ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 червня 2021 року
м. Київ
справа № 826/14424/18
адміністративне провадження № К/9901/6896/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Головуючого судді: Желтобрюх І.Л.,
суддів: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 червня 2019 року (суддя: Качур І.А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2020 року (судді: Собків Я.М., Земляна Г.В., Костюк Л.О.) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Україна" до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
в с т а н о в и в :
Товариство з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Україна" (далі - ТОВ "ТРК "Україна", позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків ДФС (далі - Офіс ВПП ДФС, відповідач), правонаступником якого є Офіс великих платників податків ДПС, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.05.2018 року №0002404710.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 червня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2020 року, позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати такі рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог касаційної скарги посилається на те, що позивачем були неправомірно віднесені до складу податкового кредиту суми за господарськими операціями з ТОВ "ІНФО СІСТЕМ", оскільки господарські операції між вказаними підприємствами не спрямовані на настання реальних наслідків та мають ознаки фіктивних.
Як підставу касаційного оскарження відповідач вказав неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права у випадках, передбачених пунктами 1, 4 частини четвертої статті 328 КАС України.
Так, за позицією скаржника, суди попередніх інстанцій необґрунтовано не враховали висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 06.03.2018 по справі №804/5444/16. Крім того, в порушення пункту 1 та пункту 3 частини 2 статті 353 КАС України ані судом першої, ані судом апеляційної інстанції не було досліджено електронні докази, а саме: відеозапис 30 серії 2 сезону телевізійного серіалу "Сишишь Шоу", в кінцевих титрах якого міститься копірайт "HILLSIDE DEVELOPMENT LLP по заказу © ООО "ТРК "Украина".2014". Також вважає, що судами фактично не розглядалось клопотання від 15.11.2018 про приєднання до матеріалів справи доказів відсутності ТОВ "ІНФО СІСТЕМ" в Державному реєстрі виробників фільмів.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін, оскільки вважає доводи відповідача безпідставними, а оскаржувані рішення -такими, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що контролюючим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "ТРК "Україна" з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування та сплати до бюджету ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ "ІНФО СІСТЕМ" за березень, квітень, червень 2015 року, за результатами якої складено Акт від 20.04.2018 № 39/28-10-47-10/05744121.
За результатами проведеної перевірки встановлено порушення скаржником вимог абз. "а" п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, абз "в" п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 918 433 грн ПДВ, та, як наслідок, занижено суму позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту, яке сплачується до державного бюджету.
На підставі висновків вищеозначеного акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.05.2018 № 0002404710, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ на 918 433 грн та застосовано штрафні санкції на суму 459 216,50 грн.
Вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідачем як суб`єктом владних повноважень не наведено достатніх доводів та не подано належних доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання спірних господарських операцій, доводили б невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків та виключають право на формування податкового кредиту.
Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
За змістом пп. 14.1.181 п. 14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Пунктом 201.1 статті 201 ПК України встановлено, що платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.
Положеннями п. 201.10 ст. 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Таким