ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/4424/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Губенко Н.М. - головуючий, Бакуліна С.В., Кролевець О.А.
за участю секретаря судового засідання - Охоти В.Б.,
представників учасників справи:
позивача - Михайлова Н.М.,
відповідача - Новіков С.Ю.,
третьої особи - Мкртчян В.Ч.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"
на рішення Господарського суду міста Києва
у складі судді Сівакової В.В.
від 21.07.2020 та
на постанову Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Ходаківська І.П., Владимиренко С.В., Корсак В.А.
від 27.01.2021
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг
про стягнення 26 296 380,21 грн.
Розпорядженням в.о. заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 10.06.2021 № 29.3-02/1526, у зв`язку з відпусткою судді Кондратової І.Д., призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи № 910/4424/20.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 10.06.2021 для розгляду справи № 910/4424/20 визначено колегію суддів Касаційного господарського суду у складі: Губенко Н.М. - головуючий, Бакуліна С.В., Кролевець О.А.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" про стягнення 26 296 380,21 грн недоотриманої вартості позитивного небалансу за газовий місяць - січень 2020 року.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань з виплати коштів за добові небаланси за січень 2020 року за укладеним між сторонами договором транспортування природного газу від 01.11.2019 № 1907000347 та протиправністю зміни відповідачем ціни після закінчення періоду балансування.
2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
01 листопада 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп" (надалі - Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (надалі - Оператор) укладено договір транспортування природного газу № 1907000347 (надалі - Договір), відповідно до пункту 2.1 якого за цим Договором Оператор надає Замовнику послуги транспортування природного газу (далі - послуга) на умовах, визначених у цьому Договорі, а Замовник сплачує Оператору встановлені в цьому Договорі вартість такої послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні.
Відповідно до пункту 2.2 Договору послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі газотранспортної системи, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2493 (далі - Кодекс), з урахуванням особливостей, передбачених цим Договором. Замовник погоджується з тим, що обов`язковою умовою надання послуги є доступ Замовника до інформаційної платформи на підставі Правил надання доступу до інформаційної платформи, розміщених на веб-сайті оператора. Підписанням цього Договору Замовник підтверджує, що він ознайомлений із Правилами надання доступу до інформаційної платформи, розміщеними на веб-сайті Оператора, та надає згоду на їх застосування та дотримання. Замовник усвідомлює, що порушення ним зазначених Правил позбавляє його права пред`являти претензії до Оператора з приводу якості послуги та покладає на нього зобов`язання із відшкодування Оператору шкоди або збитків, завданих такими діями або бездіяльністю Замовника.
Згідно з пунктом 2.5 Договору Замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим Договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у Договорі.
Відповідно до пункту 2.6 Договору Оператор має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, приймати газ в точках входу та/або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим Договором, протягом погоджених термінів.
Пунктом 2.8 Договору передбачено, що взаємовідносини між Замовником та Оператором при забезпеченні (замовленні, наданні, супроводженні) послуг транспортування за цим Договором здійснюються сторонами через інформаційну платформу Оператора відповідно до вимог Кодексу. Замовник набуває права доступу до інформаційної платформи з моменту підписання цього Договору.
Пунктом 3.1 Договору визначені обов`язки Оператора, до яких належить в тому числі: своєчасне надання послуг належної якості; розміщення на своєму веб-сайті чинні тарифи, вартість послуг з врегулювання добового небалансу, Типовий договір транспортування природного газу і Кодекс; здійснення у строк до 20 числа місяця, наступного за звітним, виплату грошових коштів на рахунок Замовника, якщо загальна вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових негативних небалансів Замовника протягом звітного газового місяця.
Згідно з пунктом 4.2 Договору Замовник має право: отримувати від Оператора послуги належної якості та в обумовлені цим Договором строки; замовляти транспортування та одержувати з газотранспортної системи обсяги природного газу, що відповідають його підтвердженим номінаціям/реномінаціям; отримувати від Оператора всю необхідну інформацію щодо роботи газотранспортної системи, від якої залежить належне виконання Замовником своїх зобов`язань за цим Договором; передати права щодо доступу до газотранспортної системи, які він набуває за цим Договором, іншим суб`єктам ринку природного газу за умови повідомлення про це Оператора у порядку і строки, передбачені Кодексом та цим Договором; отримувати плату за недотримання вимог щодо якості газу, який передається Оператором з газотранспортної системи, в порядку, визначеному цим Договором; користуватись іншими правами, передбаченими Договором та чинним законодавством України.
Відповідно до пункту 7.1 Договору вартість послуг розраховується: розподіл потужності - за тарифами, які встановлюються Регулятором; транспортування - за тарифами, які встановлюються Регулятором; балансування - за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом.
Згідно з пунктом 9.1 Договору у разі виникнення у Замовника добового небалансу Оператор здійснює купівлю/продаж природного газу Замовника в обсягах добового небалансу.
Відповідно до абзацу 2 пункту 9.2 Договору у разі виникнення у Замовника позитивного добового небалансу Оператор здійснює купівлю у Замовника, а Замовник продаж природного газу Оператору в обсягах позитивного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділом XIV Кодексу.
Згідно з пунктом 9.4 Договору у випадку якщо загальна вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця, Оператор до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, повідомляє Замовника про розмір грошових коштів, які підлягають виплаті Замовнику (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця). Виплата грошових коштів здійснюється на рахунок Замовника у термін до 5 робочих днів з дня повідомлення.
Відповідно до пункту 11.4 Договору врегулювання щодобових небалансів оформляється одностороннім актом за підписом Оператора на весь обсяг щодобових небалансів. В акті зазначаються щодобові обсяги небалансів, а також ціни, за якими Оператор врегулював щодобові небаланси (у розрізі кожної доби).
Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп" здійснює господарську діяльність з постачання природного на підставі ліцензії з постачання природного газу, виданої згідно з постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 730 від 01.06.2017.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" з 01.01.2020 зобов`язане належно виконувати усі функції оператора газотранспортної системи, в порядку, передбаченому законодавством та Договором.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп" здійснювало господарську діяльність у період з 01.01.2020 по 31.01.2020 через інформаційну платформу оператора газотранспортної системи відповідно до розміщених на Інформаційній платформі маржинальних цін продажу та маржинальних цін придбання природного газу за кожну газову добу.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" протягом січня 2020 року щоденно оприлюднювало маржинальну ціну придбання на кожну газову добу січня 2020 року на своєму офіційному веб-сайті в мережі інтернет https://tsoua.com. в розрізі кожної доби місяця. Так, за даними, оприлюдненими на сайті щоденно, середньозважена маржинальна ціна природного газу у січні 2020 року склала 7 277,00 грн з ПДВ за 1 000 кум. м.
11.02.2020 на інформаційній платформі Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" з`явилося повідомлення про розміщення на платформі оновленої маржинальної ціни продажу та маржинальної ціни придбання природного газу за січень 2020 року. Так, середньозважена маржинальна ціна склала 5 792,00 грн з ПДВ за 1 000 куб. м.
14.02.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп" отримано від Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" акт № 01-2020-1907000347 врегулювання добових небалансів за газовий місяць січень 2020 року, датований 31.01.2020, в якому були зазначені оновлені маржинальні ціни продажу та придбання природного газу за січень 2020 року: вартість позитивних добових небалансів Замовника (тобто, розмір коштів які підлягають сплаті Оператором Замовнику) становить 98 447 054,56 грн. При цьому в акті відповідач вказав, що оператор ГТС застосовує метод розрахунку маржинальної ціни придбання/продажу природного газу відповідно до п. п. 7, 11, 14, 15 глави 6 розділу ХІV Кодексу газотранспортної системи.
При цьому позивачем зазначено, що зважаючи на обсяги обчислених та зафіксованих у акті № 01-2020-1907000347 від 31.01.2020 щодобових небалансів позивача за Договором (обсяги, які не заперечуються відповідачем під час даного спору та окремо підтверджуються його відомостями обліку), та з огляду на результати оприлюдненої щоденно ціни природного газу для небалансів протягом січня 2020 року на офіційному веб-сайті відповідача, вартість позитивного небалансу позивача мала скласти 124 709 957,47 грн.
02.03.2020 відповідач сплатив на рахунок позивача суму за добовий небаланс за січень 2020 року в розмірі 98 447 054, 56 грн.
Спір виник внаслідок того, що оператором ГТС у лютому 2020 року, на думку позивача, було змінено суттєві умови договору - вартість товару, який було придбано у січні 2020 року, внаслідок чого позивач недоотримав вартість позитивного небалансу за газовий місяць - січень 2020 року у розмірі 26 296 380,21 грн, тобто виникла заборгованість в заявленому розмірі.
3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.07.2020 у справі № 910/4424/20, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2021, позов задоволено повністю.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовано тим, що:
- після завершення періоду постачання та переходу у власність природного газу Оператором у лютому 2020 року було змінено суттєві умови Договору - вартість товару, який було раніше придбано;
- такі дії Оператора суперечать принципу та суті запровадженого добового балансування та свідчать про порушення норм Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, якими виключається можливість зміни істотних умов договору в односторонньому порядку;
- вартість газу за позитивний небаланс, який мав місце у січні 2020 року складається за цінами природного газу які існували на кожен день надання балансуючих дій, а не за цінами, зміненими після закінчення вказаного періоду;
- розрахунок остаточного обсягу добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за кожну газову добу звітного місяця та визначення його остаточної плати за добовий небаланс за кожну газову добу, здійснюється як сума всіх попередніх добових небалансів та розрахунків попередньої вартості за добовими небалансами за звітний місяць;
- Оператор заднім числом перерахував маржинальні ціни купівлі-продажу природного газу за січень 2020 року і тим самим скасував попередні маржинальні ціни, що були опубліковані та доведені замовникам послуг транспортування протягом січня 2020 року, що призвело до односторонньої зміни істотних умов Договору;
- укладення Оператором у кінці січня 2020 року додаткових договорів з Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", так і зміна вартості природного газу, внаслідок їх укладення, не могла та не повинна була впливати на остаточний обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за кожну газову добу звітного місяця та остаточну плату за добовий небаланс за кожну газову добу, розрахунок яких здійснюється відповідно до положень Кодексу.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи касаційної скарги. Доводи інших учасників справи
У касаційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 21.07.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2021 у даній справі та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Підставами касаційного оскарження Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" зазначило пункт 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме, відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування пунктів 3, 7, 11, 14, 17 глави 6 розділу ХІV Кодексу газотранспортної системи.
Скаржник стверджує, що відповідно до пункту 3 глави 6 розділу ХІV Кодексу газотранспортної системи, оприлюднена на сайті Оператора вартість небалансу є попередньою, а не остаточною, як вказали суди попередніх інстанцій. Порядок визначення плати за добовий позитивний небаланс передбачений пунктами 7- 11, 14, 17 Кодексу газотранспортної системи. З аналізу зазначених норм слідує, що маржинальна ціна продажу за природний газ - це вартість газу, який Оператор фактично придбав для фізичного балансування газотранспортної системи, мінус величина коригування. Суди не взяли до уваги зазначені твердження та не досліджували фактичну ціну, за яку Оператор придбав газ. Судами не було надано оцінки доводам Оператора, зокрема, про те, що фактична ціна на придбаний ним газ була визначена лише 31.01.2020. Судами не досліджено наявності чи відсутності обов`язків суб`єктів ринку природного газу про дотримання вимог щодо здійснення господарської діяльності, що визначені спеціальним законодавством; правової природи послуг балансування та врегулювання добового небалансу; не з`ясовано обставин справи, в тому числі, щодо неправомірної поведінки позивача в січні 2020 року; не досліджено обов`язків позивача у спірних правовідносинах; механізму врегулювання добового небалансу; неправильно визначено алгоритм та метод визначення маржинальної ціни продажу та придбання природного газу в січні 2020 року.
Позивач подав відзив на касаційну скаргу відповідача, в якому просив залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін, як такі, що прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
5. Позиція Верховного Суду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частини 1 та 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України).
Як вже зазначалось, касаційне провадження у справі відкрито відповідно до пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Надаючи оцінку аргументам касаційної скарги щодо підстав касаційного оскарження судових рішень передбачених пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, необхідно зазначити таке.
У касаційній скарзі скаржник посилається на те, що судові рішення у даній справі прийнято з порушенням положень пунктів 3, 7, 11, 14, 17 глави 6 розділу ХІV Кодексу газотранспортної системи, а висновок Верховного Суду щодо питання застосування цієї норми у подібних правовідносинах відсутній.
Визначення подібності правовідносин міститься у правових висновках, викладених у судових рішеннях Великої Палати Верховного Суду та об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Так, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 27.03.2020 у справі № 910/4450/19 зазначила, що подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб`єктний склад сторін спору, зміст правовідносин та об`єкт (предмет).
Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм. При цьому, зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (п. 32 постанови від 27.03.2018 у справі № 910/17999/16; п. 38 постанови від 25.04.2018 у справі № 925/3/7, п. 40 постанови від 25.04.2018 у справі № 910/24257/16). Такі ж висновки були викладені у постановах Верховного Суду України від 21.12.2016 у справі № 910/8956/15 та від 13.09.2017 у справі № 923/682/16.
Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах необхідно розуміти такі рішення, де подібними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (п. 6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/719/19, п. 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16; п. 8.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/5394/15-г; постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 2-3007/11; постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 757/31606/15-ц).
Здійснюючи касаційне провадження у даній справі Судом встановлено, що Верховним Судом у касаційному порядку переглядалася справа № 910/6208/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАС Енергія країни" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" про стягнення 6 790 927,96 грн.
У справі № 910/6208/20 та у даній справі № 910/4424/20 аналогічні предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.
Тобто, правовідносини у справі № 910/4424/20 та у справі № 910/6208/20 є подібними, у розумінні критеріїв подібності.
Як у справі № 910/6208/20, так і у даній справі № 910/4424/20, спірними є порядок визначення остаточної плати за позитивні небаланси за договором транспортування природного газу.
Вирішуюючи дане питання, Верховний Суд у постанові від 20.04.2021 у справі № 910/6208/20 виклав наступні висновки, підстав для відступу від яких Суд у даній справі № 910/4424/20 не вбачає:
"Відповідно до частин 1, 3 статті 189 Господарського кодексу України ціна в цьому Кодексі є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування. Суб`єкти господарювання використовують у своїй діяльності вільні та державні регульовані ціни.
Згідно з частиною 1 статті 190 Господарського кодексу України вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні регульовані ціни.
Державні регульовані ціни, у розумінні частин 1-2 статті 191 Господарського кодексу України, запроваджуються Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень у встановленому законодавством порядку. Державне регулювання цін здійснюється згідно із Законом України "Про ціни і ціноутворення".
За приписами статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається. Якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.
Відповідно до статті 691 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. Якщо ціну встановлено залежно від ваги товару, вона визначається за вагою нетто, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу. Якщо договором купівлі-продажу встановлено, що ціна товару підлягає зміні залежно від показників, що зумовлюють ціну товару (собівартість, затрати тощо), але при цьому не визначено способу її перегляду, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на момент передання товару. Якщо продавець прострочив виконання обов`язку щодо передання товару, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на день передання товару, встановлений у договорі, а якщо такий день не встановлений договором, - на день, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Положення цієї частини про визначення ціни товару застосовуються, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов`язання.
Згідно з частиною 1 статті 706 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, оголошеною продавцем у момент укладення договору, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті зобов`язання.
Відповідно до статті 5 Закону України "Про природні монополії" приписи зазначеного Закону регулюють діяльність суб`єктів природних монополій у сферах: транспортування природного і нафтового газу трубопроводами; розподілу природного і нафтового газу трубопроводами; зберігання природного газу в обсягах, що перевищують рівень, який встановлюється умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності із зберігання природного газу (ліцензійними умовами).
Організаційно-правові засади функціонування ринку природного газу, у тому числі доступу до газотранспортних систем, врегульовано Законом України "Про ринок природного газу".
Згідно з частиною 1 статті 32 Закону України "Про ринок природного газу" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому кодексом газотранспортної системи та іншими нормативно-правовими актами.
Частиною 1 статті 33 Закону України "Про ринок природного газу" передбачено, що оператор газотранспортної системи розробляє кодекс газотранспортної системи за результатами консультацій із суб`єктами ринку природного газу та подає його Регулятору на затвердження. Після затвердження кодексу газотранспортної системи Регулятором оператор газотранспортної системи розміщує його на своєму веб-сайті.
Відповідно до частини 2 статті 35 Закону України "Про ринок природного газу" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) розмір плати за небаланси замовників визначається виходячи із обґрунтованих та реальних витрат оператора газотранспортної системи, пов`язаних із здійсненням балансування. При визначенні розміру плати за небаланси замовників не допускається перехресне субсидіювання між замовниками, у тому числі шляхом збільшення вартості приєднання нових об`єктів замовників до газотранспортної системи.
Як зазначалось вище та встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, у пункті 9.2 Договору сторони узгодили, що у разі виникнення у Замовника позитивного добового небалансу Оператор здійснює купівлю у Замовника, а Замовник продаж природного газу оператору в обсягах позитивного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділом XIV Кодексу газотранспортної системи.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2493 затверджено Кодекс газотранспортної системи, який згідно з пунктом 2 глави 1 розділу І якого є регламентом функціонування газотранспортної системи України та визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газотранспортної системи України.
Відповідно до пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу газотранспортної системи (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) використовуються, зокрема, такі терміни:
алокація - обсяг природного газу, віднесений оператором газотранспортної системи в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи по замовниках послуг транспортування (у тому числі в розрізі їх контрагентів (споживачів)) з метою визначення за певний період обсягів небалансу таких замовників;
базова ціна газу (далі - БЦГ) - ціна природного газу, яка формується протягом розрахункового періоду оператором газотранспортної системи на основі витрат на закупівлю, транспортування та зберігання природного газу та розміщується оператором газотранспортної системи на власному веб-сайті щомісяця у строк до 10-го числа поточного місяця;
балансування системи - діяльність, яка здійснюється оператором газотранспортної системи в рамках надання послуг транспортування, що полягає у врівноваженні попиту та пропозиції природного газу у газотранспортній системі, що охоплює фізичне балансування та комерційне балансування;
інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу;
комерційне балансування - діяльність оператора газотранспортної системи, що полягає у визначенні та врегулюванні небалансу, який виникає з різниці між обсягами природного газу, що надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, відібраного через точку виходу, у розрізі замовників послуг транспортування, що здійснюється на основі алокації;
небаланс - різниця між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається відповідно до алокації;
плата за добовий небаланс - це сума коштів, яку замовник послуг транспортування сплачує або отримує відповідно до розміру добового небалансу;
портфоліо балансування - сукупність подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу;
послуга балансування - послуга, що надається оператору газотранспортної системи на підставі відповідного договору купівлі-продажу природного газу, необхідного для врегулювання короткострокових коливань попиту та пропозицій на природний газ, що не є короткостроковим стандартизованим продуктом;
фізичне балансування - заходи, що вживаються оператором газотранспортної системи для забезпечення цілісності газотранспортної системи, а саме, необхідного співвідношення обсягів природного газу, що фізично надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, фізично відібраного з точок виходу.
За змістом пунктів 1-2 глави 6 розділу ХІV Кодексу газотранспортної системи оператор газотранспортної системи розраховує обсяг добового небалансу для кожного портфоліо балансування замовників послуг транспортування природного газу за кожну газову добу як різницю між алокаціями подач природного газу до газотранспортної системи та алокаціями відбору з газотранспортної системи (з урахуванням підтверджених торгових сповіщень). У випадку якщо сума подач природного газу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу не дорівнює сумі відборів природного газу замовника послуг транспортування природного газу за цю газову добу, вважається, що у замовника послуг транспортування природного газу є добовий небаланс і до нього застосовується плата за добовий небаланс.
Оператор газотранспортної системи на підставі попередніх алокацій подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу (з урахуванням обсягів природного газу, відчужених чи набутих на віртуальній торговій точці) щодобово не пізніше ніж о 15:00 UTC (17:00 за київським часом) годині для зимового періоду або о 14:00 UTC (17:00 за київським часом) годині для літнього періоду після закінчення газової доби (D) надає кожному замовнику послуг транспортування природного газу інформацію про його попередній добовий небаланс та розрахунок попередньої вартості за добовий небаланс (пункт 3 глави 6 розділу ХІV Кодексу газотранспортної системи).
Відповідно до пункту 4 глави 6 розділу ХІV Кодексу газотранспортної системи плата за добовий небаланс має відображати витрати та враховувати вартість вчинення балансуючих дій оператором газотранспортної системи, а також коригування, визначене відповідно до вимог цієї глави.
За приписами пунктів 6-7 глави 6 розділу ХІV Кодексу газотранспортної системи плата за добовий небаланс застосовується таким чином: якщо обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є позитивним, то вважається, що замовник послуг транспортування природного газу на підставі попередньої згоди, наданої на умовах договору на транспортування природного газу, продав оператору газотранспортної системи природний газ в обсязі добового небалансу і, відповідно, має право на отримання грошових коштів від оператора газотранспортної системи у розмірі плати за добовий небаланс. Для розрахунку плати за добовий небаланс для кожного замовника послуг транспортування природного газу оператор газотранспортної системи множить остаточний обсяг добового небалансу на ціну, що застосовується відповідно до пунктів 8 - 12 цієї глави.
Згідно з пунктом 8 глави 6 розділу ХІV Кодексу газотранспортної системи для цілей розрахунку плати за добовий небаланс ціна, що застосовується (крім випадку обсягів небалансу, який виник у рамках виконання спеціальних обов`язків, в установленому порядку покладених Кабінетом Міністрів України на суб`єктів ринку природного газу на підставі статті 11 Закону України "Про ринок природного газу"), визначається як маржинальна ціна продажу природного газу, якщо обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є позитивним (тобто коли подачі замовника послуг транспортування природного газу протягом газової доби перевищують його відбори).
У випадку непогодження Регулятором відповідно до пункту 10 цієї глави торгової платформи маржинальна ціна продажу та маржинальна ціна придбання розраховуються для кожної газової доби таким чином: маржинальна ціна продажу визначається шляхом зменшення вартості природного газу, придбаного оператором газотранспортної системи внаслідок отримання послуг балансування за цю газову добу, на величину коригування (пункт 11 глави 6 розділу ХІV Кодексу газотранспортної системи).
Величина коригування, визначена в пунктах 9, 11 та 12 цієї глави, становить 10% (пункт 14 глави 6 розділу ХІV Кодексу газотранспортної системи).
Відповідно до пункту 17 глави 6 розділу ХІV Кодексу газотранспортної системи на підставі остаточних алокацій подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу оператор газотранспортної системи здійснює розрахунок остаточного обсягу добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за кожну газову добу звітного місяця та визначає його остаточну плату за добовий небаланс за кожну газову добу і сумарно за звітний місяць.
Для визначення розміру плати за позитивні небаланси необхідне комплексне врахування як положень Кодексу газотранспортної системи, так і Закону України "Про ринок природного газу".
Згідно з приписами статті 35 і Закону України "Про ринок природного газу" для визначення розміру плати за небаланси ключовим є встановлення обґрунтованих та реальних витрат оператора. Такі витрати повинні бути справедливими, недискримінаційними, прозорими та об`єктивними. Це слід розуміти таким чином, що внаслідок включення їх до ціни небалансу, жодна зі сторін правовідносин не повинна зазнавати обмежень або переваг, а процедури їх формування повинні бути зрозумілими і доступними. Сама суть оплати небалансу має на меті уникнути випадків, які призводять до необґрунтованих фінансових втрат, оскільки повинна бути співмірною із реальними, понесеними витратами та не слугувати методом (механізмом) для маніпуляційних дій задля отримання додаткового прибутку однією зі сторін.
Детальний алгоритм дій щодо розрахунку плати за добовий небаланс визначено главою 6 розділу ХІV Кодексу газотранспортної системи.
Зміст пункту 3 глави 6 розділу ХІV Кодексу газотранспортної системи зобов`язує оператора ГТС, на підставі попередніх алокацій, надати позивачу інформацію стосовно розрахунку попередньої вартості за добовий небаланс. Не дивлячись на те, що Кодекс ГТС не містить тлумачення такого терміну як "попередня", а стосовно ціни газу роз`яснено терміни "базова ціна", "маржинальна ціна", які мають відповідний порядок формування, можна зробити висновок, що попередня вартість, виходячи із значення самого терміну "попередня" є орієнтовною і не вказує на її остаточність.
Водночас остаточна ціна за добовий небаланс визначається як маржинальна ціна, яка відповідно до пункту 11 глави 6 розділу ХІV Кодексу газотранспортної системи складається із зменшеної на величину коригування вартості природного газу, придбаного оператором газотранспортної системи внаслідок отримання послуг балансування за газову добу. Послуга балансування безпосередньо пов`язана із купівлею-продажем природного газу, необхідного для врегулювання коливань попиту.
З наведеного слідує, що згідно з пунктом 7 глави 6 розділу ХІV Кодексу газотранспортної системи остаточна (маржинальна) ціна враховує (коригує) різницю між цінами.
Таким чином, встановлена попередня вартість за добовий небаланс, може бути скоригована під час визначення остаточної плати, що впливає на загальний обсяг понесених витрат у розумінні статті 35 Закону України "Про ринок природного газу".
Тобто при аналізі правильності формування розрахунку остаточної ціни за відповідний небаланс, дослідженню підлягає як визначення маржинальної ціни, так і самих втрат оператора внаслідок вчинення балансуючих дій, про що також зазначено у пункті 4 глави 6 розділу ХІV Кодексу газотранспортної системи.".
Аналогічної правової позиції щодо наявності висновку Верховного Суду з питань застосування положень глави 6 розділу ХІV Кодексу газотранспортної системи та статті 35 Закону України "Про ринок природного газу" у подібних правовідносинах притримується Верховний Суд в іншій постанові від 12.05.2021 у справі 910/5757/20, в якій, як і у справі № 910/6208/20 та у даній справі № 910/4424/20, аналогічні предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судами фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.
Аналіз наведеного дає підстави стверджувати, що наразі існує висновок Верховного Суду щодо застосування положень глави 6 розділу ХІV Кодексу газотранспортної системи та статті 35 Закону України "Про ринок природного газу" у подібних правовідносинах і здійснене судами першої та апеляційної інстанцій у даній справі № 910/4424/20 правозастосування не відповідає такому висновку.
Так, приймаючи оскаржувані судові рішення у даній справі № 910/4424/20, суди виходили з того, що розрахунок остаточного обсягу добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за кожну газову добу звітного місяця та визначення його остаточної плати за добовий небаланс за кожну газову добу, здійснюється як сума всіх попередніх добових небалансів та розрахунків попередньої вартості за добовими небалансами за звітний місяць.
Однак, такі висновки судів попередніх інстанцій є передчасними, оскільки дослідженню судами підлягала не суто попередня вартість, визначена на кожен день, а саме маржинальна ціна, порядок визначення якої передбачено розділом ХІV Кодексу газотранспортної системи, та яка може бути відмінною від попередньої.
Тобто, неправильним є твердження суду апеляційної інстанції стосовно того, що як укладення в кінці січня 2020 року додаткових угод з Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", так і зміна вартості природного газу внаслідок їх укладення, не могла та не повинна була впливати на остаточний обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за кожну газову добу звітного місяця та остаточну плат за добовий небаланс за кожну газову добу, розрахунок яких здійснюється відповідно до положень Кодексу газотранспортної системи.
Зазначені висновки апеляційним судом зроблені без урахування положень пунктів 4, 7, 8, 11, 17 глави 6 розділу ХІV Кодексу газотранспортної системи та статті 35 Закону України "Про ринок природного газу".
Також помилковими є висновки судів першої та апеляційної інстанцій про те, що відповідачем самостійно змінено істотні умови Договору щодо визначення ціни товару (природного газу) з огляду на таке.
Відповідно до пункту 2.2 Договору послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі газотранспортної системи, з урахуванням особливостей, передбачених цим Договором, а у пункті 9.2 Договору сторони досягли згоди, що у разі виникнення у Замовника позитивного добового небалансу Оператор здійснює купівлю у Замовника природного газу за ціною, яка встановлюється розділом XIV Кодексу газотранспортної системи.
З наведеного вбачається, що сторони досягли згоди, що ціна за позитивний небаланс визначається відповідно до вказаних вище приписів Кодексу газотранспортної системи і це не порушує вимоги статей 632, 691, 706 Цивільного кодексу України. При цьому, обрахунок відповідачем розміру плати з урахуванням понесених витрат за купівлю природного газу не може бути розцінений як одностороння зміна істотних умов Договору, оскільки здійснювався з посиланням на главу 6 розділу ХІV Кодексу газотранспортної системи, тобто, в межах порядку, погодженого сторонами. У даному випадку, суди першої та апеляційної інстанцій повинні були перевірити обсяг понесених Оператором витрат на балансування, а також правильність обрахунку плати з урахуванням пунктів 4, 7, 8, 11, 17 глави 6 розділу ХІV Кодексу газотранспортної системи.
Загальними вимогами процесуального права, закріпленими у статтях 73, 74, 76, 77, 86, 236-238, 282 Господарського процесуального кодексу України визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову.
Для повного і всебічного розгляду справи важливим є встановлення та аналіз сукупного зв`язку зазначених вище обставин, а їх відсутність не дає змогу розглянути спір у відповідності до вимог законодавства та встановити наявність підстав для задоволення чи відмові у задоволенні позовних вимог.
Оскільки суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкових висновків щодо порядку застосування положень глави 6 розділу ХІV Кодексу газотранспортної системи та Закону України "Про ринок природного газу", не дослідили усі докази на які посилався відповідач, рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції у даній справі необхідно скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи судам слід установити й дослідити фактичні обставини справи, які мають значення для її правильного вирішення, а також надати їм належну правову оцінку з урахуванням викладеного в цій постанові та на підставі норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.