ПОСТАНОВА
Іменем України
17 червня 2021 року
Київ
справа №826/892/16
адміністративне провадження №К/9901/19636/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),
суддів: Гусака М.Б., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу № 826/892/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛОР СИСТЕМ" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 2 березня 2020 року (суддя - Каракашьян С. К.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 7 липня 2020 року (головуючий суддя - Безименна Н. В., судді: Земляна Г. В., Файдюк В. В.),
ВСТАНОВИВ:
У січні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "КОЛОР СИСТЕМ" (далі - позивач, ТОВ "КОЛОР СИСТЕМ") звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві, правонаступником якої є Головне управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач, ГУ ДПС), у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 12 серпня 2015 року №0006402207 та №0006412207.
Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 10 червня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2016 року, у задоволенні позову відмовив повністю.
За наслідками касаційного перегляду вказаних судових рішень, Верховний Суд постановою від 14 листопада 2019 року касаційну скаргу ТОВ "КОЛОР СИСТЕМ" задовольнив частково, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 червня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2016 року скасував, а справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції.
Направляючи справу на новий розгляд, Верховний Суд зазначив, що судами першої та апеляційної інстанцій не досліджено на підставі якого рішення та в межах якого провадження призначена перевірка, коли провадження розпочато та чи є відповідне судове рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили. Верховний Суд звернув увагу, що відповідно до пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України (далі - ПК України) органи податкової служби не мають права приймати податкові повідомлення-рішення до набрання законної сили відповідним рішенням у кримінальній справі, якщо грошове зобов`язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального законодавства.
За наслідками нового розгляду, Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 2 березня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 7 липня 2020 року, позов задовольнив повністю, податкові повідомлення-рішення визнав протиправними і скасував.
Вирішуючи спір між сторонами, суди встановили такі обставини.
У період з 20 липня 2015 року по 24 липня 2015 року посадовою особою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві на підставі наказу №1526 від 20 липня 2015 року та постанови слідчого СУ ФР ГУ ДФС у Київській області від 15 червня 2015 року, відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "КОЛОР СИСТЕМ" з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Лараш Торг", за результатами якої складено акт від 30 липня 2015 року №348/22-07/31905435 (далі - Акт перевірки).
В Акті перевірки зроблено висновки про порушення позивачем:
- пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 ПК України, внаслідок чого занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від`ємного значення попереднього звітного періоду в сумі 205663,00 грн, в тому числі у грудні 2014 року в сумі 205663,00 грн;
- пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України, внаслідок чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 185097,00 грн, в тому числі за 2014 рік у сумі 185097,00 грн.
На підставі висновків Акта перевірки Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві прийняла податкові повідомлення-рішення від 12 серпня 2015 року:
- №0006412207, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на суму 277646,00 грн., в тому числі за основним платежем - 185097,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 92549,00 грн;
- №0006402207, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 308495,00 грн, в тому числі за основним платежем - 205663,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 102832,00 грн.
Задовольняючи позовні вимоги і скасовуючи зазначені податкові повідомлення-рішення, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, в порушення вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не надав до матеріалів справи жодних доказів наявності такого, що набрав законної сили вироку суду, або ухвали про закриття такого кримінального провадження за нереабілітуючими підставами у кримінальному провадженні №32015110000000003 від 15 січня 2015 року, що надавало б контролюючому органу повноваження на визначення грошового зобов`язання позивача за наслідками позапланової перевірки, призначеної на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України та прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ГУ ДПС подало касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить судові рішення скасувати і ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що судом апеляційної інстанції застосовано пункт 86.9 статті 86 ПК України та пункт 36 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 28 лютого 2019 року у справі №826/10838/15, від 23 квітня 2019 року у справі №826/8336/15, від 5 грудня 2019 року у справі №826/22683/15. Також, на переконання скаржника, судами попередніх інстанцій застосовано норми права без урахування висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 14 січня 2020 року у справі №826/9925/14, відповідно до якого господарські операції для визначення валових витрат та податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Верховний Суд ухвалою від 18 вересня 2020 року відкрив касаційне провадження у цій справі з метою перевірки доводів ГУ ДПС про неправильне застосування пункту 86.9 статті 86 ПК України та пункту 36 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України без урахування висновків Верховного Суду. Водночас, враховуючи, що у цій справі суди попередніх інстанції не надавали правової оцінки первинній документації з огляду на висновок про неправомірність прийняття податкових повідомлень-рішень до закінчення кримінального провадження, в межах якого було призначено податкову перевірку, Верховний Суд визнав, що посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 14 січня 2020 року у справі №826/9925/14 є безпідставними, а тому не можуть бути предметом касаційного розгляду.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання ними норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Підстави, за наявності яких здійснюється документальна позапланова перевірка, встановлені пунктом 78.1 статті 78 ПК України.
Відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України (в редакції, чинній на час прийняття Наказу №1526 від 20 липня 2015 року у цій справі) документальна позапланова перевірка здійснюється у випадку отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.
Суди встановили, що саме на цій підставі проведено позапланову документальну виїзну перевірку ТОВ "КОЛОР СИСТЕМ" (відповідно до постанови слідчого СУ ФР ГУ ДФС у Київській області від 15 червня 2015 року).
Згідно з пунктом 86.9 статті 86 Податкового кодексу України (у редакції, яка діяла до 1 вересня 2015 року) у разі, якщо грошове зобов`язання розраховується контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи), предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили. Матеріали такої перевірки разом з висновками контролюючого органу передаються органу, що призначив перевірку.
Відповідно до підпункту 54.3.4 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України (у редакції, яка діяла до 1 вересня 2015 року) контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків.
17 липня 2015 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 655-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків" (далі - Закон № 655-VIII). Вказаним Законом, який набрав чинності 1 вересня 2015 року, виключено підпункт 54.3.4 пункту 54.3 статті 54 та пункт 86.9 Податкового кодексу України.
Цим же Законом підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України доповнено пунктом 36 такого змісту: "у разі, якщо судом за результатами розгляду кримінального провадження про кримінальне правопорушення, яке було розпочато до дня набрання чинності Законом № 655-VIII і предметом якого є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, в якому встановлена несплата податкових зобов`язань або винесена ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами з цього питання, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили".
Отже, підставою для прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення за результатами перевірки, яка проводилась на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України, є отримання відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за