Постанова
Іменем України
18 червня 2021 року
м. Київ
справа № 289/851/18-ц
провадження № 61-16636св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом)- ОСОБА_1,
відповідач (позивач за зустрічним позовом)- ОСОБА_2,
треті особи за первісним та зустрічним позовами: кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Житомирської області, Житомирський міський центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги, ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2
на постанову Житомирського апеляційного суду від 27 серпня 2019 року
у складі колегії суддів: Павицької Т. М., Трояновської Г. С., Миніч Т. І.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом
до ОСОБА_2, треті особи: кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Житомирської області, Житомирський міський центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги та ОСОБА_3, про відшкодування моральної шкоди.
Позовну заяву мотивовано тим, що у Радомишльському районному суді Житомирської області перебували на розгляді цивільні справи за позовом ОСОБА_3 до Радомишльської міської ради Житомирської області, ОСОБА_4, треті особи: відділ Держгеокадастру у Радомишльському районі Житомирської області, Житомирська регіональна філія "Центр ДЗК", ОСОБА_1 та ОСОБА_5, про скасування рішення та за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6, третя особа - Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
ОСОБА_1 зазначав, що інтереси відповідачів ОСОБА_4
та ОСОБА_6 представляв адвокат ОСОБА_2
Вважав, що адвокат ОСОБА_2 не може брати участь у зазначених справах як представник відповідачів, оскільки 27 січня 1999 року між ним та ОСОБА_2 було укладено безстроковий договір про надання юридичних послуг, тому адвокат ОСОБА_2 неправомірно консультував та представляв інтереси ОСОБА_4 і ОСОБА_6, чим порушив порядок змагальності, законності судового рішення, норми
ЦК України, ЦПК України, Правила адвокатської етики, й заподіяв йому моральну шкоду.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд стягнути із адвоката ОСОБА_2 на його користь 10 000,00 грн в рахунок компенсації моральної шкоди.
У вересні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1, треті особи: кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Житомирської області, Житомирський міський центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги та ОСОБА_3, про визнання правочину недійсним.
Зустрічну позовну заяву мотивовано тим, що 27 січня 1999 року під час укладення між ним та ОСОБА_1 договору про надання юридичних послуг не було досягнуто згоди з усіх істотних умов договору, оскільки ОСОБА_1 не надав, не вказав та не заповнив бланк договору про надання юридичних послуг, який повинен був бути укладеним з ним, як із замовником - приватним нотаріусом, що прямо зазначено в договорі, у зв`язку із чим,
на його думку, зазначений договір є недійсним (нікчемним).
ОСОБА_2 зазначав, що також було порушено вимоги частини другої статті 17 Правил адвокатської етики у редакції від 01 жовтня 1999 року, схвалених Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України, протокол від 01-02 жовтня 1999 року.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_2 просив визнати недійсним (нікчемним) договір про надання юридичних послуг від 27 січня 1999 року, укладений між адвокатом ОСОБА_2 та приватним нотаріусом ОСОБА_3 з моменту його вчинення.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Брусилівського районного суду Житомирської області
від 14 червня 2019 року у складі судді Лівочки Л. І. у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено.
Визнано недійсним договір про надання юридичних послуг від 27 січня
1999 року, укладений між адвокатом ОСОБА_2 та приватним нотаріусом ОСОБА_3
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що спірний договір було укладено між адвокатом ОСОБА_2 та приватним нотаріусом ОСОБА_3, який після припинення приватної нотаріальної діяльності приватного нотаріуса ОСОБА_3 у відповідності до вимог статті 607 ЦК України є припиненим.
Відмовляючи у задоволенні первісного позову ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив із того, що після припинення приватної нотаріальної діяльності приватного нотаріуса ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_2
не був позбавлений права представляти в суді інтереси особи у справі, стороною якої був ОСОБА_1, як фізична особа або його рідні. Факт представлення адвокатом ОСОБА_2 інтересів відповідача ОСОБА_4 у цивільній справі за позовом ОСОБА_3
до Радомишльської міської ради Житомирської області, ОСОБА_4, відділу Держгеокадастру у Радомишльському районі Житомирської області та Житомирської філії "Центр ДЗК", треті особи: ОСОБА_1
та ОСОБА_5, про скасування рішення не свідчить про заподіяння моральної шкоди позивачу.
Задовольняючи зустрічний позов ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 не було надано належних та допустимих доказів про те, що спірний договір між адвокатом ОСОБА_2
та ним, як приватним нотаріусом ОСОБА_3, був укладений, та відповідно до цього договору надавалась йому адвокатом ОСОБА_2 правова допомога.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Житомирського апеляційного суду від 27 серпня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Брусилівського районного суду Житомирської області від 14 червня
2019 року в частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_2
до ОСОБА_1, треті особи: кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Житомирської області, Житомирський міський центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги та ОСОБА_3, про визнання правочину недійсним скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким відмовлено у задоволенні зустрічного позову
ОСОБА_2 .
У іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення первісного позову ОСОБА_1, оскільки після припинення приватної нотаріальної діяльності приватного нотаріуса ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_2 не був позбавлений права представляти в суді інтереси особи у справі, стороною якої був ОСОБА_1, як фізична особа або його рідні, у зв`язку із тим, що спірний договір було укладено між адвокатом ОСОБА_2 та приватним нотаріусом ОСОБА_3, який після припинення приватної нотаріальної діяльності приватного нотаріуса
ОСОБА_3 у відповідності до вимог статті 607 ЦК України припинився.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції у частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_2 та ухвалюючи у цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні зустрічного позову, суд апеляційної інстанції виходив із того, що та обставина, що у спірному договорі не зазначена адреса приватного нотаріуса ОСОБА_3,
не є підставою у розумінні статті 48 ЦК УРСР для визнання правочину недійсним.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі, поданій у вересні 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції у частині скасування рішення суду першої інстанції щодо задоволення зустрічного позову про визнання правочину недійсним та ухвалення у цій частині нового судового рішення про відмови у задоволенні зустрічного позову та у цій частині залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції у частині відмови у задоволенні первісного позову ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди до суду касаційної інстанції не оскаржено та предметом перегляду не є
(стаття 400 ЦПК України).
Касаційну скаргу мотивовано тим, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
ОСОБА_2 зазначає, що судом апеляційної інстанції не було застосовано норми матеріального права, які діяли на час пред`явлення ОСОБА_1 недооформленого спірного договору, а саме: частину першу статті 215 ЦК України, згідно якої підставою недійсності правочину
є недодержання у момент вчинення правочину сторонами вимог,
що встановлені частинами першою, четвертою статті 203 ЦК України.
Вважає, що спірний договір не було укладено, оскільки між сторонами
не було досягнуто згоди щодо усіх умов договору.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 04 жовтня 2019 року було відкрито касаційне провадження у справі та витребувано цивільну справу № 289/851/18-ц
із Брусилівського районного суду Житомирської області. Зупинено виконання постанови Житомирського апеляційного суду від 27 серпня
2019 року у частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1 057,20 грн до закінчення касаційного провадження у справі.
У жовтні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У жовтні 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_1
на касаційну скаргу, у якому зазначено, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції є законною та обґрунтованою.