ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 червня 2021 року
м. Київ
справа № 580/4650/20
адміністративне провадження № К/9901/4072/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Бучик А.Ю.,
суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 26.10.2020 (суддя Бабич А.М.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.01.2021 (колегія суддів: Єгорова Н.М., Сорочко Є.О., Федотов І.В.) у справі №580/4650/20 за позовом ОСОБА_1 до Державного кадастрового реєстратора міськрайонного управління у Смілянському районі та м. Сміла Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Семко Яни Андріївни про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ
У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до державного кадастрового реєстратора управління Держгеокадастру у Смілянському районі та м. Сміла Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Семко Я.А. в якому просив:
- визнати неправомірними дії щодо державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 7123789000:02:001:1151 у Державному земельному кадастрі та скасувати її;
- зобов`язати відповідача внести відповідний запис до Поземельної книги про припинення державної кадастрової реєстрації за кадастровим номером, здійснити скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 7123789000:02:001:1151;
- визнати неправомірними дії щодо державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 7123789000:02:001:1153 у Державному земельному кадастрі та скасувати її;
- зобов`язати відповідача внести відповідний запис до Поземельної книги про припинення державної кадастрової реєстрації за кадастровим номером, здійснити скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 7123789000:02:001:1153.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 26.10.2020 відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі у зв`язку з тим, що даний спір не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства. При цьому суд зауважив, що в основу даного спору покладені цивільно-правові відносини, що вказує на належність розгляду даної справи у порядку господарського судочинства.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.01.2021 ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 26.10.2020 змінено в частині роз`яснення заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи. Роз`яснено, що зазначений спір повинен вирішуватися в порядку цивільного судочинства судами загальної юрисдикції. В іншій частині ухвалу залишено без змін.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм процесуального права, просить її скасувати та направити на продовження розгляду.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що у державних кадастрових реєстраторів Держгеокадастру відсутні функції здійснення державної реєстрації прав на нерухоме майно, як на те вказав окружний адміністративний суд, приймаючи оскаржувану ухвалу. ОСОБА_1 вважає, що державна реєстрація земельних ділянок у Державному земельному кадастрі з присвоєнням кадастрових номерів не є тотожній процедурі реєстрації речових прав на ці земельні ділянки. У цій справі адміністративний позов до державних кадастрових реєстраторів пред`явлений саме з метою з`ясування всіх обставин справи з обов`язком суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїй дій щодо присвоєння кадастрових номерів 7123789000:02:001:1151 та 7123789000:02:001:1153 за наслідками проведення перевірки цими кадастровими реєстраторами відповідності поданих документів вимогам законодавства, на підставі яких здійснювалася державна реєстрація земельних ділянок у Державному земельному кадастрі, що узгоджується з критеріями розмежування судової юрисдикції спорів між адміністративними справами та цивільними справами.
На думку скаржника, суди попередніх інстанцій застосували не релевантну практику Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові у справі № 810/2938/17. Проте не врахували висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 06.05.2020 у справі №707/234/19.Ухвалою Верховного Суду від 16.02.2021 відкрито касаційне провадження.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у відкритті касаційного провадження, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, керувався тим, що заявлені позивачем вимоги не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Суди врахували, що реєстрація земельних ділянок з кадастровими номерами 7123789000:02:001:1151 та 7123789000:02:001:1153 відбулась не на підставі заяв позивача та дійшов висновку, що відповідачі, приймаючи оскаржувані рішення про державну реєстрацію земельних ділянок, не мали публічно-правових відносин саме з позивачем. Звернення ОСОБА_1 до суду з вказаним позовом обумовлене тим, що він мав намір отримати у користування земельну ділянку розміром 18,7335 га, що має перетин площі із земельними ділянками з кадастровими номерами 7123789000:02:001:1151 та 7123789000:02:001:1153, право користування на які зареєстроване за ДП "Смілянське лісове господарство".
Колегія суддів, дослідивши спірні правовідносини, зазначає таке.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, не передбаченої законом.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб і суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовіднос