Постанова суду № 910/2478/20 від 17.06.2021 про визнання недійсним протоколу загальних зборів та скасування запису

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2021 року

м. Київ

Справа № 910/2478/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранця О. М. - головуючого, Мамалуя О. О., Студенця В. І.

за участю секретаря судового засідання Низенко В. Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Укрреставрація"

на рішення Господарського суду міста Києва

у складі судді Ломаки В. С.

від 15 вересня 2020 року

та на постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Алданової С. О., Мартюк А. І., Зубець Л. П.

від 08 лютого 2021 року

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Укрреставрація"

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дім Комфорт",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1,

про визнання недійсним протоколу загальних зборів та скасування запису

за участю представників:

позивача: Полонська Н. М., Данилкіна П. М.

відповідача: ОСОБА_5.

третьої особи: не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

У лютому 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Укрреставрація" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дім Комфорт" (далі по тексту - Об`єднання) про:

- визнання недійсним протоколу загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дім Комфорт" № 11 від 27 лютого 2019 року;

- скасування запису про внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах, а саме: зміна керівника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дім Комфорт", внесеного Гребенюк Оленою Володимирівною, Дарницька районна в місті Києві державна адміністрація, 29 березня 2019 року № 10651070009013252.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що загальні збори Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дім Комфорт", що відбулися 27 лютого 2019 року, були проведені з порушенням вимог статей 6, 9, 10, 11 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та пунктів 6, 7 розділу ІІІ статуту Об`єднання, оскільки у зборах та у прийнятті рішень брали участь особи, які не є співвласниками будинку АДРЕСА_1, листки письмового опитування були оформленні неналежним чином у частині зазначення дати голосування. Також позивач послався на те, що прийняте на зборах рішення про обрання головою правління Об`єднання ОСОБА_5 суперечить статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та пункту 13 розділу ІІІ статуту Об`єднання, оскільки обраний голова правління не є співвласником зазначеного багатоквартирного будинку.

2. Короткий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій.

У багатоквартирному будинку АДРЕСА_1 створене Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дім Комфорт".

Згідно з пунктом 1 розділу І статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дім Комфорт", затвердженого рішенням загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1, протокол № 8 від 07 липня 2017 року, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дім комфорт" створене власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 відповідно до Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Відповідно до пунктів 1, 2 розділу ІІ статуту метою створення об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим Статутом. Об`єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками.

Згідно з пунктами 1 - 3 розділу ІІ статуту органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія (ревізор) об`єднання. Вищим органом управління об`єднання є загальні збори, які вправі приймати рішення з усіх питань діяльності об`єднання. Загальні збори скликаються не рідше одного разу на рік. До виключної компетенції загальних зборів співвласників належать, зокрема, обрання членів правління об`єднання, затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Укрреставрація" (позивач) є власником частини нежилих приміщень І та ІІ поверхів (в літ. А) житлового будинку, що знаходиться у АДРЕСА_1 .

27 лютого 2019 року відбулися загальні збори Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дім Комфорт" шляхом проведення 12 лютого 2019 року загальних зборів та шляхом проведення у період з 13 лютого 2019 року по 27 лютого 2019 року письмового опитування співвласників будинку, які не брали участь у зборах та прийнятті рішень.

Відповідно до інформації, зазначеної у протоколі загальних зборів від 27 лютого 2019 року, на момент проведення загальних зборів загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку складає 226 осіб. Усі співвласники на час проведення зборів мають по одному голосу, лише співвласник квартири АДРЕСА_2 має 0,31 голоси, що пропорційно частці площі, якою він володіє у квартирі АДРЕСА_3 . На час проведення зборів усі 226 співвласників разом мають 225,31 голосів. У загальних зборах 12 лютого 2019 року взяли участь особисто та/або через представників 50 співвласників, які мають 50 голосів на загальних зборах. Також були присутні представники співвласника нежилих офісних приміщень І поверху - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Укрреставрація" ОСОБА_3 та ОСОБА_4, але які не надали належних документів на представництво інтересів зазначеного Товариства на загальних зборах Об`єднання.

У письмовому опитуванні взяли участь особисто та/або через представників 137 співвласників, які мають 136,31 голосів на загальних зборах.

Разом у загальних зборах та у письмовому опитуванні на цих зборах взяли участь особисто та/або через представників 187 співвласників, які мають 186,31 голосів на загальних зборах (82,69% всіх голосів в Об`єднанні). Не взяли участь у голосуванні 39 співвласників (17,31% усіх голосів в Об`єднанні).

За результатом підрахунку голосів співвласників, присутніх на загальних зборах, та тих, що проголосували шляхом письмового опитування, співвласники багатоквартирного будинку прийняли рішення, оформлені протоколом загальних зборів № 11 від 27 лютого 2019 року, про:

- затвердження звіту голови правління, бухгалтера та ревізійної комісії Об`єднання за 2018 рік;

- обрання головою правління Об`єднання ОСОБА_5 ;

- затвердження кошторису з доходами та витратами у розмірі 129 003,12 грн/місяць та внеском на управління та утримання майна у розмірі 5,78 грн/кв. м, а у разі своєчасної оплати (до 25 числа кожного місяця) - 5,32 грн/кв. м.

29 березня 2019 року на підставі зазначених рішень державний реєстратор Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації Гребенюк Олена Володимирівна здійснила державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дім комфорт", а саме: внесла до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис № 10651070009013252 "внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах", зокрема, відомості про зміну керівника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дім Комфорт".

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Укрреставрація" не погодилося з рішеннями, прийнятими 27 лютого 2019 року загальними зборами, та у лютому 2020 року звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дім Комфорт" про:

При цьому позивач послався на порушення порядку проведення зборів, зокрема порушення порядку голосування на зборах та проведення письмового опитування, а також на те, що рішення про обрання голови правління суперечить вимогам статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та пунктам 13 розділу ІІІ статуту Об`єднання.

3. Короткий зміст рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття.

Господарський суд міста Києва рішенням від 15 вересня 2020 року, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 08 лютого 2021 року, відмовив у задоволенні позову.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що позивач не довів наявності його порушених прав та/або інтересів, які підлягають захисту, зокрема не довів порушення його прав на участь у загальних зборах, на голосування та прийняття рішень, не довів наявності правових підстав для визнання недійсним протоколу рішень загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дім Комфорт" № 11 від 27 лютого 2019 року. При цьому суди виходили з того, що:

- ОСОБА_5, який за спірним рішенням був обраний головою правління Об`єднання, мав право та міг бути обраним до складу правління Об`єднання, оскільки є співвласником квартири АДРЕСА_4 у силу того, що зазначена квартира належить йому та його дружині на праві спільної сумісної власності;

- на загальних зборах Об`єднання, на яких були прийняті спірні рішення, уповноважені представники позивача були відсутні, проте оскільки спірні рішення приймалися відповідно до порядку, встановленого статутом Об`єднання, простою більшістю голосів, не голосування позивача, який має один голос, та/або його представників по питанням порядку денного не вплинуло на прийняття рішень;

- письмове голосування було проведене з дотриманням вимог чинного законодавства, листки опитування у частині дати голосування були оформлені належним чином;

- протокол загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку Об`єднання № 1 від 27 лютого 2019 року, який позивач просить визнати недійсним, не є актом у розумінні статті 20 Господарського кодексу України, а є лише документом, який фіксує факт прийняття рішення.

Відмовивши у задоволенні першої позовної вимоги про визнання недійсним протоколу загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку Об`єднання № 1 від 27 лютого 2019 року, суди також відмовили і у задоволенні похідної від неї вимоги про скасування реєстраційного запису.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги.

У касаційній скарзі позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Укрреставрація" просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 15 вересня 2020 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08 лютого 2021 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

5. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу.

В якості підстав касаційного оскарження судових рішень скаржник послався на пункти 1 та 3 абзацу 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України та зазначив про те, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували статтю 10 Закону України "Про об?єднання співвласників багатоквартирного будинку", не врахували висновки Верховного Суду щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 813/6286/15, від 06 лютого 2019 року у справі № 462/2646/17, від 28 січня 2020 року № 924/641/17, від 29 травня 2018 року у справі № 920/432/17, від 12 червня 2018 року у справі № 910/10134/17 та від 06 березня 2018 року у справі № 907/167/17.

Також скаржник зазначив про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування та однакового тлумачення статей 98, 182, пункту 2 частини третьої статті 331 Цивільного кодексу України та статті 167 Господарського кодексу України у сукупності зі статтею 10 Закону України "Про об?єднання співвласників багатоквартирного будинку" у частині участі у загальних зборах, обрання правління та підтвердження повноважень співвласника при спільній сумісній власності та порядку набуття права власності з моменту державної реєстрації.

6. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просить відмовити позивачу у задоволенні касаційної скарги, а оскаржувані рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів залишити без змін, посилаючись на те, що суди попередніх інстанцій ухвалили правильні по суті рішення з правильним застосуванням і дотриманням норм матеріального та процесуального права. Зокрема відповідач зазначає про те, що:

- усім співвласникам будинку АДРЕСА_1, зокрема і позивачу, була надана можливість проголосувати на загальних зборах, що проводилися 12 лютого 2019 року, зокрема і шляхом письмового голосування, інформація про що була доведена до відома усім співвласникам будинку, проте відповідач не скористався своїм правом проголосувати ні безпосередньо на заборах, ні шляхом письмового опитування;

- суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що відсутність позивача та/або його представників і не голосування на загальних зборах не вплинули на прийняття на цих зборах рішень;

- Закон України "Про об?єднання співвласників багатоквартирного будинку" та статут відповідача не містять положень про те, що головою правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку може бути виключно співвласник такого багатоквартирного буднику;

- суди попередніх інстанцій правильно встановили, що позивач є співвласником квартири АДРЕСА_4, що належить йому та його дружині на праві спільної сумісної власності;

- позов у цій справі є штучним, направленим на уникнення позивача від сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території.

Від третьої особи відзив на касаційну скаргу позивача на рішення Господарського суду міста Києва від 15 вересня 2020 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08 лютого 2021 року до Верховного Суду не надходив.

Позиція Верховного Суду

7. Оцінка аргументів учасників справи і висновків місцевого господарського суду та суду апеляційної інстанцій.

Верховний Суд, обговоривши доводи позивача, наведені у касаційній скарзі, та доводи відповідача, наведені у відзиві на касаційну скаргу, перевіривши обґрунтованість заявлених позивачем у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, дослідивши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та дотримання норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

7.1. Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 абзацу 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Як уже зазначалося, касаційне провадження у цій справі відкрито на підставі пунктів 1 та 3 абзацу 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Як вбачається у касаційній скарзі позивач в обґрунтування підстави касаційного оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 15 вересня 2020 року та постанови Північного апеляційного господарського суду від 08 лютого 2021 року у цій справі, передбаченої пунктом 1 абзацу 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, послався на те, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував статтю 10 Закону України "Про об?єднання співвласників багатоквартирного будинку", не врахував висновки Верховного Суду щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 813/6286/15, від 06 лютого 2019 року у справі № 462/2646/17, від 28 січня 2020 року № 924/641/17.

Відповідно до пункту 1 абзацу 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

За змістом положень пункту 1 абзацу 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

Критеріями визначення подібності правовідносин в іншій аналогічній справі є: суб`єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору) та об`єкт (предмет) (ухвала об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 березня 2020 року у справі № 910/4450/19).

Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 32 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справі № 910/17999/16, пункт 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 925/3/17, пункт 40 постанов Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 910/24257/16).

При цьому під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (пункт 6.30. постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 910/719/19, пункт 5.5. постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі № 922/2383/16; пункт 8.2. постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 910/5394/15-г; постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 2-3007/11; постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 757/31606/15-ц).

Отже для касаційного перегляду з підстави, передбаченої пунктом 1 абзацу 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі не достатньо, обов`язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є подібність правовідносин у справі, в якій Верховних Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, яка переглядається.

Проаналізувавши висновки Верховного Суду, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 813/6286/15, від 06 лютого 2019 року у справі № 462/2646/17, від 28 січня 2020 року № 924/641/17, на які послався позивач у касаційній скарзі як на висновки Верховного Суду, що не були враховані судом апеляційної інстанцій при вирішенні спору у цій справі, суд касаційної інстанції вважає, що правовідносини у зазначених справах не є подібними правовідносинам, які склалися між сторонами у цій справі № 910/2478/20, що переглядається, з огляду на таке.

Предметом спору у цій справі № 910/2478/20 є:

Отже у цій справі позовна вимога про визнання недійсним протоколу загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку є основною, а вимога про скасування реєстраційної дії є похідною від вимоги про визнання недійсним протоколу загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку. З огляду на заявлені позивачем предмет та підстави позову спірні правовідносини склалися між співвласником багатоквартирного будинку та об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку щодо діяльності об`єднання.

При цьому орган реєстрації не визначений позивачем відповідачем у справі та не є учасником спірних правовідносин.

Як вбачається, предметом позову у справі № 813/6286/15, на висновки Верховного Суду у якій послався позивач у касаційній скарзі, було визнання протиправними дій реєстраційної служби щодо внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців реєстраційного запису про припинення юридичної особи та скасування внесеного реєстраційною службою до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців спірного реєстраційного запису.

Предметом позову у справі № 462/2646/17 на висновки Верховного Суду у якій також послався позивач у касаційній скарзі, було визнання протиправною та скасування реєстраційної дії державного реєстратора в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та зобов`язання органу державної реєстрації внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запис щодо скасування проведення спірного реєстраційного запису.

Позов у зазначених справах був пред`явлений до органу державної реєстрації.

Отже у зазначених справах спірні правовідносини стосувалися правомірності проведених органом державної реєстрації реєстраційних дій. Основною позовною вимогою було визнання протиправною реєстраційної дії органу державної реєстрації. Визнання недійсним рішення загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку взагалі не було предметом спору у зазначених справах. Спірні правовідносини у зазначених справах не стосуються відносин щодо діяльності об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, його органу управління. Порушення вимог Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та статуту об`єднання не були підставою позовів у справах № 813/6286/15 та № 462/2646/17.

З огляду на викладене зазначені справи № 813/6286/15 та № 462/2646/17 як за предметом, так і за підставами позову не є подібними зі справою № 910/2478/20. Відрізняється і суб`єктний склад у зазначених справах, оскільки у справах № 813/6286/15 та № 462/2646/17, на відміну від цієї справи № 910/2478/20, об`єднання співвласників багатоквартирного будинку не було учасником спірних правовідносини, а орган державної реєстрації, який був відповідачем у зазначених справах, не є учасником цієї справи № 910/2478/20.

Скаржник також послався на висновки Верховного Суду, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 січня 2020 року у справі № 924/641/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29 травня 2018 року у справі № 920/432/17 та від 12 червня 2018 року у справі № 910/10134/17.

Як вбачається, предметом позову у справі № 924/641/17 було визнання недійсним та скасування рішення ради Колективного малого підприємства. В якості підстав позову позивач послався на порушення порядку скликання та проведення зборів: за відсутності належного повідомлення позивача про збори, за відсутності необхідного кворуму на зборах, проведення зборів особами, які не є членами трудового колективу.

Предметом позову у справі № 920/432/17 було визнання недійсними рішень наглядової ради Приватного акціонерного товариства, загальних зборів акціонерів, скасування реєстраційної дії, проведеної на підставі спірного рішення загальних зборів акціонерів. Підставою позову позивач визначив порушення порядку скликання та проведення засідання наглядової ради та загальних зборів акціонерів: прийняття наглядовою радою рішень по питанням, не включеним до порядку денного, оформлення протоколів засідання та зборів неналежним чином.

Предметом позову у справі № 910/10134/17 було визнання недійсними рішень позачергових загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства, рішень наглядової ради Публічного акціонерного товариства. Як на підстави позову позивач послався на порушення порядку скликання та проведення загальних зборів акціонерів та зборів наглядової ради з порушенням вимог закону та установчих документів товариства.

Отже, як вбачається, спірні правовідносини у зазначених справах (№ 924/641/17, № 920/432/17, № 910/10134/17) стосуються діяльності колективного підприємства та акціонерних товариства, їх органів управління. Спірні правовідносини у зазначених справах не стосуються відносин діяльності об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, його органу управління. Порушення вимог Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та статуту об`єднання співвласників багатоквартирного будинку не були підставою позовів у справах № 924/641/17, № 920/432/17, № 910/10134/17. Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку не було учасником спірних правовідносини у зазначених справах.

Крім того у зазначених справах позивачами не заявлялася така позовна вимога як визнання недійсним протоколу загальних зборів.

Наведене свідчить про те, що правовідносини у справах № 924/641/17, № 920/432/17, № 910/10134/17 ні за предметом, ні за підставою позову, ні за суб`єктним складом, ні за фактичними обставинами не є подібними правовідносинам у цій справі № 910/2478/20.

З огляду на викладене суд касаційної інстанції зазначає про те, що наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, є необґрунтованою та не знайшла свого підтвердження після відкриття касаційного провадження.

7.2. Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 абзацу 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

У частині другій статті 4 Господарського процесуального кодексу України зазначається, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Зазначені норми визначають об`єктом судового захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Тобто правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод чи інтересів.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати чи буде воно відновлене у заявлений спосіб.

Позов може бути задоволений лише у випадку встановлення факту порушення, не визнання або оспорення відповідачем (відповідачами) прав, свобод чи інтересів позивача. Відсутність обставин, які підтверджували б наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Суди попередніх інстанцій встановили, що позивач є власником частини нежилих приміщень І та ІІ поверхів (в літ. А) житлового будинку АДРЕСА_1, у якому створене Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дім Комфорт", має права співвласника цього багатоквартирного будинку та є членом зазначеного Об`єднання.

Відмовляючи у задоволенні позову у цій справі, перевіривши доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що позивач не довів факту порушення його прав та/або інтересів як співвласника багатоквартирного будинку при проведенні 27 лютого 2019 року загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку, при проведенні письмового опитування та при прийняття спірних рішень, за захистом якого він звернувся до суду, подавши позов у цій справі.

Верховний Суд погоджується з цим висновком судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

Щодо порушення права позивача на участь у загальних зборах співвласників багатоквартирного будинку.

Згідно з частиною другою статті 382 та статтею 385 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку, у зв`язку з чим для забезпечення експлуатації такого будинку, користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку можуть створити об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначає Закон України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Відповідно до абзаца 5 статті 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" співвласники багатоквартирного будинку - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Згідно з абзацом 2 статті 14 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" співвласник має право брати участь в управлінні об`єднанням у порядку, визначеному цим Законом і статутом об`єднання.

Співвласники мають право брати участь в управлінні багатоквартирним будинком особисто або через представника (пункт 2 частини першої статті 6 України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку").

За змістом частин першої - третьої статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання.

Вищим органом управління об`єднання є загальні збори.

Отже закон передбачає право співвласника багатоквартирного будинку на участь в управлінні об`єднанням шляхом участі у загальних зборах.

Позивач не заперечує обставин того, що він був обізнаний про скликання та проведення 27 листопада 2019 року загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дім Комфорт". Порушення порядку скликання загальних зборів, зокрема неповідомлення про скликання зборів, не визначені позивачем підставою позову.

Як встановили суди попередніх інстанцій позивач в обґрунтування позову послався на порушення його права як співвласника багатоквартирного будинку на участь у зборах, що відбулися 27 лютого 2019 року, на участь у голосуванні та прийнятті рішень. Зокрема позивач стверджував про те, що його уповноважений представник - ОСОБА_3 був присутній та брав участь у голосуванні на цих зборах, діяв на підставі виданої йому позивачем довіреності від 12 лютого 2019 року, проте його голос не був врахований при прийнятті рішень.

Дослідивши зазначені доводи позивача щодо порушення його права на участь у зборах, суди попередніх інстанцій встановили, що 27 листопада 2019 року на загальні збори співвласників багатоквартирного будинку Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дім Комфорт" від позивача в якості представника з`явився ОСОБА_3, який був присутній на зборах, що позивачем підтверджується.

Проте, як зазначено у протоколі загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку Об`єднання № 11 від 27 лютого 2019 року та додатку № 2 до протоколу "Відомість про результати голосування", ОСОБА_3 не надав належних документів на представництво інтересів позивача на цих загальних зборах та участі у голосуванні не брав.

Відповідно до частин першої та третьої статті 237 Цивільного кодексу України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Згідно з частинами другою та третьою статті 244 Цивільного кодексу України представництво за довіреністю може грунтуватися на акті органу юридичної особи.

Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Згідно з пунктом 6 розділу ІІІ статуту Об`єднання у загальних зборах мають право брати участь усі співвласники. Інтереси співвласника, який особисто не бере участь в загальних зборах, може представляти його представник, який у такому разі має право голосувати від імені співвласника.

Дослідивши наявну в матеріалах справи зазначену довіреність від 12 лютого 2019 року, видану позивачем на ім`я ОСОБА_3, суди попередніх інстанцій встановили, що відповідно до змісту цієї довіреності позивач уповноважив ОСОБА_3 на представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Укрреставрація" перед Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Дім Комфорт" з наступним переліком прав: подавати від імені довірителя (позивача) звернення, заяви, підписувати документи, засвідчувати копії документів, отримувати документи, довідки та іншу інформацію, яка стосується довірителя, виконувати всі інші юридично необхідні дії, пов`язані з виконанням цієї довіреності і передбачені Цивільним і Господарським кодексами та іншими нормативно правовими актами.

Надавши оцінку зазначеній довіреності, врахувавши вимоги чинного законодавства України, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що за цією довіреністю ОСОБА_3 не був уповноважений на участь у загальних зборах співвласників багатоквартирного будинку та, відповідно, і на прийняття участі в голосуванні по питанням порядку денного в інтересах позивача, що зумовило правомірне відображення у протоколі загальних зборів відомостей про направлення позивачем на збори неуповноваженої особи.

Як правильно зазначив суд апеляційної інстанції, зазначена довіреність не надавала права ОСОБА_3 голосувати на загальних зборах співвласників багатоквартирного будинку, що відбулися 27 листопада 2019 року, з питань порядку денного, а представництво інтересів позивача перед відповідачем, про що зазначено у довіреності, не обмежується лише участю в зборах та голосуванню на них.

З огляду на наявність між сторонами суперечностей щодо тлумачення змісту виданої позивачем довіреності в контексті надання представнику повноважень на голосування на спірних загальних зборах, суд апеляційної інстанції правильно застосував тлумачення "contra proferentem" (слова правочину повинні тлумачитися проти того, хто їх писав). Особа, яка включила ту або іншу умову в правочин, повинна нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови.

Отже суд апеляційної інстанції правильно зазначив про те, що незабезпечення позивачем належного оформлення змісту довіреності на участь його представника в спірних загальних зборах та прийняття участі в голосуванні по питанням порядку денного не може бути покладено в основу висновку суду про порушення відповідачем прав апелянта на участь в спірних загальних зборах, оскільки із застосуванням даного принципу тлумачення умов правочину, ризик настання негативних наслідків покладається на сторону, яка передбачила таку умову та не конкретизувала її включення.

Відповідно до пункту 8 розділу ІІІ статуту Об`єднання рішення загальних зборів викладається письмово та засвідчується особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату його голосування ("за" чи "проти").

Проте, як встановив суд апеляційної інстанції, у додатку № 2 до протоколу загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку Об`єднання № 11 від 27 лютого 2019 року "Відомість про результати голосування" відсутні відомості за результатом голосування позивача та підпис позивача та/або його представника, зокрема ОСОБА_3, що спростовує доводи позивача про те, що його представник - ОСОБА_3 брав участь у голосуванні на цих зборах.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що на загальних зборах співвласників багатоквартирного будинку Об`єднання, що відбулися 27 лютого 2019 року, хоч і був присутній представник позивача ОСОБА_3, однак він був направлений товариством без належним чином оформлених повноважень, а позивач, який не забезпечив участь у зборах належно уповноваженого представника, не довів порушення його прав на участь у загальних зборах .

Верховний Суд не бере до уваги посилання позивача у касаційній скарзі на обставини того, що ОСОБА_3 на загальних зборах співвласників багатоквартирного будинку Об`єднання, що відбулися 27 лютого 2019 року, був належним чином уповноваженим представником позивача, оскільки цим обставинам суди попередніх інстанцій надали належну правову оцінку, а зазначені доводи скаржника зводяться до встановлення обставин справи, оцінки доказів, наявних в матеріалах справи, що з огляду на визначені у статті 300 Господарського процесуального кодексу України межі розгляду справи судом касаційної інстанції не є компетенцією суду касаційної інстанції.

Щодо порушення права позивача на голосування та прийняття рішень на загальних зборах співвласників багатоквартирного будинку.

Відповідно до частини дванадцятої статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Згідно з частиною тринадцятою статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" статутом об`єднання може бути встановлено інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах.

Як встановили суди попередніх інстанцій, у статуті Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дім комфорт" встановлений інший порядок визначення кількості голосів співвласників будинку, ніж той, що передбачений у частині дванадцятої статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

За змістом пунктів 7, 8 розділу ІІІ статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дім комфорт" для забезпечення реалізації прав співвласників щодо володіння, користування і розпорядження спільним майном багатоквартирного будинку та участі у загальних зборах в об`єднанні складається список співвласників багатоквартирного будинку, на підставі якого визначається загальна кількість власників квартир та нежитлових приміщень, кількість голосів співвласників. Кожний власник квартири та нежитлового приміщення (його представник) під час голосування на загальних зборах має один голос. Співвласники однієї квартири або одного нежитлового приміщення разом мають один голос.

Рішення на загальних зборах приймаються шляхом відкритого поіменного голосування співвласників. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники (їхні представники), які разом мають більше половини від загальної кількості голосів співвласників.

Проаналізувавши зазначені положення чинного законодавства, статуту відповідача, порядок проведення голосування за загальних зборах співвласників багатоквартирного будинку, що відбулися 27 лютого 2019 року, наведені у протоколі цих загальних зборів № 11 результати голосування, суди попередніх інстанцій встановили, що рішення на цих зборах були прийняті простою більшістю голосів, а з деяких питань порядку денного і більше 2/3 голосів відповідно до встановленого у статуті Об`єднання порядку визначення кількості голосів співвласників будинку.

Отже, керуючись положеннями статей 237, 244 Цивільного кодексу України, пункту 2 частини першої статті 6 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", частин дванадцятої - чотирнадцятої статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" у сукупності з положеннями пунктів 6 - 8 статуту відповідача, Верховний Суд вважає, що права співвласника багатоквартирного будинку на голосування та прийняття рішень на загальних зборах не можуть вважатися порушеними за обставин, якщо співвласник багатоквартирного будинку був належним чином повідомлений про проведення загальних зборів співвласників будинку, направив на збори свого представника, проте не забезпечив своєму представнику належне оформлення повноважень. При цьому такий співвласник у разі, якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрана необхідна (передбачена законом та / або статутом об`єднання співвласників багатоквартирного будинку) кількість голосів, має можливість реалізувати своє право на голосування та прийняття рішень шляхом прийняття участі у письмовому опитуванні.

Верховний Суд не бере до уваги посилання позивача у касаційній скарзі на те, що йому не було запропоновано взяти участь у письмовому опитуванні та листки опитування йому не надсилалися, з огляду на таке.

Як уже зазначалося, позивач був обізнаний про проведення зборів, що відбулися 27 лютого 2019 року, відповідно до пункту 5 частини першої статті 6 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" та частини першої статті 14 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" він як співвласник мав право ознайомитися з рішенням (протоколами) зборів співвласників, листками опитування, зробити з них копії.

Крім того Верховний Суд зазначає про те, що вимога про проведення письмового опитування серед співвласників, які не голосували на зборах, у разі ненабрання достатньої кількості голосів на зборах, передбачена безпосередньо законом, зокрема частиною п`ятнадцятою статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та частиною восьмою статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку". Зазначені норми хоча і визначають порядок проведення письмового опитування, проте не передбачають обов`язкового надсилання листків опитування усім співвласникам, які не голосували на зборах. Спосіб проведення письмового опитування, зокрема спосіб, у який співвласники отримують листки опитування (шляхом поштового направлення співвласникам листків-опитування, чи шляхом особистого вручення цих листків співвласникам, чи шляхом розміщення таких листків у місцях загального доступу багатоквартирного будинку тощо) чинним законодавством не визначений.

З огляду на викладене Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що позивач, який був обізнаний про проведення 27 лютого 2019 року загальних зборів співвласників будинку, направив на збори свого представника, що ним не заперечується, проте не забезпечив своєму представнику належне оформлення повноважень, не довів порушення його прав на голосування та прийняття рішень на загальних зборах співвласників багатоквартирного будинку.

................

Перейти до повного тексту