ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 червня 2021 року
м. Київ
справа №328/1620/17(2-а/328/81/17)
адміністративне провадження №К/9901/18066/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Коваленко Н.В.
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2017 (колегія у складі суддів Олефіренко Н.А., Шальєвої В.А., Білак С.В.)
у справі № 328/1620/17 (2-а/328/81/17)
за позовом ОСОБА_1
до Токмацького об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.
І. РУХ СПРАВИ
1. 21.06.2017 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Токмацького об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у виплаті грошової допомоги, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій;
- зобов`язати відповідача виплатити грошову допомогу, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій.
2. Постановою Токмацького районного суду Запорізької області від 31.08.2017 позов задоволено.
3. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2017 постанову Токмацького районного суду Запорізької області від 31.08.2017 скасовано та прийнято нову про відмову у задоволенні позову.
4. 02.11.2017 до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга позивача на рішення суду апеляційної інстанції. У касаційній скарзі позивач просить скасувати оскаржуване рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
5. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.11.2017 відкрито провадження у справі.
6. У зв`язку з ліквідацією Вищого адміністративного суду України справу було передано для розгляду до Верховного Суду.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачу 01.07.2010 призначено пенсію за вислугу років як працівнику освіти та він перебуває на обліку у Токмацькому об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
8. З 01.09.2010 позивачу виплату пенсії було припинено у зв`язку з тим, що його згідно наказу № 101-к від 19.08.2010 прийнято на посаду директора Коханівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступеня.
9. З 17.02.2016 за заявою позивача його переведено на пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2009 рік.
10. На підставі постанови Токмацького районного суду Запорізької області від 14.06.2016 позивачу перераховано пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії з 17.02.2016.
11. 17.05.2017 позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату йому грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до вимог п.7-1 Прикінцевих положень до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
12. Листом від 02.06.2017 № 36/Ш-7 Токмацьке об`єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області відмовило позивачу у призначенні та виплаті йому грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно п.7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", оскільки 01.07.2010 позивачу вже призначалась пенсія за вислугу років. Тому підстав для призначення грошової допомоги немає.
13. Не погоджуючись з відмовою відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
14. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що станом на час звернення із заявою про призначення пенсії за віком не отримував будь-якого виду пенсії, а тому відповідач необґрунтовано відмовив у нарахуванні та виплаті грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
15. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що згідно з п.7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" підставою для відмови у невиплаті грошової допомоги у розмірі десяти пенсій за віком є отримання особою будь-якої пенсії, а не призначення пенсії в минулому.
Станом на момент виникнення у позивача права на пенсію, він не отримував будь-якого іншого виду пенсій. Отже, відмова пенсійного органу у виплаті позивачу грошової допомоги не ґрунтується на приписах чинного законодавства, що свідчить про наявність протиправного характеру в його діях.
16. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується з досягненням нею пенсійного віку, наявністю у неї необхідного страхового стажу, вихід на пенсію саме з посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" будь-якого іншого виду пенсії.
17. Тобто, конструкція зазначеної норми права свідчить про те, що право особи на отримання грошової допомоги виникає за умови неотримання такою особою будь-якого іншого виду пенсії до моменту виникнення у неї права на призначення пенсії за віком на підставі Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
18. За висновком суду апеляційної інстанції, встановлені обставини справи свідчать, що до моменту отримання права на призначення пенсії за віком позивачу було призначено та виплачувалась пенсія за вислугою років, вказане у відповідності до приписів п.7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" є підставою для відмови у виплаті позивачу грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій.
ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
19. У касаційній скарзі позивач посилається на те, що у нормі Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (п. 7-1) чітко міститься посилання саме на отримання пенсії, а не на призначення, про яке зазначає та посилається суд апеляційної інстанції.
Скаржник зазначає про те, що він не отримував пенсію, починаючи з 2010 року, оскільки продовжив працювати, та виплата пенсії була припинена, а тому має право на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій.
20. 01.12.2017 до Вищого адміністративного суду України надійшли заперечення на касаційну скаргу позивача, у яких відповідач посилаючись на правомірність оскаржуваного рішення, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
21. Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права та дійшов таких висновків.
22. Ключовим правовим питанням у справі є право позивача на виплату йому грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до вимог п.7-1 Прикінцевих положень до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
23. Верховний Суд вже розглядав справи з таким предметом спору. Зокрема, у постановах від 22.02.2018 у справі № 310/3774/17, від 27.11.2018 у справі № 328/1619/17(2-а/328/80/17), від 11.07.2019 у справі № 350/294/16-а, обставини яких є подібними, Верховний Суд зазначив:
<…> Відповідно до пункту 7-1 розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Крім того, відповідно до пункту 5 Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1191, грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.
З аналізу наведених норм законодавства можна зробити висновок, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується з 1) наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу (від 25 до 30 років) роботи на певних визначених законодавством посадах й 2) вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, а також 3) неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" будь-якого іншого виду пенсії.
Отже, підставою для відмови у виплаті грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій за віком є, зокрема, отримання до моменту призначення пенсії за віком будь-якої пенсії".
24. Також, Верховний Суд у постанові від 02.03.2020 у справі № 175/4084/16-а(2-а/175/86/16), обставини якої є подібними, дійшов наступного висновку:
"<…> умовою наявності права на отримання вказаної грошової допомоги є не відсутність факту отримання особою будь-якого іншого виду пенсії на момент виходу на пенсію за віком, як помилково вважали суди попередніх інстанцій, а відсутність такого факту до моменту виходу на цю пенсію, тобто в будь-який момент до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону. Слід зазначити і про те, що законодавство не ставить право особи на отримання такої допомоги в залежність від розміру або тривалості отримання нею пенсії та часу її призначення, якщо такі обставини мали місце до виходу на пенсію за віком".
25. Суд не знаходить підстав для відступу від таких правових висновків у справі, що розглядається.
26. Як встановлено судами попередніх інстанцій, та вбачається з матеріалів справи, позивачу з 01.07.2010 призначалась пенсія за вислугу років, виплата якої була припинена 01.09.2010 у зв`язку з тим, що позивач згідно з Наказом № 101-к від 19.08.2010 був прийнятий на посаду директора Коханівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступеня.
27. Тобто до призначення позивачу пенсії за віком йому призначалась пенсія за вислугу років, що позбавляє його права на отримання грошової допомоги на підставі пункту 7-1 розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
28. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні рішення судом апеляційної інстанції і погоджується з його висновками у справі, якими доводи скаржника відхилено.
29. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
30. Судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 КАС України, Суд -