ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 червня 2021 року
м. Київ
Справа №917/631/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бакуліна С. В. - головуючий, Губенко Н.М., Мамалуй О.О.,
за участю секретаря судового засідання - Федорченка В. М.,
представників учасників справи:
позивача - Жаріна М.А., Колтунова Г.А.,
відповідача - Петрук С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Науково-дослідний і конструкторсько-технологічний інститут емальованого хімічного обладнання і нових технологій Колан"
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.02.2021 (головуючий суддя - Білоусов Я.О., судді Пуль О.А., Тарасова І.В.) та рішення Господарського суду Полтавської області від 28.09.2020 (суддя Киричук О.А.)
у справі №917/631/19
за позовом Приватного акціонерного товариства "Науково-дослідний і конструкторсько-технологічний інститут емальованого хімічного обладнання і нових технологій Колан"
до Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія"
про стягнення заборгованості у сумі 1944636,42 грн,
за зустрічним позовом Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія"
до Приватного акціонерного товариства "Науково-дослідний і конструкторсько-технологічний інститут емальованого хімічного обладнання і нових технологій Колан"
про стягнення заборгованості у сумі 822247,75 грн,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог.
1.1. У квітні 2019 року Публічне акціонерне товариство "Науково-дослідний і конструкторсько-технологічний інститут емальованого хімічного обладнання і нових технологій Колан" (далі - Інститут) звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовом до Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія" (далі - Компанія), в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просило стягнути з відповідача 1897882,78 грн основного боргу (з урахуванням індексу інфляції), 20248,03 грн пені та 26505,61 грн 3% річних.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору найму (оренди) від 29.07.2005 в частині оплати орендної плати за користування об`єктом оренди та відшкодування витрат на утримання нерухомого майна.
1.3. В травні 2020 року Компанія також звернулась із зустрічним позовом до Інституту про стягнення коштів в сумі 822247,75 грн, перерахованих в якості попередньої оплати за користування приміщенням, обґрунтовуючи підстави зустрічного позову наявністю переплати за надані позивачем послуги з оренди приміщень.
2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій.
2.1. 29.07.2005 між Інститутом як наймодавцем та Компанією як наймачем укладено договір найму (оренди), згідно з яким наймодавець передав, а наймач прийняв в строкове платне користування на умовах найму нерухоме майно, визначене даним договором та зобов`язався перераховувати орендну плату на умовах та в строки, що визначаються даним договором.
2.2. Відповідно до пункту 1.2 договору предметом найму є нерухоме майно, що знаходиться в місті Полтава по вулиці Фрунзе, №153, що розташоване в цілому на земельній ділянці площею 3,13 га, наданій в постійне користування згідно з державним актом на право постійного користування землею І-ПЛ №002058, виданого Виконавчим комітетом Полтавської міської ради 15.11.2002, а саме в найм передається: в будинку Б-4, Б-5 на четвертому поверсі приміщення та предмети за переліком загальною площею 1958,7 кв.м; тимчасова будівля Е-1 площею 11,9 кв.м; в будинку Ж-1: 2 гараж 50,4 кв.м; частина замощення №5 площею 459,0 кв.м, що складає 2 частини об`єкту відповідно до витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно 7915462 від 29.07.2005, виданого Полтавським бюро технічної інвентаризації.
2.3. Згідно з пунктом 4.1 договору договірна оренда плата складає: 680700,00 грн у рік з урахуванням відшкодування плати за землю, в тому числі ПДВ 113452,00 грн, тобто 56725,00 грн на місяць, в тому числі ПДВ 9454,17 грн.
2.4. Пунктом 4.2 договору передбачено, що в розрахунки орендної плати не враховується вартість комунальних послуг.
2.5. Умовами пункту 4.3 договору передбачено, що орендна плата за поточний місяць сплачується авансом на умовах 100% передплати місячної орендної плати не пізніше 10-го числа поточного місяця згідно виставленого наймодавцем рахунку-фактури.
2.6. Наймач є субспоживачем електроенергії та має окремі лічильники споживання електроенергії. Розрахунки за електроенергію здійснюються на підставі показів лічильника та встановленою електричною потужністю приладів у місцях, де відсутній облік електроенергії (пункт 4.4 договору).
2.7. Відповідно до пункту 4.5 договору розрахунки за спожите тепло та водопостачання здійснюються відповідно до займаних площ та норм споживання.
2.8. Згідно з пунктом 4.6 договору сума передплати визначається як сума орендної плати і сума комунальних платежів попереднього місяця. Коригування суми оплати по факту споживання проводиться бухгалтерією наймодавця та наймача.
2.9. Пунктом 5.2.1 договору узгоджено, що за несвоєчасну оплату орендної плати у термін, зазначений у пункті 4.3 договору, наймач сплачує наймодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки України за кожний прострочений день.
2.10. Договір укладений терміном на 10 років: з 25.07.2005 по 09.07.2015 включно; за письмовою згодою сторін договір може бути пролонгований на новий узгоджений строк (пункт 7.1 договору).
2.11. Умовами пункту 7.2 договору передбачено, що зміни і доповнення до договору можуть вноситись за згодою сторін і подаються сторонами письмово і розглядаються протягом 10 днів з моменту одержання відповідної пропозиції.
2.12. Відповідно до пункту 7.7 договору цей договір є укладеним з моменту державної реєстрації. Цей договір підлягає державній реєстрації (пункт 7.8 договору).
2.13. Договір посвідчено приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Соляник А.В. 29.07.2005 та зареєстровано в реєстрі за №3627.
2.14. 01.10.2012 сторонами підписано додаткову угоду №2 до договору, якою пункт 7.1 договору викладено у наступній редакції: "Даний договір укладений терміном на 15 років: з 29.07.2005 по 09.07.2020 включно. По письмовій згоді сторін договір може бути пролонгований на новий узгоджений строк". Даний пункт набуває чинності 01.01.2013.
2.15. 03.07.2017 сторонами підписано додаткову угоду б/н до договору, в якій сторони погодили таке:
- змінити та викласти в наступній редакції пункт 1.2 договору: "Предметом найму є: нерухоме майно, що знаходиться в місті Полтаві по вул. Європейській, №153, що розташоване в цілому на земельній ділянці площею 3,13 га, наданій в постійне користування згідно з державним актом на право постійного користування землею І-ПЛ №002058, виданого Виконавчим комітетом Полтавської міської ради 15.11.2002, а саме в найм передається: в будинку Б-4, Б-5 на четвертому поверсі приміщення та предмети загальною площею 1347,1 кв.м, тимчасова будівля Е-1 площею 11,9 кв.м; в будинку Ж-1: гараж 50,4 кв.м, частина замощення №5 площею 459,0 кв.м, що складає 2/25 частини об`єкту, відповідно до витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно 7915462 від 29.07.2005, виданого Полтавським бюро технічної інвентаризації";
- пункт 4.1 договору змінити та викласти в наступній редакції: "Договірна орендна плата складає: 2213691,76 грн у рік з урахуванням відшкодування плати за землю, в тому числі ПДВ 368948,63 грн, тобто 184474,31 грн на місяць, в тому числі ПДВ 30745,72 грн. На момент підписання цієї додаткової угоди до договору при подальших розрахунках враховується індекс інфляції та зміни податкової ставки на землю, податок на нерухоме майно. Вартість 1 кв.м площі з ПДВ складає: інженерно-лабораторний комплекс - 120,08 грн, склади - 72,58 грн, гараж - 72,44 грн, автостоянка - 30,35 грн";
- пункт 4.3 договору змінити та викласти в наступній редакції: "Орендна плата за поточний місяць сплачується авансом на умовах 100% передплати місячної орендної плати не пізніше 01 числа поточного місяця згідно виставленого наймодавцем рахунка-фактури. У разі, якщо перше число припадає на вихідний (неробочий) день, то орендна плата за поточний місяць сплачується авансом на умовах 100% передплати місячної орендної плати на наступний робочий день поточного місяця".
2.16. Відповідно до акта приймання-передачі орендованого майна-приміщень від 01.07.2017, наймач повернув, а наймодавець прийняв частину орендованих приміщень за адресою: м. Полтава, вул. Європейська, 153 в будинку Б-4, Б-5 на 4-му поверсі загальною площею 1958,7 кв.м, тимчасову будівлю Е-1 площею 11,9 кв.м; в будинку Ж-1: гараж 50,4 кв.м, частину замощення №5 площею 459,0 кв.м, що складає 2/25 частини об`єкту, відповідно до витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно 7915462 від 29.07.2005, виданого Полтавським бюро технічної інвентаризації. Акт підписаний представниками сторін (а.с.23 т.5).
2.17. Відповідно до акта приймання-передачі орендованого майна-приміщень від 01.07.2017 наймач прийняв, а наймодавець передав в користування частину орендованих приміщень за адресою: м. Полтава, вул. Європейська, 153 в будинку Б-4, Б-5 на 4-му поверсі загальною площею 1347,1 кв.м, тимчасову будівлю Е-1 площею 11,9 кв.м; в будинку Ж-1: гараж 50,4 кв.м, частину замощення №5 площею 459,0 кв.м, що складає 2/25 частини об`єкту, відповідно до витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно 7915462 від 29.07.2005, виданого Полтавським бюро технічної інвентаризації.
2.18. Акт підписаний представниками сторін.
2.19. Відповідно до акта звіряння станом на 12.10.2018 заборгованість відповідача перед позивачем за договором склала 931,18 грн (а.с.132 т.1).
2.20. Судами встановлено, що у жовтні 2018 року відповідач перерахував позивачеві передплату у розмірі 304000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №3672 від 12.10.2018 (а.с.136 т.1). За актом виконаних робіт від 31.10.2018 №65 (підписаним обома сторонами) позивачем були надані послуги на суму 235979,15 грн (а.с.143 т.1).
2.21. У листопаді 2018 року відповідач перерахував позивачеві передплату у розмірі 335000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 09.11.2018 №4218 (а.с.135 т.1). За актом виконаних робіт від 31.11.2018 №83 (підписаним обома сторонами) позивачем були надані послуги на суму 385494,66 грн (а.с.137 т.1).
2.22. У грудні 2018 року відповідач перерахував позивачеві передплату у розмірі 385000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 07.12.2018 №4655 (а.с.134 т.1). За актом виконаних робіт від 28.12.2018 №101 позивачем були надані послуги на суму 420777,73 грн. Акт не підписано відповідачем (а.с.218 т.1).
2.23. У січні 2019 року відповідач перерахував позивачеві передплату у розмірі 415000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №133 від 10.01.2019 (а.с.133 т.1). За актом виконаних робіт від 31.01.2019 №9 позивачем були надані послуги на суму 432429,32 грн. Акт не підписано відповідачем (а.с.36 т.1).
2.24. У лютому 2019 року відповідач не перерахував позивачеві передплату. За актом виконаних робіт від 28.02.2019 №16 позивачем були надані послуги на суму 405833,36 грн. Акт не підписано відповідачем (а.с.41 т.1).
2.25. Таким чином, як зазначав позивач, заборгованість відповідача станом на 01.03.2019 склала 436792,65 грн з урахуванням коригувань за листопад та грудень (за послуги вантажного ліфту по 5000,00 грн за кожен місяць) та зарахуванням переплати за договором від 12.10.2017 №12/10, відповідно до листів відповідача від 09.01.2019 за вих.№25-Б, від 01.02.2019 №194-А на суму 652,77 грн (а.с.56, 87 т.1).
2.26. 04.05.2020 від Компанії надійшов зустрічний позов, в якому остання просила стягнути з Інституту кошти, перераховані в якості попередньої оплати за користування приміщеннями за адресою: м. Полтава, вул. Європейська (Фрунзе), 153 в сумі 822247,75 грн (а.с.33-42 т.3).
2.27. 15.06.2020 від Інституту надійшла заява про уточнення (збільшення) позовних вимог, відповідно до яких останній просив стягнути з Компанії основний борг з урахуванням індексу інфляції у розмірі 1897882,78 грн, пеню у розмірі 2048,03 грн, 3% річних у розмірі 26505,61 грн (а.с.100-106 т.4).
2.28. Збільшуючи розмір позовних вимог, позивач зазначив, що акти приймання-передачі (повернення) частини орендованого майна-приміщень від 01.07.2017 є нікчемними і фактично безпідставно було зменшено площу оренди на 611,6 кв.м, а тому заборгованість з оплати різниці повинна рахуватись з 03.07.2017 по 28.02.2019 включно з врахуванням індексу інфляції та 3% річних.
2.29. 25.09.2020 від Компанії надійшла заява про залишення зустрічного позову про стягнення заборгованості у розмірі 822247,75 грн без розгляду (а.с.28-29 т.5).
3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції.
3.1. Господарський суд Полтавської області рішенням від 28.09.2020, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 04.02.2021 у справі №917/631/19, в задоволенні первісного позову відмовив повністю; зустрічний позов залишив без розгляду.
3.2. Мотивуючи рішення та постанову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що з урахуванням наявної переплати зі сторони Компанії на користь Інституту, яка утворилась станом на 01.02.2019 в сумі 822247,78 грн, заборгованість відповідача за користування приміщеннями за спірний період відсутня.
3.4. Окрім цього, суди дійшли висновку, що враховуючи відсутність підстав для стягнення з відповідача основного боргу, похідні вимоги про стягнення пені, інфляційних нарахувань та 3% річних також задоволенню не підлягають.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу та виклад позиції інших учасників справи.
4.1. Не погоджуючись з постановою Східного апеляційного господарського суду від 04.02.2021 та рішенням Господарського суду Полтавської області від 28.09.2020 у справі №917/631/19, Інститут звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить зазначені постанову та рішення скасувати і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог Інституту.
4.2. У якості підстави касаційного оскарження скаржник вказав пункти 1 та 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), зазначаючи, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень суди першої та апеляційної інстанцій не врахували висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 25.06.2019 у справі №924/1473/15, від 09.07.2019 у справі №906/745/18, від 22.10.2019 у справі №910/3705/19, від 15.10.2020 у справі №922/2575/19 щодо застосування норм права, а саме: статті 284 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статті 226 ГПК України. Також судові рішення оскажуються скаржником з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 310 ГПК України, оскільки за доводами скаржника судами порушено вимоги статей 35, 38, 189 - 190, 236, 277 ГПК України, що призвело до прийняття незаконних судових рішень.
4.3. Скаржник зазначає, що під час здійснення провадження в суді першої інстанції, суддя цього суду, фактично провівши процедуру примирення (медіації) сторін без припинення процедури примирення до моменту ухвалення судового рішення, не застосував процедуру самовідводу та не передав справу на розгляд іншому судді.
4.4. Окрім цього, скаржник вказує на те, що суди попередніх інстанцій вийшли за межі прохальної частини позовної заяви Інституту, помилково зарахувавши неіснуючу переплату відповідача перед позивачем за попередні періоди 2018 - 2019 року, яка не була предметом позовних вимог Інституту за первісним позовом.
4.5. Також, на переконання скаржника, за відсутності заперечень Компанії щодо фактичного користування майном Інституту у спірний період, суди попередніх інстанцій мали застосувати до правовідносин сторін частину четверту статті 284 ГК України, якою визначені правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку договору найму.
4.6. Таким чином, за доводами Інституту, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку про відсутність існування орендних правовідносин між сторонами, внаслідок чого безпідставно звільнили відповідача від сплати орендної плати за господарським зобов`язанням.
4.7. Інститут подав відзив на касаційну скаргу, в якому підтримав доводи своєї касаційної скарги з наведених в ній підстав.
4.8. Компанія подала відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані постанову та рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін, як такі, що прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
4.9. Компанія зазначає, що правовідносини сторін за договором найму припинились після закінчення строку його дії 29.07.2015, що встановлено судами у іншій господарській справі №917/613/19 та не потребує повторного доведення.
4.10. Оскільки правовідносини сторін не унормовані договором, за доводами Компанії у неї не виникає зобов`язання з оплати авансових платежів за користування приміщеннями. При цьому порядок і розміри сум оплати комунальних послуг між сторонами також не погоджений, а позивач не є тією особою, що надавала комунальні послуги на користь відповідача у відповідні періоди.
5. Позиція Верховного Суду
5.1. Перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, Верховний Суд виходить з такого.
5.2. Причиною виникнення спору у цій справі стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення зі Спільного підприємства Полтавська газонафтова компанія 1889882,78 грн основного боргу з врахуванням інфляції, 20248,03 грн. пені, 26 505,61 грн. 3% річних на підставі Договору найму (оренди) нерухомого майна від 29.07.2005 (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог).
Щодо припинення договору найму
5.3. За змістом пункту 3 частини першої статті 3 (свобода договору як засада цивільного законодавства), пункту 1 частини другої статті 11, частини першої статті 509, частини першої статті 627 ЦК України укладення договору із погодженням сторонами його умов, що визначені на розсуд сторін з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, та становлять зміст договору, зобов`язує сторони виконувати зобов`язання за цим договором належним чином відповідно до його умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина перша статті 526, частина перша статті 628, стаття 629 ЦК України).
5.4. Правовідносини оренди (найму), що склались між сторонами, врегульовані спеціальними нормами ЦК України Параграфу 4 глави 58 "Найм будівлі або іншої капітальної споруди" та статей 283 - 291 ГК України.
5.5. Згідно із частиною першою статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
5.6. Частинами першою та шостою статті 283 ГК України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
5.7. У частині першій статті 284 ГК України законодавець як істотні умови договору оренди, визначив, зокрема, строк, на який укладається договір оренди; орендну плату з урахуванням її індексації; умови повернення орендованого майна або викупу.
5.8. За частиною першою статті 773 ЦК України на наймача покладений обов`язок користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору.
5.9. Частиною першою статті 763 ЦК України встановлене загальне правило, за яким договір найму укладається на строк, встановлений договором.
5.10. Аналогічні за змістом положення містить частина четверта статті 284 ГК України, відповідно до якої строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
5.11. Закінчення строку, на який було укладено договір оренди, є однією з підстав його припинення (частина четверта статті 291 ГК України).
5.12. Виняток з наведеного правила передбачено частиною першою статті 764 ЦК України, відповідно до якої в разі якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
5.13. Відповідно до статей 793, 794 ЦК України право користування будівлею або іншою капітальною спорудою (їх окремою частиною), виникає на підставі укладеного у письмовій формі договору найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), і у разі укладення на строк не менш як три роки, підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації відповідно до закону.
5.14. Отже, вказаними спеціальними нормами ЦК України встановлено вимоги щодо форми договорів даного виду.
5.15. Відповідно до статей 215, 220, 236, 640 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення сторонами вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Тобто у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення такий договір є нікчемний, а нікчемний правочин є недійсним з моменту його вчинення, та не підлягає визнанню таким у судовому порядку. Натомість договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.
5.16. З умов договору найму (оренди) нерухомого майна від 29.07.2005 вбачається, що він укладений на строк 10 років, тому відповідно до статей 793 та 794 ЦК України, підлягав нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
5.17. Сторонами додержано вимоги закону щодо форми даного договору стосовно нотаріального посвідчення та державної реєстрації.
5.18. Додатковою угодою від 01.10.2012 №2 до договору дію вказаного договору продовжено на 5 років.
5.19. Відповідно до статті 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
5.20. Отже, додаткова угода від 01.10.2012 №2 також підлягала нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. Проте, як вірно було зазначено судами попередніх інстанцій, з огляду на недодержання сторонами форми щодо нотаріального посвідчення та державної реєстрації додаткової угоди №2, якою сторонами продовжено строк дії договору, вона є нікчемною і не створює прав та обов`язків для сторін, а отже договір найму (оренди) від 29.07.2005 припинив свою дію 29.07.2015.
5.21. Під час розгляду справи суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що додаткова угода від 03.07.2017, якою змінено предмет договору та розмір орендної плати, є також нікчемною (неукладеною) та не породжує правових наслідків, оскільки сторонами під час її укладання порушено вимоги частини першої статті 220 ЦК України.
5.22. Доводи касаційної скарги зазначеного висновку судів попередніх інстанцій щодо припинення дії договору 29.07.2015 не спростовують.
5.23. Як вже зазначалось, судами попередніх інстанцій встановлено, що Інститутом передано, а Підприємством прийнято майно (частина орендованих приміщень) за адресою: м. Полтава, вул. Європейська, 153, в будинку Б-4, Б-5 на 4-му поверсі загальною площею 1347,1 кв.м, а саме: тимчасову будівлю Е-1 площею 11,9 кв.м; в будинку Ж-1: гараж 50,4 кв.м, частину замощення №5 площею 459,0 кв.м.
5.24. Відповідачем не заперечувався факт користування Підприємством названим майном у спірний період. Судами попередніх інстанцій не встановлено, а сторонами не надано суду доказів повернення цього майна Інституту.