ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 червня 2021 року
м. Київ
справа № 640/6344/19
адміністративне провадження № К/9901/2065/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді: Білоуса О.В.,
суддів: Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л.,
секретар судового засідання - Носенко Л.О.,
за участю: представника позивача - Забашти В.О.,
представника відповідача - Павленка С.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фулл Контакт Ейдженсі" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 серпня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фулл Контакт Ейдженсі" до Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС (правонаступник Головного управління ДФС у м. Києві) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В:
У квітні 2019 року ТОВ "Фулл Контакт Ейдженсі" (далі - Товариство) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ГУ ДФС у м. Києві, в якому просило суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №00015301402 від 07 грудня 2018 року, яким було збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 3 102 743 грн, в тому числі: 2 482 194 грн за податковим зобов`язанням та 620 549 грн за штрафними санкціями;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №00004431402 від 29 березня 2019 року, яким було збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 9 818 260 грн, в тому числі: 8 332 283 грн за податковим зобов`язанням та 1 485 977 грн за штрафними санкціями.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 серпня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись з ухваленими у справі рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ТОВ "Фулл Контакт Ейдженсі" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просило рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
У зв`язку з реорганізацією податкового органу та згідно із статтею 52 Кодексу адміністративного судочинства України, проведено заміну відповідача Головного управління ДФС у м. Києві на його правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС.
Заслухавши суддю-доповідача, заслухавши представників сторін, переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про задоволення касаційної скарги.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Фулл Контакт Ейдженсі" податкового законодавства за період з 01.01.2015 року по 30.06.2018 року, валютного - за період з 01.01.2015 року по 30.06.2018 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 03.11.2014 року по 30.06.2018 року та іншого законодавства за період з 01.01.2015 року по 30.06.2018 року.
Результати вказаної перевірки оформлено Актом від 16 листопада 2018 року №774/26-15-14-02-02/39470219 (далі - Акт перевірки).
За результатом проведеної перевірки контролюючим органом встановлено наступні порушення податкового законодавства, зокрема:
1) п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2 ст.198, п.198.6, п.198.3 ст.198 ПК України, що мало наслідком заниження податку на додану вартість на загальну суму 2 613 732 грн, в тому числі по періодах:
- жовтень 2015 року - 131538 грн, листопад 2015 року - 70081 грн, грудень 2015 року- 99466 грн, січень 2016 року - 123103 грн, лютий 2016 року - 112148 грн, березень 2016 року - 166423 грн, квітень 2016 року- 104748 грн, травень 2016 року - 161092 грн, червень 2016 року - 186790 грн, липень 2016 року - 581276 грн, серпень 2016 року - 459583 грн, вересень 2016 року - 417484 грн.
2) п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 "Зобов`язання", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 січня 2000 року №20, п.5 та п.7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Доходи", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року №290, пп.14.1.13 п.14.1 ст.14, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Кодексу, внаслідок чого Товариством занижено "дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку" на загальну суму 8 959 939 грн, у т.ч. 2015 році - 2 599 756 грн, 1 кв. 2016 року - 433 808 грн, 1 півр. 2016 року - 922 648 грн, 9 міс. 2016 року - 2 497 659 грн, 2016 рік - 3 183 417 грн, 1 кв. 2017 року - 0 грн, 1 півр.2017 року - 0 грн, 9 міс. 2017 року - 0 грн, 2017 рік - 2 211 195 грн, 1 кв. 2018 року - 0 грн, 1 півр. 2018 року - 965 571 грн.
З огляду на встановлені перевіркою порушення платником податків вимог податкового законодавства ГУ ДФС у м. Києві 07 грудня 2018 року прийнято оскаржувані податкові повідомлення - рішення, а саме:
- №00015291402 яким Товариству збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 10 549 984 грн, в тому числі 8 959 939 грн за податковим зобов`язанням та 1 590 045 грн за штрафними санкціями;
- №00015301402 яким Товариству збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 3 102 743 грн, в тому числі 2 482 194 грн за податковим зобов`язанням та 620 549 грн за штрафними санкціями.
26 березня 2019 року за результатом розгляду скарги позивача ДФС України прийнято рішення №14108/6/99-99-11-04-01-26 про скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 07 грудня 2018 року №00015291402 в частині сум ПДВ, врахованих при визначенні суми завищення витрат по взаємовідносинах із ТОВ "Локплюс", ТОВ "Мастербізнес", ТОВ "Лайтпромтрейд", і у відповідній частині штрафні санкції.
З оглядку на зазначене, ГУ ДФС у м. Києві 29 березня 2019 року прийнято податкове повідомлення-рішення №00004431402, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 9 818 260 грн, в тому числі 8 332 283 грн за податковим зобов`язанням та 1 485 977 грн за штрафними санкціями.
Вважаючи податкові повідомлення-рішення №00015301402 та №00004431402 протиправними, Товариство звернулося за захистом своїх порушених прав до суду з даним позовом.
Відповідно до п.198.1. ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Згідно із п.198.2. ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Як встановлено судами попередніх інстанцій із змісту Акта перевірки, посадовими особами контролюючого органу зазначено, що на підставі даних Єдиного реєстру податкових накладних встановлено реєстрацію податкових накладних на адресу ТОВ "Фулл Контакт Ейдженсі" від ТОВ "Локплюс" на загальну суму 16 378 386 грн, в т.ч. ПДВ 2 729 731 грн, ТОВ "Мастербізнес" на загальну суму 510 252 грн, в т.ч. ПДВ 850 42 грн, ТОВ "Лайтпромтрейд" на загальну суму 4 033 212 грн, в т.ч. ПДВ 672 202 грн.
Відповідно до п.198.3. ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Пунктом 198.6. ст.198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до п.201.10. ст.201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Разом з цим, положеннями п.44.1 ст.44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно із ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
За приписами ч.1, 2 ст.9 цього Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Отже, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.
Відмовивши у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій погодилися з висновком відповідача про порушення Товариством податкового законодавства з огляду на відсутність первинних документів, які містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення у перевіряємому періоді між ТОВ "Фулл Контакт Ейдженсі" та ТОВ "Локплюс