УХВАЛА
16 червня 2021 року
м. Київ
справа № 1-7/09
провадження № 13-106зво21
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Григор`євої І. В.,
суддів Анцупової Т. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Катеринчук Л. Й., Князєва В. С., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Штелик С. П.
розглянувши звернення засудженого ОСОБА_1 з питань поновлення йому процесуального строку на подання заяви про перегляд за виключними обставинами на підставі п. 2 ч. 3 ст. 459 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) вироку Апеляційного суду Житомирської області від 14 квітня 2009 року та здійснення за цією заявою провадження в порядку глави 34 КПК,
установила:
Як убачається з матеріалів провадження за вказаним зверненням, вироком Апеляційного суду Житомирської області від 14 квітня 2009 року, залишеним без зміни 24 вересня 2009 року Верховним Судом України, ОСОБА_1 було засуджено за пунктами 4, 13 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України із застосуванням положень статей 70, 71 цього Кодексу до покарання у виді довічного позбавлення волі.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 11 березня 2021 року в справі "Дембо та інші проти України" (заява № 2778/18 та 46 інших, у тому числі ОСОБА_1 ) констатував порушення ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) стосовно довічного ув`язнення без перспективи звільнення. ЄСПЛ постановив, що факт визнання існування порушення становить достатню справедливу сатисфакцію.
Посилаючись на зазначене рішення ЄСПЛ, ОСОБА_1 26 травня 2021 року звернувся до Великої Палати Верховного Суду (далі - Велика Палата) із заявою про перегляд вироку за виключними обставинами.
Керуючись правилами п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК, Велика Палата ухвалою від 2 червня 2021 року повернула засудженому його заяву, оскільки її було подано після закінчення визначеного п. 2 ч. 5 ст. 461 цього Кодексу строку, питання про поновлення якого не порушувалось.
Надалі 9 червня 2021 року ОСОБА_1, додавши свою первинну заяву, звернувся до Великої Палати з клопотанням про поновлення процесуального строку. Наполягаючи на відкритті провадження, засуджений наводить доводи, суть яких зводиться до того, що він пропустив указаний строк через юридичну необізнаність із чинними нормами КПК, а встановлене ЄСПЛ порушенням ст. 3 Конвенції є підставою для пом`якшення призначеного за вироком заходу примусу.
Велика Палата, перевіривши клопотання, дійшла висновку про відсутність підстав для поновлення строку з огляду на таке.
Відповідно до ч. 3 ст. 463 КПК заява про перегляд судового рішення за виключними обставинами у разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні цієї справи судом подається до Верховного Суду для її розгляду у складі Великої Палати.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 461 КПК заяву про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п. 2 ч. 3 ст. 459 цього Кодексу, може бути подано особою, на користь якої постановлено рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, не пізніше тридцяти днів із дня, коли така особа дізналася або могла дізнатися про набуття цим рішенням статусу остаточного.
Як зазначає ОСОБА_1 у заяві, постановлене в його справі рішення ЄСПЛ від 11 березня 2021 року було отримано ним 31 березня 2021 року. Із заявою про перегляд вироку засуджений звернувся лише 26 травня 2021 року, тобто через 56 днів.
У силу приписів ч. 2 ст. 113 КПК процесуальні дії під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу. Вимога про необхідність виконання процесуальних дій у встановлений КПК строк також міститься у ст. 116 вказаного Кодексу.
Частиною 1 ст. 117 КПК передбачено, що строк виконання процесуальних дій поновлюється в тому випадку, якщо судом буде визнано поважність причин його пропуску.
Виходячи з норм процесуального права під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами, труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у строк, визначений законом. Такі обставини мають бути підтверджені заявником, що не було враховано засудженим при зверненні з клопотанням, а посилання на юридичну неграмотність не може слугувати підставою для поновлення строку подання заяви.
Отже, у задоволенні клопотання засудженого про поновлення йому процесуального строку на подання заяви про перегляд вироку за виключними обставинами слід відмовити.
Тому, зважаючи на приписи п. 3 ч. 3 ст. 429, ч. 3 ст. 464 КПК у Великої Палати відсутні правові підстави для відкриття провадження за заявою ОСОБА_1, яку було додано до клопотання.
Крім того, за змістом заяви ОСОБА_1, у ній висловлюється незгода із судовим рішенням поза зв`язком із позицією ЄСПЛ, яка стосується механізмів не індивідуального, а загального характеру, зокрема необхідності запровадження в Україні процедур, які би на законодавчому рівні забезпечували в перспективі можливість звільнення або дострокового звільнення осіб, засуджених до довічного ув`язнення. Натомість справедливості призначення такого виду покарання за вчинення особливо тяжкого злочину ЄСПЛ під сумнів не ставив.
Удосконалення нормативно-правових актів шляхом прийняття законів є прерогативою законодавчої влади і не належить до компетенції жодного суду. Єдиним органом законодавчої влади в Україні є Верховна Рада України, повноваженнями якої охоплюється внесення змін до чинного законодавства, у тому числі на виконання рішень міжнародної судової установи відповідно до Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".
Таким чином аргументи ОСОБА_1 про необхідність відкриття провадження Великою Палатою та здійснення процедури перегляду оспорюваного судового рішення за правилами глави 34 КПК не можна визнати прийнятними.
Разом із цим у справі заявника, з урахуванням характеру встановленого ЄСПЛ порушення, усунення якого наразі має бути шляхом удосконалення нормативно-правових актів, строк звернення засудженим до Верховного Суду з питань перегляду судових рішень за виключними обставинами, навіть за умови його додержання чи поновлення, не пов`язаний із прийняттям законів відповідним органом влади, звідси - і не впливає на висновки Великої Палати про відсутність правових підстав для відкриття провадження за зверненням ОСОБА_1 .
З огляду на викладене, керуючись статтями 117, 429, 459, 463, 464 КПК, Велика Палата