ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 червня 2021 року
м. Київ
справа № 522/5974/17
адміністративне провадження №К/9901/18268/18, №К/9901/18270/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Коваленко Н.В.,
розглянув у письмовому провадженні
касаційні скарги Роздільнянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області та Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області
на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 08.06.2017 (суддя Тарасов А.В.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2017 (колегія у складі суддів Потапчука В.О., Семенюка Г.В., Шеметенко Л.П.)
у справі № 522/5974/17
за позовом ОСОБА_1
до Роздільнянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області та Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
І. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Іванівському районі Одеської області (правонаступник Роздільнянське об`єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області) та Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови, викладеної у листі від 09.02.2017 за № 110/П-11 у задоволенні скарги на дії Управління Пенсійного фонду України в Іванівському районі Одеської області щодо виконання постанови Іванівського районного суду Одеської області від 01.04.2011 по справі № 2-а-248/11, яка була змінена постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2013;
- визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Іванівському районі Одеської області з не проведення, на виконання постанови Іванівського районного суду Одеської області від 01.04.2011 по справі № 2-а-248/11, яка була змінена постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2013, перерахунку пенсії за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 з урахуванням належного права на пенсію по інвалідності у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та на додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком;
- зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в Іванівському районі Одеської області здійснити за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 перерахунок пенсії з урахуванням належного йому права на пенсію по інвалідності у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та на додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю. у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, з виплатою різниці між перерахованим розміром пенсії та фактично отриманим.
2. Під час розгляду справи було замінено сторону відповідача з управління Пенсійного фонду України в Іванівському районі Одеської області на його правонаступника - Роздільнянське об`єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області.
3. Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 08.06.2017, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2017 позов задоволено.
4. 13.11.2017 до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Роздільнянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області на зазначені судові рішення. У касаційній скарзі відповідач просить скасувати оскаржувані рішення та прийняти нове, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.
5. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.11.2017 відкрито касаційне провадження у справі за скаргою Роздільнянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області.
6. 01.12.2017 до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на зазначені судові рішення. У касаційній скарзі відповідач просить скасувати оскаржувані рішення та прийняти нове, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.
7. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04.12.2017 відкрито касаційне провадження у справі за скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.
8. У зв`язку з ліквідацією Вищого адміністративного суду України справу передано для розгляду до Верховного Суду.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
9. Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Іванівського районного суду Одеської області від 01.04.2011, яка була змінена постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2013, визнано протиправними дії УПФ України в Іванівському районі Одеської області з призначення та виплати ОСОБА_1, як інваліду 2-ої групи та постраждалому внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1-ої категорії, пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю у розмірі меншому восьми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірі меншому 75 відсотків мінімальної пенсії за віком; зобов`язано УПФ України в Іванівському районі Одеської області призначити та провести перерахунок пенсії ОСОБА_1, як інваліду 2-ої групи та постраждалому внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1-ої категорії, з урахуванням його права на пенсію по інвалідності у розмірі не нижче восьми мінімальних пенсій за віком та на додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, з 01.10.2010, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком встановленого Законом України "Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати" від 20.10.2009 на 2010 рік та виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" від 23.12.2010 відповідно, з виплатою різниці між перерахованим розміром пенсії та фактично отриманим.
10. 03.01.2017 листом УПФ України в Іванівському районі Одеської області № 50/П-2 на звернення позивача було повідомлено останнього про проведення перерахунку пенсії на виконання рішення суду, у зв`язку з чим донараховано за період з 01.10.2010 по 22.07.2011 доплату в сумі 19 844,90 грн., однак перерахунок пенсії за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 Державним бюджетом України не передбачено.
11. Отримавши зазначену відповідь, позивач звернувся зі скаргою до ГУПФ України в Одеській області, за результатами розгляду якої, відповідач листом від 09.02.2017 №110/П-11 повідомив, що судове рішення виконано органами Пенсійного фонду України в межах покладених зобов`язань та оскільки судом не визначено кінцевої дати його виконання, відповідний перерахунок пенсії проведено до внесення змін в законодавство, яке регулює спірні правовідносини, тобто до 22.07.2011.
12. Не погоджуючись з вищевказаним, позивач звернувся до суду.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
13. В обґрунтування вимог позивач покликався на наявність правових підстав для перерахунку йому пенсії за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 з урахуванням належного йому права на пенсію по інвалідності у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та на додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.
14. Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на правомірність його дій.
ІV. ОЦІНКИ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
15. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що з 01.01.2014 по 02.08.2014 відсутні правові обмеження для нарахування та виплати пенсій у розмірах, встановлених ст. ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а тому на виконання постанови Іванівського районного суду Одеської області від 01.04.2011, яка була змінена постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2013, позивач має право на отримання основної та додаткової пенсій відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
16. Крім того, суди не вбачали підстав для залишення без розгляду частини позовних вимог у зв`язку з пропуском строку звернення до суду, оскільки позивач дізнався про порушення його права на перерахунок пенсії з листа Управління пенсійного фонду України в Іванівському районі Одеської області від 03.01.2017, після чого оскаржив такі дії до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та, отримавши відповідь про результати розгляду скарги від 09.02.2017, 19.03.2017 звернувся до суду за захистом своїх прав в межах шестимісячного строку.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
17. Касаційні скарги обґрунтовані відсутністю підстав для перерахунку пенсії позивача, а також пропуском позивачем строку звернення до суду, встановленого ч. 2 ст. 99 КАС України.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
18. Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права та дійшов таких висновків.
19. Згідно ч. 1 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент вчинення процесуальної дії) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення передбачених законом вимог.
20. Відповідно до ч. 1 ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
21. Частиною 2 вказаної статті передбачено, що позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
22. У постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 Верховний Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних Касаційного адміністративного суду висловив наступну правову позицію щодо строків звернення до суду:
" <…> для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо".
23. Суд не знаходить підстав для відступу від вказаних правових висновків у справі, що розглядається.
24. З матеріалів справи вбачається, що предметом оскарження у даній справі є перерахунок пенсії за період з 01.01.2014 по 02.08.2014.
25. Розглядаючи спір по суті, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач дізнався про порушення його права на перерахунок пенсії з листа Управління Пенсійного фонду України в Іванівському районі Одеської області від 03.01.2017, після чого звертався до ГУ ПФУ в Одеській області щодо відповідного перерахунку пенсії та, отримавши відповідь про результати розгляду скарги від 09.02.2017, 19.03.2017 звернувся до суду за захистом своїх прав в межах шестимісячного строку.
26. Проте, колегія суддів не погоджується з вказаним висновком, оскільки постановою Іванівського районного суду Одеської області від 01.04.2011, яка була змінена постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2013, на яку як на підставу для перерахунку пенсії посилався позивач, спір щодо виплати і перерахунку основної і додаткової пенсії за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 не вирішувався, а про виплату пенсії, яка є щомісячним платежем, в меншому розмірі, ніж передбачено законом, та відповідно порушення своїх прав позивач мав дізнатися, отримуючи таку виплату за відповідний місяць.
27. Крім того, отримання позивачем листа відповідача від 03.01.2017 у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку, оскільки такі дії позивач почав вчиняти більш ніж через 2 роки після отримання пенсії за серпень 2014 року.
28. Отже, оскільки позивач звернувся до суду 27.03.2017, про що свідчить поштовий штамп на конверті, з позовними вимогами за період з 01.01.2014 по 02.08.2014, він пропустив строк звернення до суду, не навівши при цьому поважних та об`єктивних причин пропуску вказаного строку.
29. Відповідно до ч. 1 ст. 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
30. Згідно п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
31. В свою чергу, частиною 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
32. На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню, а адміністративний позов - залишенню без розгляду.
Керуючись статтями 240, 349, 354, 355, 356, 359 КАС України, Суд, -