ПОСТАНОВА
Іменем України
23 червня 2021 року
м. Київ
справа №140/392/19
адміністративне провадження №К/9901/5484/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Рибачука А.І.,
суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в суді касаційної інстанції адміністративну справу № 140/392/19
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12.11.2019, ухвалене у складі головуючого судді Андрусенко О.О.
та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2020, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Мікули О.І., суддів Курильця А.Р., Кушнерика М.П., -
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. 18.02.2019 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив:
визнати протиправними дії ГУ ПФУ щодо зменшення основного розміру його пенсії за вислугу років під час її перерахунку з 90 % на 70 % від відповідних сум грошового забезпечення;
зобов`язати ГУ ПФУ здійснити з 01.01.2018 перерахунок його пенсії за вислугу років в розмірі 90 % від відповідних сум грошового забезпечення з нарахуванням компенсації втрати частини доходів та виплатити різницю між нарахованою та отриманою пенсією за період з 01.01.2018 по день з якого почнеться виплата перерахованої пенсії.
Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтував тим, що він перебуває на обліку в ГУ ПФУ та отримує пенсію за вислугу років, яку до 31.12.2017 отримував у розмірі 90% сум грошового забезпечення, однак, відповідач при перерахунку його пенсії з 01.01.2018 протиправно зменшив основний розмір пенсії з 90% сум грошового забезпечення на 70%, що порушує його права на належне пенсійне забезпечення, оскільки внесені зміни щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення не стосуються перерахунку уже призначеної пенсії.
2. Волинський окружний адміністративний суд рішенням від 12.11.2019, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2020, частково задовольнив позовні вимоги:
визнав протиправними дії ГУ ПФУ щодо зменшення ОСОБА_1 основного розміру пенсії за вислугу років під час її перерахунку з 75% до 70% сум грошового забезпечення;
зобов`язав ГУ ПФУ здійснити ОСОБА_1 з 01.01.2018 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років в розмірі 75% сум грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум;
у задоволенні решти позовних вимог - відмовив.
3. 25.02.2020 ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та порушення ними норм процесуального права, просить скасувати на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12.11.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2020 в частині розміру відсотку пенсії від відповідних сум грошового забезпечення, ухвалити нове рішення в частині розміру відсотку пенсії від відповідних сум грошового забезпечення, а саме змінити 75 % на 90%.
4. Верховний Суд ухвалою від 14.04.2020 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Суди встановили, що ОСОБА_1 з 27.09.1992 перебуває на обліку в ГУ ПФУ та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-ХІІ). З моменту призначення позивач отримував пенсію у розмірі 75 % сум грошового забезпечення; з 01.01.1996 - 85 %; з 01.01.2003 - 90 % відповідних сум грошового забезпечення. Вислуга років позивача становить 35 років і цей факт сторонами не заперечується.
31.03.2018 Адміністрація державної прикордонної служби України сформувала та скерувала до ГУ ПФУ довідку №11/8537 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - постанова № 103), з якої видно, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - постанова № 704) розмір посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною займаній позивачем під час служби посадою, за нормами чинними на 01.03.2018 становить: посадовий оклад - 4510,00 грн; оклад за спеціальним званням підполковник - 1410,00 грн.; надбавка за вислугу років - 2960,00 грн; всього - 8880,00 грн.
У травні 2018 року ГУ ПФУ здійснило перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018 у зв`язку зі зміною грошового забезпечення на підставі постанови №704 та постанови №103, виходячи з основного розміру пенсії 70% грошового забезпечення, зазначеного у довідці від 31.03.2018, що надійшла від Адміністрації державної прикордонної служби. Розмір перерахованої пенсії з 01.01.2018 складає 4918,97 грн, що підтверджується копією витягу про перерахунок пенсії у пенсійній справі №N/А582.
Вважаючи дії відповідача щодо зменшення основного розміру пенсії з 90% грошового забезпечення на 70% протиправними ОСОБА_1, звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що правові підстави для зобов`язання відповідача перерахувати ОСОБА_1 пенсію за вислугу років у розмірі 90% від суми його грошового забезпечення відсутні, оскільки такий відсоток станом на момент призначення позивачу пенсії не визначався Законом № 2262-ХІІ та не був застосований, а тому з метою належного захисту прав позивача суди дійшли висновку про те, що необхідно визнати протиправними дії ГУ ПФУ щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років під час її перерахунку з 75% до 70% сум грошового забезпечення та зобов`язати відповідача здійснити ОСОБА_1 з 01.01.2018 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років у розмірі 75% сум грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум.
IV ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
7. Касаційну скаргу ОСОБА_1 мотивував, зокрема тим, що у зв`язку із внесенням змін до статті 13 Закону № 2262-ХІІ Законом України від 25.03.1996 № 103/96-ВР "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" (далі - Закон № 103/96-ВР) основний розмір його пенсії було перераховано з 75 % сум грошового забезпечення на 85 % відповідних сум грошового забезпечення. 31.07.2002 Законом України від 04.07.2002 № 51-IV "Про внесення змін до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" (далі - Закон № 51-IV) було внесено зміни, зокрема до положень статті 13 Закону № 2262-ХІІ, частиною другою якою було визначено, що загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення. При цьому, ОСОБА_1 зазначає, що у зв`язку із внесенням змін до статті 13 Закону № 2262-ХІІ на підставі Закону № 103/96-ВР та Закону № 51-IV основний розмір його пенсії було збільшено з 75 % до 85 %, та з 85 % до 90 %, відповідно. Подальше зменшення відсоткового значення основного розміру його пенсії є незаконним, оскільки суперечить приписам статей 22, 58 Конституції України та статті 63 Закону № 2262-ХІІ, за правилами яких перерахунок пенсії дозволяється лише в сторону збільшення та забороняється в сторону зменшення.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
8. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів виходить із такого.
9. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
10. Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема Закон № 2262-ХІІ.
11. Розміри пенсій за вислугу років визначені в статті 13 Закону № 2262-ХІІ, які обраховуються у відсотках залежно від вислуги років.
12. При цьому, цією ж нормою визначено граничну межу відсоткового значення основного розміру пенсії в залежності від вислуги років, яка змінювалась в різні роки.
13. Так, з 01.01.1992 (в редакції, чинній на дату прийняття Закону № 2262-ХІІ) така межа становила 75 % відповідних сум грошового забезпечення;
з 01.01.1996 (в редакції Закону від 25.03.1996 № 103/96-ВР) - 85 % відповідних сум грошового забезпечення;
з 01.01.2003 (із змінами, внесеними згідно із Законом від 04.07.2002 № 51-IV) - 90 % відповідних сум грошового забезпечення;
з 29.04.2006 (в редакції Закону від 04.04.2006 № 3591-IV) - 90 % відповідних, сум грошового забезпечення (стаття 43);
з 01.10.2011 (із змінами, внесеними згідно із Законом від 08.07.2011 № 3668-VI) - 80 % відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43 Закону);
з 01.05.2014 (із змінами, внесеними згідно із Законом від 27.03.2014 № 1166-VII) - 70 % відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43)
14. З копій документів, які містяться у пенсійній справі, судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачу з 27.09.1992 було призначено пенсію за вислугу років (35 років) у розмірі 75 %, з 01.01.1996 у зв`язку із введенням в дію Закону № 103/96-ВР, яким було викладено частину другу статті 13 Закону № 2262-ХІІ в новій редакції, позивачу було розраховано пенсію у розмірі 85 % відповідних сум грошового забезпечення, а з 01.01.2003 - у розмірі 90 % відповідних сум грошового забезпечення, основний розмір якої він отримував до здійснення перерахунку його пенсії на підставі постанови № 103 з 01.01.2018.
15. На час призначення позивачу пенсії редакція статті 13 передбачала, що загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 75 % відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорії 1, - 85 %, до категорії 2 - 80 %.
16. Так, абзацом четвертим пункту 4 розділу І Закону № 51-IV у статті 13 Закону № 2262-ХІІ, зокрема у частині другій цифри " 85", " 95" і " 90" було замінено відповідно цифрами "90", " 100" і " 95", а слова і цифри "до категорій 2 і 3" замінити словами і цифрою "до категорії 2".
17. При цьому, пунктом 4 розділу II Прикінцевих положень Закону № 51-IV Кабінету Міністрів України доручено забезпечити проведення перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяким іншим особам відповідно до абзацу четвертого пункту 4 розділу I цього Закону з відповідних сум грошового забезпечення, встановлених на 01.01.2003.
18. Тобто, сам законодавець визначив здійснити з 01.01.2003 перерахунок основного відсоткового розміру пенсій, призначених раніше.
19. При цьому, стаття 22 Конституції України міститься у розділі II, в якому закріплено основні права і свободи людини і громадянина. Право на пенсійне забезпечення особи є складовою права на соціальний захист, передбаченого Конституцією України. Механізм реалізації цього права військовослужбовців та деяких інших категорій осіб, встановлений Законом N 2262-XII, визначає умови, норми і порядок такого пенсійного забезпечення.
20. Конституційний Суд України в мотивувальній частині свого Рішення від 11.10.2005 N 8-рп/2005 (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання) констатував: "Зміст прав і свобод людини - це умови і засоби, які визначають матеріальні та духовні можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування і розвитку. Обсяг прав людини - це кількісні показники відповідних можливостей, які характеризують його множинність, величину, інтенсивність і ступінь прояву та виражені у певних одиницях виміру.
Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб`єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики (абзаци п`ятий, шостий пункту 4 Рішення від 11.10.2005 N 8-рп/2005).
21. Так, право на перерахунок призначених відповідно до цього Закону передбачене визначений статтею 63, відповідно до якої перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України (редакція, чинна на час проведення перерахунку пенсії).
22. Відповідно до частини другої статті 63 цього Закону у разі, якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
23. Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 затверджено Порядок № 45, згідно з пунктами 2 та 3 якого Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку. Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України (редакція, чинна на момент перерахунку пенсії позивача).
24. Відповідно до пункту 4 цього Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону № 2262-ХІІ. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
25. Пунктом 5 згаданого Порядку визначено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
26. Постановою № 704 встановлено, зокрема, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (пункт 2 постанови). Також цією постановою установлені тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схема тарифних розрядів за основними типовими посадами, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями.
27. У подальшому Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 103, пунктом 1 якої постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом № 2262-ХІІ до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови № 704.
28. Так, на момент виникнення спірних правовідносин було установлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення.
29. Разом з тим застосування цього показника до перерахунку пенсії відповідача є протиправним, як тому, що стосується призначення нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених, так і з огляду на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України.
30. При цьому, оскільки, позивач набув право на отримання основного розміру його пенсії у розмірі 90 % від відповідних сум грошового забезпечення, то неприпустимо в силу положень Конституції України звужувати зміст та обсяг вже існуючого права.
31. Отже, порядок перерахунку призначених пенсій військовослужбовців урегульований нормами статті 63 Закону № 2262-ХІІ, яка змін не зазнавала, а також нормами постанов № 704 та № 103, тому застосування статті 13 цього Закону, яка регулює призначення пенсій, є протиправним, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.
32. Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи позивача щодо безпідставного зниження відповідачем основного розміру пенсії з 90 % на 70 % сум грошового забезпечення при перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018 відповідно до статті 63 Закону № 2262-ХІІ на підставі постанови № 103, оскільки відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 указаного Закону, яка застосовується саме при призначенні пенсії, так як при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років чи у зв`язку із збільшенням його в силу змін законодавства, є незмінним у бік зменшення.
33. З огляду на наведене, суди попередніх інстанцій невірно вирішили спір.
34. Відповідно до частини першої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
35. Частиною третьою вказаної статті передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
36. За таких обставин, коли суди повно і правильно встановили обставини справи, проте неправильно тлумачили закон, який підлягав застосуванню, судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 345, 349, 351, 352, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд