Постанова
Іменем України
08 червня 2021 року
м. Київ
справа № 495/3183/18
провадження № 51-1887км20
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
головуючого
Бущенка А.П.,
суддів
Голубицького С.С., Стефанів Н.С.,
за участю: секретаря судового засідання прокурора
Червінської М.П., Чабанюк Т.В.,
засудженого захисника
ОСОБА_2, Аветисяна Р.М.,
розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу захисника Аветисяна Р.М. на вирок Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 13 серпня 2019 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 21 січня 2020 року щодо
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Теси Хмельницького району Вінницької області, жителя АДРЕСА_1,
засудженого за вчинення злочинів, передбачених частиною 2 статті 15 і пунктом 1 частини 2 статті 115, частиною 1 статті 115 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Оскаржені судові рішення
1. Згаданим вироком, залишеним без зміни апеляційним судом, ОСОБА_2 засуджено до покарання у виді позбавлення волі: за частиною 2 статті 15 і пунктом 1 частини 2 статті 115 КК з урахуванням вимог статті 68 КК - на строк 10 років; за частиною 1 статті 115 КК - на строк 11 років. На підставі частини 1 статті 70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим засудженому призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 11 років.
2. Суд визнав доведеним, що 12 листопада 2017 року о 19:00 ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, взяв з собою мисливську рушницю "ИЖ-58-МА", споряджену двома мисливськими патронами з дробом, і підійшов до паркану домоволодіння на АДРЕСА_1, де мешкають сусіди ОСОБА_3 та ОСОБА_4, з якими він мав неприязні відносини. Чуючи розмову між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які сиділи на дивані біля кухні за навішеним відрізком гідробар`єрної плівки, засуджений з метою вбивства здійснив перший постріл у їхню сторону, яким поранив ОСОБА_5, заподіявши потерпілому тілесних ушкоджень середньої тяжкості, а через декілька секунд другим пострілом влучив у ОСОБА_4, заподіявши останньому тілесних ушкоджень, що спричинили смерть.
Вимоги і доводи в касаційній скарзі
3. У касаційній скарзі захисник, посилаючись на частину 1 статті 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), просить скасувати оскаржені судові рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
4. В обґрунтування своїх вимог він наводить такі доводи:
- дії засудженого слід кваліфікувати за статтею 119 КК як вбивство з необережності, оскільки суд не встановив мотиву злочину, а наявні у справі докази не доводять умислу на позбавлення життя потерпілих,
- висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості засудженого ґрунтуються на недопустимих доказах, зокрема протоколах огляду місця події - домоволодінь № 24 та АДРЕСА_3, оскільки слідчі дії були проведені без власників будівель та без ухвали слідчого судді, а також висновку експерта від 12 лютого 2018 року, який є похідним від цих слідчих дій;
- у справі відсутні докази перебування засудженого стані алкогольного сп`яніння;
- судове засідання 13 серпня 2019 року відбулось за відсутності захисника, що є порушенням вимог частини 1 статті 52 КПК;
- органом досудового слідства не проведено судово-балістичної експертизи з метою встановлення обставин застосування засудженим вогнепальної зброї;
- призначене засудженому покарання є надмірно суворим;
- розмір моральної шкоди, стягнутої на користь потерпілої ОСОБА_6, є явно завищеним, а сума матеріальної шкоди належно не підтверджена.
5. Суд апеляційної інстанції, на думку сторони захисту, належним чином не спростував доводів апеляційної скарги та безпідставно залишив вирок суду першої інстанції без змін, у зв`язку з чим оскаржувана ухвала не відповідає вимогам статті 419 КПК.
Позиції учасників судового провадження
6. Учасникам кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду, клопотань про його відкладення до суду касаційної інстанції не надходило.
7. У судовому засіданні захисник та засуджений підтримали касаційну скаргу.
8. Прокурор, що представляв державне обвинувачення під час касаційного розгляду, заперечив проти задоволення касаційних вимог сторони захисту, просив залишити судові рішення без зміни, вважаючи їх законними та обґрунтованими.
Оцінка Суду
9. Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши наведені у скарзі доводи, Суд дійшов висновку, що подану скаргу належить задовольнити частково.
Щодо допустимості доказів
10. Частина 1 статті 87 КПК визначає обов`язок суду визнати недопустимими докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
11. Частиною 1 статті 233 КПК визначено, що ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених частиною 3 цієї статті.
12. Закон не визначає спеціальних засобів доказування добровільності згоди на проникнення до житла або іншого володіння особи. Тому наявність чи відсутність згоди, а також її добровільність чи вимушеність мають бути встановлені виходячи з сукупності обставин, за яких відбувалося проникнення до житла чи іншого володіння особи, і ці обставини можуть доводитись або спростовуватися сторонами за допомогою будь-яких засобів доказування.
13. Сторона захисту не надала підтвердження тому, що огляд місця події на території домоволодіння АДРЕСА_3 був проведений без згоди власників. Зокрема, свідки ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8, які проживали разом із загиблим ОСОБА_4 за вказаною адресою, протягом досудового розслідування та судового розгляду не висловлювали жодних заперечень із цього приводу і їхня поведінка не свідчить про те, що вони вважали свої права порушеними внаслідок проведення згаданої слідчої дії.
14. За таких обставин Суд не має підстав вважати, що огляд місця події на подвір`ї будинку АДРЕСА_3 було проведено з порушенням процесуального закону, а тому відхиляє доводи касаційної скарги про недопустимість протоколу цієї слідчої дії.
15. Що стосується огляду житла ОСОБА_2 на АДРЕСА_3, то його законність викликає у Суду обґрунтовані сумніви.
16. Як видно зі змісту касаційної скарги, сторона захисту заперечує, що засуджений добровільно погодився на проведення цієї слідчої дії.
17. У матеріалах кримінального провадження відсутні письмовий дозвіл власника будинку, ухвала слідчого судді або будь-які інші докази на спростування такої позиції захисту.
18. Апеляційний суд, відхиляючи аналогічний довід сторони захисту, в ухвалі посилався лише на невідкладність слідчих дій, що, на думку Суду, не є підставою для проникнення до володіння особи без її добровільної згоди або ухвали слідчого судді.
19. Отже, виходячи з усталеної судової практики касаційного суду протокол огляду місця події від 12 листопада 2017 року в домоволодінні на АДРЕСА_3 не відповідає критеріям допустимості доказів.
20. Разом із тим Суд вважає, що в обставинах цієї справи посилання суду на згаданий протокол не впливає на переконливість решти доказів у провадженні, сукупність яких є достатньою для доведення винуватості ОСОБА_2 .
21. Суд не погоджується з доводами касаційної скарги про те, що недопустимими слід визнати і результати судової балістичної експертизи від 12 лютого 2018 року № 93-Б/227-Х щодо предметів, вилучених під час огляду, зокрема рушниці та патронів.
22. Суд у своїх рішеннях зазначав, що визнання недопустимим доказу, наданого стороною з метою доведення певної обставини, не виключає її доведення іншими доказами, отриманими з джерела, незалежного від недопустимого доказу.[1]
23. У цій справі протокол огляду житла надавався стороною обвинувачення з метою довести, що зброя та бойові припаси належать ОСОБА_2 .
24. Матеріали справи свідчать, що засуджений протягом судового слідства не заперечував, що цю рушницю і ці патрони він тривалий час зберігав у своєму помешканні і саме з неї здійснив постріли під час події. Цю обставину він підтвердив і під час касаційного розгляду.
25. Таким чином, факт належності рушниці та патронів ОСОБА_2 доводиться іншим доказом - судовими показаннями обвинуваченого, які є самостійним джерелом доказів, допустимість якого жодним чином не залежить від визнання недопустимим протоколу огляду житла.
26. Тому Суд відхиляє доводи захисника щодо недопустимості згаданого висновку експертів. Результати експертизи жодним чином не залежать від того, у якому місці і яким чином були вилучені предмети дослідження, а ґрунтуються на дослідженні їх властивостей, а належність рушниці і патронів засудженому доведена іншими доказами.