ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 червня 2021 року
м. Київ
справа №805/521/18-а
адміністративне провадження №К/9901/1042/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Усенко Є.А.,
суддів: Гімона М.М., Гусака М.Б.,
розглянувши у судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОНЕНЕРГОПРОММОНТАЖ" до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Донецькій області (процесуального правонаступника Головного управління ДФС у Донецькій області зі стадії апеляційного перегляду справи) на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2019 (головуюча суддя Міронова Г.М., судді: Арабей Т.Г., Ястребова Л.В.),
У С Т А Н О В И В:
У січні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ДОНЕНЕРГОПРОММОНТАЖ" (далі - ТОВ "ДОНЕНЕРГОПРОММОНТАЖ", Товариство, позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - ГУ ДФС, відповідач), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 05.10.2017:
№0004331415 - про зменшення від`ємного значення суми податку на додану вартість (далі - ПДВ), що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на 62ʼ 274,00 грн;
№0004321415 - про збільшення суми грошового зобов`язання з ПДВ на 1ʼ 694ʼ 189,00 грн, в тому числі, основний платіж - 1ʼ 355ʼ 351,00 грн, штрафні (фінансові) санкції - 338ʼ 838,00 грн; №0004291415 - про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на 45ʼ 281,00 грн, в тому числі, основний платіж - 39ʼ 825,00 грн, штрафні (фінансові) санкції - 5ʼ 456,00 грн.
Обґрунтовуючи позов, позивач посилався на те, що висновок, викладений в акті перевірки від 18.09.2017 №600/05-99-14-15/34850567, про безтоварність операцій з придбання Товариством товарів (робіт, послуг) у ТОВ "Лідер-Строй МКС", ТОВ "Компанія-Камелот", ТОВ "Бон Візит Плюс", ТОВ "Актив Лайн", ТОВ "Зевстат", ТОВ "Олеандріна Трейдінг", ПМП "Верінея", ТОВ "Стріла Трейд", ТОВ "Консалтингова група "Вектор М", ТОВ "Міленкор" є безпідставним, оскільки обґрунтований посиланням на наявність кримінальних проваджень, порушених по факту фіктивного підприємництва з використанням зазначених суб`єктів, тоді як обвинувальний вирок за такий злочин на момент перевірки винесено не було. Також позивач акцентував увагу на тому, що ним дотримані вимоги законодавства для врахування в податковому обліку сум витрат, пов`язаних з господарською діяльністю, та сум сплаченого (нарахованого) ПДВ для збільшення податкового кредиту, а саме: належне документальне підтвердження цих сум витрат та їх зв`язок з господарською діяльністю.
Донецький окружний адміністративний суд рішенням від 25.09.2019, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2019, адміністративний позов задовольнив частково: скасував податкові повідомлення-рішення від 05.10.2017: №0004331415 - в частині зменшення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду, на 43ʼ 212,00 грн; №0004321415 - в частині збільшення суми грошового зобов`язання з ПДВ на 1ʼ 185ʼ 620,00 грн, в тому числі, основний платіж - 948ʼ 496,00 грн, штрафні (фінансові) санкції - 237ʼ 124,25 грн; в іншій частині позовних вимог відмовив. Суд також стягнув за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС на користь ТОВ "ДОНЕНЕРГОПРОММОНТАЖ" судові витрати: витрати на сплату судового збору в розмірі 13ʼ 513,08 грн, витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані із проведенням судової експертизи, у загальній сумі 196ʼ 412,23 грн.
Висновок суду в частині задоволених позовних вимог вмотивований тим, що реальне здійснення господарських операцій ТОВ "Доненергопроммонтаж" щодо придбання товарів у ТОВ "Стріла Трейд", ТОВ "Бон Візит Плюс", ПМП "Верінея", ТОВ "Олеандріна Трейдінг", ТОВ "Зевстат", ТОВ "Актив Лайн", ТОВ "Міленкор" підтверджується належним чином оформленими первинними документами, виписаними у межах господарських операцій із зазначеними вище контрагентами-постачальниками. Придбані товари (роботи, послуги) були використані Товариством у господарській діяльності,
Відмова в задоволенні в іншій частині позову (щодо скасування податкових повідомлень-рішень від 05.10.2017: №0004331415 - в частині зменшення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду, на 19ʼ 062,00 грн; №0004321415 - в частині збільшення суми грошового зобов`язання з ПДВ на 508ʼ 569,00 грн, в тому числі: основний платіж - 406ʼ 855,25 грн, штрафні (фінансові) санкції - 101ʼ 713,75 грн, №0004291415) обґрунтована тим, що: згідно з даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань види діяльності ТОВ "Компанія-Камелот", ПМП "Верінея", ТОВ "Лідер-Строй МКС" не відповідають послугам, вказаним в документах, виписаних на операції Товариства з цими контрагентами, ліцензії або інші дозвільні документи щодо надання таких послуг їм не видавались; первинними документами не підтверджено фактичне здійснення операцій з придбання Товариством у ТОВ "Консалтингова група "Вектор М" рієлтерських послуг (договір від 01.04.2016 №04-16), послуг з виконання комплексу робіт, необхідних для підключення до електричної мережі (договір від 28.04.2016 №004-16) та послуг з виконання будівельно-монтажних робіт (договір від 03.08.2016 №008-16).
Надаючи оцінку господарським операціям позивача з ТОВ "Компанія-Камелот" (договір від 18.05.2015 №10515) та з ПМП "Верінея" (договір від 20.07.2015 №1П), суди попередніх інстанцій врахували відсутність у позивача науково-технічної або іншої документації, яка б відображала конкретну інформацію про обсяг та зміст консультаційних послуг з розробки науково-технічної та проектної документації, не відповідність в часі підписання акта виконаних робіт від 28.09.2015 №2 про надання ПМП "Верінея" позивачу консультаційних послуг щодо звернення до господарського суду з позовом та розгляду господарської справи №905/1055/15 (23.09.2015).
Суди також дійшли висновку, що витрати позивача на професійну правничу (правову) допомогу та проведення судової експертизи в загальній сумі 196ʼ 412,23 грн підтверджені належними доказами (договір про надання правової допомоги від 03.10.2017 №108; рахунки на оплату; платіжні доручення; виписки з банківського рахунку, звіт про виконані роботи (надання правової/правничої допомоги); проїзні квитки), а тому підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Суди відхилили доводи ГУ ДФС, що надання послуг з правової допомоги Товариству здійснено помічником адвоката, а також що представник позивача був присутній не в усіх судових засіданнях суду першої інстанції. Застосувавши норми пункту 1 частини третьої та частини сьомої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), суди зазначили, що законом передбачено включення до судових витрат на правничу допомогу оплату послуг помічника адвоката, а згідно з журналами реєстрації відвідувачів Донецького окружного адміністративного суду за 2018 та 2019 роки помічник адвоката, а в подальшому адвокат Осколков І.Л. перебував у приміщенні суду 12.02.2018, 20.02.2018, 01.03.2018, 20.08.2019, тобто в дні, на які було призначено судове засідання у цій справі судом першої інстанції.
Заявлений позивачем до відшкодування розмір судових витрат на правничу допомогу, за висновком судів, співмірний зі складністю справи, обсягом виконаних адвокатом робіт, а за результатами розгляду справи більша частина позовних вимог задоволена.
ГУ ДПС подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на судові рішення, ухвалені у цій справі, в якій просить їх скасувати в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову повністю. У касаційній скарзі відповідач одночасно просить відмовити Товариству в стягненні витрат на правову допомогу та оплату судової економічної експертизи в розмірі 196ʼ 412,23 грн.
Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, відповідач доводить неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права при встановленні обставин у справі в частині задоволення позовних вимог: а саме: статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.6, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України (далі - ПК), частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV), та порушення норм процесуального права, а саме: статей 72, 90, 132, 134, 135, 139, 242 КАС. При цьому відповідач наводить обставини, щодо яких наведено інформацію в акті перевірки, та висновки, зроблені в акті перевірки, які слугували підставою прийняття податкових повідомлень-рішень, яких стосується спір.
Щодо розподілу судом судових витрат, то ГУ ДФС зазначає, що доказами у справі не підтверджується обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), який суди попередніх інстанцій визнали встановленим. Так, представник позивача Осколков І.Л. не брав участі у судовому засіданні суду першої інстанції 12.02.2018, а лише подав клопотання про призначення судово-економічної експертизи через відділ діловодства та архівної роботи суду. Так само, він не брав участі в судовому засіданні 20.02.2018, яке було проведене в порядку письмового провадження, про що зазначено в ухвалі Донецького окружного адміністративного суду від 20.02.2018. Відтак, заявлені до відшкодування витрати на проїзд та участь у судових засіданнях 12.02.2018 та 20.02.2018 є безпідставними. До обсягу виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) двічі включено послуги щодо підготовки та підтримання клопотання про проведення судово-економічної експертизи та щодо участі представника позивача у судовому засіданні 01.03.2018. При цьому витрати на оплату послуг адвоката щодо представництва Товариства в цьому судовому засіданні визначені по-різному (8000,00 грн та 12ʼ 000,00 грн).
Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити скаргу без задоволення як безпідставну.
Касаційний перегляд справи здійснено в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15.01.2020 №460-ІХ, відповідно до пункту 2 розділу ІІ цього Закону, та в межах доводів та вимог касаційної скарги відповідно до частини першої статті 341 КАС.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Суди попередніх інстанцій встановили, що ГУ ДФС проведено документальну планову виїзну документальну перевірку ТОВ "Доненергопроммонтаж" з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України за період з 01.04.2014 по 30.06.2017, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 30.06.2017.
За результатами цієї перевірки складено акт від 18.09.2017 №600/05-99-14-15/34850567 (далі - акт перевірки).
Згідно з висновками, викладеними в акті перевірки, ТОВ "Доненергопроммонтаж" порушено норми:
1) пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 ПК; розділу V Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 №73 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.02.2013 за №336/22868) (далі - П(С)БО 1); пункту 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 "Зобов`язання", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 №20 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.02.2000 за № 85/4306) (далі - П(С)БО 11), та пункту 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248) (далі - П(С)БО 16), Закону №996-ХІV та пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за №168/704) (далі - Положення №88).
Порушення зазначених норм виразилося в таких недоліках в бухгалтерському обліку, як завищення залишку по рахунку 281 "Товари на складі" станом на 30.06.2017 по контрагентах-постачальниках ТОВ "Олеандріна Трейдінг", ТОВ "Бон Візит Плюс", ТОВ "Стріла Трейд" на загальну суму 1ʼ 471ʼ 927,68 грн, по рахунку 201 "Сировина та матеріали" по ТОВ "Актів Лайн" на суму 276ʼ 000,00 грн, а в податковому обліку -заниження податку на прибуток на загальну суму 39ʼ 825,00 грн, в тому числі: за 2015 рік на 18ʼ 000,00 грн, за 2016 рік на 21ʼ 825,00 грн.
Заниження Товариством податкових зобов`язань з податку на прибуток сталося внаслідок включення в бухгалтерському обліку до складу інших операційних витрат вартості консультаційних послуг у розмірі 100ʼ 000,00 грн, отриманих від ПМП "Верінея" (2015 рік), вартості рієлторських послуг з придбання нежитлової будівлі в розмірі 21ʼ 250,00 грн та комплексу робіт, необхідних для підключення до електричної мережі, у розмірі 100ʼ 000,00 грн, отриманих від ТОВ "Консалтингова група "Вектор М"(2016 рік), та зменшення на ці суми фінансового результату до оподаткування за 2015 та 2016 роки.
За висновком контролюючого органу, позивач в бухгалтерському обліку неправомірно відобразив кореспонденцію рахунків щодо документального підтвердження придбаних у ТОВ "Компанія Камелот", ТОВ "Лідер-Строй МКС", ТОВ "Стріла Трейд", ТОВ "Бон Візит Плюс", ПМП "Верінея", ТОВ "Олеандріна Трейдінг", ТОВ "Зевстат", ТОВ "Актів Лайн" товарів та послуг, що призвело, зокрема до завищення залишку по рахунках 281 та 201 на 1ʼ 471ʼ 927,68 грн та 276ʼ 000,00 грн відповідно.
2) пунктів 44.1, 44.2 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198 ПК, пункту 3 розділу ІІІ П(С)БО 1, частини другої статті 3, частини першої статті 11 Закону № 996-XIV, внаслідок чого в податковому обліку Товариства з ПДВ занижені податкові зобов`язання на загальну суму 1ʼ 355ʼ 351,00 грн, в тому числі, за травень 2015 року - 238ʼ 433,00 грн, за червень 2015 року - 75ʼ 710,00 грн, за вересень 2015 року - 356ʼ 000,00 грн, за січень 2016 року - 204ʼ 640,00 грн, за жовтень 2016 року - 91ʼ 617,00 грн, за листопад 2016 року - 187ʼ 025,00 грн, за січень 2017 року - 124ʼ 200,00 грн, за травень 2017 року - 70ʼ 938,00 грн, за червень 2017 року - 6ʼ 788,00 грн; а також завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації), за червень 2017 року на 62ʼ 274,00 грн.
Заниження суми податкових зобов`язань та завищення від`ємного значення суми ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, сталося внаслідок включення позивачем до складу податкового кредиту ПДВ на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ "Лідер-Строй МКС", ТОВ "Компанія-Камелот", ТОВ "Бон Візит Плюс", ТОВ "Актив Лайн", ТОВ "Зевстат", ТОВ "Олеандріна Трейдінг", ПМП "Верінея", ТОВ "Стріла Трейд", ТОВ "Консалтингова група "Вектор М", ТОВ "Міленкор" на постачання ТОВ "ДОНЕНЕРГОПРОММОНТАЖ" товарів (робіт, послуг) на загальну суму ПДВ 1ʼ 517ʼ 625,00 грн.
За операціями з придбання товарів у ТОВ "Актів Лайн", ТОВ "Зевстат", ТОВ "Олеандріна Трейдінг", ПМП "Верінея", ТОВ "Бон Візит Плюс", ТОВ "Стріла Трейд", а також послуг (з виконання будівельно-монтажних робіт) у ТОВ "Міленкор" позивачу було донараховано грошове зобов`язання з ПДВ у розмірі 1ʼ 185ʼ 620,00 грн (в тому числі, основний платіж - 948ʼ 496,00 грн, штрафні (фінансові) санкції - 237ʼ 124,25 грн) та зменшено від`ємне значення суми ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на 43ʼ 212,00 грн (ці суми відповідають сумам, щодо яких позов задоволено та щодо яких здійснюється касаційний перегляд справи).
Заперечуючи право позивача на формування податкового кредиту за податковими накладними, виписаними зазначеними контрагентами-постачальниками, контролюючий орган на підставі аналізу податкової інформації, джерелами якої є податкові декларації з ПДВ, відомості з автоматизованих інформаційних систем ДФС "Податковий блок", "Архів податкових накладних", виходив з того, що господарські операції позивача із ТОВ "Актів Лайн", ТОВ "Зевстат", ТОВ "Олеандріна Трейдінг", ПМП "Верінея", ТОВ "Бон Візит Плюс", ТОВ "Стріла Трейд", ТОВ "Міленкор" є безтоварними.
Висновок про безтоварність операцій в акті перевірки (так само, як і судовому процесі) ГУ ДФС обґрунтовує посиланням на сукупність таких обставин, як: неможливість реального здійснення цими контрагентами поставок з урахуванням недостатності (відсутності) матеріально-технічних ресурсів та персоналу, необхідних для здійснення господарських операцій; згідно з інформацією з Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН) номенклатура придбаних ними товарів не відповідає номенклатурі товарів, що були предметом постачання на адресу позивача згідно з первинними документами; види діяльності зазначених контрагентів не відповідають виду діяльності, до якого відносяться операції з постачання товару (послуг) на адресу позивача; вони не подають документи обов`язкової звітності, в тому числі, податкової; на момент перевірки позивача втратили статус платника ПДВ у зв`язку з анулюванням реєстрації платником цього податку; в Єдиному реєстрі досудових розслідувань є інформація щодо зазначених суб`єктів підприємницької діяльності як фіктивних підприємств, які задіяні у протиправних схемах ухилення від оподаткування; системність операцій з переуступки зазначеними постачальниками прав вимоги боргу від ТОВ "ДОНЕНЕРГОПРОММОНТАЖ" новим кредиторам, з якими Товариство провело розрахунки за товар; розбіжність згідно із Системою автоматизованого співставлення податкового зобов`язання та податкового кредиту між задекларованими ТОВ "Міленкор" податковими зобов`язаннями з ПДВ та задекларованою Товариством сумою податкового кредиту за авансовим платежем за будівельно-монтажні роботи в сумі 300`000,00 грн, в тому числі ПДВ.
На підставі акта перевірки ГУ ДФС прийняті податкові повідомлення-рішення, з приводу правомірності яких виник спір у цій справі.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16.07.1999 №996-ХIV ʼʼПро бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україніʼʼ (далі - Закон №996-ХIV).
Відповідно до статті 1 Закону №996-XIV первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
За змістом цієї норми обов`язковими для первинного документу є такі ознаки: він має містити відомості про господарську операцію; він підтверджує (фіксує) факт операції.
У свою чергу, господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства (стаття 1 цього ж Закону).
Згідно із частинами першою та другою статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити, перелік яких визначений у цій нормі.
Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (абзац другий цього пункту).
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (абзац перший пункту 198.6 статті 198 ПК).
Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними документами, які відображають реальність таких операцій. Крім того, сума податку для включення до податкового кредиту повинна бути підтверджена податковою накладною, виписаною постачальником на операцію з постачання товару (послуг) і зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Встановлюючи обов`язкове підтвердження платником податків задекларованих показників податкового обліку належними документами, законодавець презюмує, що ці документи є достовірними та відображають справжній зміст господарської операції, підтверджують її економічну вигоду (виправданість, ризик).
Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені для оформлення такої операції, не відповідають дійсності і не можуть бути підставою податкового обліку.
У той же час, норми податкового законодавства, не ставлять у залежність право платника податків на податковий кредит при визначенні податкових зобов`язань з ПДВ від дотримання податкової дисципліни його контрагентом - постачальником товару (послуг), якщо цей платник мав реальні витрати у зв`язку з фактичним придбанням товару (послуг), призначених для використання у його господарській діяльності та в оподатковуваних ПДВ операціях. Порушення постачальником товару (послуг) податкового законодавства не може бути підставою для висновку про порушення іншим платником податків - покупцем товару (послуг) вимог закону щодо обліку витрат та формування податкового кредиту за у