1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2021 року

м. Київ

справа №300/323/20

провадження №К/9901/4071/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А. суддів: Берназюка Я.О., Стародуба О.П.

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області

на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2020 року (головуючий суддя Кухтей Р.В., судді Шевчук С.М., Шинкар Т.І.)

у справі № 300/323/20

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Державної архітектурно-будівельної інспекції України

про визнання протиправними та скасування абзаців 1-5, 8 припису від 16 січня 2020 року та постанови від 28 січня 2020 року № 10/1009/m.5/2020.

І. РУХ СПРАВИ

1. У лютому 2020 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, в якому просив:

- визнати протиправними та скасувати абзаци 1-5, 8 припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил Державної архітектурно-будівельної інспекції України Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області від 16 січня 2020 року повністю;

- визнати протиправною та скасувати постанову від 28 січня 2020 року № 10/1009/m.5/7020 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, видану Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України.

2. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05 червня 2020 позов задоволено повністю.

3. Державна архітектурно-будівельна інспекція України в особі Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області подала апеляційну скаргу.

4. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2020 року відмовлено Державній архітектурно-будівельній інспекції України в особі Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору. Також суд залишив без руху апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області та встановив скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії відповідної ухвали для усунення вказаного недоліку апеляційної скарги.

5. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року повернуто Державній архітектурно-будівельній інспекції України в особі Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області апеляційну скаргу через неусунення недоліків апеляційної скарги.

6. Відповідач звернувся повторно до Восьмого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05 червня 2020 року у справі № 300/323/20.

7. Ухвалами від 30 листопада 2020 року Восьмий апеляційний адміністративний суд залишив апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області без руху через те, що особа, яка подала апеляційну скаргу, не порушує питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, та несплату апелянтом судового збору. Одночасно суд апеляційної інстанції запропоновував заявнику усунути такі недоліки способом надіслання на адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду вмотивованої заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням поважних підстав його пропуску та документа про сплату судового збору.

8. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2020 року відмовлено у відкритті касаційного провадження, що мотивовано тим, що у встановлений судом строк Державна архітектурно-будівельна інспекція України в особі Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області не усунула недоліки апеляційної скарги.

9. Не погодившись із таким судовим рішенням, Державна архітектурно-будівельна інспекція України в особі Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2020 року та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

ІІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

10. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області, суд апеляційної інстанції взяв до уваги те, що Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалами від 30 листопада 2020 року апеляційну скаргу залишив без руху через невідповідність апеляційної скарги вимогам ст.ст. 295 та 296 КАС України, а у встановлений судом строк особа, яка подала апеляційну скаргу, не усунула її недоліки, а саме: скаржник не подав заяву про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням поважних підстав для його поновлення та не надав документа про сплату судового збору.

IІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

11. Заявник мотивує вимоги своєї касаційної скарги тим, що суд апеляційної інстанції під час ухвалення оскарженого судового рішення порушив норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

12. Скаржник вказує на неповне з`ясування обставин справи судом апеляційної інстанції, оскільки відповідачем направлено повторно апеляційну скаргу від 03 листопада 2020 року № 1737/1009-1.16, де вказано одним із додатків - платіжне доручення від 16 жовтня 2020 року № 2337, проте судом залишено без руху апеляційну скаргу у зв`язку із відсутністю сплати судового збору. Повторно апеляційну скаргу було направлено в найкоротші строки.

ІV. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

13. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.

14. Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства та гарантується приписами п. 8 ч. 3 ст.129 Конституції України. Проте, таке право підлягає реалізації з дотриманням вимог процесуального законодавства, що виражається в дотриманні форми та змісту апеляційної скарги, термінів її подачі, а також обов`язковому переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї.

15. Згідно з ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

16. Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

17. Положення п. 1 ч. 2 ст. 295 КАС України визначають, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

18. В ухвалі Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року було зазначено про відсутність доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі та зобов`язано усунути цей недолік шляхом надіслання до Восьмого апеляційного адміністративного суду оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 5990 грн 70 коп. за наступними реквізитами "Отримувач коштів - УК у Галицькому районі м.Львова; код отримувача за ЄДРПОУ 38007573; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); МФО 899998; рахунок отримувача UA218999980313161206081013004; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу *;101; код платника; судовий збір; №справи; Восьмий апеляційний адміністративний суд".

19. У касаційній скарзі відповідач стверджує, що до апеляційної скарги було додано платіжне доручення від 16 жовтня 2020 року № 2337, проте судом залишено апеляційну скаргу у зв`язку із відсутністю сплати судового збору.

20. Колегія суддів відхиляє вказані доводи касаційної скарги, зважаючи на те, що судовий збір згідно з платіжного доручення від 16 жовтня 2020 року № 2337 сплачено за невірними реквізитами.

При цьому доказів сплати судового збору у встановленому розмірі за вірними реквізитами матеріали справи не містять.

21. Іншою ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року залишено апеляційну скаргу без руху через пропуск строку звернення до суду з апеляційної інстанції та зобов`язано усунути цей недолік шляхом надіслання суду апеляційної інстанції вмотивованої заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням поважних підстав його пропуску.

22. Згідно з ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

23. За змістом п. 4 ч. 1 с. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

24. Вказаною нормою встановлено дві обставини, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження: якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження та якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

25. Верховний Суд наголошує, що процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду або апеляційного оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.

26. У постанові Верховного Суду від 18 червня 2020 у справі №826/13606/16 зроблено висновок про те, що при оцінці поважності причин пропуску строку слід звертати увагу не лише на об`єктивні, але й суб`єктивні чинники, зокрема поведінку особи, що свідчить про її наміри реалізувати процесуальні права.

27. Колегія суддів вважає, що встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

28. У цій справі вперше апеляційну скаргу на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05 червня 2020 року було подано відповідачем 07 липня 2020 року (зареєстрована судом 16 липня 2020 року), проте скаргу залишено без руху ухвалою суду від 04 серпня 2020 року через несплату судового збору. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року повернуто апеляційну скаргу через невиконання вимог ухвали та несплату судового збору за апеляційний перегляд рішення.

29. Ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги не оскаржувалася відповідачем до Верховного Суду.

30. З рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що 28 вересня 2020 року відповідач отримав копію ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року.

31. Повторно апеляційна скарга подана 03 листопада 2020 року (зареєстрована судом 06 листопада 2020 року). До вказаної апеляційної скарги було додано платіжне доручення від 16 жовтня 2020 року №2337 про сплату судового збору за апеляційний перегляд рішення.

32. У матеріалах справи є заява відповідача про поновлення строку на подання апеляційної скарги від 03 листопада 2020 року №1737/1009-1.16 (зареєстрована судом 06 листопада 2020 року, вх. №16093/20), яка мотивована тим, що відповідачем направлено апеляційну скаргу у стислі строки після сплати судового збору.

33. Верховний Суд звертає увагу на те, що ст. 44 КАС України встановлений обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (п. 6, 7 ч. 5 цієї статті).

34. Також згідно з ч. 1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

35. Наведені положення КАС України чітко окреслюють характер процесуальної поведінки учасників справи, за якого особа, яка зацікавлена у поданні апеляційної скарги, мусить діяти сумлінно, тобто виявляти добросовісне ставлення до наявних у неї прав і здійснювати їхню реалізацію в такий спосіб, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без невиправданих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку на апеляційне оскарження, а також стосовно належного оформлення апеляційної скарги. Для цього учасник справи повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

36. Водночас тлумачення приписів 295 КАС України дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання апеляційної скарги здійснюється судом у особливих, екстраординарних випадках й тільки за наявності обставин об`єктивного та непереборного характеру (підтверджених належними доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення.

37. Важливість дотримання строків звернення з апеляційною скаргою також зумовлена й тим, що у контексті концепції справедливого судового розгляду особливу цінність має принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким кожна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового судового рішення тільки з метою повторного слухання справи та ухвалення нового рішення. Відступ від цього принципу можливий, тільки коли він зумовлений особливими й непереборними обставинами.

38. Колегія суддів підкреслює, що особливими та непереборними визнаються обставини, які не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Такими обставинами є ті, які не залежать від волі особи та об`єктивно унеможливлюють вчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, звернення до суду з апеляційною скаргою.

39. Утім обставини, якими скаржник обґрунтовує поважність причин пропуску ним строку на апеляційне оскарження, не дають підстав для того, щоб вважати їх об`єктивними та непереборними.

40. Зокрема, беручи до уваги правила ст.ст. 44, 45 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що невиконання скаржником вимог процесуального закону щодо сплати судового збору, та, як наслідок, повернення заявникові його апеляційної скарги, не належить до об`єктивних обставин особливого та непереборного характеру й не надає такій особі права у будь-який необмежений час після спливу строку на апеляційне оскарження ініціювати апеляційний перегляд судового рішення.

41. Наведені заявником обставини, викладені в його клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, не можна вважати поважними також й з огляду на те, що після отримання заявником ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року (копію ухвали отримано 28 вересня 2020 року) та до моменту його звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою вдруге сплинуло 36 днів.

42. Таке тривале зволікання заявника із реалізацією права на апеляційне оскарження не підтверджене належними доказами, які б розумно виправдовували неможливість відповідача звернутися до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою у цій справі в максимально стислий строк після повернення заявникові вперше поданої ним апеляційної скарги.

43. Доводи касаційної скарги про порушення норм процесуального права є необґрунтованими та не спростовують висновку суду про відсутність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення.

44. Зважаючи на викладене Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції, надав правильну оцінку матеріалам апеляційної скарги з погляду дотримання скаржником вимог КАС України щодо форми, змісту та строків подання відповідного процесуального документа, а аргументи касаційної скарги стосовно цього питання не дають підстав для висновку про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

45. Відповідно до ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених ст.341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

46. Таким чином, оскільки при постановленні ухвали судом апеляційної інстанції не допущено порушень норм процесуального права, які є підставами для скасування судових рішень, тому Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а постанови апеляційного адміністративного суду - без змін.

47. Оскільки Верховний Суд залишає без змін судові рішення, то відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати не підлягають новому розподілу.

На підставі викладеного, керуючись ст. 139, 242, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,


................
Перейти до повного тексту