ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 червня 2021 року
м. Київ
справа № 440/3786/18
адміністративне провадження № К/9901/16802/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Єзерова А.А., Шарапи В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Гребінківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2018 року (головуючий суддя: Клочко К.І.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2019 року (головуючий суддя: Лях О.П., судді: Подобайло З.Г., Бегунц А.О.) у справі № 440/3786/18 за позовом ОСОБА_1 до Гребінківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
29 жовтня 2018 року ОСОБА_1 (далі - позивач або ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Гребінківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (далі - відповідач), у якому просив:
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови у призначенні з 01 червня 2018 року пенсії за віком у розмірі 8940,39 грн, згідно зі статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-ІV (далі - Закон України № 1058-ІV) із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2016-2017 роки (5377,90 грн), із застосуванням особистого (індивідуального) коефіцієнта заробітної плати 3,88239 та особистого (індивідуального) коефіцієнта стажу 0,42333;
визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 26 червня 2018 року № 44;
зобов`язати відповідача призначити з 01 червня 2018 року пенсію за віком у розмірі 8940,39 грн, передбачену статтею 26 Закону України № 1058-ІV, відповідно до статті 40 Закону України № 1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2016-2017 роки (5377,90 грн), із застосуванням особистого (індивідуального) коефіцієнта заробітної плати 3,88239 та особистого (індивідуального) коефіцієнта стажу 0,42333;
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні та виплаті з 01 жовтня 2017 року щомісячної доплати до пенсії в сумі 100,00 грн згідно постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2012 року № 327 "Про підвищення рівня соціального захисту населення";
зобов`язати відповідача призначити та виплачувати ОСОБА_1 з 01 жовтня 2017 року щомісячно доплату до пенсії в сумі 100,00 грн згідно постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2012 № 327 "Про підвищення рівня соціального захисту населення".
Рішеннями Полтавського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2018 року позов задоволено частково:
визнано протиправним та скасовано рішення Гребінківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 26 червня 2018 року № 44 в частині відмови у поновленні доплати до пенсії ОСОБА_1 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту населення" № 327 від 23 квітня 2012 року;
зобов`язано Гребінківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області призначити та виплачувати ОСОБА_1 з 01 жовтня 2017 року щомісячно доплату до пенсії в сумі 100,00 грн згідно постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2012 року № 327 "Про підвищення рівня соціального захисту населення".
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 31 квітня 2019 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та Гребінківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2018 року по справі № 440/3786/18 задоволені частково.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2018 року скасовано в частині:
зобов`язання Гребінківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області призначити та виплачувати ОСОБА_1 з 01 жовтня 2017 року щомісячно доплату до пенсії в сумі 100,00 грн згідно постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2012 року № 327 "Про підвищення рівня соціального захисту населення";
відмови у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 .
Прийнято в цій частині постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Гребінківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задоволено частково:
зобов`язано Гребінківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області поновити виплату та виплатити ОСОБА_1 з 01 жовтня 2017 року щомісячну доплату до пенсії в сумі 100,00 грн згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2012 року № 327 "Про підвищення рівня соціального захисту населення";
визнано протиправною бездіяльність Гребінківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні з 05 червня 2018 року пенсії за віком згідно зі статті 26 № 1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2016-2017 роки, із застосуванням особистого (індивідуального) коефіцієнта заробітної плати 3,88239 та особистого (індивідуального) коефіцієнта стажу 0,42333;
визнано протиправним та скасовано рішення Гребінківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 26 червня 2018 року № 44;
зобов`язано Гребінківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області призначити позивачу з 05 червня 2018 року пенсію за віком, передбачену статтею 26 Закону України № 1058-ІV, відповідно до статті 40 Закону України № 1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2016-2017 роки, із застосуванням особистого (індивідуального) коефіцієнта заробітної плати 3,88239 та (індивідуального) коефіцієнта стажу 0,42333.
В іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2018 року залишено без змін.
14 червня 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скаргу відповідача, у якій скаржник просить скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2018 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2019 року, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позову.
08 серпня 2019 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 10 червня 2021 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до вимог статті 345 КАС України.
II. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ
В обґрунтування позову зазначено, що позивач перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за вислугу років відповідно до пункту а) статті 55 Закону України від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" (далі також Закон №1788-ХІІ), як робітник локомотивних бригад, який забезпечував безпеку руху на залізничному транспорті.
Водночас позивач зазначав, що після призначення йому пенсії за вислугу років він продовжував працювати та сплачував у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. ОСОБА_1 отримав у відповідача індивідуальні відомості про застраховану особу та здійснив розрахунок своєї майбутньої пенсії за віком за допомогою пенсійної програми "Майстер пенсійних розрахунків", яка є аналогом пенсійної програми. За результатами проведеного перерахунку, розмір майбутньої пенсії за віком ОСОБА_1 повинен скласти 8940,39 грн. Проте позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком.
Також позивач вважав, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо відновлення з 01 жовтня 2017 року доплати до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту населення" № 327 від 23 квітня 2012 року, оскільки така доплата була встановлена позивачу, однак відповідач протиправно з 01 жовтня 2017 року припинив її виплату. Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом за захистом своїх порушених прав.
Відповідач позов не визнав, на обґрунтування заперечень проти позову стверджував, що інформація, зазначена у позові про призначення позивачу пенсії за вислугу років відповідно до статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" не відповідає дійсності. Наполягав на призначенні 19 березня 2004 року ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до пункту 3 розділу XV Прикінцевих Положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"(далі також Закон № 1058-IV), як особам, які працювали на роботах зі шкідливими та важкими умовами праці та мали право на пенсію відповідно до статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення", виходячи з вимог віку та стажу, встановлених раніше діючим законодавством. Також звертав увагу, що позивач, перебуваючи на пенсії за віком, продовжував працювати, оскільки даний вид пенсії надає йому таке право. Водночас відповідач зазначив, що розмір пенсії за віком ОСОБА_1 склав 5877,29 грн, тобто збільшився більш ніж на 100,00 грн. у зв`язку із чим виплати, передбачені постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту населення" №327 від 23 квітня 2012 року, не здійснюється.
У відповіді на відзив позивач наполягав на тому, що ОСОБА_1 було призначено пенсію саме за вислугу років. Наголошував, що Закон України "Про пенсійне забезпечення" та Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачають призначення різних видів пенсій, тому між цими Законами не може бути конкуренції.
У запереченнях на відповідь на відзив відповідач зазначав, що заява позивача від 22 червня 2018 року до Гребінківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області стосувалася призначення того самого виду пенсії, яка вже була призначена, тому вона не може бути призначена повторно на підставі положень статті 40 Закону 1058-IV.
IIІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 19 березня 2004 року перебуває на обліку в Гребінківському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Полтавської області та отримує пенсію за віком на підставі Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
05 червня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Гребінківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області із листом-заявою зареєстрованою 07 червня 2018 року вх. №П-55/04 від 07 червня 2018 року, у якій просив відповідача:
призначити з 01 червня 2018 року щомісячно пенсію за віком відповідно до положень статті 9 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" за матеріалами пенсійної справи в сумі 8940,39 грн з урахуванням показника середньої заробітної плати 5377,90 грн в Україні за 2016 та 2017 роки, з урахуванням індивідуального коефіцієнта заробітної плати 3,88239 та індивідуального коефіцієнта страхового стажу 0,42333;
призначити з 01 жовтня 2017 року щомісячну доплату до пенсії у сумі 100,00 грн на підставі постанови Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту населення" № 327 від 23 квітня 2012 року.
Листом від 14 червня 2018 року № П-55/04 відповідач повідомив позивача, що пільгою при призначенні пенсії за віком за списком № 2 є зменшення пенсійного віку і для призначення ОСОБА_1 пенсії за віком немає законних підстав, так як позивач отримує даний вид пенсії. Крім того, у листі зазначено, що показник заробітної плати з 01 жовтня 2017 року осучаснено більш як у три рази, тому для продовження виплати підвищення згідно постанови Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту населення" № 327 від 23 квітня 2012 року відсутні правові підстави. Також у листі зазначено, що заява від 05 червня 2018 року про перехід на пенсію за віком, яка була надіслана поштою, має подаватись особисто пенсіонером, або його законним представником.
22 червня 2018 року позивачем подано скаргу начальнику Гребінківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області з проханням надати вичерпні відповіді з посиланням на норми діючого пенсійного законодавства України.
Водночас 22 червня 2018 року позивачем особисто подано до Гребінківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області заяву встановленої форми про перерахунок пенсії за віком.
Рішенням Гребінківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 22 червня 2018 року № 43 ОСОБА_1 відмовлено у переведенні його з пенсії за віком на пенсію за віком згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", так як заявник вже отримує цей вид пенсії згідно вищевказаного Закону; відмовлено у поновленні доплати до пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту населення" № 327 від 23 квітня 2012 року, так як даний вид перерахунку не відповідає чинному пенсійному законодавству.
Листом від 03 липня 2018 № П-56/04 Гребінківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області повідомило позивача, що 19 березня 2004 року ОСОБА_1 призначено пенсію за віком на пільгових умовах у відповідності до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Стаття 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовується при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, а не за вислугу років. Також, у листі зазначено, що показник заробітної плати з 01 жовтня 2017 року осучаснено більш як у три рази, тому для продовження виплати підвищення згідно постанови Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту населення" №327 від 23 квітня 2012 року відсутні правові підстави.
Позивач не погодився із зазначеним рішенням, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
IV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову в частині наявності у позивача права на перехід на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV, суд першої інстанції погодився із доводами відповідача щодо неможливості переведення ОСОБА_1 на пенсію за віком згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", так як заявник вже отримує цей вид пенсії з підстав визначених цим Законом.
Задовольняючи адміністративний позов в іншій частині, суд першої інстанції вказав, що постанова Кабінету Міністрів України № 327 від 23 квітня 2012 року не була скасована або визнана нечинною у відповідності до норм діючого законодавства, а отже у відповідача були відсутні підстави для невиплати позивачу вказаної доплати.
Суд апеляційної інстанції частково погодився з висновками суду першої інстанції.
За позицією суду апеляційної інстанції позивачу було призначено пенсію відповідно до Закону №1788-ХІІ з 19 березня 2014 року, з моменту досягнення 55 років, що свідчить про призначення йому пенсії за вислугу років, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, ніж визначено Законом № 1058-IV.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у даному випадку мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а тому має враховуватися показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (пенсії за віком).
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕННЯ
Скаржник наполягає, що позивач перебуває на обліку в управлінні з 19 березня 2004 року та отримує пенсію за віком.
За позицією скаржника, задовольняючи позов в частині зобов`язання призначити та виплачувати щомісячну доплату до пенсії ОСОБА_1 в сумі 100 грн згідно із постановою КМУ від 23 квітня 2012 року №327 "Про підвищення рівня соціального захисту населення" суди зовсім не взяли до уваги той факт, що при проведенні перерахунку пенсії з 01 жовтня 2017 року відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії" від 03 жовтня 2017 року № 2148-VІІІ (далі - Закон № 2148-VІІІ), позивачу осучаснено показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2007 рік в розмірі 1197,91 грн, а це більше як у три рази до показника, що використовується для призначення пенсії у 2017 році.
Скаржник не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що позивач має право на призначення пенсії за віком, оскільки в даному випадку немає переведення з одного виду пенсії на інший, оскільки пенсія за віком на пільгових умовах, призначена позивачу є різновидом пенсії за віком, зі зменшенням загального пенсійного віку, передбаченого статею 36 Закону № 1058-IV (правова позиція у постанові від 23.10.2018 (справа №334/2653/17), від 13.12.2018 (справа №185/860/17) та у постанові від 06.02.2019 (справі № 333/1856/17).
Відповідач вважає, що заява позивача до управління стосується призначення того ж виду пенсії (пенсії за віком), що призначена йому у 2004 році, а тому такий самий вид пенсії не може бути призначений повторно на підставі положень Закону № 1058-IV та, відповідно, не може бути застосований при обчисленні пенсії показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три останні роки.
У відзиві на касаційну скаргу позивач зазначає, що перелічені відповідачем постанови Верховного Суду стосуються перерахунку пенсії при переході з пільгової пенсії, призначеної відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пенсію за віком.
На переконання позивача, до спірних правовідносин має бути застосовано висновки, сформульовані у постанові від 22 листопада 2016 року (справа № 21-6331а15) та у постанові від 27 лютого 2018 року (справа № 127/20256/17).