ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 червня 2021 року
м. Київ
справа № 360/689/20
адміністративне провадження № К/9901/20578/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Жука А.В.,
суддів: Калашнікової О.В., Шевцової Н.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за адміністративним позовом Харківського національного університету внутрішніх справ
до ОСОБА_1
про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням під час проходження військової служби (навчання),
провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Харківського національного університету внутрішніх справ на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2020 (головуючий суддя - Гаврищук Т.Г., судді - Блохін А.А., Сіваченко І.В.)
ВСТАНОВИВ:
І. Історія справи
1. У лютому 2020 року Харківський національний університет внутрішніх справ звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням особи у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України, а саме а саме, грошові кошти в розмірі 10 962,06 грн.
2. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 13.04.2020 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
3. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся до Першого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.
Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції
4. Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2020 апеляційну скаргу повернуто скаржнику на підставі п. 1 ч. 4 ст. 298 КАС України у зв`язку з тим, що апеляційна скарга підписана особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено в установленому законом порядку.
5. Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що у Єдиному реєстрі адвокатів України відсутні відомості про те, що особа, яка підписала апеляційну скаргу від імені Харківського національного університету внутрішніх справ - А.В. Волошина - має статус адвоката, і такого документа до апеляційної скарги не додано. Також судом зазначено, що відомості Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не містять інформації щодо можливості А.В. Волошиної здійснювати представництво Харківського національного університету внутрішніх справ в порядку самопредставництва.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї
6. У серпні 2020 року Харківським національним університетом внутрішніх справ подано касаційну скаргу на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2020.
7. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду.
8. В касаційній скарзі позивач посилається на те, що справа віднесена до категорії справ незначної складності, а тому апеляційна скарга була підписана представником відповідача відповідно до положень чинних нормативно-правових актів. Скаржник стверджує, що апеляційним судом не було враховано виключень, наведених у ч. 4 ст. 131-2 Конституції України стосовно здійснення представництва у суді у малозначних спорах.
9. Відзиву на касаційну скаргу не подано, що у відповідності до ч. 4 ст. 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Рух адміністративної справи в суді касаційної інстанції
10. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.08.2020 для розгляду справи №360/689/20 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Жук А.В., судді - Калашнікова О.В., Шевцова Н.В.
11. Ухвалою Верховного Суду від 21.08.2020 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
12. Ухвалою Верховного Суду від 16.06.2021 адміністративну справу призначено до судового розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
ІІ. Релевантні джерела права й акти їх застосування
(в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин)
13.1. За приписами статті 131-2 Конституції України виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
14. Кодекс адміністративного судочинства України
14.1. Пунктом 20 частини 1 статті 20 КАС України визначено, що адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - це адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
14.2. Частинами 1, 3 статті 55 КАС України встановлено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.
14.3. Згідно з ч. 2 ст. 57 КАС України у справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.
IV. Позиція Верховного Суду
15. Згідно з ч. 1 ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
16. Оцінюючи обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
17. Як вбачається з матеріалів справи, апеляційну скаргу подано 28.05.2020 та підписано представником Харківського національного університету внутрішніх справ А. В. Волошиною, яка діє на підставі довіреності від 04.05.2020 №7/46.
18. Суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу позивачу, керувався положеннями п. 1 ч. 4 ст. 298 КАС України, згідно з яким апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо вона подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
19. Із системного аналізу наведених положень чинного законодавства вбачається, що представництво органів державної влади і органів місцевого самоврядування під час розгляду адміністративної справи має здійснюватися адвокатом з 01 січня 2020 року в справах, провадження у яких відкрито після 30 вересня 2016 року. Якщо провадження розпочате до 30 вересня 2016 року, то представництво у судах апеляційної інстанції може здійснюватися представниками, які не мають статусу адвоката.
20. Винятком з цього правила є окремі категорії справ, до яких віднесені трудові спори, спори щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, малозначні справи, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
21. Колегія суддів Верховного Суду, оцінюючи доводи касаційної скарги зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 57 КАС України у справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.
22. Касаційний суд зазначає, що за визначенням пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - це адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
23. Частиною 4 статті 257 КАС України визначено перелік категорій справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Ці ж категорії справ зазначено і в частині четвертій статті 12 КАС України, згідно з якою вони розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження.
24. Відповідно до вимог п. 1 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо, зокрема, прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
25. Предметом даного спору є стягнення витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі, у загальній сумі 10 962,06 грн.
26. У відповідності до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 04.09.2019 у справі №127/7858/18, на курсантів вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України поширюються права та обов`язки, гарантії правового і соціального захисту, а також відповідальність працівників міліції, а тому служба відповідача є публічною. Спори, що пов`язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема й питаннями відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що призвели до відшкодування фактичних витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з державної служби, підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства.
27. Аналіз наведеного свідчить про те, що вказана справа віднесена до категорії справ незначної складності, оскільки підпадає під перелік, визначений у ч. 6 ст. 12 КАС України, а відповідач не є особою, яка у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займає відповідальне та особливо відповідальне становище. Відтак, представництво у таких справах можуть здійснювати не лише адвокати, а й інші визначені особи, які мають адміністративну процесуальну дієздатність, оскільки адміністративна справа розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження.
28. Крім того, матеріали справи свідчать про те, що справа №360/689/20 розглянута Луганським окружним адміністративним судом в порядку спрощеного провадження. Так, в ухвалі про відкриття провадження у справі від 24.02.2020 судом, з посиланням на п. 1 ч. 6 ст. 12 КАС України та враховуючи категорію справи та характер спірних правовідносин, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з викликом сторін.
29. Колегія суддів Верховного Суду вважає, що апеляційний суд не врахував встановлених законодавством особливостей представництва у малозначних справах, у зв`язку з чим дійшов передчасного висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги.
30. Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 28.04.2020 у справі № 640/22160/19, від 22.09.2020 у справі № 200/14511/19-а та від 18.02.2021 у справі №524/5890/19, і колегія суддів не вбачає підстав для відступу від вказаної правової позиції.
31. Крім того, судом апеляційної інстанції не зазначено ознак, за якими вказана справа не може бути віднесена до справ незначної складності, у зв`язку з чим представником у ній має бути виключно адвокат.
32. Суд касаційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підписана уповноваженою особою, оскільки ця категорія справ не розглядається виключно за правилами загального позовного провадження, натомість така відноситься до термінових справ, у яких не вимагається проведення підготовчого засідання, що вказує на її малозначність.
33. Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
34. Відповідно до частини першої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
35. За наведених обставин, оскільки апеляційна скарга позивача, що підписана представником Харківського національного університету внутрішніх справ А.В. Волошиною вважається такою, що підписана уповноваженою особою, Верховний Суд дійшов висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції - скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду на стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
36. З огляду на результат касаційного перегляду справи, перерозподіл судових витрат не здійснюється.
37. Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд