Постанова
іменем України
15 червня 2021 року
м. Київ
справа № 360/1857/15-к
провадження № 51-1242 км 21
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Короля В.В.,
суддів Лагнюка М.М., Огурецького В.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Кулініч К.С.,
прокурора Гошовської Ю.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Бородянського районного суду Київської області від 14 лютого 2020 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 18 листопада 2020 року.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою Бородянського районного суду Київської області від 14 лютого 2020 року заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Бородянського районного суду Київської області від 16 листопада 2015 року у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, повернуто заявнику.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 18 листопада 2020 року ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі з доповненнями ОСОБА_1, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. При цьому зазначає, що його заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, яка містить посилання на обставини, передбачені ч. 2 ст. 459 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), мала бути предметом судового розгляду в порядку ст. ст. 466, 467 КПК та розглянута судом по суті доводів заяви, а не повертатись з формальних причин з посиланням на положення ч. 3 ст. 464, ч. 3 ст. 427 КПК. Також вказує, що суд першої інстанції фактично прийняв рішення по суті належності та обґрунтованості доводів заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами від 30 січня 2020 року та надав оцінку доводам заяви в розумінні ст. 94 КПК всупереч встановленому процесуальному порядку безпосередності розгляду заяви за участю сторін та засад диспозитивності, що на його думку, у відповідності до положень ст. 412 КПК є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, оскільки перешкодило суду ухвалити законне й обґрунтоване судове рішення. Крім того зазначає, що суд апеляційної інстанції порушив його право на особисту участь при розгляді поданої ним апеляційної скарги, не повідомивши його належним чином про призначення судового засідання на 18 листопада 2020 року, а провів розгляд лише за участю прокурора. Окрім того, стверджує про те, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 419 КПК, оскільки в ній не зазначено підстави, через які його апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
Також відповідно до положень ч. 1 ст. 434-2 та ч. 5 ст. 434-1 КПКпросить передати матеріали провадження на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки вважає, що справа містить виключну правову проблему щодо правильності застосування судами норм ст. 464 КПК з огляду на положення п. 4 ч. 2 ст. 459, ст. 462 КПК через відсутність усталеної практики перегляду кримінального провадження за нововиявленими обставинами.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор Гошовська Ю.М. вважала касаційну скаргу ОСОБА_1 обґрунтованою та просила судові рішення скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора Гошовської Ю.М., перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню на таких підставах.
Суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин (ст. 433КПК).
У п.1 ч. 1 ст. 438 КПК передбачено, що підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. При вирішенні питання про наявність зазначених у частині першій цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 412 КПК істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Відповідно до ст. 460 КПК учасники судового провадження мають право подати заяву про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили.
Відповідно до вимог пунктів 2, 3 ст. 464 КПК не пізніше наступного дня після надходження заяви до суду суддя перевіряє її відповідність вимогам ст. 462 КПК і вирішує питання про відкриття кримінального провадження за нововиявленими обставинами. До заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, яка не оформлена згідно з вимогами, передбаченими ст. 462 КПК, застосовуються правила ч. 3 ст. 429 КПК.
Разом з тим, ст. 462 КПК містить перелік вимог до такої заяви, як щодо її форми, так і її змісту, в тому числі - вимогу щодо обґрунтування з посиланням на обставини, що підтверджують наявність нововиявлених обставин (п. 5 ч. 2
ст. 462 КПК).
Таким чином, рішення про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами ухвалюється у разі невідповідності форми такої заяви вимогам кримінального процесуального закону та відсутності у її змісті обґрунтування про ті обставини, які заявник вважає нововиявленими.
Водночас, як убачається з матеріалів провадження, ОСОБА_1 24 січня 2020 року подав до Бородянського районного суду Київської області заяву про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Бородянського районного суду Київської області від 16 листопада 2015 року у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК.
Бородянський районний суд Київської області ухвалою від 27 січня 2020 року залишив заяву без руху, а ухвалою від 14 лютого 2020 року повернув заяву ОСОБА_1, вказавши, що недоліки, визначені в ухвалі про залишення заяви без руху, не було усунуто заявником у встановлений строк - 15 днів з дня отримання ухвали про залишення заяви без руху.
Виходячи з вимог, вказаних в ухвалі від 27 січня 2020 року про залишення заяви без руху, суд першої інстанції оцінив як першу заяву ОСОБА_1, так і повторну його заяву, надану на виправлення недоліків, та дійшов висновку про те, що недоліки не усунуто, нововиявлених обставин, які б дали правові підстави для перегляду судового рішення у цьому порядку, ОСОБА_1 у заявах від 24 січня та 4 лютого 2020 року не наведено, а усі перелічені в заявах обставини вказують лише на неповноту і неправильність досудового розслідування, а ті обставини, на які він посилається не є підставами для перегляду вироку Бородянського районного суду Київської області від 16 листопада 2015 року, постановленого в межах висунутого ОСОБА_1 обвинувачення, тобто надав їм відповідну оцінку.
Отже, суд першої інстанції фактично здійснив розгляд заяви ОСОБА_1 по суті, що обумовлювало прийняття одного із видів судового рішення, передбаченого ч. 1 ст. 467 КПК, проте всупереч наведеному прийняв рішення про повернення заяви особі, яка її подала.
Таким чином, суд першої інстанції, без відкриття кримінального провадження за нововиявленими обставинами, без проведення судового засідання у порядку, передбаченому КПК, вдавшись до оцінки доводів заяви, зробив висновки по суті зазначених в ній вимог, чим допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ч. 1 ст. 412 КПК).
Своєю чергою, така невідповідність виду судового рішення суду першої інстанції його змісту, як і недотримання належної правової процедури щодо його ухвалення (ст. 466 КПК), також залишилась поза увагою апеляційного суду, який, розглядаючи апеляційну скаргу ОСОБА_1, визнав, що істотних порушень вимог кримінального процесуального закону не виявлено, та залишив ухвалу місцевого суду без змін.
А тому, з огляду на викладене, оскаржені судові рішення необхідно скасувати на підставі п.1 ч. 1 ст. 438 КПК у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції, під час якого слід врахувати зазначене та ухвалити законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.
Стосовно ж клопотання ОСОБА_1 про передачу даного провадження на розгляд Великої Палати Верховного Суду, то, враховуючи доводи поданої ним касаційної скарги, конкретні обставини провадження та існуючу судову практику касаційної інстанції (постанови Верховного Суду від 12 вересня 2019 року у провадженні № 51-7491км18 та від 23 квітня 2019 року у провадженні № 51-8752км18), колегія суддів не вбачає підстав для його задоволення і передачі провадження на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі ч. 5 ст. 434-1 КПК.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Суд