ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 червня 2021 року
м. Київ
справа № 804/6242/17
адміністративне провадження № К/9901/36797/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Жука А.В.,
суддів: Білак М.В., Калашнікової О.В.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 липня 2019 року (у складі головуючого судді Букіна Л.Є.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2019 року (у складі колегії суддів: головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач), суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.)у справі № 804/6242/17,
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною завою до Головного Управління Національної поліції в Дніпропетровській області (далі - ГУНП в Дніпропетровській області, відповідач), в якому позивач, з урахуванням уточнень просив суд: визнати протиправним та скасувати наказ про звільнення зі служби в органах Національної поліції № 280 о/с від 04.09.2017, наказ № 3500 від 21.08.2017 у частині притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби, поновити його на посаді начальника відділу боротьби із злочинними проявами, пов`язаними з діяльністю радикальних молодіжних угруповань і розкриття злочинів, учинених іноземцями та відносно них управління карного розшуку Головного Управління Національної поліції в Дніпропетровській області, а також стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.
2. В обґрунтування позову позивач зазначив, що його звільнення і оскаржений наказ є незаконним, протиправним та таким, що грубо порушує трудові права, оскільки на момент накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, відсутній відповідний вирок суду у рамках розслідування кримінального провадження, в якому йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 статті 368 Кримінального кодексу України. На думку позивача, вказані дії порушують принцип презумпції невинуватості, закріпленого у Конституції України і необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямовані застосовані заходи дисциплінарного впливу, оскільки накладення дисциплінарного стягнення відповідачем відбулось за відсутності беззаперечних доказів причетності позивача до вимагання та отримання неправомірної вигоди. З підстав викладеного позивач просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.07.2019, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 31.10.2019 у задоволенні позову відмовлено.
4. Рішення суду першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції мотивовані правомірністю та обґрунтованістю застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби з огляду на встановлений факт порушення позивачем службової дисципліни. З приводу аргументів позивача щодо відсутності доказів вчинення дисциплінарного проступку, суд першої інстанції вказав на те, що такий факт підтверджується матеріалами службового розслідування, яким встановлено обставини, що свідчать про порушення позивачем ст.7 та ст.8 Дисциплінарного статуту, ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015, Присяги працівника поліції, абзаців 1, 2 пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, що виразилося у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій не сумісних з вимогами, що пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейських.
5. Суди попередніх інстанцій також дійшли висновків, що законодавець висуває підвищені вимоги до поліцейського, що пов`язано з особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку а у свою чергу, недотримання поліцейським вищезазначених вимог є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення.
6. Оскаржувані судові рішення мотивувались також тим, що законодавець розрізняє випадки притягнення поліцейського до дисциплінарної та кримінальної відповідальності у якості двох самостійних підстав для звільнення зі служби. Так, у першому випадку рішення про звільнення поліцейського зі служби в Національній поліції ухвалюється на підставі висновку службового розслідування, а у другому - на підставі обвинувального вироку суду, що набрав законної сили. А відтак, наявність судового рішення про визнання особи винною у вчиненні кримінального правопорушення не є визначальною для притягнення такої особи до дисциплінарної відповідальності, адже питання про дисциплінарну відповідальність вирішується за результатами проведення службового розслідування.
7. Судом апеляційною інстанції додатково зазначалось, що з огляду на зазначене та те, що відповідачем дотримано процедуру призначення та проведення службового розслідування, враховуючи тяжкість, наслідки проступку, які фактично підривають довіру та авторитет до органів Національної поліції, при цьому враховуючи і те, що позивач як начальник відділу УКР ГУНП не тільки ніс персональну відповідальність за стан службової дисципліни підлеглих, але й був зобов`язаний бути прикладом у дотриманні законності, службової дисципліни, виконанні вимог Присяги, професійної та службової етики, суд апеляційної інстанції погодився із висновками суду першої інстанції щодо правомірності притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї
8. Не погодившись із судовими рішеннями судів попередніх інстанцій ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій касатор посилаючись на порушення норм матеріально права, просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.07.2019, постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 31.10.2019 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
9. В обґрунтування поданої скарги касатор вказує, що в ході проведення службового розслідування обставини вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку відповідачем не з`ясовані, порушено принцип презумпції невинуватості, в матеріалах службового розслідування відсутні будь-які докази вчинення такого проступку, у зв`язку з чим оскаржуваний наказ в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності є протиправним.
10. Також ОСОБА_1 вважає, що судами попередніх інстанцій не надано правової оцінки та не взято до уваги, що повідомлення про підозру є тільки формальним/офіційним припущенням слідчого органу, який проводить досудове розслідування, яке ґрунтується на недостатніх (неповних) результатах досудового розслідування і кримінально-правова кваліфікація може бути змінена.
11. До Верховного Суду від Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області надійшов відзив на касаційну скаргу, в якій відповідач просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін, вважаючи, що суди попередніх інстанцій дійшли до законного та обґрунтованого висновку, що при звільненні ОСОБА_1 зі служби в поліції було враховано тяжкість вчиненого проступку, обставини, за яких його вчинено, шкоду заподіяну авторитету поліції, відношення позивача до вчиненого, у зв`язку із чим, застосування до останнього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів поліції є законним та обґрунтованим, а оскаржуваний наказ прийнятий відповідачем у межах наданих повноважень та у спосіб, що передбачений законодавством України.
12. Відповідач також просить звернути увагу, що ані під час розгляду справи у судах попередніх інстанцій, так і у своїй касаційній скарзі, позивач жодним чином не спростовує фактичних обставин та подій, встановлених під час проведення службового розслідування щодо вчинення ним дисциплінарного проступку, а лише зазначає про недоведеність його вини у скоєнні кримінального правопорушення.
ІІ. РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
13. Касаційна скарга ОСОБА_1 до Верховного Суду надійшла 28 грудня 2019 року.
14. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.12.2019 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Жук А.В., судді Білак М.В., Калашнікова О.В.
15. Ухвалою Верховного Суду від 03.01.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 липня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2019 року у справі № 804/6242/17.
16. Ухвалою судді Верховного Суду від 16.06.2021 дана адміністративна справа призначена до попереднього розгляду за наявними у ній матеріалами.
ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
17. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 07 листопада 2015 року ОСОБА_1 був прийнятий на службу до Національної поліції з присвоєнням спеціального звання "майор поліції", а 09 грудня 2016 року - призначений на посаду начальника відділу боротьби зі злочинними проявами, пов`язаними з діяльністю радикальних молодіжних угруповань, і розкриття злочинів, учинених іноземцями та відносно них управління карного розшуку ГУНП (далі відділ УКР ГУНП).
18. Наказом ГУНП від 04.09.2017 № 280 о/с майора поліції ОСОБА_1, начальника відділу боротьби зі злочинними проявами, пов`язаними з діяльністю радикальних молодіжних угруповань, і розкриття злочинів, учинених іноземцями та відносно них управління карного розшуку ГУНП було звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) на підставі наказу ГУНП від 21.08.2017 № 3500 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських УКР ГУНП" з 04 вересня 2017 року.
19. Підставою притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача став висновок службового розслідування від 21.08.2017, проведеного на підставі наказу ГУНП 02.08.2017 №3216, за фактом відкриття кримінального провадження №42017040010000210, розпочатому 19 липня 2017 року за ч. 3 ст. 368 КК України внаслідок дій начальника відділу боротьби зі злочинними проявами, пов`язаними з діяльністю радикальних молодіжних угрупувань, і розкриття злочинів, учинених іноземцями та відносно них УКР ГУНП в Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_1 та оперуповноваженого цього ж відділу УКР ГУНП капітана поліції ОСОБА_2 .
20. Так, проведеним службовим розслідуванням було встановлено, що 01 серпня 2017 року військовою прокуратурою Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України, в рамках проведення досудового розслідування за кримінальним провадженням № 42017040010000210, відкритого за матеріалами УВБ 19.07.2017 за ч. З ст. 368 КК України, спільно з Дніпропетровським управлінням ДВБ НП України та УСБУ в Дніпропетровській області задокументовано протиправну діяльність начальника відділу УКР ГУНП майора поліції ОСОБА_1 та оперуповноваженого того ж відділу УКР ГУНП капітана поліції ОСОБА_2 .
21. 08 червня 2017 року до Індустріального ВП Дніпровського ВП ГУНП звернулася громадянка ОСОБА_3 із заявою про те, що невідома особа незаконно заволоділа її транспортним засобом, а саме Volkswagen Polo та викрала коштовності, документи та інші речі.
22. Того ж дня слідчим слідчого відділу Індустріального відділення поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області відомості викладені в заяві громадянки ОСОБА_3 були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань та за вказаним фактом було зареєстровано кримінальне провадження за №12017040660001130 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України.
23. 15 червня 2017 року слідчим слідчого відділу Індустріального ВП Дніпровського ВП ГУНП було надано доручення УКР ГУНП про проведення слідчих (розшукових) дій у порядку ст. 40 КПК України, а саме: встановити особу, яка скоїла вказане кримінальне правопорушення; не обмежуючись даним дорученням виконати всі інші слідчі (розшукові) дії, в яких виникне необхідність для розкриття даного злочину. Виконання вказаного доручення було покладено на начальника відділу УКР ГУНП майора поліції ОСОБА_1 та оперуповноваженого цього ж відділу УКР ГУНП капітана поліції ОСОБА_2 .
24. Тоді ж начальник відділу УКР ГУНП майор поліції ОСОБА_1 домовився з оперуповноваженим відділу УКР ГУНП капітаном поліції ОСОБА_2, про одержання, шляхом вимагання, від громадянки ОСОБА_3 неправомірної вигоди в розмірі 3000 доларів США, за вчинення в її інтересах дій з використанням наданої їм влади та службового становища, тобто проведення слідчих (розшукових) дій та вжиття оперативно-розшукових заходів, виконуючи доручення слідчого у кримінальному провадженні щодо розшуку викраденого автомобіля та його подальшого повернення власнику - ОСОБА_3, а також встановлення особи, що його викрала.
25. 28 липня 2017 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зустрілися із ОСОБА_3 на території автозаправного комплексу " ОККО", який розташований за адресою: м. Дніпро, вул.Калинова, 87Л та, діючи умисно, висунули громадянці ОСОБА_3 вимогу передати їм неправомірну вигоду у сумі 2000 доларів США за вчинення в її інтересах дії - проведення слідчих (розшукових) дій та вжиття оперативно-розшукових заходів, щодо пошуку її автомобіля та особи, що його викрала. При цьому ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вимагали передати їм неправомірну вигоду в зазначеній сумі у строк до 01 серпня 2017 року.
26. В подальшому, 01 серпня 2017 року приблизно о 11 годині 30 хвилин перебуваючи біля будинку № 69 по вул. Софії Ковалевської в місті Дніпро, ОСОБА_3 не бажаючи настання негативних наслідків для себе, на вимогу ОСОБА_1, передала йому неправомірну вигоду у сумі 2000 доларів США, а ОСОБА_1, реалізуючи спільний з ОСОБА_2 умисел на незаконне збагачення, діючи умисно, з корисливих мотивів, одержав від ОСОБА_3 неправомірну вигоду у сумі 2000 доларів США, що відповідно до курсу Національного банку України становило 51 700 гривень, за проведення слідчих (розшукових) дій та вжиття оперативно-розшукових заходів щодо пошуку її автомобіля та особи, що його викрала.
27. Таким чином, 01 серпня 2017 року ОСОБА_1 діючи умисно, шляхом вимагання одержав від ОСОБА_3 неправомірну вигоду в сумі 2 000 доларів США, що відповідно до курсу Національного банку України становить 51 700 гривень, для себе та ОСОБА_2 за проведення слідчих (розшукових) дій та вжиття оперативно-розшукових заходів щодо пошуку її автомобіля та особи, що його викрала. Цього ж дня о 14 годині 00 хвилин ОСОБА_1 затриманий у порядку ст. 208 КПК України.
28. 02 серпня 2017 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди, для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданого їм службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням, тобто кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. З ст. 368 КК України. Цієї ж доби Жовтневим районним судом міста Дніпропетровська поліцейському ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Дніпропетровської установи виконання покарань № 4.
29. Будучи опитаним, начальник відділу УКР ГУНП майор поліції ОСОБА_1 на підставі ст. 63 Конституції України відмовився від надання пояснень.
30. Таким чином, проведеним службовим розслідуванням встановлено, що поліцейським ОСОБА_1 порушено вимоги ст. 7 та ст. 8 Дисциплінарного статуту, ст.18 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015, Присяги працівника поліції, абзаців 1, 2 пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, що виразилося у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій не сумісних з вимогами, що пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейських.