У Х В А Л А
14 червня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/12876/19
Провадження № 12-94гс20
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Рогач Л. І.,
суддів Анцупової Т. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І ., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Катеринчук Л. Й., Князєва В. С., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Пророка В. В., Ситнік О. М, Сімоненко В. М., Ткача І. В., Штелик С. П.
перевірила заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інновер Україна" (далі - ТОВ "Інновер Україна") про ухвалення додаткової постанови у справі № 910/12876/19 за позовом Приватного акціонерного товариства "Видобувна компанія "Укрнафтобуріння" (далі - ПАТ "ВК "Укрнафтобуріння") до ТОВ "Інновер Україна" про стягнення 4 346 226,28 грн і
ВСТАНОВИЛА:
У жовтні 2020 року ТОВ "Інновер Україна" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій відповідач просив скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 22 вересня 2020 року та рішення Господарського суду міста Києва від 29 січня 2020 року в частині задоволення позову та ухвалити в цій частині нове рішення - про стягнення 171 119, 77 грн.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 3 листопада 2020 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, а ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17 грудня 2020 року справу разом з касаційною скаргою передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі приписів частини п`ятої статті 302 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 12 січня 2021 року прийняла до розгляду справу № 910/12876/19 за касаційною скаргою ТОВ "Інновер Україна" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22 вересня 2020 року і рішення Господарського суду міста Києва від 29 січня 2020 року та призначила її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 1 червня 2021 року касаційну скаргу ТОВ "Інновер Україна" задоволено частково, постанову Північного апеляційного господарського суду від 22 вересня 2020 року та рішення Господарського суду міста Києва від 29 січня 2020 року скасовано в частині задоволених позовних вимог, прийнято в цій частині нове рішення, яким стягнуто з ТОВ "Інновер Україна" на користь ПАТ "ВК "Укрнафтобуріння" 120 318 гривень 59 коп. пені та 534 749 гривень 28 коп. - 20 % штрафу. У решті позовних вимог щодо стягнення пені та штрафу відмовлено. В іншій частині рішення та постанову залишено без змін. Також стягнуто з ПАТ "ВК "Укрнафтобуріння" на користь ТОВ "Інновер Україна" 24 561 гривню 02 копійки судового збору та повернуто ТОВ "Інновер Україна" з Державного бюджету України надмірно сплачений судовий збір у розмірі 65 815 гривень 80 копійок.
8 червня 2021 року до Верховного Суду надійшла заява ТОВ "Інновер Україна" про ухвалення у справі додаткової постанови щодо розподілу судових витрат, в якій відповідач, керуючись приписами статей 126, 221, 244 ГПК України просив стягнути з ПАТ "ВК "Укрнафтобуріння" на свою користь 140 134, 50 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини третьої статті 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
За частиною першою статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.
Стаття 221 ГПК України передбачає, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
За змістом частини першої статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Обґрунтовуючи заяву відповідач зазначив, що на виконання вказаних вимог, 1 грудня 2020 року подав до суду попередню заяву з орієнтованим розрахунком суми судових витрат, які ТОВ "Інновер Україна" очікує понести у зв`язку із розглядом справи, отже, враховуючи результат розгляду справи в суді касаційної інстанції та умови договору про надання правової допомоги від 27 вересня 2019 року, укладеного відповідачем, подав до суду детальний розрахунок витрат та просив суд стягнути на його користь з позивача 140 134, 50 грн судових витрат пропорційно задоволеним вимогам.
За частиною третьою статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Ураховуючи викладене, справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, явка яких не є обов`язковою згідно із приписами частини другої статті 120 та частини другої статті 121 ГПК України.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне роз`яснити сторонам передбачене частиною першою статті 197 ГПК України право на участь у судовому засіданні, у тому числі й у режимі відеоконференції.
Керуючись статтями 120, 121, 221, 244, 300 ГПК України, Велика Палата Верховного Суду