ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 червня 2021 року
м. Київ
справа № 826/8112/16
адміністративне провадження №К/9901/5697/17, №К/9901/21486/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шарапи В.М.,
суддів: Єзерова А.А., Чиркіна С.М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційні скарги Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2017 у складі колегії суддів: Земляної Г.В. (суддя-доповідач), Ісаєнко Ю.А., Сорочко Є.О. та на додаткову постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2018 у складі колегії суддів: Земляної Г.В. (суддя-доповідач), Ісаєнко Ю.А., Сорочко Є.О. у справі №826/8112/16 за позовом ОСОБА_2 до Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича про визнання бездіяльності протиправною
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2 ) звернувся до суду з позовом до Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича (далі - відповідач, міський голова Кличко В.В. ), в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просив визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невнесення протягом місяця від дати реєстрації клопотання на пленарне засідання сесії Київської міської ради питання стосовно надання ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) дозволу на розробку проекту землевідводу земельної ділянки № НОМЕР_2 відповідно до графічного матеріалу (кадастрового кварталу 90:040 згідно містобудівного кадастру Києва), орієнтовним розміром до 0,10 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), клопотання (заява) №4, зареєстрованого у Київській міській раді 01.12.2015 за №08/М-11747 від 01.12.2015.
2. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.10.2017 у задоволенні позову відмовлено повністю.
3. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2017 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.10.2017 скасовано та ухвалено нову, якою позов задоволено.
3.1. Визнано протиправною бездіяльність щодо не внесення протягом місяця від дати реєстрації клопотання на пленарне засідання сесії Київської міської ради питання стосовно надання ОСОБА_2 дозволу на розробку проекту землевідводу земельної ділянки № НОМЕР_2 відповідно до графічного матеріалу (кадастрового кварталу 90:040 згідно містобудівного кадастру Києва), орієнтовним розміром до 0,10 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), клопотання (заява) № 4, зареєстрованого у Київській міській раді 01.12.2015 за № 08/М-11747 від 01.12.2015.
3.2. Присуджено на користь ОСОБА_2 судові витрати у сумі 4409,60 грн. за рахунок асигнувань Київської міської ради.
4. Додатковою постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2018 стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської ради на користь ОСОБА_2 судові витрати пов`язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції у розмірі 5120,00 грн.
5. Судами попередніх інстанцій під час судового розгляду справи встановлено наступні фактичні обставини:
5.1. 01.12.2015 ОСОБА_2 через свого представника звернувся до Київської міської ради з клопотанням (заявою) №4 (графічний матеріал: земельна ділянка №4 (кадастрового кварталу 90:040 згідно містобудівного кадастру Києва) з відведення безоплатно у власність земельної ділянки з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) не більше 0,10 га в порядку статей 118, 121 Земельного кодексу України (надалі - ЗК України). До клопотання позивачем було долучено документи, визначені пунктом 6 статті 118 ЗК України, а саме: графічний матеріал: земельна ділянка №4 (кадастрового кварталу 90:040 згідно містобудівного кадастру Києва) з позначенням контуру бажаної до відведення у власність земельної ділянки, копію паспорта громадянина України, копію реєстраційного номера облікової картки платника податків, копію довідки про залучення до заходів антитерористичної операції №11/1/5-19 від 13.01.2015 та копію довіреності на представника. Вказане клопотання отримане Київською міською радою 01.12.2015 та зареєстроване за вхідним №08/М-11747, про що свідчить відповідна відмітка на клопотанні.
5.2. На час звернення до суду з даним адміністративним позовом клопотання позивача Київською міською радою розглянуто не було, про що свідчать надані до матеріалів справи копії листів Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №057021-6683 від 11.04.2016, №057021-08/М-11747-456 та №057021-08/М-11747-455 від 15.01.2016, якими позивача повідомлено про направлення до Департаменту містобудування та архітектури запитів щодо наявності інформації про відповідність заявленої в клопотанні ініціативи містобудівній документації або ситуації та наявних містобудівних умов та обмежень.
5.3. Вважаючи таку бездіяльність протиправною позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
5.4. При цьому, як досліджено судами попередніх інстанцій, на звернення ОСОБА_2 від 04.04.2016 Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) листом №057021-6683 від 11.04.2016 повідомив, що від Департаменту містобудування і архітектури відповіді щодо відповідності заявленої у клопотанні ініціативи містобудівній документації або ситуації та наявних містобудівних умов та обмежень не надходило.
6. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач жодної протиправної бездіяльності не допускав, оскільки за наслідками розгляду клопотання (заяви) позивача Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) проект рішення так і не був підготовлений та відповідно на розгляд пленарного засідання сесії Київської міської ради такий проект не міг бути винесений з об`єктивних причин.
7. Скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нову про задоволення позову, суд апеляційної інстанції зазначив, що законодавством встановлено обов`язок відповідача розглянути заяву у місячний строк і прийняти рішення про її задоволення або про відмову в такому задоволенні з обґрунтуванням підстав. При цьому, на переконання суду, цей обов`язок не пов`язується із будь-якими іншими обставинами, такими як отримання відомостей від органів земельних ресурсів. Тому, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність з приводу незабезпечення контролю за виконанням діючого законодавства та дотриманням порядку і строків розгляду клопотання позивача, а отже позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
8. Ухвалюючи додаткову постанову з питань стягнення судових витрат на користь позивача, суд апеляційної інстанції вказав на те, що позивачем були понесені витрати на оплату вартості надання правової допомоги пов`язаної з підготовкою та розглядом апеляційної скарги в сумі 5120,00 грн., що підтверджується відповідними доказами. Зважаючи на те, що судом задоволено позовні вимоги позивача, але не вирішено питання про розподіл судових витрат, суд апеляційної інстанції вважав, що мають місце підстави для ухвалення додаткового судового рішення у справі та стягнення цих судових витрат на користь позивача.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
9. Відповідач подав касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2017, в якій просить оскаржуване судове рішення скасувати і ухвалити нову постанову, якою постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.10.2017 залишити в силі та покласти судові витрати на позивача.
9.1. Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги зводяться до неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та допущення ними порушень норм процесуального права. Зокрема, скаржник наполягає, що суб`єктом подання проектів рішень для винесення на сесію Київської міської ради з питань надання дозволу на розробку проектів землеустрою є Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації). При цьому, директор Департаменту здійснює керівництво ним та несе персональну відповідальність за виконання покладених на Департамент завдань, визначає ступінь відповідальності заступників директора Департаменту та керівників його структурних підрозділів, розподіляє посадові обов`язки між заступниками директора Департаменту. З огляду на наведене, скаржник вважає, що Київський міський голова не несе персональну відповідальність за нездійснення розгляду в місячний строк Київською міською радою клопотання позивача. Також, скаржник наголошує, що у суду апеляційної інстанції не було правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат у сумі 4409,60 грн.
10. Крім того, відповідач подав касаційну скаргу на додаткову постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2018, в якій просить оскаржуване судове рішення скасувати і ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового судового рішення.
10.1. Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги зводяться до неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та допущення ними порушень норм процесуального права. Зокрема, скаржник наполягає, що позивач сплатив представнику винагороду за послуги, які йому не були ще надані, що не передбачено умовами договору про надання правової допомоги, укладеного між позивачем та його представником, оскільки станом на момент укладення такого неможливо було встановити витрачений представником позивача час на надання правової допомоги. Скаржник переконаний, що судом апеляційної інстанції не враховано положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) при ухваленні додаткової постанови.
11. До закінчення встановленого судом строку позивач відзиву на касаційну скаргу не подав.
12. У подальшому позивачем подане клопотання про передачу цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду у зв`язку із необхідністю відступити від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, оскільки, на думку позивача, Верховним Судом у постановах від 17.04.2018 у справі №826/8107/16 та від 23.11.2018 у справі № 826/8844/16 були по-різному застосовані одні і ті ж норми права.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:
13. Під час розгляду касаційної скарги колегія суддів враховує приписи частин 1-2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України, в редакції до 08.02.2020), відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
14. Норми частини 2 статті 19 Конституції України гарантують, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
15. Статтею 3 ЗК України визначено, що земельні відносини в Україні регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
16. Пунктом "б" частини 1 статті 9 ЗК України передбачено, що до повноважень Київської міської ради у галузі земельних відносин на її території належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
17. Відповідно до частин 1-4 статті 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.
18. Частиною 6 цієї статті встановлено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
19. Згідно з частиною 7 статті 118 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін. У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
20. Частиною 8 цієї статті визначено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.
21. За змістом частин 10-11 статті 118 ЗК України, відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду. У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.
22. Відповідно до пункту "г" частини 1 статті 121 ЗК України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара.
23. Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що статтями 9, 116 та 118 ЗК України визначені підстави, порядок та строки передачі земельної ділянки у власність громадян, органи, уповноважені розглядати ці питання, та, зокрема, ці норми передбачають, що для передачі земельної ділянки у власність зацікавлена особа звертається до відповідних органів із заявою про отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та для надання її у власність, за результатами розгляду якої визначені в статті 118 ЗК України органи приймають одне з відповідних рішень.
24. У свою чергу, відповідно до статті 122 ЗК України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
25. Згідно з частиною 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (надалі - Закон №280/97-ВР, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин здійснюється виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради (пункт 34).
26. Частинами 1-2 статті 59 Закону №280/97-ВР передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
27. Враховуючи приписи частини 1 статті 122 ЗК України та пункту 34 частини 1 статті 26 і статті 59 Закону №280/97-ВР, вирішення питання про надання особі дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та про надання її у власність належить до виключних повноважень Київської міської ради та здійснюється шляхом прийняття відповідних рішень на пленарному засіданні цієї ради.
28. З огляду на викладене, чинним законодавством встановлено, що розгляд клопотання заінтересованої особи у вирішенні зазначеного питання повинно прийматись у формі рішення, що є виключною компетенцією органів місцевого самоврядування чи органів виконавчої влади виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.
29. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.05.2020 у справі №826/8858/16 та від 18.06.2020 у справі №826/8108/16.
30. Пунктами 8, 9 частини 4 статті 42 Закону №280/97-ВР встановлено, що міський голова: скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради; забезпечує підготовку на розгляд ради проектів програм соціально-економічного та культурного розвитку, цільових програм з інших питань самоврядування, місцевого бюджету та звіту про його виконання, рішень ради з інших питань, що належать до її відання; оприлюднює затверджені радою програми, бюджет та звіти про їх виконання.
31. Згідно з частиною 13 статті 46 Закону №280/97-ВР, пропозиції щодо питань на розгляд ради можуть вноситися сільським, селищним, міським головою, постійними комісіями, депутатами, виконавчим комітетом ради, головою місцевої державної адміністрації, головою районної, обласної ради, загальними зборами громадян.
32. Підпунктом 8 пункту "б" частини 1 статті 33 Закону №280/97-ВР передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження, зокрема, підготовка висновків щодо надання або вилучення в установленому законом порядку земельних ділянок, що проводиться органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.
33. На момент виникнення спірних правовідносин порядок діяльності Київської міської ради регулювався чинним на той час рішенням "Про Регламент Київської міської ради" від 12.11.2014 №351/351 (надалі - Регламент №351/351).
34. Пунктами 5 та 6 частини 3 статті 4 Регламенту №351/351 встановлено, що Київський міський голова скликає сесії та пленарні засідання Київради, вносить пропозиції, формує порядок денний пленарних засідань Київради, узгоджений на засіданні Президії Київради, і головує на пленарних засіданнях Київради; забезпечує підготовку на розгляд Київради проектів програм соціально-економічного розвитку, цільових програм з інших питань самоврядування, бюджету міста Києва та звіту про його виконання, рішень Київради з інших питань, що належать до її відання.
35. Варто зауважити, що зазначені норми кореспондують з пунктами 8, 9 частини 4 статті 42 Закону №280/97-ВР.
36. Відповідно до частини 1 статті 21 Регламенту №351/351 суб`єктами подання проектів рішень виступають Київський міський голова, заступник міського голови - секретар Київради, депутати Київради, постійні та тимчасові контрольні комісії Київради, депутатські фракції, групи, виконавчий орган Київради (Київська міська державна адміністрація), загальні збори громадян в порядку, визначеному законодавством, Статутом територіальної громади міста Києва та цим Регламентом.
37. Пунктом 1.1 Положення про Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого рішенням Київської міської ради від 19.12.2002 №182/342, (надалі - Положення №182/342) регламентовано, що Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (надалі - Департамент) є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та згідно з законодавством забезпечує виконання повноважень Київської міської ради та виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у сфері земельних відносин, є підзвітним та підконтрольним Київській міській раді та виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації), безпосередньо підпорядковується Київському міському голові, а з питань управління землями державної власності, розпорядження якими здійснює виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) - виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації).
38. Пунктом 3.11 Положення №182/342 передбачено, що Департамент розробляє в установленому порядку проекти рішень Київської міської ради, готує та подає розпорядження Київського міського голови, розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), а також подає свої висновки з питань, в тому числі, розпорядження землями в межах міста Києва, передачі земельних ділянок у власність громадян та юридичних осіб.
39. Підпунктом 8.1 пункту 8 Положення №182/342 визначено, що Директор Департаменту здійснює керівництво Департаментом, несе персональну відповідальність за виконання покладених на Департамент завдань, визначає ступінь відповідальності заступників директора Департаменту та керівників його структурних підрозділів, розподіляє посадові обов`язки між заступниками директора Департаменту.
40. Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 08.10.2013 №1810 затверджено Регламент виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), який регулює організаційно-процедурні питання діяльності виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
41. Згідно з пунктом 1.1 глави 1 розділу VIII Регламенту №1810 проекти рішень Київської міської ради, які подаються виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією), готуються структурними підрозділами виконавчого органу, до компетенції яких віднесені порушені у проектах рішень питання.
42. Проекти рішень Київської міської ради щодо набуття та припинення права на землю юридичними та фізичними особами готуються за поданням керівника структурного підрозділу виконавчого органу з питань землекористування, керівника юридичної служби структурного підрозділу виконавчого органу з питань землекористування та погоджуються відповідними постійними комісіями Київської міської ради. Строк опрацювання проекту рішення Київської міської ради зазначеними посадовими особами не повинен перевищувати 3 робочих днів (пункт 2.3 глави 2 розділу VIII Регламенту №1810).
43. За змістом пункту 3.1 глави 3 розділу VIII Регламенту №1810, погоджений в установленому порядку у виконавчому органі Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) проект рішення подається до структурного підрозділу, який здійснює організаційне забезпечення роботи керівника апарату з метою передачі управлінню організаційної роботи секретаріату Київської міської ради для подальшого погодження відповідно до вимог Регламенту Київської міської ради, затвердженого в установленому порядку, разом із супровідним листом за підписом керівника апарату.
44. При цьому, для визначення порядку передачі (надання) земельних ділянок в користування або у власність із земель комунальної власності Київська міська рада рішенням "Про Тимчасовий порядок передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві" від 28.02.2013 №63/9120 затвердила Тимчасовий порядок передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві (надалі - Порядок №63/9120).
45. Пунктом "в" частини 3 статті 1 розділу 1 Порядку №63/9120 встановлено, що його дія поширюється на випадки надання (передачі) Київською міською радою земельних ділянок із земель комунальної власності безоплатно у власність громадянам, а також у разі приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян, для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки).
46. Частиною 1 статті 21 розділу 7 Порядку №63/9120 визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні земельної ділянки у межах м. Києва для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального гаражного та дачного будівництва чи ведення садівництва, подають безпосередньо до Київської міської ради клопотання про передачу земельної ділянки у власність, а у разі наміру одержати земельну ділянку для зазначених цілей в оренду - клопотання в довільній формі про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою.
47. Частиною 5 статті 20 розділу 6 Порядку № 63/9120 передбачено, що секретаріат Київської міської ради разом з дорученням (резолюцією) Київського міського голови або заступника міського голови - секретаря Київради у день надходження заяви на одержання документа дозвільного характеру або протягом наступного робочого дня надсилає її разом з доданими до неї документами до Департаменту земельних ресурсів для розгляду та підготовки проекту рішення Київської міської ради про надання (передачу) у користування (у власність) земельних ділянок, сформованих у результаті поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, або про відмову в наданні (передачі) земельної ділянки в користування (у власність) у разі невідповідності технічної документації вимогам законодавства та прийнятим відповідно до них нормативно-правовим актам.
48. Тобто, виходячи з норм пункту 5, 6 частини третьої статті 4 та статті 21 Регламенту №351/351, а також пункту 1.1 та 3.11 Положення №182/342, суб`єктом подання проектів рішень для винесення на сесію Київради з питань надання дозволу (відмови у наданні) на розробку проектів землеустрою є Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації).
49. Відповідно до пунктів 1.1, 2.3, 3.1 Регламенту №1810 та пункту 1.1 Положення №182/342 Департамент земельних ресурсів уповноважений готувати та подавати в установленому порядку проекти Київської міської ради з питань передачі земельних ділянок у власність громадян та юридичних осіб, які виносяться на пленарне засідання ради.
50. Враховуючи наведене, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що Київський міський голова не є тією особою, яка несе персональну відповідальність в межах спірних правовідносин щодо нерозгляду в місячний термін Київською міською радою клопотання позивача.
51. Крім того, у цій справі позивач не оскаржує дії чи бездіяльність Департаменту земельних ресурсів, Департаменту містобудування і архітектури чи Київської міської ради щодо порушення процедури розгляду його клопотання про надання дозволу на розробку проекту землевідводу земельної ділянки, однак такий не позбавлений реалізувати таке право на захист у встановленому законом порядку.
52. Оскільки суб`єктом подання проекту рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою є Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), відсутня бездіяльність Київського міського голови при розгляді клопотання позивача.
53. Зважаючи на таке правове регулювання спірних правовідносин, а також встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що Департамент земельних ресурсів, який уповноважений готувати та подавати в установленому порядку проекти Київської міської ради з питань передачі земельних ділянок у власність громадян та юридичних осіб, які виносяться на пленарне засідання Київської міської ради, за наслідками розгляду заяви позивача не готував відповідного проекту рішення Київської міської ради, що свідчить про неможливість винесення на розгляд пленарного засідання сесії Київської міської ради проекту рішення про надання позивачу дозволу на розробку проекту землевідводу земельної ділянки та вказує на відсутність протиправної поведінки Київського міського голови та підстав зобов`язувати його вчиняти відповідні дії.
54. Висновки Верховного Суду у цій справі узгоджуються із усталеною практикою Верховного Суду, сформованою, зокрема, в постановах від 14.01.2019 у справі №826/8870/16, від 16.07.2019 у справі №826/8843/16, від 17.07.2019 у справі №826/8841/16, від 18.10.2019 у справі №826/8096/16, від 10.01.2020 у справі №826/8113/16, від 05.05.2020 у справі №826/8858/16, від 18.06.2020 у справі №826/8108/16, від 11.11.2020 у справі №826/8106/16.
55. Таким чином, правильним є висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог, а відтак постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2017 підлягає скасуванню за наслідками касаційного перегляду із залишенням в силі постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.10.2017.
56. Що стосується доводів касаційної скарги про оскарження додаткової постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2018, то колегія суддів Верховного Суду зазначає, що з огляду на приписи КАС України таке рішення є невід`ємною частиною основного рішення суду - постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2017. Тому, оскільки колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для скасування цієї основної постанови, то, відповідно, підлягає скасуванню і додаткова постанова, адже згідно зі статтею 139 КАС України, відсутні підстави для стягнення на користь позивача витрат на правову допомогу у зв`язку із залишенням в силі постанови суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог.
57. Що стосується клопотання позивача про передачу цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду у зв`язку із необхідністю відступити від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, колегія суддів Верховного Суду зазначає наступне.
58. Відповідно до абзацу 9 пункту 3 мотивувальної частини ухвали Конституційного Суду України від 16.11.2006 №13-у/2006, неоднозначність застосування норми правового акта - це коли одна й та сама норма правового акта застосовується органами державної влади по-різному за однакових обставин, а не коли одна і та ж правова норма по-різному застосовується за різних обставин у справах.
59. Варто зауважити, що Верховним Судом у постановах від 17.04.2018 у справі №826/8107/16 та від 23.11.2018 у справі №826/8844/16, на які посилається позивач, сформована правова позиція з врахуванням конкретних обставин цих справ, а відтак доводи позивача щодо неоднакового (неоднозначного) застосування Верховним Судом норм права у цих постановах слід відхилити.
60. Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 18.09.2019 у справі №826/8860/16, від 10.01.2020 у справі №826/8113/16, від 05.05.2020 у справі №826/8858/16.
61. Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
62. За змістом статті 352 КАС України, суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
63. З огляду на наведене, касаційна скарга підлягає до задоволення.
64. Враховуючи відсутність документально підтверджених доказів щодо понесених відповідачем, який є суб`єктом владних повноважень, судових витрат на залучення свідків та проведення експертиз, відповідно до статті 139 КАС України судові витрати на користь відповідача присудженню не підлягають.
Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15.01.2020 №460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", статтями 341, 349, 355, 356, 359 КАС України, суд,