Постанова
іменем України
15 червня 2021 року
м. Київ
справа № 736/1975/18
провадження № 51-1015км21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду:
головуючого Лагнюка М.М.,
суддів Короля В.В., Огурецького В.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Чорнобривця В.В.,
прокурора Зленка О.В.,
розглянув касаційну скаргу прокурора Авраменка А.А., який брав участь під час розгляду кримінального провадження у судах першої та апеляційної інстанцій, на ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 21 січня 2021 року в кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018270000000161 від 15 серпня 2018 року, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, такого, що судимості не мав,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 286 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вирокомКорюківського районного суду Чернігівської області від 13 березня 2019 року ОСОБА_1 засуджено за частиною 3 статті 286 ККдо покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки. Ухвалено строк відбування покарання обчислювати з моменту приведення вироку до виконання.
Як установлено судом та детально викладено у вироку суду першої інстанції, ОСОБА_1 визнано винуватим та засуджено за вчинення кримінального правопорушення за наступних обставин.
15 серпня 2018 року о 15:50 ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, керуючи автомобілем "ВАЗ-21093" реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався по вул. Піщана в с. Рудня Корюківського району Чернігівської області, у напрямку від центру с. Рудня до с. Прибинь. Рухаючись у вказаному напрямку, перевищив дозволену швидкість руху в населеному пункті, проявив неуважність, неправильно оцінив дорожню обстановку, при виникненні перешкоди та небезпеки для руху, а саме пішоходів ОСОБА_2 та ОСОБА_3, яких водій об`єктивно спроможний був виявити, негайно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників об`їзду перешкоди. В результаті порушення вимог пунктів 2.3 (б), 2.9 (а), 12.3, 12.4 Правил дорожнього руху України, поблизу електроопори №7 здійснив наїзд на пішоходів ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які йшли по правому краю проїзної частини в попутному напрямку та обходили гілки придорожніх дерев, зміщуючись ліворуч, відносно напрямку руху транспортного засобу.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 та ОСОБА_3 отримали тяжкі тілесні ушкодження, від яких померли на місці пригоди.
Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 21 січня 2021 року вказаний вирок щодо ОСОБА_1 в частині призначеного покарання змінено і йому пом`якшено покарання до 5 років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на 3 роки. У решті цей вирок залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор ставить вимогу про скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду у суді апеляційної інстанції. Посилається на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Свої вимоги прокурор обґрунтовує тим, що апеляційним судом ніяких нових даних не встановлено, однак залишено поза увагою встановлені судом першої інстанції наслідки, що настали від злочину - смерть двох молодих людей, наслідки для потерпілих, а саме втрата сина та дочки, та залишення малолітніх дітей без матері.
Прокурор вважає, що апеляційним судом не зазначено підстав, на яких ґрунтується його рішення.
У запереченнях захисник засудженого просить залишити судові рішення без зміни, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який підтримав касаційну скаргу, обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі, та перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню на наступних підставах.
Мотиви Суду
Згідно зі статтею 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Обґрунтованості доведення винуватості засудженого ОСОБА_1 за частиною 3 статті 286 КК та правильності кваліфікації його дій у касаційній скарзі захисник не заперечує та не оскаржує.
Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у статті 65 КК, суд при виборі покарання зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
Дотримання загальних засад призначення покарання є гарантією обрання винній особі необхідного й доцільного заходу примусу, яке би ґрунтувалося на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяло досягненню справедливого балансу між правами і свободами людини та захистом інтересів держави й суспільства.
Кримінально-правові норми, що визначають загальні засади та правила призначення покарання, наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання, завданням якої є виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.
Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, обставин, що впливають на покарання.
Разом із тим дискреційні повноваження суду щодо призначення покарання мають межі, визначені статтями 414, 438 КПК, які передбачають повноваження суду касаційної інстанції скасувати або змінити судове рішення у зв`язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, зокрема, коли покарання за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м`якість або через суворість і не можуть бути визначальними при виборі заходу примусу та порядку його відбування.
Перевіряючи доводи прокурора щодо істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідності призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, колегія суддів вважає їх обґрунтованими.
Суд першої інстанції, призначаючи покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки, враховував ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є тяжким злочином, особу винного, який раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, обставину, що пом`якшує покарання - щире каяття, обставину, що обтяжує покарання - вчинення злочину особою, що перебувала у стані алкогольного сп`яніння, думку потерпілих, які наполягали на призначенні покарання пов`язаного з ізоляцією від суспільства, а також наслідки, які настали.
Змінюючи ОСОБА_1 покарання та призначаючи його у виді позбавлення волі строком на 5 років з позбавлення права керування транспортними засобами на 3 роки, апеляційний суд вважав, що місцевий суд не в повній мірі врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу засудженого, який раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, обставину, що пом`якшує покарання - щире каяття, обставину, що обтяжує покарання - вчинення кримінального правопорушення особою, що перебувала у стані алкогольного сп`яніння.
Апеляційним судом враховувалося, що він свою вину визнав повністю, сторона обвинувачення вирок суду першої інстанції не оскаржувала, а також те, що на час розгляду провадження апеляційним судом засуджений відшкодував законному представнику неповнолітніх потерпілих 150 000 грн і потерпілим по 50 000 грн.
На підставі наведеного у своїй сукупності апеляційній суд вважав за можливе обмежитися мінімальним покаранням, передбаченим санкцією частини 3 статті 286 КК.
Однак із таким рішенням колегія суддів погодитися не може та вважає, що його прийнято без урахування належним чином конкретних обставин кримінального провадження, за якими засуджений перевищив дозволену швидкість та здійснив наїзд на пішоходів, які йшли по правому краю проїзної частини в попутному напрямку та обходили гілки придорожніх дерев, зміщуючись ліворуч відносно напрямку руху транспортного засобу, ступеня тяжкості кримінального правопорушення, який є тяжким, наслідків від вчинення кримінального правопорушення, а саме загибель двох людей, а також вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп`яніння.
Колегія суддів вважає, що при призначенні покарання ОСОБА_1 апеляційний суд повинен був належним чином ураховувати форму суспільно небезпечного діяння та наслідки, що настали, а також навести переконливі мотиви щодо применшення вказаних наслідків при умові відшкодування потерпілим шкоди та при врахуванні даних про особу засудженого.
Адже тяжкість вчиненого кримінального правопорушення повинна враховуватися судом як загальна засада призначення покарання не лише на підставі належності відповідного правопорушення до певного виду (стаття 12 КК), але і з обов`язковим урахуванням конкретних обставин вчиненого кримінального правопорушення та загальних засад призначення покарання.
Відповідно до санкції частини 3 статті 286 КК, за таке кримінальне правопорушення передбачено відповідальність у виді позбавлення волі строком від 5 до 10 років.
Однак, на думку колегії суддів, сукупність наведених обставин свідчить про те, що розмір призначеного ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років хоча і граничить у межах санкції частини 3 статті 286 КК, однак є несправедливим та не буде сприяти виправленню засудженого та попередженню вчинення ним нових злочинів.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_1 покарання у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією частини 3 статті 286 КК, слід визнати м`яким за розміром покаранням, оскільки воно не відповідає загальним засадам призначення покарання, принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Таким чином касаційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а ухвала суду апеляційної інстанції - скасуванню з призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції.
Під час нового розгляду апеляційний суд повинен ретельно оцінити ступінь тяжкості кримінального правопорушення, обставини, які впливають на призначення покарання, і прийняти законне, обґрунтоване й умотивоване рішення.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 Кримінального процесуального кодексу України, Суд