ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 червня 2021 року
м. Київ
справа № 160/7333/19
адміністративне провадження № К/9901/10580/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Головуючої судді - Желтобрюх І.Л.,
суддів: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2019 року (суддя: Ніколайчук С.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2020 року (судді: Головко О.В., Суховаров А.В., Ясенова Т.І.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-інвест" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
в с т а н о в и в :
Товариство з обмеженою відповідальністю "АТБ-інвест" (далі - ТОВ "АТБ-інвест", позивач) звернулось до суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - Офіс ВПП ДФС відповідач), правонаступником якого є Офіс великих платників податків ДПС, де третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 01.04.2019 року №0002484617, №0002454614, №0002434617 та від 02.04.2019 року №0002344617.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року позовні вимоги ТОВ "АТБ-інвест" було задоволено частково: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Офісу ВПП ДФС від 01.04.2019 №0002484617 та від 02.04.2019 №0002344617. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
За результатами судового розгляду позивач звернувся до суду першої інстанції із заявою про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у сумі 40500,00 грн.
Додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2019 року, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2020 року, заяву ТОВ "АТБ-інвест" було задоволено частково: стягнуто на користь Товариства витрати на професійну правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань Офісу ВПП ДФС у сумі 15000 грн. В задоволенні іншої частини заяви відмовлено.
Не погодившись із такими рішеннями судів попередніх інстанцій відповідач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просив скасувати додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2020 року та ухвалити нове, яким в задоволенні заяви ТОВ "АТБ-інвест" про винесення додаткового судового рішення відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначає, що при ухваленні оскаржуваних рішень судами не були враховані критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерій розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.
Надаючи правову оцінку висновкам судів попередніх інстанцій щодо відшкодування ТОВ "АТБ-інвест" судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою, колегія суддів виходить з наступного.
Пунктом 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно з частиною третьою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частини четвертої цієї статті для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень частини п`ятої статті 134 КАС України, має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини шостої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотан