ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 червня 2021 року
м. Київ
справа № 809/1187/16
адміністративне провадження № К/9901/38808/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Мороз Л.Л.,
суддів: Бучик А.Ю., Стеценка С.Г.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу №809/1187/16
за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області про скасування припису, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 січня 2017 року, ухвалену у складі головуючого судді Кишинського М.І., та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Качмара В.Я., суддів: Гінди О.М., Ніколіна В.В.,
в с т а н о в и в :
У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 03.08.2016.
Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що будівля, щодо якої винесено припис, збудована ще в 2014 році на підставі чинних на той час будівельного паспорта на забудову земельної ділянки від 25.03.2013, виділеної ОСОБА_2, та повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 04.04.2013 №ІФ062113200219.
У письмових запереченнях представник відповідача, який діяв на підставі довіреності, виданої головою ДАБІ України, вказував, що наказом Департаменту від 28.09.2015 №14 скасовано будівельний паспорт, а наказом Управління від 18.11.2015 №15 скасовано реєстрацію про початок виконання будівельних робіт. Зазначене, на думку відповідача, свідчить про здійснення самочинного будівництва.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 січня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року, позов задоволено.
Суди встановили, що ОСОБА_2 на праві приватної власності належить земельна ділянка загальною площею 0,0451 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що підтверджується свідоцтвом про право власності від 13.03.2013 індексний номер 1161027.
25.03.2013 Департаментом містобудування та архітектури виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради позивачці було видано Будівельний паспорт на будівництво індивідуального житлового будинку за вказаною адресою.
04.04.2013 позивачка звернулася до Управління з повідомленням, відповідно до якого повідомила відповідача про початок виконання будівельних робіт - будівництва індивідуального житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 січня, на підставі Будівельного паспорта.
Згідно з актами Управління щодо перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил від 18.06.2014 та 29.07.2014, архітектор ОСОБА_3 при проектуванні індивідуального житлового будинку здійснив відхилення від державних будівельних норм в частині відсутності нормативних протипожежних відстаней між новобудовою та сусідньою господарською будівлею, чим порушив ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень", затверджених наказом Державного комітету України у справах містобудування і архітектури від 17.04.1992 N44 та п.1 ч.1 ст.25 Закону України "Про основи містобудування" (далі також Закон №2780-XII).
На підставі вищевказаних актів складений протокол про притягнення архітектора ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності та винесена постанова про накладення адміністративного штрафу у розмірі - 15300 грн. Вказаний штраф архітектором був сплачений в повному обсязі.
28.09.2015 Департаментом видано наказ №14 "Про скасування будівельного паспорту забудови земельної ділянки", яким скасовано Будівельний паспорт, виданий ОСОБА_2, Управлінням скасовано реєстрацію повідомлення про початок виконання будівельних робіт.
03.08.2016 відповідачем винесено припис з вимогою усунути порушення законодавства шляхом направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт.
Вважаючи припис протиправним, позивачка звернулася до суду з вимогами про його скасування.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, мотивував своє рішення тим, що позивачкою було дотримано вимоги чинного законодавства перед початком будівництва - отримано Будівельний паспорт та надіслано відповідачу повідомлення про початок виконання будівельних робіт. Вказує, що припис з вимогою направлення повідомлення про початок про початок виконання будівельних робіт щодо будівництва будинку, який вже фактично зведений, є несвоєчасним та його виконання не зможе відновити права сусідніх землекористувачів.
Не погоджуючись з судовими рішеннями представник відповідача, який діє на підставі довіреності, виданої головою ДАБІ України, подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
У поданих запереченнях позивачка просить відмовити у задоволенні скарги.
Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги з огляду на таке.
Частиною 2 ст. 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон № 3038-VI) встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Відповідно до ст.1 Закону № 2780-XII (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) містобудування (містобудівна діяльність) - це цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян, об`єднань громадян по створенню та підтриманню повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об`єктів містобудування, спорудження інших об`єктів, реконструкцію історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища, реставрацію та реабілітацію об`єктів культурної спадщини, створення інженерної та транспортної інфраструктури.
Статтею 26 Закону № 3038-VI встановлено, що проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:
1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;
2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених ст.31 цього Закону, її експертизи;
3) затвердження проектної документації;
4) виконання підготовчих та будівельних робіт;
5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів;
6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.
Відповідно до вимог ст.27 цього Закону забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, який визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.
Надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
Як передбачено ст.34 Закону № 3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після: направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного - щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
Судами установлено, що позивачкою у 2013 році розпочато будівництво індивідуального житлового будинку із дотриманням встановленого законодавством України порядку, зокрема, одержано Будівельний паспорт та надіслано відповідачу повідомлення про початок виконання будівельних робіт.
При цьому, Будівельний паспорт та реєстрація повідомлення скасовані у вересні 2015 року, тобто після завершення будівництва, а тому до цього часу здійснювалося законно, на підставі чинних на той час документів.
Так, згідно з довідкою Крихівецької сільської ради Івано-Франківської області від 18.07.2016 №1018 індивідуальний житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 січня позивачкою збудований у 2014 році. Згідно з актом перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 25.11.2014 будівництво індивідуального житлового будинку не здійснюється.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про необґрунтованість оскаржуваного припису.
Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, досліджених судами попередніх інстанцій, які були ретельно перевірені, та не спростовують вірних висновків судів про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для скасування оскаржуваного припису.
Відповідно до ст. 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд