Постанова суду № 914/2195/17 від 17.06.2021 про визнання недійсним рішення загальних зборів ПП "Липова Алея", яке оформлене протоколом від 27.04.2015 року №5; визнання недійсним...

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2021 року

м. Київ

Справа № 914/2195/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, судді: Кібенко О.Р., Мамалуй О.О.

за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.

розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Львівської області

(суддя - Гоменюк З.П.)

від 28.10.2019

та постанову Західного апеляційного господарського суду

(головуючий суддя - Зварич О.В.; судді: Матущак О.І., Якімець Г.Г.)

від 14.12.2020

у справі № 914/2195/17

за позовом ОСОБА_2

до Приватного підприємства "Липова Алея", ОСОБА_1, ОСОБА_3

про визнання недійсним рішення загальних зборів ПП "Липова Алея", яке оформлене протоколом від 27.04.2015 року №5; визнання недійсним договору про відступлення шляхом купівлі-продажу частки в статутному капіталі ПП "Липова Алея" від 27.04.2015 року; скасування державної реєстрації змін до установчих документів,

за участю представників учасників справи:

позивача - Пастернак П.І. ;

відповідача 1 - не з`явився;

відповідача 2 - Турчин Н.Ю.;

відповідача 3 - Котягін А.С.;

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до Приватного підприємства "Липова Алея", ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про визнання недійсним рішення загальних зборів Приватного підприємства "Липова Алея", яке оформлене протоколом від 27.04.2015 №5; визнання недійсним договору про відступлення шляхом купівлі-продажу частки в статутному капіталі Приватного підприємства "Липова Алея" від 27.04.2015; скасування державної реєстрації змін до установчих документів.

1.2. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 вказує на те, що він є учасником Приватного підприємства "Липова Алея" з часткою в його статутному фонді в розмірі 55%. Загальними зборами засновників (учасників) Приватного підприємства "Липова Алея" 27.04.2015 було прийнято оформлене протоколом №5 рішення про продаж ОСОБА_2 частки в статутному капіталі Приватного підприємства "Липова Алея": у розмірі 25% - ОСОБА_1, та у розмірі 30% - ОСОБА_3 ; про перерозподіл часток в статутному капіталі Приватного підприємства "Липова Алея"; про ліквідацію дирекції - виконавчого органу Приватного підприємство "Липова Алея"; про затвердження змін до статуту Приватного підприємства "Липова Алея" шляхом викладення у новій редакції; про державну реєстрацію змін до установчих документів.

Позивач вважає, що згадане рішення загальних зборів є недійсним, оскільки про дату та час проведення загальних зборів та порядок денний таких зборів він повідомлений не був, участі в них не брав та жодних протоколів зборів щодо вищезгаданих питань не підписував, а такі рішення були прийняті за відсутності передбаченого статутом підприємства кворуму.

Крім того, 27.04.2015 було укладено договір про відступлення шляхом купівлі-продажу частки в статутному капіталі Приватного підприємства "Липова Алея", за яким ОСОБА_2 зобов`язався передати у власність частку в статутному капіталі Приватного підприємства "Липова Алея" у розмірі 55 % статутного капіталу, що становить 550 грн, а покупці прийняли частку, а саме: ОСОБА_1 - 25 %, ОСОБА_3 - 30% в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі.

Такий договір позивач вважає недійсним з огляду на те, що він позивачем не укладався, не підписувався та суперечить його інтересам, оскільки відчуження корпоративних прав за ціною 550 грн є вкрай невигідним для позивача. Також позивач стверджує, що жодних коштів від покупців частки не отримував, що свідчить про відсутність настання реальних цивільно-правових наслідків за цим договором.

За наслідками прийняття рішень загальних зборів засновників Приватного підприємства "Липова Алея", що оформлені протоколом №5 від 27.04.2015, були вчинені реєстраційні дії, через що в відомостях реєстру було відображено виключення позивача з числа учасників Приватного підприємства "Липова Алея".

2. Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду Львівської області від 28.10.2019 позов задоволено частково. Суд визнав недійсним рішення зборів учасників Приватного підприємства "Липова Алея" про продаж ОСОБА_2 частки в статутному капіталі Приватного підприємства "Липова Алея": в розмірі 25% ОСОБА_1 та у розмірі 30% ОСОБА_3 ; про перерозподіл часток в статутному капіталі Приватного підприємства "Липова Алея"; про ліквідацію дирекції виконавчого органу Приватного підприємства "Липова Алея"; про затвердження змін до статуту Приватного підприємства "Липова Алея" шляхом викладення у новій редакції; про державну реєстрацію змін до установчих документів, яке оформлено протоколом №5 зборів засновників Приватного підприємства "Липова Алея".

Також суд визнав недійсним договір про відступлення шляхом купівлі-продажу частки в статутному капіталі Приватного підприємства "Липова Алея" від 27.04.2015, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, ОСОБА_3 .

Скасував запис про державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи від 27.04.2015 за № запису 14151050013019239.

Скасував запис про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах, за № запису 14151070014019239 від 28.04.2015.

В задоволенні решти позову відмовлено.

2.2. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 14.12.2020 рішення Господарського суду Львівської області від 28.10.2019 залишено без змін.

2.3. Суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач - ОСОБА_2, не брав участі у зборах засновників Приватного підприємства "Липова Алея", які відбулись 27.04.2015 та оформлені протоколом № 5, оскільки в матеріалах судової справи відсутні докази повідомлення позивача про скликання зборів. Суди врахували заперечення ОСОБА_2 щодо його участі в таких зборах, взявши до уваги висновок експертів за результатами проведення повторної комісійної судово-почеркознавчої експертизи та встановивши, що позивач не підписував протокол зборів №5 від 27.04.2015. Отже, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що при проведенні зборів був відсутній передбачений статутом підприємства кворум, що є безумовною підставою для визнання недійсними рішень зборів засновників, які оформлені протоколом №5 від 27.04.2015. Водночас, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, зазначив, що оспорювані рішення зборів засновників Приватного підприємства "Липова Алея" є саме недійсними, оскільки ці рішення не породили правових наслідків із дня їх прийняття, у зв`язку з чим в частині позовних вимог про скасування цих рішень суд відмовив.

Щодо позовних вимог про визнання недійсним договору про відступлення шляхом купівлі-продажу частки в статутному капіталі Приватного підприємства "Липова Алея" від 27.04.2015 суди попередніх інстанцій врахували, що висновком експертів за результатами проведення повторної комісійної судово-почеркознавчої експертизи підтверджено ту обставину, що підпис від імені ОСОБА_2, який міститься у рядку "Продавець" розділу "10.Підписи Сторін" на зворотній стороні аркуша договору про відступлення шляхом купівлі-продажу частки в статутному капіталі Приватного підприємства "Липова Алея" від 27.04.2015, виконаний не ОСОБА_2, а іншою особою з ретельним наслідуванням підпису ОСОБА_2, тобто оспорюваний договір не підписаний позивачем. З огляду на викладене, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що оспорюваний договір вчинений з недотриманням одного з основних принципів цивільного права - принципу свободи договору, поза волею позивача, спрямований на порушення права власності позивача, що у своїй сукупності свідчить про наявність передбачених статтею 203 Цивільного кодексу України та статтею 215 Цивільного кодексу України підстав для визнання такого договору недійсним.

Щодо позовних вимог про визнання недійсною та скасування державної реєстрації змін до установчих документів від 27.04.2015 року за № запису 14151050013019239; визнання недійсною та скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах від 28.04.2015 року за № 14151070014019239, суди попередніх інстанцій зазначили, що дані вимоги є похідними від корпоративного спору, оскільки оскаржувані записи було вчинено на підставі рішень зборів засновників підприємства. Вказані вимоги підлягають задоволенню у зв`язку з задоволенням основної вимоги та визнання недійсними рішень зборів засновників. Водночас, за висновками судів попередніх інстанцій, ефективним способом захисту прав позивача є не визнання недійсною державної реєстрації змін, а саме скасування державної реєстрації таких змін, тобто скасування записів про державну реєстрацію.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позицій інших учасників справи

3.1. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Львівської області від 28.10.2019 та постановою Західного апеляційного господарського суду від 14.12.2020, ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

3.2. Підставою касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 визначила пункт 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що відсутній висновок Верховного Суду з питань застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме: частини 1 статті 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Також підставою для касаційного оскарження рішення зазначає пункт 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме: частину 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що Західним апеляційним господарським судом було необґрунтовано відмовлено у задоволенні клопотання про призначення повторної судової почеркознавчої експертизи, оскільки висновок такої суттєво впливає на справедливе, неупереджене вирішення спору.

Крім того, зазначає, що судами попередніх інстанцій не спростовано належними, допустимими та достовірними доводами наявність підпису позивача на реєстрі присутніх на загальних зборах Приватного підприємства "Липова Алея" від 27.04.2015. Вважає, що Господарський суд Львівської області не досліджував зазначений реєстр, а Західний апеляційний господарський суд прийшов до помилкового висновку, що цей документ є наслідком прийняття оспорюваного рішення загальних зборів та сам по собі не породжує ніяких правових наслідків. Також судами не взято до уваги, що письмові пояснення ОСОБА_3 від 08.11.2017 суперечать дійсним обставинам справи, тому не можуть слугувати доказами при встановленні істини по справі. Вважає необ`єктивними та упередженими мотиви відхилення судами попередніх інстанцій висновку експерта № 7159 з криміналістичного дослідження підписів Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз від 29.03.2018. Ухвалюючи рішення, суди попередніх інстанцій зазначають, що висновок повторної комісійної судово-почеркознавчої експертизи №135+137/19-32 від 02.09.2019 узгоджується з іншими матеріалами справи. Проте на підтвердження, цього опираються на єдиний доказ - пояснення відповідача ОСОБА_3, які не підтверджені жодним доказом у матеріалах справи.

3.3. У відзиві на касаційну скаргу позивач просить відмовити в її задоволенні, а оскаржувані судові рішення залишити без змін. Крім того, зазначає, що скаржник ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції, не просив викликати експерта в судове засідання, а висновок експерта не спростував жодними належними та допустимими доказами. У клопотанні про призначення повторної експертизи не наведено які питання не досліджено експертом чи становлять відповідні сумніви та такі сумніви є об`єктивними. Позивач, не заважаючи на заперечення проти призначення повторної експертизи, забезпечив явку в судове засідання суду апеляційної інстанції особисто та надав експериментальні зразки його підписів відповідно до клопотання експерта. Щодо посилань скаржника на матеріали реєстраційної справи, то позивач зазначає про те, що такі не стосуються позовних вимог та оформлені після прийняття оскаржуваних рішень; крім того, позивач неодноразово зазначав, що жодних документів, пов`язаних із зміною учасників підприємства, не підписував, а скаржник не просив поставити відповідні додаткові запитання на вирішення судово-почеркознавчої експертизи.

3.4. Від ОСОБА_3 надійшли письмові пояснення, в яких вона зазначає про те, що оскаржувані судові рішення є законними та прийняті відповідно до вимог чинного законодавства, у зв`язку з чим просить відмовити в задоволенні касаційної скарги.

3.5. На адресу суду 20.04.2021 від позивача надійшло клопотання про закриття касаційного провадження на підставі пункту 5 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України, оскільки підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не знайшла свого підтвердження.

Розглянувши зазначене клопотання, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для його задоволення, оскільки касаційне провадження відкрите на підставі пунктів 3, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а не пункту 1. Крім того, висновки Верховного Суду у постанові від 11.03.2021 у справі № 923/188/20, на яку посилається позивач, зроблені на підставі інших встановлених фактичних обставин справи.

4. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань, 25.01.2008 в Єдиний державний реєстр було внесено запис про проведення державної реєстрації юридичної особи за номером запису 14151020000019239.

Внаслідок рішення власника №2 від 27.06.2014 та договору про відступлення шляхом купівлі-продажу частки в статутному капіталі Приватного підприємства "Липова Алея" від 27.06.2014 ОСОБА_1 стала власником частки у розмірі 250 грн, що становить 25% статутного капіталу Приватного підприємства "Липова Алея". Власником частки в розмірі 750 грн, що становить 75% статутного капіталу, залишився ОСОБА_2 .

За рішенням зборів засновників Приватного підприємства "Липова Алея", оформленим протоколом №4 від 27.06.2014, у зв`язку з придбанням ОСОБА_1 частки в статутному капіталі підприємства було внесено зміни до статуту підприємства, а також вирішено створити виконавчий орган - дирекцію підприємства та призначити на посаду директора ОСОБА_2, а на посаду комерційного директора - ОСОБА_1 .

За договором про відступлення шляхом купівлі-продажу частки в статутному капіталі від 09.09.2014 Приватного підприємства "Липова Алея" ОСОБА_2 передав у власність ОСОБА_1 частину належної йому частки у розмірі 200 грн, що становить 20% статутного капіталу Приватного підприємства "Липова Алея".

За рішенням зборів засновників Приватного підприємства "Липова Алея", оформленим протоколом №5 від 09.09.2014, у зв`язку з придбанням ОСОБА_1 частки в статутному капіталі підприємства було вирішено розподілити частки у статутному капіталі Приватного підприємства "Липова Алея" таким чином: ОСОБА_2 - 550 грн, що відповідає 55% статутного капіталу підприємства; ОСОБА_1 - 450 грн, що відповідає 45% статутного капіталу підприємства, та затвердити зміни до статуту Приватного підприємства "Липова Алея" шляхом викладення у новій редакції.

Відповідно до п.1.2. статуту Приватного підприємства "Липова Алея" (нова редакція), затвердженого протоколом №5 зборів засновників від 09.09.2014 та державну реєстрацію якого проведено 11.09.2014 за номером запису 14151050012019239, засновниками і власниками підприємства є: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Засновники підприємства мають право брати участь в управлінні справами підприємства, в порядку, визначеному цим статутом та чинним законодавством України, брати участь у розподілі прибутку підприємства та одержувати його частку (дивіденди) пропорційно належним їм часткам у статутному капіталі підприємства, обирати та бути обраним до органів управління і контролю підприємства, відступати свою частку (її частину) іншим засновникам (третім особам) у порядку, передбаченому цим статутом та чинним законодавством України, передати чи іншим чином відчужити свою частку в підприємстві та одержати частину майна підприємства на умовах та у порядку, передбачених цим статутом та чинним законодавством України (п.4.3. статуту).

Розділом 5 статуту визначено органи управління підприємством та їх посадові особи.

Так, відповідно до п.5.1. статуту, вищим органом підприємства є збори засновників, до компетенції яких входить, в тому числі, внесення змін до статуту підприємства, зміна розміру його статутного капіталу (п.5.2.2. статуту) та вирішення питання про придбання підприємством або передачу частки засновника іншому засновнику або третій особі (п.5.2.3. статуту).

Пунктом 5.3. статуту встановлено порядок прийняття рішень зборами засновників. Збори засновників вважаються повноважними, якщо на них присутні засновники (представники засновників), що володіють у сукупності 100% голосів. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують засновники, що володіють у сукупності 100% загальної кількості голосів учасників підприємства. Кожен з засновників підприємства на зборах засновників має кількість голосів, пропорційну розміру його частки у статутному капіталі. Голосування на зборах засновників провадиться за принципом - на один відсоток статутного капіталу припадає один голос. Збори засновників підприємства скликаються будь-яким членом дирекції підприємства.

Відповідно до п. 5.5. статуту, виконавчим органом підприємства, що здійснює управління його поточною діяльністю, є дирекція.

Згідно з п. 6.1. статуту, для забезпечення фінансово-господарської діяльності підприємства за рахунок внесків засновників формується статутний капітал у розмірі 1000 гривень, що становить 100% статутного капіталу підприємства.

Статутний капітал поділений на 1000 часток номінальною вартістю 1 гривня кожна. На момент підписання статуту підприємства статутний капітал підприємства розподіляється між засновниками у відповідних частках та у таких розмірах: громадянин України ОСОБА_2, що володіє часткою вартістю 550 гривень, що відповідає 55% статутного капіталу підприємства; громадянка України ОСОБА_1, що володіє часткою вартістю 450 гривень, що відповідає 45% статутного капіталу підприємства (п.6.2. статуту).

Між ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 27.04.2015 було укладено договір про відступлення шляхом купівлі-продажу частки в статутному капіталі Приватного підприємства "Липова Алея", за умовами п. 1.1. якого продавець ( ОСОБА_2 ), зобов`язався в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, передати у власність частку в статутному капіталі Приватного підприємства "Липова Алея" з усіма правами та обов`язками, що належать учаснику підприємства відповідно до статуту підприємства та законодавства України, у розмірі 55% статутного капіталу, що становить 550 грн, а покупці ( ОСОБА_1, ОСОБА_3 ) приймають частку, а саме: ОСОБА_1 - 25 %, ОСОБА_3 - 30%, в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі.

За домовленістю сторін ціна продажу складає 550 грн, що становить номінальну вартість частки, яка повністю оплачена покупцями продавцю пропорційно до придбаних часток в статутному капіталі, до підписання цього договору (п. 2.1. договору).

Відповідно до п. 9.1. договору, цей договір набирає чинності з моменту його підписання.

В розділі 10 договору "Підписи сторін" містяться підписи навпроти прізвищ ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

Також 27.04.2015 було оформлено протокол №5 зборів засновників Приватного підприємства "Липова Алея".

Відповідно до протоколу на засіданні були присутні ОСОБА_2 - 55% частки в статутному капіталі та ОСОБА_1 - 45% частки в статутному капіталі, запрошена - ОСОБА_3 .

Зборами засновників 27.04.2015 було вирішено обрати головою зборів засновників Приватного підприємства "Липова Алея" ОСОБА_1, а секретарем зборів засновників Приватного підприємства "Липова Алея" - ОСОБА_2; відступити шляхом укладання договору купівлі-продажу ОСОБА_2 частку, що становить 55% статутного капіталу Приватного підприємства "Липова Алея" шляхом укладення договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі Приватного підприємства "Липова Алея" - 25% ОСОБА_1 та 30% - ОСОБА_3, припинити участь ОСОБА_2 у складі засновників підприємства; розподілити частки у статутному капіталі Приватного підприємства "Липова Алея" наступним чином: ОСОБА_1 - 70% статутного капіталу підприємства (700 грн), ОСОБА_3 - 30% статутного капіталу підприємства (300 грн); ліквідувати виконавчий орган підприємства - дирекцію підприємства; затвердити зміни до статуту Приватного підприємства "Липова Алея" у запропонованій редакції, шляхом викладення у новій редакції; провести державну реєстрацію змін до установчих документів нової редакції статуту підприємства відповідно до чинного законодавства України.

Протокол №5 зборів засновників Приватного підприємства "Липова Алея" від 27.04.2015 містить підписи навпроти прізвищ голови зборів ОСОБА_1 та секретаря зборів ОСОБА_2 .

Також в реєстрі присутніх на загальних зборах Приватного підприємства "Липова Алея" зазначено, що при розгляді протоколу №5 від 27.04.2015 були присутні засновники Приватного підприємства "Липова Алея" ОСОБА_2 та ОСОБА_1, чим підтвердили правильність та справжність протоколу.

Відповідно до п.1.2. статуту Приватного підприємства "Липова Алея" (нова редакція), затвердженого протоколом №5 зборів засновників від 27.04.2015 та державну реєстрацію якого проведено 27.04.2015 за номером запису 14151050013019239, засновниками і власниками підприємства є: ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

Згідно з п. 5.1. статуту в цій редакції, органами управління та посадовими особами підприємства є загальні збори засновників підприємства та директор.

Статутний капітал поділений на 1000 часток номінальною вартістю 1 гривня кожна. На момент підписання статуту підприємства статутний капітал підприємства розподіляється між засновниками у відповідних частках та у таких розмірах: громадянка України ОСОБА_1, що володіє часткою вартістю 700 гривень, що відповідає 70% статутного капіталу підприємства; громадянка України ОСОБА_3, що володіє часткою вартістю 300 гривень, що відповідає 30% статутного капіталу підприємства (п.6.2. статуту в новій редакції).

Згідно з матеріалами реєстраційної справи Приватного підприємства "Липова Алея" №1_415_019239_34 (том №1), державним реєстратором Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Фенчин В.-Я.Я. 27.04.2015 було проведено державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи за номером запису 14151050013019239 (щодо зміни складу засновників, відомостей про засновників, органу управління юридичної особи), а 28.04.2015 цим самим реєстратором було проведено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах, за номером запису 14151070014019239 (щодо зміни керівника, складу підписантів юридичної особи).

5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, якими керувався Суд

5.1. Відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

5.2. Підставою касаційного оскарження ОСОБА_1 визначила пункт 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що відсутній висновок Верховного Суду з питань застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме: частини 1 статті 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

5.3. Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.

Отже, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов`язковому дослідженню підлягає також питання необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи.

5.4. Так, відповідно до частини 1 статті 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) для проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридична особа повинна подати (надіслати поштовим відправленням з описом вкладення) такі документи, зокрема:

заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи;

примірник оригіналу (ксерокопію, нотаріально засвідчену копію) рішення про внесення змін до установчих документів. Документ, що підтверджує правомочність прийняття рішення про внесення змін до установчих документів.

При цьому скаржник зазначає, що документом, який підтверджує правомочність прийняття рішення про внесення змін до установчих документів, є реєстр присутніх на загальних зборах юридичної особи. Разом з тим суди попередніх інстанцій не врахували, що на такому документі, який є в матеріалах справи, проставлено підпис позивача - ОСОБА_2, що останнім не заперечувалось. Крім того, суди попередніх інстанцій не взяли до уваги, що на кожному аркуші реєстраційної справи у графі "Сторінку заповнив" ОСОБА_2 власноручно написано його прізвище, ініціали та проставлено підпис, дату та відтиск печатки Приватного підприємства "Липова Алея", що також не заперечувалось позивачем. Реєстраційна картка заповнена на основі протоколу № 5 від 27.04.2015, фактична дата формування опису документів, що надаються юридичною особою державному реєстратору для проведення реєстраційної дії, 27.04.2015. Наведене, за доводами скаржника, підтверджує присутність усіх засновників Приватного підприємства "Липова Алея", у тому числі ОСОБА_2, на загальних зборах 27.04.2015.

5.5. Задовольняючи позовні вимоги про визнання недійсними рішень загальних зборів, які відбулись 27.04.2015, визнання недійсним договору про відступлення шляхом купівлі-продажу частки в статутному капіталі Приватного підприємства "Липова Алея" від 27.04.2015, а також скасовуючи відповідні записи про державну реєстрацію, суди попередніх інстанцій виходили з такого.

Частиною 5 статті 61 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Водночас, статутом Приватного підприємства "Липова Алея" не визначено конкретного порядку скликання загальних зборів (зборів засновників), лише зроблено вказівку на те, що такі збори скликаються будь-яким членом Дирекції Підприємства.

Відповідно до частини 1 статті 60 Закону України "Про господарські товариства" ( в редакції, чинній на момент вчинення оспорюваних дій - 27.04.2015), загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

Разом з тим статутом Підприємства в редакції від 09.09.2014 встановлено, що збори засновників вважаються повноважними, якщо на них присутні засновники (представники засновників), що володіють у сукупності 100% голосів, а рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують засновники, що володіють у сукупності 100% загальної кількості голосів учасників Підприємства (підпункти 5.3.1, 5.3.2 пункту 5.3 статуту).

Господарськими судами встановлено, що в матеріалах судової справи відсутні будь-які докази повідомлення ОСОБА_2 про проведення 27.04.2015 зборів засновників Приватного підприємства "Липова Алея", оформлених протоколом № 5.

У протоколі № 5 зборів засновників Приватного підприємства "Липова Алея" від 27.04.2015 зазначено, що на засіданні були присутні ОСОБА_2 та ОСОБА_1, а протокол, як секретар зборів підписав ОСОБА_2 .

Позивач стверджував, що рішення, прийняті на загальних зборах 27.04.2015, є недійсним, оскільки про дату та час проведення загальних зборів та порядок денний таких зборів він повідомлений не був, участі в них не брав та стверджує, що жодних протоколів зборів щодо прийнятих на цих зборах рішень не підписував, а такі рішення були прийняті за відсутності передбаченого статутом підприємства кворуму.

Судом першої інстанції було призначено у цій справі судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз, а також згодом повторну комісійну судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено не менш як двом експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

На вирішення обидвох судових експертиз ставились однакові питання: чи виконано рукописний підпис в графі "Секретар" зборів ОСОБА_2 протоколу №5 зборів засновників Приватного підприємства "Липова Алея" від 27.04.2015 ОСОБА_2 чи іншою особою?; чи виконано рукописний підпис в графі "Продавець" договору про відступлення шляхом купівлі-продажу частки в статутному капіталі Приватного підприємства "Липова Алея" від 27.04.2015 ОСОБА_2 чи іншою особою?; чи виконано рукописний підпис в графі "Покупці" договору про відступлення шляхом купівлі-продажу частки в статутному капіталі Приватного підприємства "Липова Алея" від 27.04.2015 ОСОБА_3 чи іншою особою."

Відповідно до висновку експерта №7159 з криміналістичного дослідження підписів за матеріалами господарської справи №914/2195/17, який складений 29.03.2018 судовим експертом Львівського НДІСЕ Сех Г.Е., підписи від імені ОСОБА_2, розташовані у графі "Секретар зборів ОСОБА_2 " на зворотній стороні протоколу №5 зборів засновників Приватного підприємства "Липова Алея" від 27.04.2015 та у графі "підписи сторін", "Продавець" на зворотній стороні договору про відступлення шляхом купівлі-продажу частки в статутному капіталі Приватного підприємства "Липова Алея" від 27.04.2015, - виконані самим ОСОБА_2 . Підпис від імені ОСОБА_3, розташований у графі "Підписи сторін", "Покупці" на зворотній стороні договору про відступлення шляхом купівлі-продажу частки в статутному капіталі Приватного підприємства "Липова Алея" від 27.04.2015, - виконаний самою ОСОБА_3 .

Відповідно до висновку експертів за результатами проведення повторної комісійної судово-почеркознавчої експертизи №135-137/19-32 від 02.09.2019, складеного судовими експертами Київського НДІСЕ Красюком І.П. та Чередниченко О.С., підпис від імені ОСОБА_2, що міститься у рядку "Секретар зборів ОСОБА_2 " на зворотній стороні аркуша протоколу №5 зборів засновників Приватного підприємства "Липова Алея" від 27.04.2015 виконаний не ОСОБА_2, а іншою особою з ретельним наслідуванням підпису ОСОБА_2 . Підпис від імені ОСОБА_2, що міститься у рядку "Продавець" розділу "10.Підписи Сторін" на зворотній стороні аркуша договору про відступлення шляхом купівлі-продажу частки в статутному капіталі Приватного підприємства "Липова Алея" від 27.04.2015, виконаний не ОСОБА_2, а іншою особою з ретельним наслідуванням підпису ОСОБА_2 . Встановити чи виконаний підпис від імені ОСОБА_3, що міститься у рядку "Покупці": ліворуч від друкованого запису " ОСОБА_3 " розділу "10.Підписи Сторін" на зворотній стороні аркуша договору про відступлення шляхом купівлі-продажу частки в статутному капіталі Приватного підприємства "Липова Алея" від 27.04.2015 ОСОБА_3 чи іншою особою, - не виявилося можливим з причини, що наведена у п.2 дослідницької частини висновку експертів.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, при прийнятті оскаржуваного рішення врахував саме висновок експертів за результатами проведення повторної комісійної експертизи від 02.09.2019, відхиливши при цьому висновок експерта від 29.03.2018, враховуючи таке.

Первинна експертиза проводилась старшим судовим експертом лабораторії почеркознавчих та технічних досліджень документів, судовим експертом другого кваліфікаційного класу, стаж експертної роботи з 2004 року.

Повторна комісійна експертиза проводилась комісією експертів у складі заступника завідувача відділу почеркознавчих досліджень лабораторії криміналістичних видів досліджень, судового експерта першого кваліфікаційного класу, зі стажем експертної роботи з 2005 року та старшого судового експерта відділу почеркознавчих досліджень лабораторії криміналістичних видів досліджень, судового експерта другого кваліфікаційного класу, стаж експертної роботи з 2011 року, які за результатами проведених досліджень підписали єдиний висновок.

При проведенні експертного дослідження експерти Київського НДІСЕ використовували значно більшу кількість нормативних актів та методик і науково-технічної та довідкової літератури, ніж експерт Львівського НДІСЕ, а також вимірювальні та технічні засоби, які не було використано експертом при проведенні первинної експертизи.

Крім того, в ході проведення комісійної повторної експертизи було використано набагато більше матеріалу для порівняльного дослідження, ніж це було зроблено в ході проведення первинної експертизи, а в цілому висновок експертів Київського НДІСЕ є значно ґрунтовнішим та повнішим порівняно з висновком експерта Львівського НДІСЕ, містить більше ілюстративних матеріалів, а в його дослідницькій частині ідентифіковано чіткі ознаки розбіжностей різних ступеней, які дають можливість відрізнити досліджувані підписи від взірцевих та виявити ознаки того, що підписи на досліджуваних документах виконані не ОСОБА_2, а іншою особою з ретельним наслідуванням підпису.

Беручи до уваги також і узгодженість висновку експертів Київського НДІСЕ з іншими матеріалами справи, зокрема нотаріально посвідченими поясненнями ОСОБА_3, в яких зазначено, що остання не була присутня на зборах засновників, як це зазначено у відповідному протоколі, суди попередніх інстанцій свої рішення ґрунтували саме на цьому висновку експертизи.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з порушенням прямих вказівок закону є, зокрема, прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму (статті 59 та 60 Закону України "Про господарські товариства").

З огляду на викладене, з урахуванням відсутності доказів повідомлення позивача про скликання зборів 27.04.2015, та одночасної наявності заперечень позивача щодо його участі в таких зборах, взявши до уваги висновок експертів за результатами проведення повторної комісійної судово-почеркознавчої експертизи та встановивши, що позивач не підписував протокол зборів №5 від 27.04.2015, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що ОСОБА_2 не брав участі в зборах засновників Приватного підприємства "Липова Алея" 27.04.2015, внаслідок чого був відсутній передбачений статутом Підприємства кворум, що є безумовною підставою для визнання недійсними рішень зборів засновників, які оформлені протоколом №5 від 27.04.2015.

5.6. Отже, предметом спору в цій справі є матеріально-правова вимога ОСОБА_2 до Приватного підприємства "Липова Алея", ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про визнання недійсним рішення загальних зборів Приватного підприємства "Липова Алея", яке оформлене протоколом від 27.04.2015 №5; визнання недійсним договору про відступлення шляхом купівлі-продажу частки в статутному капіталі Приватного підприємства "Липова Алея" від 27.04.2015; скасування державної реєстрації змін до установчих документів.

Встановивши відсутність доказів повідомлення позивача про скликання зборів 27.04.2015, а також ту обставину, що ОСОБА_2 не брав участі в зборах засновників Приватного підприємства "Липова Алея" 27.04.2015, суди попередніх інстанцій, виходячи з предмета та підстав позову, правильно дійшли висновку про наявність безумовної підстави для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з відсутністю кворуму для проведення загальних зборів та прийняття рішення.

Аргументи скаржника про необхідність застосування частини 1 статті 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) у цій справі та формулювання відповідного висновку з питань її застосування у спірних правовідносинах колегією суддів відхиляються з огляду на таке.

Так, частиною 1 статті 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено перелік документів, які подаються для проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи.

Разом з тим, встановивши в цій справі, порушення корпоративних прав ОСОБА_2 у зв`язку з прийняттям рішень загальними зборами Приватного підприємства "Липова Алея" 27.04.2015, на яких він не був присутній, а отже, був відсутній кворум для їх проведення та прийняття відповідних рішень, суди попередніх інстанцій правильно дійшли висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з із встановлених фактичних обставин справи, які входять до предмета доказування.

Також колегія суддів враховує, що саме протокол загальних зборів - передбачений законодавством документ, який фіксує факт прийняття рішення загальними зборами вищим органом товариства, ведення якого в обов`язковому порядку покладено на голову зборів відповідно до частини 5 статті 60 Закону України "Про господарські товариства". Протокол зборів є єдиним документом, з якого можна встановити хід та результати таких зборів (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 926/674/17).

Крім того, у постанові Верховного Суду України від 26.10.2016 у справі № 902/1413/15 викладено правову позицію, згідно з якою частиною п`ятою статті 61 Закону України "Про господарські товариства" передбачено, що про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

При цьому Закон України "Про господарські товариства" не містить обов`язкової вимоги про отримання учасником повідомлення про скликання зборів, лише статтею 61 Закону України "Про господарські товариства" визначено, що про проведення загальних зборів товариства повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів.

Відсутність переліку учасників зборів товариства як окремого документа відповідно до частини другої статті 60 Закону України "Про господарські товариства" не впливає на результати прийняття рішень загальними зборами учасників товариства та не може бути підставою для визнання таких зборів недійсними.

Отже, виходячи з предмета та підстав позову, застосування до правовідносин у цій справі частини 1 статті 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) не впливає на правильність висновків судів попередніх інстанцій, у зв`язку з чим відсутні підстави для формулювання Верховним Судом правового висновку про застосування згаданої норми до спірних правовідносин.

5.7. Також підставою для касаційного оскарження рішення зазначає пункт 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме: частину 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Так, у касаційній скарзі скаржник зазначає про те, що 01.12.2020 Приватним підприємством "Липова Алея" було подано клопотання про призначення повторної комісійної судової почеркознавчої експертизи, на вирішення якої поставити аналогічні питання, однак її проведення доручити експертам Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз, у зв`язку з безпідставністю та необґрунтованістю відмови Харківського НДІ судових експертиз. Проте ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 27.02.2020 було безпідставно відмовлено в задоволенні такого клопотання.

В процесі розгляду справи судом першої інстанції було призначено спочатку судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз, а в подальшому - повторну комісійну судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено не менш як двом експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Відповідно до ухвали Західного апеляційного господарського суду від 27.02.2020 Приватне підприємство "Липова Алея" 21.01.2020 подало до суду письмове клопотання (вх. № 01-05/325/20 від 21.01.2020) про призначення повторної комісійної судової почеркознавчої експертизи у справі № 914/2195/17 (з врахуванням клопотання про виправлення технічної помилки (вх. №01-04/1095/20 від 21.02.2020 року), проведення якої просило доручити експертам Івано-Франківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України. Клопотання обґрунтоване наявністю двох висновків судових експертиз, які повністю суперечать один одному. На вирішення повторної комісійної судової почеркознавчої експертизи підприємство просило поставити такі питання: чи виконано рукописний підпис в графі "Секретар" зборів ОСОБА_2 протоколу № 5 зборів засновників Приватного підприємства "Липова Алея" від 27.04.2015 року ОСОБА_2 чи іншою особою?"; чи виконано рукописний підпис в графі "Продавець" договору про відступлення шляхом купівлі-продажу частки в статутному капіталі Приватного підприємства "Липова Алея" від 27.04.2015 року ОСОБА_2 чи іншою особою?; чи виконано рукописний підпис в графі "Покупці" договору про відступлення шляхом купівлі-продажу частки в статутному капіталі Приватного підприємства "Липова Алея" від 27.04.2015 року ОСОБА_3 чи іншою особою?.

Суд апеляційної інстанції в ухвалі від 27.02.2020 встановив, що з матеріалів справи вбачається, що предметом позову є вимоги визнання недійсним рішення загальних зборів, яке оформлене протоколом від 27.04.2015 року №5; визнання недійсним договору про відступлення шляхом купівлі-продажу частки в статутному капіталі від 27.04.2015 року; скасування державної реєстрації змін до установчих документів. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_2 як учасник Приватного підприємства "Липова Алея" з часткою в його статутному фонді в розмірі 55% не брав участі в прийнятті рішення загальних зборів, яке оформлене протоколом від 27.04.2015 року №5 та протоколу зборів не підписував. Також ОСОБА_2 вважає недійсним договір про відступлення шляхом купівлі-продажу частки в статутному капіталі Приватного підприємства "Липова Алея" з огляду на те, що даний договір позивач не укладав та не підписував.

З урахуванням обставин справи та суті спору за допомогою експертного дослідження мають бути з`ясовані фактичні дані щодо ідентифікації підписів на спірних документах. Вказані вище обставини мають бути обов`язково з`ясовані судом при вирішенні спірних правовідносин.

При цьому в матеріалах справи наявні два висновки судових експертиз (висновок експерта Львівського НДІСЕ за № 7159 від 29.03.2018 року та висновок експертів Київського НДІСЕ за № 135-137/19-32 від 02.09.2019 року), які повністю суперечать один одному.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що місцевий господарський суд згідно з ухвалою від 16.07.2018 помилково призначив у даній справі повторну комісійну судову почеркознавчу експертизу, оскільки під час розгляду справи № 914/2195/17 не було проведено первинної комісійної судової почеркознавчої експертизи.

З огляду на викладене, дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд вважав за необхідне призначити у даній справі повторну комісійну судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручив Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз та на вирішення якої поставив ті ж самі питання.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 15.06.2020 частково задоволено клопотання Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз б/н від 04.05.2020 року (вх. № 01-04/2704/20 від 12.05.2020) про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення повторної комісійної судової почеркознавчої експертизи у справі № 914/2195/17. Надіслано Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз: експериментальні зразки підпису та почерку ОСОБА_2, виконані в судовому засіданні 15.06.2020 року (на 10 аркушах); вільні зразки почерку та підпису ОСОБА_3 у документах, надані згідно із заявою від 12.06.2020 року (вх. №01-04/3538/20 від 15.06.2020 року) - на 15 аркушах, оригінали матеріалів судової справи №914/2195/17 та реєстраційної справи №1_415_019239_34 ПП "Липова Алея" (35664535).

Від Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз 16.09.2020 надійшли повідомлення № 8544 від 21.08.2020 про неможливість надання висновку експертів за справою № 914/2195/17 та матеріали судової справи.

У постанові Західного апеляційного господарського суду від 14.12.2020 зазначено, що суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання Приватним підприємством "Липова Алея", заявленого 01.12.2020, про призначення у даній справі повторної судово-економічної експертизи, з огляду на те, що у даній справі Приватне підприємство "Липова Алея" належним чином не обґрунтувало своїх доводів щодо необхідності втретє призначати комісійну судово-почеркознавчу експертизу за наявності обставин, пов`язаних із ненаданням учасниками справи за клопотанням експертів Харківського НДІ судових експертиз необхідних матеріалів для проведення повторної комісійної судово-почеркознавчої експертизи, призначеної ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 27.02.2020, у зв`язку з чим експертами складено повідомлення про неможливість надання висновку у справі № 914/2195/17 та повернуто матеріали справи.

Статтею 107 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо висновок експерта є неповним або неясним, за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи суд може призначити додаткову експертизу, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам).

За наявності сумнівів у правильності висновку експерта (необґрунтованість, суперечність з іншими матеріалами справи тощо) за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи суд може призначити повторну експертизу, доручивши її проведення іншим експертам.

Додаткова експертиза призначається судом після розгляду ним висновку первинної експертизи, якщо виявиться, що усунути неповноту або неясність висновку в судовому засіданні шляхом заслуховування експерта неможливо.

Висновок експерта визнається неповним, якщо досліджено не всі надані йому об`єкти або не дано вичерпних відповідей на всі поставлені перед експертом питання.

Висновок експерта визнається неясним, якщо він викладений нечітко або носить непевний, неконкретний характер.

В ухвалі про призначення додаткової експертизи необхідно чітко зазначити, які саме висновки експерта суд вважає неповними чи неясними або які обставини зумовили необхідність розширення експертного дослідження. Така судова експертиза може призначатись як з ініціативи суду, так і за клопотанням учасників судового процесу, а її проведення може бути доручено тому ж або іншому експерту.

Отже, за приписом частини другої статті 107 Господарського процесуального кодексу України, повторна експертиза може бути призначена судом за наявності сумнівів у правильності висновку експерта (необґрунтованість, суперечність з іншими матеріалами справи тощо). Тобто призначення відповідної експертизи є можливим, а не обов`язковим, а наявність підстав для такого призначення визначається самим господарським судом з урахуванням обставин і матеріалів конкретної справи. У даному разі судом таких підстав не було встановлено (подібна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 910/15518/17).

Висновки суду апеляційної інстанції про відсутність необхідності проведення повторної експертизи ґрунтуються на здійсненій ним оцінці доказів із застосуванням права суду (судової дискреції) на прийняття такого рішення. Колегія суддів погоджується з такими висновками та зазначає, що наявність заперечень та сумнівів щодо висновків експерта не є безумовною підставою для проведення повторної експертизи, оскільки такі сумніви мають бути підтверджені та обґрунтовані доказами. Аналогічний правовий висновок викладено у пункті 18 постанови Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 912/3872/17 та у постанові Верховного Суду від 20.08.2019 у справі № 925/195/17.

Отже, доводи скаржника про те, що суд апеляційної інстанції невмотивовано відхилив клопотання Приватного підприємства "Липова Алея" про призначення повторної експертизи є безпідставними.

5.8. Інші доводи касаційної скарги колегією суддів відхиляються, оскільки вони зводяться до незгоди з обставинами, що були встановлені судами при вирішенні спору, а також до незгоди з висновками судів, які покладені в основу судових рішень про задоволення позову.

Так, у касаційній скарзі скаржник фактично порушує питання щодо переоцінки доказів у справі, однак Верховний Суд зауважує, що відповідно до приписів частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При цьому колегія суддів враховує, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до України змінено назву статті 79 Господарського процесуального кодексу України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

З урахуванням викладеного, а також виходячи з того, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій, як це передбачено статтями 76, 77, 78, 79, 86, 300 Господарського процесуального кодексу України, і при цьому, порушень порядку надання та отримання доказів не встановлено, оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, а суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів, доводи касаційної скарги в цій частині колегією суддів відхиляються.

Також колегія суддів враховує, що судом апеляційної інстанції відповідно до ухвали від 03.02.2020 запропоновано сторонам надати через канцелярію суду (надіслати) оригінали власних примірників договору про відступлення шляхом купівлі-продажу частки в статутному капіталі Приватного підприємства "Липова Алея" від 27.04.2015. При їх відсутності письмово про це вказати.

Приватне підприємство "Липова Алея" в клопотанні (вх. № 01-04/1095/20 від 21.02.2020) повідомило про відсутність в Приватного підприємства "Липова Алея" власного примірника договору від 27.04.2015.

ОСОБА_1 в клопотанні (вх. №01-04/1096/20 від 21.02.2020) зазначила про відсутність можливості надати суду один з оригінальних примірників договору від 27.04.2015, оскільки такий втрачено.

Представники ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судовому засіданні усно повідомили про відсутність примірників договору про відступлення шляхом купівлі-продажу частки в статутному капіталі Приватного підприємства "Липова Алея" від 27.04.2015.

Отже, з урахуванням положень статті 60 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), за відсутності ОСОБА_2, загальні збори учасників Приватного підприємства "Липова Алея", що відбулися 27.04.2015, не можна вважати повноважними.

Таким чином, оскільки судами встановлено факт неналежного повідомлення відповідачем позивача про спірні загальні збори та факт їх проведення за відсутності кворуму, то суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку щодо наявності безумовних підстав для визнання таких загальних зборів недійсними.

Також, з огляду на те, що судами попередніх інстанцій встановлено, що оспорюваний договір вчинений з недотриманням одного з основних принципів цивільного права - принципу свободи договору, поза волею позивача, спрямований на порушення права власності позивача, то господарські суди дійшли обґрунтованого висновку про наявність правових, передбачених статтею 203 Цивільного кодексу України та статтею 215 Цивільного кодексу України, для визнання недійсним договору про відступлення шляхом купівлі-продажу частки в статутному капіталі Приватного підприємства "Липова Алея" від 27.04.2015.

5.9. Крім того, в позовній заяві позивач також просив суд визнати недійсною та скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи від 27.04.2015 за № запису 14151050013019239; визнати недійсною та скасувати державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах, за №14151070014019239 від 28.04.2015.

Вимога про визнання неправомірними дій державного реєстратора з внесення до Реєстру відомостей, щодо достовірності яких виник корпоративний спір, має похідний характер від корпоративного спору та залежить від наявності самого порушеного права, яке підлягає захисту в ефективний спосіб. Наведений висновок відповідає правовій позиції, викладеній Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 04.09.2018 у справі №904/5857/17.

Отже, для визнання протиправними та скасування спірних реєстраційних дій щодо змін до установчих документів позивач має довести наявність порушення такими діями його корпоративних прав у розумінні статті 167 Господарського кодексу України, які підлягають захисту господарським судом у межах розгляду корпоративного спору (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 08.09.2020 у справі № 916/2968/19).

Суди попередніх інстанцій, встановивши, що дані вимоги є похідними від корпоративного спору, оскільки оскаржувані записи було вчинено на підставі рішень зборів засновників підприємства, дійшли висновку про їх задоволення шляхом скасування державної реєстрації таких змін у зв`язку з задоволенням основних позовних вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів та визнання недійсним договору про відступлення шляхом купівлі-продажу частки в статутному капіталі Приватного підприємства "Липова Алея" від 27.04.2015.

Наведеним спростовуються доводи скаржника про те, що суди попередніх інстанцій необґрунтовано дійшли висновку про скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах, за №14151070014019239 від 28.04.2015.

................

Перейти до повного тексту