ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 червня 2021 року
м. Київ
Справа № 870/110/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Васьковського О.В. - головуючого, Білоуса В.В., Погребняка В.Я.,
за участі секретаря судового засідання Аліференко Т.В.
розглянув апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство "Рідна природа"
на ухвалу Західного апеляційного господарського суду (головуючий - С.М. Бойко) від 17.02.2021
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Полетехніка"
про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Правова Ліга" від 21.10.2020 у справі № 66/2020
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полетехніка" (яке є правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізон-Імпорт")
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство "Рідна природа"
про стягнення 3 677 493 грн 87 коп.
Учасники справи:
представник позивача - не з`явився,
представник відповідача - не з`явився.
1. Короткий зміст вимог
1.1 21.10.2020 Постійно діючий третейський суд при Асоціації "Правова Ліга" (далі - Третейський суд) постановив рішення (далі - Рішення) у третейській справі № 66/2020 про задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Полетехніка" (далі - Позивач) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство "Рідна природа" (далі - Відповідач) на користь Позивача заборгованості Відповідача за укладеним з Позивачем 01.08.2017 договором № З/Ч 1143 про сервісне обслуговування сільськогосподарської технічки та поставку запчастин та матеріалів (далі - Договір) в сумі 3 716 793 грн 87 коп., з яких 2 809 325 грн 86 коп. - основний борг, 178 100 грн 86 коп. - пені, 333 856 грн 99 коп. - штрафу, 367 210 грн 21 коп. - відсотків річних та 28 300 грн 00 коп. - суми третейських витрат.
1.2 10.11.2020 Позивач звернувся до Західного апеляційного господарського суду із заявою про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суд при Асоціації "Правова Ліга" від 21.20.2020 у справі № 66/2020 (далі - Рішення).
1.3 Заява мотивована ухваленням Рішення, що було отримано 26.10.2020, однак не виконано Відповідачем, що вимагає проведення органами виконавчої служби дій з примусового виконання Рішення.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції
2.1 17.02.2021 Західний апеляційний господарський суд ухвалив про задоволення заяви Позивача про видачу наказу на примусове виконання Рішення та про видачу наказів на примусове виконання Рішення: про стягнення з Відповідача на користь Позивача 3 716 793 грн 87 коп., з яких 2 809 325 грн 86 коп. - основний борг, 178 100 грн 86 коп. - пені, 333 856 грн 99 коп. - штрафу, 367 210 грн 21 коп. - відсотків річних та 28 300 грн 00 коп. - суми третейських витрат заборгованості за Договором.
2.2 Рішення суду мотивоване відсутністю підстав для відмови у видачі наказу на примусове виконання Рішення Третейського суду у цій справі, оскільки:
- Рішення не скасовано компетентним судом;
- справа підвідомча Третейському суду;
- строк для звернення щодо видачі виконавчого документу не пропущений;
- Рішення прийнято у спорі між сторонами, передбаченому третейською угодою в умовах Договору;
- ця третейська угода недійсною компетентним судом не визнавалась;
- докази того, що склад Третейського суду не відповідав вимогам Закону України "Про третейські суди", третейській угоді, не надані;
- Рішення Третейського суду не містить способів захисту прав, які не передбачені Законами України;
- Третейський суд, ухвалюючи Рішення, не вирішував питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі;
- відсутні докази добровільного виконання Рішення Відповідачем.
3. Встановлені судом обставини
3.1 Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізон-Імпорт" (правонаступником якого є Позивач) (виконавець) та Відповідач (замовник) погодили та підписали Договір, відповідно до умов якого виконавець зобов`язується надати замовнику послуги з ремонту та технічного обслуговування та постачати запчастини та матеріали до сільськогосподарської техніки, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх згідно даного договору.
Згідно з пунктом 7.1 Договору усі спори, розбіжності, вимоги або претензії, що виникають з цього договору (правочину) або у зв`язку з ним, або випливають з нього, у тому числі, що стосується його виконання, порушення, припинення або недійсності, підлягають остаточному вирішенню у постійно діючому Третейському суді при Асоціації "Правова Ліга" відповідно до його регламенту. Третейський розгляд справи здійснюється постійно діючим Третейським судом у складі з одного третейського судді. Місце знаходження Третейського суду м. Тернопіль, Майдан Волі, 4, поштовий індекс 46001. Мова третейського судочинства - українська.
3.2 Рішенням Третейського суду в складі третейського судді Федірко В.С. від 21.10.2020 в третейській справі № 66/2020 вимоги Позивача до Відповідача про стягнення заборгованості задоволено повністю: стягнено з Відповідача на користь Позивача 3 716 793 грн 87 коп., з яких: 2 809 325 грн 86 коп. - сума основного боргу, 178 100 грн 86 коп. - пеня, 333 856 грн 99 коп. - штраф, 367 210 грн 21 коп. - відсотки річні, 28 300 грн 00 коп. - сума третейських витрат, з тих підстав, що на порушення взятих на себе зобов`язань Відповідач не здійснив оплати за поставлений товар згідно з Договором.
3.3 Рішення Третейського суду не скасовано компетентним судом.
3.4 У матеріалах справи відсутні докази добровільного виконання боржником (Відповідачем) Рішення Третейського суду у справі № 66/2020.
4. Короткий зміст вимог апеляційної скарги
4.1 15.03.2021 Відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 17.02.2021 та ухвалити у цій справі нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про видачу наказу на примусове виконання Рішення Третейського суду.
5. Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
5.1 Суд, ухвалюючи оскаржуване рішення, не врахував, що Рішенням Третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, викладеної в Договорі, оскільки незважаючи на умови Договору в пункті 3.7 щодо курсу валюти для визначення суми основного платежу за Договором - долару США, Третейський Суд в Рішенні при визначенні суми заборгованості за основним платежем, що підлягає стягненню, виходив з курсу Євро, тобто іншої іноземної валюти, що не визначена умовами договору; у зв`язку з чим також допустив відповідне порушення при визначенні інших сум, що підлягають стягненню за Договором у спірних правовідносинах між сторонами, а саме, пені, штрафу, відсотків річних, що були нараховані на помилково розраховану суму боргу, а тому при винесенні Рішення в частині стягнення цих сум Третейський суд також вирішив питання, що виходить за межі третейської угоди в Договорі.
5.2 Поряд з цим, Третейський суд при винесені Рішення у спорі за Договором в частині сум пені, штрафу та процентів річних, що підлягають стягненню з Відповідача, між тим не врахував обов`язкові до врахування усіма судами при вирішенні спору за Договором викладені Верховним Судом правові позиції щодо небезумовного характеру принципу свободи договору, який обмежується принципами розумності, добросовісності, пропорційності та справедливості, тоді як узгоджені умовами Договору розміри пені, штрафу та процентів річних не відповідають наведеним принципам, а є зловживанням особи - сторони Договору
5.3 Також Третейський суд не врахував правові позиції Верховного Суду щодо відмови у захисті права у разі зловживання особою цим правом, а також щодо права суду зменшити суму неустойки, що підлягає стягненню у спірних правовідносинах, однак яка за розміром значно перевищує заподіяні збитки, що мало бути враховано при вирішенні Третейським судом між сторонами спору про стягнення заборгованості за Договором.
6. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
6.1 Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує аргументи скаржника, мотивуючи заперечення:
- існуванням технічної помилки в Рішенні Третейського суду при зазначенні назви іноземної валюти для визначення за Договором суми заборгованості за основним платежем, що підтверджується математичною перевіркою розрахунків цієї заборгованості;
- узгодженням сторонами добровільно в Договорі всіх його умов, у тому числі і щодо розміру відповідальності для обох сторін за порушення умов Договору, і щодо третейського застереження в пункті 7.1 Договору, які не заперечувались та не визнані недійсними;
- відсутністю законодавчих підстав для відмови Позивачу у захисті права у спорі за Договором через узгодження сторонами всіх його умов;
- відсутністю у Відповідача при вирішенні спору Третейським судом заперечень щодо розміру відповідальності за порушення умов Договору, сума якої стягнена, та відсутністю клопотання про зменшення розміру цієї відповідальності;
- невідповідністю обставинам справи твердження скаржника про вирішення Третейським судом спору за Договором поза межами передбаченого ним третейського застереження.
7. Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права
7.1 За змістом частини другої статті 24, частини другої статті 25 та частини другої статті 253 ГПК України справи щодо оскарження рішень третейських судів, про видачу наказів на примусове виконання рішень третейських судів розглядаються апеляційними господарськими судами як судами першої інстанції за місцем розгляду справи третейським судом; Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних господарських судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.
7.2 Згідно з частиною третьою статті 354 ГПК України при розгляді справи в судовому засіданні господарський суд встановлює наявність чи відсутність підстав для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, передбачених статтею 355 цього Кодексу.
У статті 355 ГПК України наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд відмовляє у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, а саме: (1) на день ухвалення рішення за заявою про видачу наказу рішення третейського суду скасовано судом; (2) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; (3) пропущено встановлений строк для звернення за видачею наказу, а причини його пропуску не визнані господарським судом поважними; (4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; (5) третейська угода визнана недійсною; (6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону; (7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, не передбачені законом; (8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу господарського суду відповідну справу; (9) третейський суд вирішив питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі.
Аналогічні підстави наведені у статті 56 Закону України "Про третейські суди".
7.3 Отже, виходячи з приписів чинного законодавства при розгляді заяви про видачу виконавчого документа господарський суд не здійснює оцінки законності і обґрунтованості рішення третейського суду в цілому та по суті заявлених та розглянутих вимог, а лише встановлює відсутність або наявність підстав для відмови в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, визначених статтею 56 Закону України "Про третейські суди" та статтею 355 ГПК України.
Суд звертається до усталеної практики Верховного Суду з вирішення подібних спорів - до висновків наведених, зокрема в постановах від 12.09.2018 у справі № 917/1257/17, від 31.07.2019 у справі № 910/24165/16, від 01.08.2019 у справі № 910/8991/17, від 27.08.2020 у справі № 870/48/20, від 25.05.2021 у справі № 873/93/20.
Дійшовши цього висновку, Суд погоджується з аналогічним висновком суду в оскаржуваному рішенні.
7.4 Враховуючи викладене та встановлені судами обставини щодо:
- погодження сторонами в пункті 7.1 укладеного між ними 01.08.2017 договору № З/Ч 1143 (про сервісне обслуговування сільськогосподарської технічки та поставку запчастин та матеріалів) умов щодо остаточного вирішення у постійно діючому Третейському суді при Асоціації "Правова Ліга" відповідно до його регламенту усіх спорів, розбіжностей, вимог або претензій, що виникають з цього договору (правочину) або у зв`язку з ним, або випливають з нього, у тому числі, що стосується його виконання, порушення, припинення або недійсності;
- погодження також в пункті 7.1 Договору щодо здійснення третейського розгляду справи постійно діючим Третейським судом у складі з одного третейського судді, місце знаходження Третейського суду м. Тернопіль, Майдан Волі, 4, поштовий індекс 46001, мова третейського судочинства - українська;
- відсутності доказів визнання недійсною цієї Третейської угоди компетентним судом;
- ухвалення 21.10.2020 Третейським судом у складі третейського судді Федірко В.С. у третейській справі № 66/2020 Рішення - про задоволення вимог Позивача до Відповідача про стягнення заборгованості: стягнення з Відповідача на користь Позивача 3 716 793 грн 87 коп., з яких: 2 809 325 грн 86 коп. - основного боргу, 178 100 грн 86 коп. - пені, 333 856 грн 99 коп. - штрафу, 367 210 грн 21 коп. - відсотків річних, 28 300 грн 00 коп. - суми третейських витрат; з тих підстав, що на порушення взятих на себе зобов`язань Відповідач не здійснив оплати за поставлений товар згідно з Договором;
- відсутності обставин скасування Рішення Третейського суду компетентним судом;
- відсутності доказів добровільного виконання боржником (Відповідачем) Рішення Третейського суду у справі № 66/2020;
Суд погоджується з правильними висновками суду в оскаржуваному рішенні про правомірність передачі і вирішення спору між сторонами за Договором Третейським судом при Асоціації "Правова Лігаʼʼ з ухваленням Рішення, про відсутність передбачених законом перешкод для задоволення вимог Позивача про видачу наказу на примусове виконання Рішення та про відсутність підстав для відмови у задоволенні цих вимог Позивача.
7.5 У зв`язку з наведеним та враховуючи висновок в пункті 7.3, Суд відхиляє аргументи скаржника (пункт 5.1), оскільки апелювання скаржника у цих аргументах до вирішення Третейським судом питань, які виходять за межі третейської угоди, викладеної в Договорі, спростовується як встановленими судом у цій справі обставинами, так і змістом Рішення, а також змістом третейської угоди в Договорі (пункт 7.1).
Суд також зазначає, що апелювання при цьому скаржником до вирішення Третейським судом спору між сторонами за Договором не відповідно до його умов, а саме умов в пункті 3.7, зокрема в частині узгодженої сторонами в Договорі іноземної валюти для визначення суми основного платежу за Договором, не вказує на допущені господарським судом порушення при вирішенні питання видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, однак є способом домогтися перегляду Верховним Судом Рішення Третейського суду, ухваленого за результатами вирішення спору між сторонами у цій справі, по суті заявлених вимог та по суті вирішеного за цими вимогами спору.
До того ж скаржник у цих аргументах помиляється щодо визначення та змісту третейської угоди.
Так, відповідно до статті 2 Закону України "Про третейські суди" третейська угода - угода сторін про передачу спору на вирішення третейським судом.
Статтею 12 цього закону визначено, що третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.
Третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв`язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує.
Посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору.
Третейська угода може містити як вказівку про конкретно визначений третейський суд, так і просте посилання на вирішення відповідних спорів між сторонами третейським судом.
За змістом викладених норм інші умови Договору, окрім тих, які визначають порядок вирішення спору за цією угодою - третейського застереження в пункті 7.1 Договору, не належать до змісту третейського застереження та не є третейською угодою у розумінні наведених норм.
А тому вирішення Третейським судом спору за Договором, у тому числі щодо порядку визначення сум заборгованості за Договором без, стверджуваного скаржником, врахування Третейським його умов не є виходом за межі третейської угоди у розумінні положень пункту 4 частини першої статті 355 ГПК України та не є перешкодою для видачі у цій справі на вимогу Позивача наказу на примусове виконання Рішення Третейського суду.
Дійшовши цих висновків, Суд погоджується з аналогічними аргументами Позивача у відзиві на апеляційну скаргу (пункт 6.1).
7.6 Суд також відхиляє інші аргументи скаржника (пункти 5.2, 5.3) щодо неврахування Третейським судом при винесенні Рішення правових позицій Верховного Суду у подібних правовідносинах, оскільки відповідна вимога поширюється лише на компетентні суди у розумінні статті 2 Закону України "Про третейські суди", тобто на національні суди, утворені законом, у розумінні статей 1, 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (частина шоста статті 13, пункт 1 частини другої статті 45 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", що кореспондують з частиною четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України) - це по -перше.
По-друге, оцінка висновків рішення Третейського суду та відповідності його змісту закону в контексті чинності правозастосовної практики стосується оцінки законності і обґрунтованості Рішення Третейського суду в цілому та по суті заявлених та розглянутих вимог, що не належить до повноважень суду при вирішенні питання щодо видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду - пункт 7.3 цієї постанови.
7.7 На підставі викладеного та виходячи з меж перегляду справи в суді апеляційної інстанції згідно зі статтею 269 ГПК України, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваного рішення апеляційного суду.
7.8 Таким чином висновки суду першої інстанції в оскаржуваній ухвалі про задоволення заяви Позивача про видачу наказу на примусове виконання Рішення та про видачу наказів на примусове виконання Рішення зроблені відповідно до норм законодавства, а також відповідно до встановлених обставин справи. У зв`язку з викладеним та відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 та статті 276 ГПК України оскаржувана ухвала місцевого суду підлягає залишенню без змін як законна та обґрунтована.
7.9 У зв`язку із відмовою у задоволенні апеляційної скарги судові витрати за подання касаційної скарги покладаються на Відповідача.
Керуючись статтями 25, 129, 240, 269, 270, 275, 282, 356 Господарського процесуального кодексу України, Суд