагу Суду на те, що за законодавством Російської Федерації та України право вимагати стягнення компенсації за порушення прав на використання твору належить ліцензіату, який отримав виключну ліцензію.
Судами не надано правової оцінки договору поставки укладеного між ФОП Лавріненко І.Б. та ТОВ "Навчальна книга-Богдан", оскільки за умовами такого договору книжкова продукція на якій були зображення персонажів "Лунтик" та "Мила" є власністю ТОВ "Навчальна книга-Богдан" і до ФОП Лавріненко І.Б. право власності на даний товар не переходило. Окрім того, суди встановили, що ТОВ "Мельница" придбало товар із спірним зображенням у ТОВ "Навчальна книга-Богдан" проте не встановили та не обґрунтували наявності вини ФОП Лавріненко І.Б. у порушенні авторського права ТОВ "Мельница" на спірне зображення.
Суд апеляційної інстанції не врахував позицію Верховного Суду викладену у постанові від 02.06.2020 у справі №916/807/19 щодо обставин, які необхідно дослідити при з`ясуванні питання про наявність у ТОВ "Мельница" відповідних авторських прав на твір.
Позиція інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Навчальна книга-Богдан" підтримує доводи скаржника, зазначаючи про їх обґрунтованість, та просить скаргу ФОП Лавріненко І.Б. задовольнити, а оскаржувані судові рішення - скасувати.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
ТОВ "Мельница" є юридичною особою за законодавством Російської Федерації, місцезнаходженням якої є м. Санкт-Петербург і якому присвоєно основний державний реєстраційний номер 1037843046141, що підтверджується свідоцтвом про внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб серія 78 №004029105 та випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб від 06.09.2017 №53607В/2017.
Відповідно до прокатного посвідчення Федерального агентства культури і кінематографії Державного реєстру кіно і відеофільмів від 21.11.2006 №214057306, кіновідеофільм "Лунтик и его друзья" (на мові оригіналу тут і далі по тексту) випущено в Російській Федерації у 2006 році, а права на фільм належать ТОВ "Студия анимационного кино "Мельница" на строк дії авторського права на твір.
Зазначене, на переконання судів попередніх інстанцій, підтверджує той факт, що для отримання дозвільного документу зверталась особа, яка має виключне право на використання фільму та з урахуванням пункту 18 Правил видачі, відмови у видачі та відкликання прокатного посвідчення на фільм затвердженого постановою Уряду РФ від 27.02.2016 № 143 (далі - Правила №143) прокатне посвідчення не може бути видане іншим особам (продюсеру, прокатнику, демонстратору фільму), оскільки вже видано ТОВ "Мельница", яке є власником виключних прав на цей фільм. З урахуванням вищенаведеного, вбачається достатнім встановлення на підставі прокатного посвідчення юридичного факту наявності у ТОВ "Мельница" виключних майнових прав на аудіовізуальний твір "Лунтик и его друзья".
Згідно з наявним у матеріалах справи посвідченням національного фільму Міністерства культури Російської Федерації №10998, відповідно до якого продюсером анімаційного фільму "Лунтик и его друзья" є ТОВ "Мельница".
Надаючи юридичну оцінку офіційному документу, що видається Міністерством культури РФ для набуття твором статусу національного фільму, а також вимоги щодо підтвердження повноваження і статус продюсера фільму, який підтверджується свідоцтвом про реєстрацію юридичної особи та авторськими договорами з авторами фільму, суди дійшли висновку, що зазначений документ також підтверджує наявність у ТОВ "Мельница" виключних майнових прав на аудіовізуальний твір "Лунтик и его друзья".
Також суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідно до умов договору про надання ліцензії від 01.01.2017 ТОВ "Мельница" не надавала та не передавала ТОВ "Той-Хауз" права на заборону використання фільму "Лунтик и его друзья" та окремих його юридично значущих складових частин, а тому ТОВ "Мельница" як правовласник аудіовізуального твору вправі забороняти будь-якм особам неправомірне використання аудіовізуального твору "Лунтик и его друзья" та його самостійних складових частин, зображення персонажів, в тому ж числі, у порядку судового захисту.
Разом з тим, представникам ТОВ "Мельница" стало відомо, що в магазині "Книжковий супермаркет" за адресою: м. Одеса, вул. Жуковського, 38, в якому здійснює свою підприємницьку діяльність Фізична особа - підприємець Лавріненко І.Б., незаконно здійснюється розповсюдження (продаж) товару в структурі якого відтворено зображенням персонажів, які є самостійними складовими частинами аудіовізуального твору - мультиплікаційного серіалу "Лунтик и его друзья", а саме: " Ігрова скарбничка. Дидактичні ігри для дошкільників", в структурі якого використовується зображенням персонажів "Лунтик" та "Мила" з мультиплікаційного серіалу "Лунтик и его друзья".
Окрім того, представником ТОВ ТОВ "Мельница" було здійснено відеофіксацію порушення авторського права та придбано спірний товар в магазині "Книжковий супермаркет", що підтверджується фіскальним чеком від 02.09.2019 №23. На придбаному товарі, без дозволу позивача, відтворено зображення персонажів, "Лунтик" та "Мила", які є самостійними складовими частинами аудіовізуального твору мультиплікаційного серіалу "Лунтик и его друзья", права на які належать позивачеві.
ТОВ "Мельница" не надавало ФОП Лавріненко І.Б. дозволу на використання ні самого аудіовізуального твору мультиплікаційного серіалу "Лунтик и его друзья", ні його самостійних частин, в т.ч. зображення персонажів "Лунтик" та "Мила".
Відповідно до інформації, зазначеної на придбаному товарі "Ігрова скарбничка. Дидактичні ігри для дошкільників", виробником останнього є видавництво "Навчальна книга - Богдан" (свідоцтво про внесення до державного реєстру видавців від 21.03.2001 ДК №370, м. Тернопіль, телефон 0352 52 06 07 ). Згідно з відомостями Державного реєстру суб`єктів видавничої справи (станом на 01.10.2019 рік) ТОВ "Навчальна книга - Богдан" здійснює свою діяльність з видавництва, виготовлення та розповсюдження видавничої продукції на підставі свідоцтва від 07.12.2011 ДК № 4221.
Представником позивача здійснено замовлення спірної продукції "Ігрова скарбничка. Дидактичні ігри для дошкільників" у кількості 10 одиниць на веб-сайті видавництва за доменним іменем "bohdan-books.com", що підтверджується копією видаткової накладної від 10.09.2019 №15377, копією експрес - накладної нової пошти від 13.09.2019 №59 99 80 83 76 23 12, копією службового та фіскального чека ТОВ "Пост Фінанс" від 13.09.2019 відповідно до яких було здійснено оплату замовлення у формі "наложний платіж" на ім`я ТОВ "Навчальна книга - Богдан", відеофіксацією отримання замовлення у відділенні нової пошти за адресою: м. Одеса, проспект Шевченко 27 від 13.09.2019 зробленою представником ТОВ "Мельница".
Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції
Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
Причиною виникнення спору у цій справі стало питання щодо наявності чи відсутності правових підстав для стягнення з відповідачів компенсації за порушення ними майнових авторських прав позивача на об`єкт авторського права - персонаж аудіовізуального твору "Лунтик" - мультиплікаційного серіалу "Лунтик и его друзья" шляхом здійснення розповсюдження (продаж) товару у структурі якого відтворено зображення персонажів, які є самостійними складовими частинами аудіовізуального твору - мультиплікаційного серіалу "Лунтик і його друзі".
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права" від 23.12.1993 № 3792-ХІІ (далі - Закон № 3792-ХІІ) автор - фізична особа, яка своєю творчою працею створила твір.
За приписами частини першої статті 8 Закону № 3792-ХІІ об`єктом авторського права є зокрема, аудіовізуальні твори.
Суб`єктами авторського права є автори творів, зазначених у частині першій статті 8 цього Закону, їх спадкоємці та особи, яким автори чи їх спадкоємці передали свої авторські майнові права (стаття 7 Закону №3792-ХІІ).
Згідно зі статтею 9 Закону №3792-ХІІ частина твору, яка може використовуватися самостійно, у тому числі й оригінальна назва твору, розглядається як твір і охороняється відповідно до цього Закону.
Відповідно до статті 45 Закону №3792-ХІІ суб`єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: особисто, через свого повіреного, через організацію колективного управління.
За змістом статей 435, 440, 441, 443 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 7, 15, 31-33 Закону №3792-ХІІ: право на використання твору належить автору або іншій особі, яка одержала відповідне майнове право у встановленому порядку (за договором, який відповідає визначеним законом вимогам); використання твору здійснюється лише за згодою автора або особи, якій передано відповідне майнове право (за виключенням випадків, вичерпний перелік яких встановлено законом).
З огляду на приписи ГПК України щодо обов`язку доказування і подання доказів господарському суду у вирішенні питання про те, якій стороні належить доводити обставини, що мають значення для справи, зокрема про захист авторського права, слід враховувати таке:
1) позивач повинен довести належність йому авторського права чи права на їх захист, а також факт використання об`єктів даних прав відповідачем, а в разі заявлення вимог про відшкодування шкоди - розмір шкоди і причинно-наслідковий зв`язок між завданою шкодою та діями відповідача. У випадках коли права автора засвідчено свідоцтвом, виданим в установленому порядку уповноваженим органом, власник майнових прав інтелектуальної власності на твір, які було передано на зазначений у свідоцтві твір, звільняється від доведення належності йому відповідних прав; у таких випадках обов`язок доведення належності цих прав іншій особі, ніж та, що зазначена у свідоцтві, покладається на відповідача;
2) відповідач має довести додержання ним вимог ЦК України і Закону №3792-ХІІ при використанні ним твору; в іншому разі фізична або юридична особа визнається порушником авторського права та/або суміжних прав і для неї настають наслідки, передбачені цими законодавчими актами. Крім того, відповідач повинен спростувати визначену цивільним законодавством презумпцію винного заподіяння шкоди (статті 614, 1166 ЦК України).
За приписами ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частини перша і третя статті 13).
Посилаючись на прокатне посвідчення і посвідчення національного фільму, виданих органами Російської Федерації, суди попередніх інстанцій встановили наявність у ТОВ "Мельница" виключних майнових авторських прав на аудіовізуальний твір мультиплікаційний серіал "Лунтик и его друзья" та на його складові частини, в тому числі і на персонаж "Лунтик", а отже і наявність права захищати свої права, у тому числі шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
Зокрема, суд апеляційної інстанції аналізуючи положення законодавства резидентства ТОВ "Мельница", дійшов висновку, що Посвідчення національного фільму Міністерства культури Російської федерації, видається лише правовласникам фільмів (аудіовізуальних творів), що підтверджують наявність авторських прав на фільм в порядку реєстраційної процедури, та такими особами можуть бути продюсер фільму або правовласник фільму.
Повноваження і статус продюсера для юридичних осіб підтверджується свідоцтвом про реєстрацію юридичної особи та авторськими договорами з авторами фільму.
Згідно інформації, яка зазначена у безстроковому Посвідченні національного фільму Міністерства культури Російської федерації №10998 продюсером анімаційного фільму "Лунтик и его друзья" є ТОВ "Мельница" з огляду на що, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що позивач може звертатись до господарського суду з позовом про стягнення компенсації за порушення виключних майнових авторських прав.
Проте, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що вказані висновки зроблені судами передчасно без повного дослідження усіх зібраних у справі доказів та з`ясування необхідних фактичних обставин справи, оскільки не з`ясовано які саме майнові авторські права на твір та його складові частини (у даному випадку на юридично значимий охоронюваний елемент і об`єкт цього аудіовізуального твору - "персонаж Лунтик і Міла") належать ТОВ "Мельница", термін і територію таких прав та спосіб їх використання. Зокрема апеляційний господарський суд не звернув уваги, що авторські права ТОВ "Мельница", відповідно до прокатного посвідчення, обмежені територією Росії та не дослідив чи має право ТОВ "Мельница" у такому разі звертатись до суду за захистом своїх прав поза межами Російської Федерації.
При цьому суд апеляційної інстанції зазначивши, що відповідно до умов договору про надання ліцензії від 01.01.2017 ТОВ "Мельница" не надавала та не передавала ТОВ "Той-Хауз" права на заборону використання фільму "Лунтик и его друзья" та окремих його юридично значущих складових частин, а тому ТОВ "Мельница" як правовласник аудіовізуального твору вправі забороняти будь-яким особам неправомірне використання аудіовізуального твору "Лунтик и его друзья" та його самостійних складових частин, зображення персонажів, в тому ж числі, у порядку судового захисту.
Однак приписами частини першої статті 52 Закону №3792-ХІІ унормовується, що за захистом свого авторського права і (або) суміжних прав суб`єкти авторського права та суміжних прав мають право звертатися в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції.
При порушеннях будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав, передбачених статтею 50 цього Закону, недотриманні передбачених договором умов використання творів і (або) об`єктів суміжних прав, використанні творів і об`єктів суміжних прав з обходом технічних засобів захисту чи з підробленням інформації і (або) документів про управління правами чи створенні загрози неправомірного використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав та інших порушеннях особистих немайнових прав і майнових прав суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав суб`єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право, серед іншого:
- вимагати визнання та поновлення своїх прав, у тому числі забороняти дії, що порушують авторське право і (або) суміжні права чи створюють загрозу їх порушення;
- подавати позови до суду про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій.
Вимогами поданої ТОВ "Мельница" позовної заяви є відшкодування збитків у розмірі 386 183,02 грн у вигляді компенсації, а не заборона відповідачам вчиняти дії, які порушують авторське право. З урахуванням наведеного суд апеляційної інстанції не повною мірою дослідив та з`ясував чи мало право ТОВ "Мельница" звертатись до суду саме з позов про відшкодування компенсації за неправомірне використання об`єктів авторського права.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу судів та наголошував на необхідності з`ясування належності позивачеві авторського права на об`єкт чи права на його відповідний захист, а також встановлення правового статусу наданих на їх підтвердження документів у справах про захист виключних майнових прав позивача як власника об`єктів авторського права.
Верховний Суд зауважує, що згідно із положеннями статтею 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Верховний Суд також зазначає, що за відсутності встановлених судами попередніх інстанцій таких обставин та фактичних даних Суд позбавлений можливості визначити наявність або відсутність підстав для формування відповідного правового висновку щодо застосування норм права, зазначених у касаційній скарзі.
Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Вимогами процесуального закону визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні спору. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.
Однак, ухвалені у справі судові рішення таким вимогам в повній мірі не відповідають, оскільки не з`ясувавши всіх обставин, що мають значення для справи, не дослідивши пов`язані з ними докази та без належного мотивування, попередні судові інстанції припустилися порушення вимог статей 86, 236 ГПК України щодо повного та всебічно дослідження обставин, доказів та аргументів сторін, що мають значення для правильного вирішення даної справи.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
Зважаючи на викладене, висновок суду апеляційної інстанції про наявність у ТОВ "Мельница" повноважень звертатись до суду саме з позов про відшкодування компенсації за неправомірне використання об`єктів авторського права є передчасним, оскільки суд не дослідив усіх обставин справи з наданням оцінки наявних у ній доказів, з якими пов`язане законне вирішення спору по суті, тому ухвалену у справі постанову не можна вважати законною та обґрунтованою.
Під час нового розгляду справи, суду апеляційної інстанції слід взяти до уваги викладене у цій постанові, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного і об`єктивного встановлення обставин справи, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи.