Постанова
Іменем України
16 червня 2021 року
м. Київ
справа № 487/7262/20
провадження № 51-1156км21
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Чистика А. О.,
суддів Бородія В. М., Мазура М. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Слободян О. М.,
прокурора Вараниці В. М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 30 грудня 2020 року про повернення апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 03 грудня 2020 року.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 03 грудня 2020 року повернуто скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність посадових осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м. Миколаєві, яка полягала у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення.
Не погоджуючись з указаним рішенням слідчого судді, ОСОБА_1 оскаржив його до апеляційного суду.
За ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 30 грудня 2020 року ОСОБА_1 повернуто апеляційну скаргу на вищезазначену ухвалу слідчого судді, оскільки її подано з пропуском строку апеляційного оскарження і відсутнє клопотання про поновлення указаного строку.
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Стверджує, що ухвала слідчого судді була постановлена без його виклику в судове засідання. Копію цієї ухвали він отримав 16 грудня 2020 року та 21-го числа того ж місяця оскаржив ухвалу в апеляційному порядку. На його переконання, суддя-доповідач апеляційного суду дійшов помилкового висновку, що апеляційну скаргу подано з пропуском строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, необґрунтовано зазначивши про направлення 04 грудня 2020 року вказаного судового рішення ОСОБА_1 поштою, а також на те, що в Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі - ЄДРСР) воно було оприлюднено 07 грудня 2020 року.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор Вараниця В. М. підтримав касаційну скаргу ОСОБА_1 .
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі, перевіривши матеріали провадження за скаргою ОСОБА_1, колегія суддів дійшла до таких висновків.
Відповідно до ст. 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Статтею 412 КПК України передбачено, що істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Доступ до правосуддя є одним з основоположних принципів верховенства права, гарантованим Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 55, п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ст. 7, ч. 6 ст. 9, ст. 24 КПК України).
Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 14 Закону України від 02 червня 2016 року "Про судоустрій та статус суддів").
Згідно з пунктами 1, 2, 17 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зокрема, забезпеченню права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення. Частиною 3 цієї статті передбачено, якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Правило дотримання строку на апеляційне оскарження має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити розгляд кримінальних проваджень упродовж розумного часу, не змушуючи органи влади та інших зацікавлених осіб перебувати у стані невизначеності.
Положеннями п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України передбачено, що апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Однак ухвала Миколаївського апеляційного суду від 30 грудня 2020 року про повернення апеляційної скарги ОСОБА_1 не ґрунтується на наведених вимогах кримінального процесуального закону.
Як видно з матеріалів провадження, ОСОБА_1 21 грудня 2020 року звернувся з апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 03 грудня 2020 року про повернення його скарги, поданої в порядку, передбаченому главою 26 КПК України (а.п. 15-45).
Отримавши апеляційну скаргу, суддя-доповідач апеляційного суду ухвалою від 30 грудня 2020 року повернув її ОСОБА_1 на підставі того, що її подано з пропуском строку апеляційного оскарження і відсутнє клопотання про поновлення указаного строку (а.п. 47). Таке рішення обґрунтовано посиланням на копію супровідного листа Заводського районного суду м. Миколаєва, згідно з яким оскаржувану ухвалу направлено ОСОБА_1 04 грудня 2020 року і на відомості з ЄДРСР, куди ухвалу слідчого судді було направлено 04 грудня 2020 року та де її було оприлюднено 07 грудня того ж року. При цьому даних про отримання копії оскаржуваної ухвали слідчого судді, як зазначено в ухвалі судді-доповідача апеляційного суду, ОСОБА_1 не надав.
Також, як убачається з матеріалів провадження за скаргою ОСОБА_1, указані матеріали були витребувані й апеляційним судом, куди надійшли із Заводського районного суду м. Миколаєва 31 грудня 2020 року, тобто наступного дня після ухвалення рішення про повернення апеляційної скарги ОСОБА_1 (а.п. 49). Таким чином, дані про отримання копії ухвали слідчого судді ОСОБА_1 не були предметом дослідження в суді апеляційної інстанції.
Між тим, згідно із цими матеріалами копію ухвали слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 03 грудня 2020 рокуОСОБА_1 отримав поштою 16 грудня 2020 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.п. 9) та, як було зазначено вище, оскаржив указане судове рішення в апеляційному порядку 21 грудня 2020 року, тобто в межах передбаченого п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України строку з урахуванням положень ч. 3 вказаної статті.
Посилання ж в ухвалі апеляційного суду на відомості про направлення до ЄДРСР та оприлюднення в ньому оскаржуваної ухвали слідчого судді як на одну з підстав для висновку щодо пропуску строку на апеляційне оскарження є необґрунтованим, оскільки виходячи з правової позиції, викладеної об`єднаною палатою Касаційного кримінального суду Верховного Суду в постанові від 04 листопада 2019 року (провадження № 51-9550кмо18, справа № 760/12179/16-к), якщо ухвала слідчого судді постановлена без виклику особи, інтересів якої вона стосується та яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи має обчислюватися з дня отримання копії судового рішення, незалежно від наявності інших джерел інформування про прийняте рішення.
З огляду на викладене Суд вважає, що висновок апеляційного суду про повернення апеляційної скарги представника ОСОБА_1 є передчасним, у зв`язку з чим касаційну скаргу слід задовольнити, а ухвалу судді-доповідача апеляційного суду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України - скасувати з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого суду необхідно врахувати наведене й ухвалити рішення відповідно до вимог кримінального процесуального закону.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Суд