Постанова
Іменем України
10 червня 2021 року
м. Київ
справа № 755/7381/15-ц
провадження № 61-10513св 20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротуна В. М.,
учасники справи:
заявник - публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк",
боржники: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, подану адвокатом Кушнір Валерією Дмитрівною, на постанову Київського апеляційного суду від 17 червня 2020 року у складі колегії суддів: Сержанюка А. С., Гуля В. В., Лівінського С. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст вимог
У квітні 2015 року публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (далі - ПАТ "Укрсоцбанк") звернулося до суду з заявою про видачу виконавчого листа на підставі рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 21 січня 2015 року у справі № 2124/14 за позовом ПАТ "Укрсоцбанк" до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості.
Заяву обґрунтовано тим, що рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 21 січня 2015 року стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" заборгованість за договором кредиту від 24 квітня 2008 року та договором поруки від 08 жовтня 2009 року в сумі 551 723,06 грн та третейський збір у сумі 5 917,23 грн.
Боржники рішення третейського суду не виконали, тому заявник просив видати виконавчий документ про примусове його виконання.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 17 червня 2015 року заяву ПАТ "Укрсоцбанк" до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про видачу виконавчого листа на підставі рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 21 січня 2015 року у справі № 2124/14 задоволено.
Видано виконавчий лист на виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 21 січня 2015 року у справі № 2124/14 про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" заборгованості за договором кредиту в сумі 551 723, 06 грн, третейський збір у сумі 5 917,23 грн та судовий збір у розмірі 243, 60 грн.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що відсутні підстави для відмови у видачі виконавчого документа, визначені статтею 389-10 ЦПК України (в редакції, чинній на час постановлення ухвали).
Короткий зміст постанов суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 23 квітня 2019 року ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 17 червня 2015 року скасовано, ухвалено в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви ПАТ "Укрсоцбанк" про видачу виконавчого документа про примусове виконання рішення третейського суду про стягнення заборгованості із ОСОБА_1 .
Постановою Верховного Суду від 04 березня 2020 року постанову Київського апеляційного суду від 23 квітня 2019 року за наслідками розгляду касаційної скарги ПАТ "Укрсоцбанк" скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Направляючи справу на новий апеляційний розгляд, Верховний Суд звернув увагу на необхідність врахування того, що нормами цивільного процесуального законодавства оскарження в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду не передбачене. Нормами ЦПК України стороні третейського спору надано право оскаржити рішення третейського суду (стаття 454 ЦПК України) та/або подати заяву про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню (стаття 432 ЦПК України).
Крім того, Верховний Суд зазначив, що підстави для закриття апеляційного провадження вказані у статті 362 ЦПК України. Хоча такої підстави для закриття як помилкове відкриття апеляційного провадження у вказаній статті не зазначено, колегія суддів вважає, що потрібно виходити із аналогії закону відповідно до частини 9 статті 10 ЦПК України.
При новому апеляційному розгляді постановою Київського апеляційного суду від 17 червня 2020 року апеляційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 17 червня 2015 року у справі за заявою ПАТ "Укрсоцбанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором закрито.
Апеляційний суд виходив із того, що оскарження в апеляційному порядку ухвали про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду нормами ЦПК України, чинного на час розгляду апеляційної скарги апеляційним судом, не передбачено, як і не було передбачено положеннями ЦПК України на час постановлення ухвали судом першої інстанції.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У липні 2020 року ОСОБА_1 через представника - адвоката Кушнір В. Д. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду від 17 червня 2020 року та направити справу до апеляційного суду для продовження розгляду.
Підставами касаційного оскарження ухвали апеляційного суду заявник зазначає пункт 3 частини 2 статті 389 ЦПК України та вважає, що за необхідне відступити від висновку Верховного Суду, висловленого у постанові від 04 березня 2020 року у справі №755/7381/15-ц, на яку посилався суд апеляційної інстанції. Вважає, що висновок суду касаційної інстанції зроблений без врахування положення статті 487 ЦПК України в новій редакції; пункт 3 частини 2 статті 389 ЦПК України та вважає, що відсутній правовий висновок Верховного Суду щодо застосування частини 5 статті 487 ЦПК України до спірних правовідносин що стосуються можливості оскарження ухвали суду за наслідками розгляду заяви про видачу виконавчого листа; пункт 5 частини 1 статті 411 ЦПК України та вважає, що суд першої інстанції належним чином не повідомив його про дату та час судового засідання. А тому, вважає, що апеляційний суд порушив вимоги статті 376 ЦПК України та не дослідив те, що в матеріалах справи відсутні докази повідомлення відповідача ОСОБА_1 про розгляд справи у суді першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга аргументована тим, що ЦПК України, зокрема частина п`ята статті 487 ЦПК України, не містить заборони на оскарження ухвали суду про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду в апеляційному порядку.
Частина перша статті 358 ЦПК України передбачає, що питання щодо відмови у відкритті апеляційного провадження з підстави подання апеляційної скарги на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню, має вирішуватися судом на стадії прийняття апеляційної скарги. У суду апеляційної інстанції не було підстав, передбачених статтею 362 ЦПК України для закриття апеляційного провадження.
Відзив/заперечення на касаційну скаргу
ПАТ "Альфа Банк", яке є правонаступником ПАТ "Укрсоцбанк", подало відзив, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін як таке, що постановлене без порушення норм процесуального права.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 07 серпня 2020 року відкрито касаційне провадження у даній справі.
Витребувано з Дніпровського районного суду м. Києва справу № 755/7381/15-ц за заявою ПАТ "Укрсоцбанк" до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про видачу виконавчого листа на підставі рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 21 січня 2015 року у справі у справі №2124/14 за позовом ПАТ "Укрсоцбанк" до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості.
Фактичні обставини справи
Встановлено, що 24 квітня 2008 року між ПАТ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_1 укладений договір кредиту, за умовами якого останньому надано кредит на придбання автотранспортного засобу у розмірі 27 090,00 доларів США зі сплатою 8,88 % річних та кінцевим терміном повернення 23 квітня 2015 року.
З метою забезпечення виконання умов кредитного договору 08 жовтня 2009 року між ПАТ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_2 укладено договір поруки, згідно з яким остання зобов`язалася відповідати перед ПАТ "Укрсоцбанк" за виконання ОСОБА_1 умов кредитного договору.
Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 21 січня 2015 року у справі № 2124/14 позовні вимоги ПАТ "Укрсоцбанк" задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" заборгованість за договором кредиту від 24 квітня 2008 року у сумі 551 723,06 грн та третейський збір у розмірі 5 917,23 грн.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Так, підставами касаційного оскарження у цій справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 є посилання на необхідність відступити від висновку Верховного Суду, висловленого у постанові від 04 березня 2020 року у справі №755/7381/15-ц (пункт 3 частини 2 статті 389 ЦПК України;; відсутність правового висновку Верховного Суду щодо застосування частини 5 статі 487 ЦПК України(пункт 3 частини 2 статті 389 ЦПК України); належне повідомлення судом першої інстанції про дату та час судового засідання(пункт 5 частини 1 статті 411 ЦПК України).
Відповідно до статті 400 ЦПК України, якою визначено межі розгляду справи судом касаційної інстанції, встановлено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції діє в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню.