ОКРЕМА ДУМКА
суддів Великої Палати Верховного Суду Анцупової Т. О., Власова Ю. Л.
в адміністративній справі № 9901/393/20за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) про визнання протиправним і скасування рішення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду ускладі Верховного Суду від 11 березня 2021 року (судді Кашпур О. В., Данилевич Н. А., Жук А. В., Мацедонська В. Е., Уханенко С. А.)
Відповідно до частини третьої статті 34 Кодексу адміністративного судочинства України викладаємо окрему думку.
Короткий зміст постанови Великої Палати Верховного Суду
Розглянувши 02 червня 2021 року у судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 11 березня 2021 року у справі за його позовом до ВРП про визнання протиправним і скасування рішення, Велика Палата Верховного Суду залишила її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Ухвалюючи таке рішення, Велика Палата Верховного Суду погодилася із висновком суду першої інстанції про те, що за процедурою, чинною станом на час установлення ВРЮ обставин порушення суддею ОСОБА_1 присяги судді, органом, уповноваженим вирішити питання про звільнення його з посади із цієї підстави, була ВРУ, оскільки саме цей орган обрав його на посаду судді безстроково.
У цій справі судом встановлено, що Вища рада правосуддя (далі - ВРЮ) рішенням від 26 листопада 2015 року № 899/0/15-15, законність якого перевірив і підтвердив суд, внесла до ВРУ подання про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Києво-Святошинського районного суду Київської області за порушення присяги судді.
ВРУ підтримала зазначене подання, прийнявши Постанову від 29 вересня 2016 року № 1611-VIII, якою звільнила суддю з посади. Однак парламент порушив процедуру прийняття цієї Постанови. Такого висновку дійшов Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, і з цих підстав цей суд визнав її незаконною і скасував (постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14 листопада 2019 року у справі № 800/535/16).
01 грудня 2020 року ВРП, розглянувши матеріали подання про звільнення судді Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_1 на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України, керуючись пунктом 3 частини шостої статті 126, пунктом 4 частини першої статті 131 Конституції України, статтею 56, пунктом 14 розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1798-VIII, статтею 115 Закону №1402-VIII, ухвалила оскаржуване рішення № 3322/0/15-20.
Велика Палата Верховного Суду зазначила, що внаслідок визнання незаконною і скасування судом Постанови ВРУ від 29 вересня 2016 року № 1611-VIII цей акт не породжує жодних правових наслідків від часу його прийняття, а тому відповідне подання ВРЮ не може вважатися реалізованим, що обумовлює відновлення стадії його розгляду уповноваженим органом.
До того ж, у цій справі судом встановлено, що ВРУ листом від 27 грудня 2019 року № 04-26/12/1169(263164) надіслала до ВРП копію подання ВРЮ від 25 грудня 2015 року № 71/0/12-15 про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Києво-Святошинського районного суду Київської області за порушення присяги судді.
Станом на цей час рішення ВРЮ про внесення цього подання було чинним, відповідно й обставини, які слугували підставою для висновку про наявність у діях судді ОСОБА_1 ознак порушення присяги судді як підстави для звільнення його з цієї посади (така підстава була передбачена пунктом 5 частини п`ятої статті 126 Конституції України у попередній її редакції, чинній на дату прийняття вказаного рішення ВРЮ), - встановленими (компетентним органом - ВРЮ), а вид відповідальності за неправомірні діяння судді при здійсненні правосуддя (які в сукупності становлять порушення присяги) - обраним/застосованим.
За висновками Великої Палати Верховного Суду рішення ВРЮ було предметом судового розгляду, і Велика Палата Верховного Суду постановою від 01 листопада 2018 року (провадження № 11-635сапс18) апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишила без задоволення. А тому в силу вимог частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України факт порушення ОСОБА_1 присяги судді та правомірність рішення ВРЮ від 26 листопада 2015 року № 899/0/15-15 «Про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення судді Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_1 з посади за порушення присяги» не потребують доказування.
Надаючи оцінку доводам скаржника щодо строку застосування стягнення, Велика Палата Верховного Суду зауважила, що норми законів України «Про судоустрій і статус суддів» та «Про Вищу раду юстиції» у редакції, чинній на момент вчинення суддею ОСОБА_1 дій, які ВРЮ розцінила як порушення суддею присяги, не передбачали жодних обмежувальних строків притягнення судді до відповідальності за порушення присяги.
Велика Палата Верховного Суду врахувала, що 26 листопада 2015 року, тобто в межах визначеного законом строку, ВРЮ розглянула дисциплінарну справу стосовно судді ОСОБА_1 і ухвалила рішення № 899/0/15-15 про внесення до ВРУ подання про звільнення судді Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_1 з посади за порушення присяги судді, законність якого підтверджена судовим рішенням у справі № 800/493/15 (П/9901/311/18), що набрало законної сили.
Велика Палата Верховного Суду погодилася із висновком суду першої інстанції, що саме із прийняттям ВРЮ рішення від 26 листопада 2015 року обставини, які були підставою для висновку про наявність у діях судді ОСОБА_1 ознак