УХВАЛА
16 червня 2021 року
м. Київ
Справа № 9901/161/21
Провадження № 11-236ав21
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Гриціва М. І.,
суддів Анцупової Т. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Катеринчук Л. Й., Князєва В. С., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Штелик С. П.
перевірила матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20 травня 2021 року у справі № 9901/161/21 за позовом ОСОБА_1 до Центральної виборчої комісії (далі - ЦВК, Комісія), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача - Політична партія "Слуга народу" (далі - ПП "Слуга народу"), про визнання протиправним і скасування протоколу та
ВСТАНОВИЛА:
1. 18 травня 2021 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до ЦВК, у якому просила визнати протиправним і скасувати протокол ЦВК від 30 квітня 2019 року про результати повторного голосування 21 квітня 2019 року з чергових виборів Президента України.
Прохання мотивувала тим, що ПП "Слуга народу" як суб`єкт виборчого процесу 21 січня 2019 року висунула кандидатом в Президенти України ОСОБА_2 з порушеннями вимог статей 44, 47 Закону України від 5 березня 1999 року № 474-XIV "Про вибори Президента України" (далі - Закон № 474-XIV) на своєму з`їзді, якого фактично не було, оскільки з`їзд не проводився з дотриманням вимог пункту 2.1, підпункту 2.2.2 пункту 2.2, підпунктів 4.9.11, 4.9.13 пункту 4.9, пунктів 3.1, 4.2, 5.6 Статуту ПП "Слуга народу", Закону України від 5 квітня 2001 року № 2365-III "Про політичні партії в Україні" (далі - Закон № 2365-III), Закону № 474-XIV (упродовж 01 лютого 2015 року - 21 січня 2019 року ПП "Слуга народу" не здійснювала статутних завдань партії; не мала первинних, міських та частини регіональних парторганізацій станом на листопад 2019 року; члени партії, які мають входити до складу однієї регіональної партійної організацій, входили одночасно до складів двох і більше регіональних осередків; обрання делегатів на з`їзд ПП "Слуга народу" не проводилось на конференціях регіональних партійних організацій; вибір кандидата на посаду Президента України провадився делегатами, які не мали на це повноважень).
На переконання позивачки, за описаних передумов ЦВК на виконання вимог статей 48, 51, пунктів 1, 3 частини першої статті 52 Закону № 474-XIV мала відмовити у реєстрації кандидата на пост Президента України ОСОБА_2, а після проведення виборів не повинна була встановлювати результати виборів стосовно особи кандидата, який не мав права брати участь у виборах Президента України.
У зв`язку із цим вважає, що протокол Комісії від 30 квітня 2019 року про результати повторного голосування 21 квітня 2019 року з чергових виборів Президента України 31 березня 2019 року є протиправним і таким, що підлягає скасуванню.
Водночас позивачка просила поновити строк звернення до суду із цим позовом, наголосивши на тому, що цей строк має бути загальним (тобто шість місяців), оскільки на таке застосування строку орієнтував Пленум Вищого адміністративного суду України у своїй постанові № 15 від 01 листопада 2013 року, в пункті 20 якої зазначив, що спори, які виникли після закінчення виборчого процесу, щодо визнання недостовірними результатів виборів народних депутатів України в одномандатному виборчому окрузі не є виборчими <…> та повинні розглядатися за загальними правилами, а не за особливостями, встановленими процесуальними нормами для розгляду виборчих спорів. Додала, що про порушення свого права вона дізналася з постанови Великої Палати Верховного Суду (далі - Велика Палата) від 23 березня 2021 року у справі № 761/3540/20, копію якої отримала 14 квітня 2021 року.
2. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 20 травня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 на підставі частини п`ятої статті 270 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) залишив без розгляду.
3. Позивачка не погодилася із цим судовим рішенням і 11 червня 2021 року подала до Великої Палати апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження цієї ухвали та постановити рішення, яким скасувати ухвалу суду першої інстанції про залишення позовної заяви без розгляду від 20 травня 2021 року у справі № 9901/161/21 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
4. Вирішуючи питання щодо відкриття апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1, Велика Палата насамперед має відповісти, чи немає встановлених законом передумов, які б унеможливлювали апеляційний перегляд оспореного судового рішення з огляду на особливості суті та складу суб`єктів заявлених спірних правовідносин.
За текстом частини четвертої статті 22 КАС України Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення ЦВК результатів виборів або всеукраїнського референдуму.
Згідно із частиною шостою статті 277 КАС України рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій, у тому числі рішення Комісії із встановлення результатів виборів, можуть бути оскаржені у порядку, передбаченому статтею 273 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 273 КАС України позовні заяви щодо рішень, дій чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму, членів цих комісій може бути подано до адміністративного суду у п`ятиденний строк із дня прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності.
За правилами частин першої - третьої статті 270 КАС України на обчислення строків, встановлених статтями 273-277, 280-283 цього Кодексу, не поширюються правила частин другої - десятої статті 120 цього Кодексу. Строки, встановлені у справах, визначених цією статтею, обчислюються календарними днями і годинами. Останнім днем строку, який має закінчитися з настанням певної події, є день, що передує дню вказаної події.
Відповідно до частини п`ятої статті 270 КАС України днем подання позовної заяви, апеляційної скарги є день їх надходження до відповідного суду. Строки подання позовних заяв і апеляційних скарг, встановлені у справах, визначених цією статтею, не може бути поновлено. Позовні заяви, апеляційні скарги, подані після закінчення цих строків, суд залишає без розгляду.
За частиною третьою статті 273 КАС України рішення, дії або бездіяльність ЦВК щодо встановлення нею результатів виборів чи всеукраїнського референдуму оскаржуються до Верховного Суду. Усі інші рішення, дії або бездіяльність ЦВК, члена цієї комісії, прийняті у межах виборчого процесу, оскаржуються до апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає місто Київ.
Відповідно до частин другої, четвертої статті 278 КАС України апеляційні скарги на судові рішення за наслідками розгляду справ, визначених статтями 273-277 цього Кодексу, можуть бути подані у дводенний строк з дня їх проголошення. Суд апеляційної інстанції розглядає справу у дводенний строк після закінчення строку на апеляційне оскарження з повідомленням учасників справи.
Аналіз наведених положень закону в аспекті заявленого предмета спору, доводів позивачки та часового виміру звернення до суду із цим позовом дозволяють констатувати, що судом першої інстанції для розгляду справи, предметом оскарження у яких є рішення, дії чи бездіяльність ЦВК щодо встановлення результатів виборів, є Верховний Суд. У цьому зв`язку варто наголосити, що рішення ЦВК стосовно встановлення результатів виборів завжди ухвалюються в межах виборчого процесу, тоді як позови про оскарження цих рішень можуть надходити і після того, як виборчий процес завершився.
Така ситуація склалася з цим позовом, адже виборчий процес із чергових виборів Президента України 31 березня 2019 року, який включав у себе стадії повторного голосування 21 квітня 2019 року і складення протоколу Комісії від 30 квітня 2019 року про результати такого голосування, вже завершився. Цієї обставини ніхто не заперечує.
Але це не означає, що особливості розгляду спорів, пов`язаних із виборчим процесом, які встановлені у параграфі 2 глави 11 КАС України, підлягають застосуванню тільки під час виборчого процесу, а не у всіх випадках, коли спір стосується рішень (дій чи бездіяльності) виборчої комісії, прийнятих в межах і стосовно виборчого процесу. Зокрема, це стосується правил щодо суб`єктів звернення до суду з такими позовами, а також строку, протягом якого певний суб`єкт може реалізувати своє право.
Тобто спір є "виборчим" не тільки тоді, коли позов подано під час виборчого процесу, а завжди, якщо цей спір випливає з правовідносин, що виникають (існують) під час виборчого процесу, а предмет оскарження (рішення, дії, бездіяльність виборчої комісії, що були прийняті чи вчинені під час виборчого процесу) пов`язаний з виборчим процесом.
Зрозуміло, що строки для оскарження рішень, дій чи бездіяльності виборчої комісії, як і строки судового розгляду цих позовів, обумовлені саме цими згаданими вище особливостями виборчого процесу, а спори, які виникають у зв`язку із цим, значною мірою якраз і виникають до того, як виборчий процес завершиться (у строки, встановлені законом). Але навіть тоді, коли заявник оскаржує, приміром, рішення виборчої комісії, яке стосується виборчого процесу, після того, як цей виборчий процес завершився, це не змінює суті, характеру спору, а отже, й не заперечує застосування судом тих норм закону, які містять спеціальні вимоги щодо його розгляду.
Тому у справах щодо оскарження рішень про встановлення ЦВК результатів виборів, позаяк вони є виборчими у значенні КАС України, зокрема й у тих, позови в яких надійшли поза межами виборчого процесу, застосовується строк, передбачений частиною шостою статті цього Кодексу у поєднанні з вимогами частини четвертої статті 278 та частини п`ятої статті 270 КАС України щодо неможливості його поновлення.
З огляду на наведені вище мотиви цей спір не може переглядатися по спливу строків, встановлених частинами другою, четвертою статті 278 КАС України (два дні), адже це буде суперечити вимогам процесуального закону, нівелюватиметься суть, мета виборчого процесу й обумовлені цим особливості судового розгляду виборчих спорів, для яких часові рамки мають важливе, а часом і визначальне, значення.
5. Отже, оскільки апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20 травня 2021 року надійшла до Великої Палати (через Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду) 14 червня 2021 року (відповідно до вхідного штампа суду), тобто після спливу встановленого процесуальним законом дводенного строку на її оскарження, який не підлягає поновленню незалежно від причин його пропуску, така апеляційна скарга відповідно до наведених положень частини п`ятої статті 270 КАС України залишається без розгляду.
6. Покликання скаржниці на необхідність застосування загальних положень адміністративного судочинства при розгляді цього позову, зокрема, як щодо строків звернення до суду, такі і строків апеляційного оскарження, не можна визнати такими, що ґрунтуються на правильному трактуванні положень процесуального закону.
Строк для звернення до суду у справах про оскарження рішень, дій, бездіяльності, зокрема, виборчих комісій є, окрім того, що стислим, також і присічним (преклюзивним). Закінчення строку, як-от на оскарження рішень ЦВК щодо встановлення результатів виборів, припиняє саме існування спору й позбавляє суб`єктивного права на захист в суді, а також права на апеляційне оскарження судового рішення, незалежно від того, що зумовило пропуск цього строку і які власне мотиви звернення до суду із цим позовом.
Така категоричність у застосуванні норм процесуального закону у спорах, що стосуються виборчого процесу, обумовлена передусім його безперервністю і власне самою суттю виборів як форми народного волевиявлення, за допомогою якої обирається громадянами України на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування Президент України.
Вкотре треба нагадати, що в позовній заяві ОСОБА_1 стверджувалася власне протиправність дій та рішень (протоколів) ЦВК щодо встановлення результатів чергових виборів Президента України 31 березня 2019 року через оскарження результатів повторного голосування 21 квітня 2019 року і протоколу Комісії від 30 квітня 2019 року про результати такого голосування, куди ПП "Слуга народу" висунула кандидатом ОСОБА_2 . Із цим позовом його автор звернувся до суду після завершення виборчого процесу.
7. Не може бути законною підставою для застосування загальних (шість місяців), а не особливих (п`ять днів) строків звернення до адміністративного суду з позовом на рішення, дії або бездіяльність ЦВК щодо встановлення нею результатів виборів чи всеукраїнського референдуму, а відтак двох днів на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції в цій категорії спорів, посилання скаржниці на постанову Пленуму Вищого адміністративного суду України № 15 від 01 листопада 2013 року. Ця постанова є правозастосовним, рекомендаційним документом з правовими висновками, які базуються на трактуванні нечинних процесуальних норм і водночас не випливають з праворозуміння проаналізованих вище чинних законодавчих процесуальних положень, які регулюють особливості провадження у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій.
8. Інші доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 не спростовують правових висновків цієї ухвали.
З огляду на викладене, керуючись статтями 270, 278 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду