ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 червня 2021 року
м. Київ
Справа № 922/3463/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Зуєва В. А. - головуючого, Багай Н. О., Дроботової Т. Б.,
за участю секретаря судового засідання - Дерлі І.І.
за участю представників сторін:
офісу ГП - Голуб Є.В.,
позивача - не з`явився,
відповідача - не з`явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Приватного акціонерного товариства "Харківський велосипедний завод"
про ухвалення додаткового рішення
до постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.03.2021 у справі №922/3463/19
за позовом Керівника Харківської місцевої прокуратури №5 Харківської області в інтересах держави в особі Харківської міської ради
до Приватного акціонерного товариства "Харківський велосипедний завод"
про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у розмірі 1 940 481,33 грн,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Харківської області від 21.09.2020 у справі №922/3463/19 відмовлено у задоволенні позову.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 22.12.2020 у справі у справі №922/3463/19 скасовано вищезазначене судове рішення та прийнято нове, яким задоволено позов. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Харківський велосипедний завод" на користь Харківської міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 1 940 481,33 грн.
Постановою Верховного Суду від 04.03.2021 у справі №922/3463/19 скасовано постанову апеляційної інстанції та залишено в силі рішення місцевого господарського суду.
Приватне акціонерне товариство "Харківський велосипедний завод" звернулось до Верховного Суду із заявою про ухвалення додаткового рішення.
Заява обґрунтована тим, що під час прийняття постанови від 04.03.2021 у справі №922/3463/19, судом касаційної інстанції не було вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Колегія суддів, розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства "Харківський велосипедний завод", вбачає підстави для її задоволення з огляду на таке.
Пунктом 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати (пункт 3 частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною третьою статті 244 вказаного Кодексу унормовано, що додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Згідно з частиною першою та пунктом 2 частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача.
У постановах Верховного Суду від 15.01.2019 у справі №908/799/17 та від 12.01.2021 у справі №908/730/19 викладено правовий висновок з питання щодо застосування статей 53, 129 Господарського процесуального кодексу України, а саме про те, що у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача, тобто позивачем у такому разі не є прокурор, а тому і відповідний розподіл судових витрат, відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, повинен здійснюватися з урахуванням належного позивача/позивачів. Таким чином, витрати зі сплати судового збору покладаються на уповноважений орган, як на позивача.
Ураховуючи, що Верховним Судом під час прийняття постанови від 04.03.2021 у справі №922/3463/19 не було вирішено питання щодо розподілу судових витрат, судова колегія дійшла висновку, що заява Приватного акціонерного товариства "Харківський велосипедний завод" про ухвалення додаткового рішення підлягає задоволенню шляхом стягнення з Харківської міської ради на користь Приватного акціонерного товариства "Харківський велосипедний завод" 58 214,43 грн судового збору за подання касаційної скарги.
Керуючись статтями 129, 244, 314 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд