ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 червня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/3901/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Мамалуй О.О.
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду
(головуючий суддя - Мальченко А.О., судді: Чорногуз М.Г., Агрикова О.В.)
від 24.03.2021
у справі № 910/3901/19
за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "Союз"
до Національного банку України
про стягнення грошових коштів,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Публічне акціонерне товариство "Комерційний Банк "Союз" (далі - ПАТ "КБ "Союз") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Національного банку України (далі - НБУ) про стягнення грошових коштів, які знаходяться на банківських (накопичувальних) рахунках № НОМЕР_1 (валюта українська гривня) та № НОМЕР_2 (валюта долар, євро, російський рубль), відкритих в ПАТ "КБ "Союз" в НБУ, посилаючись на незаконність постанов Правління НБУ щодо відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Банку, що встановлено рішеннями адміністративних судів.
1.2. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.07.2020 закрито провадження у справі №910/3901/19 на підставі пункту 4 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з відмовою позивача від позову.
1.3. ОСОБА_1, як особа, що не брала участь в розгляді справи, не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду першої інстанції, звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2020 у справі №910/3901/19 скасувати та направити справу для продовження розгляду справи до суду першої інстанції.
2. Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.03.2021 у справі №910/3901/19 закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на підставі пункту 3 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України, за якою суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.
2.2. Суд апеляційної інстанції мотивував свої висновки тим, що при винесенні оскаржуваної ухвали не вирішувалось питання про права та обов`язки ОСОБА_1, та не надавалася правова оцінка його правам, обов`язкам та правовідносинам зі сторонами у справі.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи
3.1. Не погоджуючись з ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.03.2021 у справі №910/3901/19, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, якою просить оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати, а справу направити для продовження розгляду до Північного апеляційного господарського суду.
3.2. Узагальнені доводи касаційної скарги ОСОБА_1 :
- ухвала суду апеляційної інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню у справі;
- закриття Господарським судом міста Києва провадження у даній справі за заявою підписаною уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "КБ "Союз" Паламарчук В.В. на підставі пункту 4 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України завдало скаржнику збитки у розмірі 640 688,66 грн; призвело до фактичної втрати АТ "КБ "Союз" активів у розмірі 45 000 000,00 грн, що зменшило вартість корпоративних прав останнього.
4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд
4.1. Відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
4.2. Частиною першою статті 17 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
4.3. Згідно з частиною першою статті 254 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
4.4. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.
4.5. Таким чином, положеннями господарського процесуального законодавства визначено право особи подати апеляційну скаргу на рішення, яким розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або містяться судження про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи у відповідних правовідносинах, виходячи з предмету та підстав позову.
У контексті зазначеного, за приписами процесуального законодавства, судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, що випливають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків.
Судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.
Якщо скаржник лише зазначає про те, що оскаржуване рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов`язки, або лише зазначає (констатує), що рішенням вирішено про його права та/або обов`язки чи інтереси, то такі посилання, виходячи з вищенаведеного, не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду, зокрема апеляційної скарги.
Особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку статей 17, 254 Господарського процесуального кодексу України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме.
Рішення є таким, що прийнято про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення наявні висновки суду про права та обов`язки цієї особи або у резолютивній частині рішення суд прямо зазначив про права та обов`язки цієї особи. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не приймається до уваги.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №921/730/13-г/3, об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.05.2020 у справі №904/897/19, Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.05.2020 №910/9016/16, від 21.07.2020 № 914/1971/18.
4.6. В обґрунтування доводів стосовного того, що оскаржувана ухвала впливає на його права та (або) обов`язки, ОСОБА_1 зазначає, що він є власником простих іменних акцій АТ "КБ "Союз" в бездокументарній формі загальною номінальною вартістю 335 962 540,00 грн, що складає 99,9888% частки у статутному капіталі Банку та підтверджується виданою ТОВ "Елліот Капітал" випискою про стан рахунку в цінних паперах на 28.01.2021. Закриття провадження у справі за заявою, підписаною уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "КБ "Союз" Паламарчуком В.В. порушує права не лише Банка, але й акціонера на звернення з відповідним позовом щодо коштів, які знаходяться на накопичувальному рахунку.
Разом з тим, як встановлено судом апеляційної інстанції, предметом позову у даній справі є вимоги про стягнення з НБУ на користь АТ "КБ "Союз" грошових коштів, які знаходяться на банківських (накопичувальних) рахунках № НОМЕР_1 (валюта українська гривня) та № НОМЕР_2 (валюта долар, євро, російський рубль), відкритих АТ "КБ "Союз" в НБУ.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що під час ліквідаційної процедури, запровадженої рішеннями Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 15.03.2016 № 343 та від 28.04.2016 № 615 "Про початок процедури ліквідації АТ "КБ "СОЮЗ" та делегування повноважень ліквідатора банку" на підставі постанов Правління Національного банку України від 16.03.2016 № 162/БТ та від 28.04.2016 №299/БТ "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію "Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Союз", Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб вжито заходи, спрямовані на ліквідацію неплатоспроможного Банку, а саме, закрито кореспондентський рахунок позивача, залишок коштів з кореспондентського рахунку перераховано на накопичувальні рахунки банку, єдиним розпорядником зазначених коштів стала Уповноважена особа Фонду.
Посилаючись на визнання протиправними та скасування в судовому порядку рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів від 15.03.2016 № 343 та постанови Правління НБУ від 16.03.2016 № 162/БТ, позивач вважав, що відповідачем безпідставно утримуються на накопичувальних рахунках належні йому грошові кошти.
Судом апеляційної встановлено, що спір у даній справі є спором між Банком та НБУ, що виник з правовідносин банківського рахунку, а саме, щодо відкриття, функціонування та закриття накопичувальних рахунків, що регламентується главою 72 Цивільного кодексу України, та жодним чином не стосується корпоративних прав ОСОБА_1 як акціонера Банку, не є спором, що виник з правочинів щодо акцій чи інших корпоративних прав в Банку та не є спором щодо цінних паперів, в тому числі пов`язаним з правами на цінні папери та правами, що виникають з них.
При цьому, судом апеляційної інстанції також встановлено, що місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваної ухвали не вирішувалось питань щодо прав та обов`язків ОСОБА_1, який не був учасником судового процесу під час розгляду даної справи, а також судом не надавалась правова оцінка його правам, обов`язкам та правовідносинам зі сторонами у справі.
З огляду на викладене та встановивши, що ухвала місцевого господарського суду не стосується прав, інтересів та обов`язків ОСОБА_1, суд апеляційної інстанції обґрунтовано закрив апеляційне провадження за його апеляційною скаргою на підставі пункту 3 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України.