1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Ухвала суду


УХВАЛА

04 червня 2021 рік

м. Київ

Справа № 9901/348/19

Провадження № 11-218 заі 21

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Гриціва М. І.,

суддів Анцупової Т. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Князєва В. С., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Штелик С. П.

перевірила апеляційну скаргу представника Офісу Генерального прокурора, його посадових і службових осіб Орленка Андрія Олександровича на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 квітня 2021 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, і

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2019 року ОСОБА_2 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як до суду першої інстанції з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (далі -КДКП, Комісія, відповідач), в якому з урахуванням уточненої позовної заяви просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення КДКП від 09 квітня 2019 року № 72дк-19 "Про відмову у зарахуванні до резерву на заміщення вакантних посад прокурорів та недопущення до проходження спеціальної підготовки";

- зобов`язати Генерального прокурора зарахувати ОСОБА_2 до резерву на заміщення вакантних посад прокурорів із результатом 141, 8 бали;

- визнати ОСОБА_2 таким, що проходив спеціальну підготовку у Національній академії прокуратури України та успішно завершив спеціальну підготовку у Національній академії прокуратури України без складання іспиту.

- зобов`язати Генерального прокурора призначити ОСОБА_2 на посаду прокурора окружної прокуратури без проходження атестації в межах території міста Дніпра.

Вимоги мотивує тим, що відповідач прийняв рішення № 72дк-19 з грубим порушенням частини четвертої статті 46 Закону України "Про запобігання корупції", спеціальну перевірку відповідач провів з порушенням процесуальних строків, передбачених пунктом 7 Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (далі - Порядок № 171).

Для участі у конкурсі на посаду прокурора місцевої прокуратури 19 липня 2018 року він подав документи, передбачені статтею 30 Закону України "Про прокуратуру". За результатами розгляду цих документів позивача допустили до складання кваліфікаційного іспиту, який він успішно склав, отримавши 141, 8 бали. Рішенням від 21 листопада 2018 року № 266дк-18 Комісія внесла його до списку кандидатів на посаду прокурора місцевої прокуратури. Разом з документами, які позивач подав відповідачу для участі у конкурсі, подав також згоду на проведення спеціальної перевірки, датовану 16 липня 2018 року.

З урахуванням строку, передбаченого пунктом 7 Порядку № 171, проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, що відповідають рівню відповідального або особливо відповідального становища та посад з підвищеним корупційним ризиком спеціальна перевірка щодо ОСОБА_2 мала бути здійснена та закінчена не пізніше 10 серпня 2018 року, тобто протягом 25 днів з 16 липня 2018 року. Але відповідач направив запит та документи для проведення спеціальної перевірки на адресу Національного агентства з питань запобігання корупції лише 04 грудня 2018 року, тобто після спливу строку для проведення спеціальної перевірки. На думку позивача, такі дії відповідача є грубим порушенням 25-денного строку проведення спеціальної перевірки, встановленого пунктом 7 Порядку № 171, та прав позивача, як кандидата на посаду прокурора місцевої прокуратури.

Доводить, що після ознайомлення з оскаржуваним рішенням дізнався, що відповідач своїм рішенням відмовив зарахувати позивача до резерву на заміщення вакантних посад прокурорів. Рішення відповідач аргументував, як вважає позивач, якоюсь вигаданою недоброчесністю.

Зазначив також, що відповідач незаконно не зарахував позивача до резерву на заміщення вакантних посад прокурорів та не допустив до проходження спеціальної підготовки на підставі розбіжностей у декларації, тому що всупереч положенням частини четвертої статті 46 Закону України "Про запобігання корупції" розбіжності у декларації, відображені Національним агентством з питань запобігання корупції в Результатах перевірки, хибно визнав як порушення і незаконно використав їх як підстави для відмови зарахувати його до резерву на заміщення вакантних посад прокурорів та допустити до проходження спеціальної підготовки.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду рішенням від 21 квітня 2021 року позов задовольнив частково.

Визнав протиправним та скасував рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 09 квітня 2019 року № 72дк-19 "Про відмову у зарахуванні до резерву на заміщення вакантних посад прокурорів та недопущення до проходження спеціальної підготовки".

У решті позову відмовив.

Офіс Генерального прокурора, його посадових і службових осіб не погодився із зазначеним рішенням і подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27 квітня 2021 року та направити справу на новий судовий розгляд.

Апеляційну скаргу подав через Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, який зазначену скаргу разом зі справою № 9901/348/21 передав до Великої Палати Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду перевірила апеляційну скаргу Офіс Генерального прокурора його посадових і службових осіб і встановила, що скарга відповідає вимогам Кодексу адміністративного судочинства України та подана в порядку, передбаченому статтею 297 цього Кодексу.

Підстав для залишення апеляційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкритті апеляційного провадження немає.

Керуючись статтями 119, 292, 300, 301, 304 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду


................
Перейти до повного тексту