ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2021 року
м. Київ
Справа № 915/2360/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Губенко Н.М. - головуючий, Бакуліна С.В., Кролевець О.А.,
за участю секретаря судового засідання - Охоти В.Б.,
представників учасників справи:
позивача - Оніщук В.М.,
відповідача - не з`явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз"
на рішення Господарського суду Миколаївської області
у складі судді Смородінової О. Г.
від 25.06.2020 та
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Поліщук Л. В., Будішевська Л. О., Таран С. В.
від 03.11.2020
за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз"
до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Миколаївгаз"
про стягнення 124 580 708,39 грн.
Розпорядженням в.о. заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 10.06.2021 № 29.3-02/1527, у зв`язку з відпусткою судді Кондратової І.Д., призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи № 915/2360/19.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 10.06.2021 для розгляду справи № 915/2360/19 визначено колегію суддів Касаційного господарського суду у складі: Губенко Н.М. - головуючий, Бакуліна С.В., Кролевець О.А.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
Акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Миколаївгаз" про стягнення 116 093 172,98 грн заборгованості, 7 816 358,02 грн пені, 671 177,39 грн 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором транспортування природного газу № 1512000711 від 17.12.2015 в частині оплати рахунків за добові небаланси.
2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
17 грудня 2015 року між Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" (перейменоване у Акціонерне товариство "Укртрансгаз") (надалі - Оператор) та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз" (перейменоване у Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Миколаївгаз") (надалі - Замовник) був укладений договір транспортування природного газу № 1512000711 (надалі - Договір), відповідно до умов якого Оператор надає Замовнику послуги транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому Договорі, а Замовник сплачує Оператору встановлену в цьому Договорі вартість таких послуг. Послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі газотранспортної системи.
Відповідно до преамбули та пункту 2.2 Договору послуги надаються відповідно до Закону України "Про ринок природного газу" та Кодексу газотранспортної системи (далі - Кодекс), затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2493, з урахуванням особливостей, передбачених цим Договором.
Пунктом 2.3 Договору визначені послуги, які можуть бути надані Замовнику за цим Договором, а саме: послуга замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи (далі - розподіл потужності); послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій (далі - транспортування); послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (далі - балансування).
Згідно з пунктом 2.4 Договору обсяг послуг, що надаються за цим Договором визначається підписанням додатка 1 (розподіл потужності) та/або додатка 2 (транспортування) до цього Договору.
Відповідно до пункту 2.5 Договору приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності Оператору здійснюються відповідно до вимог Кодексу.
У пункті 2.6 Договору сторони погодили, що Замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим Договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у Договорі.
Пунктом 5.5 Договору передбачено, що на кожну фізичну точку входу/виходу до/з газотранспортної системи складається акт розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін, який має містити схему потоків газу через вузол обліку природного газу (ВОГ), його місце розташування на схемі, межу балансової належності та за необхідності схематичне позначення іншого обладнання чи засобів вимірювальної техніки (ЗВТ).
Згідно з пунктом 9.1 Договору у разі виникнення у Замовника негативного місячного небалансу та неврегулювання ним негативного місячного небалансу відповідно до Кодексу в строк до 12 числа місяця, наступного за газовим місяцем, Замовник зобов`язаний сплатити Оператору за послуги балансування. Негативний місячний небаланс Замовника визначається відповідно до Кодексу.
Відповідно до пунктів 9.3, 9.4 Договору базова ціна газу визначається Оператором відповідно до Кодексу. Оператор визначає базову ціну газу щомісяця в строк до 10 числа місяця, наступного за газовим місяцем, та розміщує її на своєму веб-сайті. Оператор до 14 числа місяця, наступного за газовим місяцем, надає Замовнику на його електронну адресу розрахунок вартості послуг балансування та рахунок-фактуру. Замовник зобов`язаний здійснити оплату у строк, що не перевищує п`яти банківських днів.
Згідно з пунктом 11.1 Договору послуги, які надаються за цим Договором, за винятком послуг балансування, оформлюються Оператором і Замовником актами наданих послуг.
За умовами пункту 11.4 Договору послуги балансування оформлюються одностороннім актом за підписом Оператора на весь обсяг негативного місячного небалансу, неврегульованого Замовником відповідно до Кодексу та розділу ІХ цього Договору.
У пункті 17.1 Договору сторони погодили, що цей Договір набирає чинності з дня його укладення на строк до 31.12.2016, умови Договору застосовуються до відносин сторін, які виникли до його укладення, а саме з 01.12.2015. Цей Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії цього Договору, жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
Пунктом 17.2 Договору передбачено, що усі зміни та доповнення до цього Договору оформлюються письмово та підписуються уповноваженими особами сторін. Сторони зобов`язуються письмово повідомляти про зміну реквізитів (місцезнаходження, найменування, організаційно-правової форми, банківських реквізитів тощо) не пізніше ніж через десять днів після настання таких змін.
Згідно з пунктом 17.3 Договору у разі внесення та затвердження Регулятором змін до типового договору транспортування природного газу сторони зобов`язані протягом місяця внести відповідні зміни до цього договору.
29 листопада 2017 року між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до Договору, якою були внесені зміни до пунктів 8.2, 8.4, 10.4 та, зокрема, до пункту 9.4 Договору, який викладено в такій редакції: "9.4 Оператор до чотирнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, надає Замовнику на його електронну адресу розрахунок вартості послуг балансування та рахунок-фактуру. Замовник, крім вартості послуг, вказаних в абзаці другому цього пункту, зобов`язаний здійснити оплату у строк, що не перевищує п`яти банківських днів. Оплата вартості послуг балансування оператором газорозподільної системи за рахунок виділених субвенцій з державного бюджету на покриття пільг, субсидій та компенсацій побутовим споживачам проводиться у строки та за процедурою, передбаченою Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 року № 20, у сумі, що не перевищує вартості послуг розподілу фактично спожитого природного газу зазначеними споживачами за розрахунковий період".
Оператором за результатами співставлення остаточних алокацій подач/відборів Замовником природного газу до/з газотранспортної системи за березень, квітень, травень та червень 2019 року виявилено наявність у Замовника небалансів як різниці між вказаними алокаціями подач/відборів природного газу, на підставі чого здійснено розрахунок остаточних обсягів добового небалансу Замовника за кожну газову добу звітного місяця, визначивши його остаточну плату за такі добові небаланси за кожну газову добу і сумарно за звітний місяць, а саме: за березень 2019 року виявлено остаточні обсяги добових небалансів в розмірі 6 069 003,42 куб. м на загальну вартість 58 563 358,33 грн; за квітень 2019 року - в розмірі 4 046 628,94 куб. м на загальну вартість 35 444 147,69 грн; за травень 2019 року - в розмірі 1 675 069,15 куб. м на загальну вартість 13 773 229,29 грн; за червень 2019 року - в розмірі 962 962,0 куб. м на загальну вартість 8 353 179,18 грн.
На підтвердження наявності у відповідача небалансів як різниці між вказаними алокаціями подач/відборів природного газу, позивачем надані: акти врегулювання щодобових небалансів: № 03-2019-1512000711 за березень 2019 року (з коригуючим актом), № 04-2019-1512000711 за квітень 2019 року, № 05-2019-1512000711 за травень 2019 року, № 06-2019-1512000711 за червень 2019 року; довідку позивача № 1 про добові небаланси відповідача, що виникли внаслідок відбору природного газу для витрат відповідача за березень, квітень, травень, червень 2019 року; довідку позивача № 2 про добові небаланси відповідача, що виникли внаслідок несанкціонованого відбору природного газу споживачами з газорозподільної системи за березень, квітень, травень, червень 2019 року; довідку позивача № 3 про добові небаланси відповідача за березень, квітень, травень, червень 2019 року; рахунки № 03-2019-1512000711 від 31.03.2019, № 04-2019-1512000711 від 30.04.2019, № 05-2019-1512000711 від 31.05.2019, № 06-2019-1512000711 від 30.06.2019; реєстри файлів завантаження до інформаційної платформи Замовником, реєстри файлів відправлених з інформаційної платформи філії "Оператор ГТС України" АТ "Укртрансгаз".
Між сторонами відсутній договір, який би передбачав врегулювання щодобових небалансів та відсутня згода на придбання природного газу в Оператора в обсязі добового небалансу.
Позивачем не було дотримано зазначених дій та їх послідовності для наявності підстав оплати балансування за Договором, а саме: 1) виникнення негативного місячного небалансу; 2) не врегулювання Замовником послуг транспортування цього небалансу самостійно в строк до 12-го числа місяця, наступного за газовим; 3) оформлення Оператором одностороннього акта на обсяг неврегульованого Замовником обсягу небалансу; 4) надання Оператором Замовнику до 14 числа місяця, наступного за газовим місяцем, розрахунку вартості послуг балансування та рахунку-фактури.
Позивачем не надано первинних документів, які б свідчили про реальність вчинення балансуючих дій кожної доби.
Надані позивачем односторонні акти врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць не містять відомостей про джерела внесення в них інформації та не містять пояснень, чому відбулися коригування.
3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 25.06.2020 у справі № 915/2360/19, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.11.2020, у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції мотивовані тим, що укладений між сторонами договір не регулює відносини щодо врегулювання щодобових небалансів та не встановлює зобов`язання відповідача щодо їх оплати, відтак в позивача відсутні правові підстави для стягнення заборгованості з їх оплати в примусовому порядку.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі Акціонерне товариство "Укртрансгаз" просить рішення Господарського суду Миколаївської області від 25.06.2020 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.11.2020 у даній справі скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
5. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Підставою касаційного оскарження Акціонерним товариством "Укртрансгаз" зазначено пункти 2, 3, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме:
- необхідністю відступлення від висновків щодо застосування положень Кодексу газотранспортної системи, які передбачають складення коригуючих актів, викладених у постановах Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 927/276/18, від 10.04.2019 у справі № 924/447/18, від 12.06.2019 у справі № 920/344/18 та від 09.10.2019 у справі № 922/1382/18 з обґрунтуванням необхідності такого відступлення;
- відсутністю висновків Верховного Суду щодо застосування: статті 20, пункту 4 частини 2 статті 22, статті 32 Закону України "Про ринок природного газу"; пункту 4 глави 1 розділу І, пунктів 2, 6, 19 глави 6 розділу ХІV Кодексу газотранспортної системи;
- під час ухвалення оскаржуваної постанови суд апеляційної інстанції не дослідив зібрані у справі докази, що унеможливило встановити фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
6. Доводи інших учасників справи
Відповідач подав відзив на касаційну скаргу позивача, в якому просив залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін, як такі, що прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
7. Розгляд клопотань
15 червня 2021 року до Суду від Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Миколаївгаз" надійшли клопотання про закриття касаційного провадження у справі № 915/2360/19, які обґрунтовані тим, що Верховний Суд вже виклав свій висновок щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, а тому касаційне провадження у даній справі підлягає закриттю на підставі пункту 4 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України. Відповідач посилається на постанови Верховного Суду від 27.05.2021 у справі № 904/5807/19, від 08.06.2021 у справі № 904/5147/19, та на ухвалу Верховного Суду від 08.06.2021 у справі № 903/904/19.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, або відступив від свого висновку щодо застосування норми права, наявність якого стала підставою для відкриття касаційного провадження, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку, коли Верховний Суд вважає за необхідне відступити від такого висновку). Якщо ухвала про відкриття касаційного провадження мотивована також іншими підставами, за якими відсутні підстави для закриття провадження, касаційне провадження закривається лише в частині підстав, передбачених цим пунктом.
Розглянувши зазначені клопотання, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для їх задоволення, оскільки: ухвалою Верховного Суду від 08.06.2021 у справі № 903/904/19 закрито касаційне провадження за касаційною скаргою акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення господарського суду Волинської області від 17.03.2020 та постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду від 23.06.2020 у справі № 903/904/19, що не є належною підставою для закриття касаційного провадження у даній справі № 915/2360/19, у розумінні пункту 4 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України; у постанові Верховного Суду від 27.05.2021 у справі № 904/5807/19 не висловлено висновків щодо питань застосування статті 20, пункту 4 частини 2 статті 22, статті 32 Закону України "Про ринок природного газу"; пункту 4 глави 1 розділу І, пунктів 2, 6, 19 глави 6 розділу ХІV Кодексу газотранспортної системи; постанова Верховного Суду від 08.06.2021 у справі № 904/5147/19 станом на 15.06.2021 не оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень, що виключає можливість стверджувати про те, що у такій постанові Верховний Суд викладав висновок щодо питання застосування відповідних норм права.
Крім того, у клопотанні від 14.06.2021 Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Миколаївгаз" просить розгляд справи проводити без участі представника відповідача.
8. Позиція Верховного Суду
Відповідно до частин 1, 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Правове регулювання взаємовідносин оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, а також визначення правових, технічних, організаційних та економічних засад функціонування газорозподільних систем здійснюється Кодексом газотранспортної системи, Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2496, а також положеннями Закону України "Про ринок природного газу", Цивільного та Господарського кодексів України.
Відповідно до пунктів 7, 45 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок природного газу" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) газотранспортна система - технологічний комплекс, до якого входить окремий магістральний газопровід з усіма об`єктами і спорудами, пов`язаними з ним єдиним технологічним процесом, або кілька таких газопроводів, якими здійснюється транспортування природного газу від точки (точок) входу до точки (точок) виходу; транспортування природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов`язана з переміщенням природного газу газотранспортною системою з метою його доставки до іншої газотранспортної системи, газорозподільної системи, газосховища, установки LNG або доставки безпосередньо споживачам, але що не включає переміщення внутрішньопромисловими трубопроводами (приєднаними мережами) та постачання природного газу.
Згідно з частинами 1, 2 статті 32 Закону України "Про ринок природного газу" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому кодексом газотранспортної системи та іншими нормативно-правовими актами. За договором транспортування природного газу оператор газотранспортної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газотранспортної системи встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу. Типовий договір транспортування природного газу затверджується Регулятором. Оператор газотранспортної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів транспортування природного газу із замовниками.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2497 було затверджено типову форму договору транспортування природного газу, за яким оператор надає замовнику послугу транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлені в цьому договорі вартість такої послуги та плату (за їх наявності), які виникають при його виконанні.
Додатком до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2497 від 30.09.2015 є типовий договір транспортування природного газу та додатки до нього, а саме: додаток 1 - розподіл потужності, додаток 2 - розподіл потужності з обмеженнями, додаток 3 - перелік комерційних вузлів обліку газу, фактично встановлених у пунктах приймання-передачі газу.
Сторонами укладено Договір, який згідно з пунктом 17.1 Договору вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії цього договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
З 01 березня 2019 року за постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 27.12.2017 № 1437 "Про затвердження Змін до деяких постанов НКРЕКП щодо впровадження добового балансування на ринку природного газу та процедури розробки, подання і затвердження Плану розвитку газотранспортної системи на наступні 10 років" відбулося запровадження добового балансування на ринку природного газу України. Перехід на добове балансування передбачає, що взаємодія між оператором газотранспортної системи, постачальниками, операторами газорозподільних систем і споживачами здійснюється виключно через інформаційну платформу оператора ГТС.
Відповідно до пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу газотранспортної системи (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) балансування системи - діяльність, яка здійснюється оператором газотранспортної системи в рамках надання послуг транспортування, що полягає у врівноваженні попиту та пропозиції природного газу у газотранспортній системі, що охоплює фізичне балансування та комерційне балансування; договір транспортування - договір, укладений між оператором газотранспортної системи та замовником послуг транспортування природного газу на основі типового договору транспортування природного газу, затвердженого Регулятором, згідно з яким оператор газотранспортної системи надає замовнику одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу на період та умовах, визначених у такому договорі, а замовник послуг транспортування оплачує оператору газотранспортної системи вартість отриманих послуг (послуги); небаланс - різниця між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається відповідно до алокації.
Відповідно до пункту 2 глави 1 розділу IV Кодексу газотранспортної системи (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) правовідносини між оператором газотранспортної системи та оператором установки LNG / оператором газосховища / газовидобувним підприємством / оператором газорозподільної системи / прямим споживачем щодо одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі вчинення дій з врегулювання добових небалансів у газотранспортній системі, регулюються договором транспортування природного газу, укладеним відповідно до Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 №2497.
За пунктом 1 глави 1 розділу VIII Кодексу газотранспортної системи (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі вчинення дій з врегулювання добового небалансу, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування. Оператор газотранспортної системи не має права відмовити в укладенні договору транспортування за умови дотримання заявником вимог щодо його укладення, передбачених цим розділом. Договір транспортування є документом, який регулює правовідносини між оператором газотранспортної системи і окремим замовником послуг транспортування.
Відповідно до частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.
У відповідності до статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до частин 3, 4 статті 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.
Отже, як вірно зазначено судами першої та апеляційної інстанцій, нормами чинного законодавства визначено, що транспортування природного газу може здійснюватись лише на підставі договору, укладеного з оператором газотранспортної системи.
Пунктом 11 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 27.12.2017 № 1437 передбачено обов`язок оператора газотранспортної системи з 01 серпня 2018 року надавати послуги транспортування природного газу на підставі договору транспортування природного газу, укладеного відповідно до типового договору транспортування природного газу зі змінами, затвердженими цією постановою.
В затвердженій вищевказаною постановою редакції типового договору передбачений, в тому числі, порядок оплати добових небалансів. Між тим, як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, відповідні зміни до Договору сторонами не вносились. Укладений між сторонами Договір не містить положень щодо врегулювання щодобових небалансів та не встановлює зобов`язання відповідача щодо їх оплати.
Також судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що між сторонами відсутній інший договір, який би передбачав врегулювання щодобових небалансів, і який з огляду на вищенаведені норми чинного законодавства і може бути підставою виникнення у Замовника відповідного обов`язку.
Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що в позивача відсутні правові підстави для стягнення заборгованості з оплати добових небалансів в примусовому порядку.
Скаржник вважає, що відповідачем вчинено дії, якими схвалено виконання Договору саме в режимі добового балансування, а тому відповідач втратив право стверджувати, що укладений між сторонами Договір не передбачає врегулювання щодобових небалансів.
Суд зазначає, що відповідно до п. 17.2 Договору усі зміни та доповнення до цього Договору оформляються письмово та підписуються уповноваженими особами сторін. За пунктом 17.3 Договору у разі внесення та затвердження Регулятором зміни до Типового договору транспортування природного газу сторони зобов`язані протягом місяця внести зміни до цього договору.
Однак, як встановлено судами попередніх інстанцій позивачем не надано доказів того, що на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами існував договір в редакції, яка б передбачала врегулювання щодобових небалансів, або ними були внесені відповідні зміни до вже існуючого Договору в порядку, встановленому Договором, а саме письмово з підписами уповноважених осіб.
При цьому в позовній заяві позивач посилається на порушення пункту 2.6 Договору, відповідно до якого Замовник має оплачувати послуги на умовах, зазначених в Договорі, тоді як вказаний Договір не передбачає вчинення дій щодо врегулювання щодобових небалансів та оплату такого балансування, а регулює лише визначення вартості місячного небалансу та порядок його оплати.
Крім того судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що матеріали справи не містять первинних документів, які б свідчили про реальність вчинення балансуючих дій кожної доби та понесення витрат пов`язаних з таким балансуванням, а додані до матеріалів справи односторонні акти врегулювання щодобових небалансів не містять відомостей про джерела внесення в них інформації. Також коригуючі акти врегулювання щодобових небалансів не містять пояснень, чому відбулися коригування, тим самим ставлять під сумнів достовірність інформації, зазначеної в таких актах.
З огляду на наведене, Суд відхиляє доводи скаржника про те, що суди першої та апеляційної інстанцій не дослідили зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а отже і підстава, визначена пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не підтвердилась.
Таким чином, встановивши, що Договір, на який посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, не містить положень щодо врегулювання щодобових небалансів та щодо обов`язку відповідача з оплати такого врегулювання, та недоведеність позивачем вчинення щодобового балансування і понесення пов`язаних з таким балансуванням витрат, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
У касаційній скарзі, посилаючись на підставу касаційного оскарження, встановлену в пункті 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, скаржник вказує про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування статті 20, пункту 4 частини 2 статті 22, статті 32 Закону України "Про ринок природного газу"; пункту 4 глави 1 розділу І, пунктів 2, 6, 19 глави 6 розділу ХІV Кодексу газотранспортної системи.
Надаючи оцінку аргументам касаційної скарги щодо підстав касаційного оскарження судових рішень передбачених пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, необхідно зазначити таке.
Зі змісту вказаної норми вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію відносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.
Таким чином, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов`язковому дослідженню підлягає також питання щодо необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи.
Суд зазначає, що у даному випадку, враховуючи підстави позову та встановлені судами першої та апеляційної інстанцій, а саме, що: Договір, на який посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, не містить положень щодо врегулювання щодобових небалансів та щодо обов`язку відповідача з оплати такого врегулювання, недоведеність вчинення щодобового балансування та понесення пов`язаних з таким балансуванням витрат, у Суду відсутні підстави для формування висновку у даній справі щодо питання застосування норм, зазначених скаржником, у зв`язку з відсутністю необхідності застосування таких правових норм для вирішення даного спору.
При цьому Суд враховує позицію об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладену у постанові від 19.03.2021 у справі № 922/3987/19, однак даною постановою Верховним Судом зазначену справу направлено на новий розгляд до господарського суду першої інстанції у зв`язку з неповним встановленням обставин справи та відсутністю викладеного висновку по суті спору. Між тим, у справі № 915/2360/19 судами попередніх інстанцій встановлено обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме, необхідністю відступлення від висновків щодо застосування положень Кодексу газотранспортної системи, які передбачають складення коригуючих актів, викладених у постановах Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 927/276/18, від 10.04.2019 у справі № 924/447/18, від 12.06.2019 у справі № 920/344/18, від 09.10.2019 у справі № 922/1382/18, Суд зазначає про відсутність підстав для такого відступу, оскільки такі справи не є подібними до цієї справи № 915/2360/19, зокрема, у вказаних справах підставами та предметами позовів були стягнення коштів за послуги балансування для врегулювання місячних небалансів, однак у даній справі № 915/2360/19, як зазначалось вище, позивачем визначено невиконання відповідачем зобов`язань, передбачених Договором щодо оплати послуг для врегулювання добових небалансів, відповідно, обставини встановлені судами у цій справі та у вказаних скаржником справах є різними.