ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 червня 2021року
м. Київ
справа № 203/1964/17
провадження № 61-3469св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Стрільчука В. А., Фаловської І.М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" на рішення Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 14 травня 2018 року у складі судді Католікяна М. О. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 06 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Каратаєвої Л. О., Ткаченко І. Ю., Деркач Н. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк"), правонаступником якого є Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк"), про захист прав споживачів та зобов`язання виконати умови договору шляхом перерахування грошових коштів.
Позов, із урахуванням уточнених позовних вимог, мотивований тим, що між ОСОБА_1 та ПАТ КБ "Приватбанк" на території АР Крим укладено договори про відкриття карткових рахунків, за умовами яких на ім`я позивача відкрито рахунок в іноземній валюті № НОМЕР_1 та видано картку "Універсальна", а також рахунок у національній валюті № НОМЕР_2 та видано картку "World Elite", на які позивачем перераховано грошові кошти у доларах США та у гривні відповідно.
Станом на 16 травня 2016 року залишок грошових коштів на картковому рахунку в іноземній валюті становив 81 230,74 доларів США, що станом на 17 листопада 2017 року еквівалентно 2 150 989,99 грн, а на картковому рахунку у національній валюті - 833 023,87 грн, що підтверджується довідкою по рахунках № RVGJ-U0A1-7AUI-KCOJ від16 травня 2017 року.
11 квітня 2017 року ОСОБА_1 направив до ПАТ КБ "Приватбанк" заяву-претензію, у якій просив повернути належні йому грошові кошти шляхом перерахування на інший рахунок позивача або надати йому доступ до грошових коштів на рахунках.
Вказана заява отримана банком 12 квітня 2017 року, проте станом на момент звернення до суду її не задоволено.
У липні 2017 року на адресу позивача надійшов лист від ПАТ КБ "ПриватБанк", у якому повідомлялося, що власником банку є держава в особі Міністерства фінансів України, а правлінням банку розглядається питання про врегулювання проблем вкладників, рахунки яких були відкриті на тимчасово окупованій території АР Крим та міста Севастополя.
01 листопада 2017 року ОСОБА_1 направив до ПАТ КБ "Приватбанк" заяви про розірвання договорів банківських рахунків та закриття рахунків, а також платіжні доручення щодо перерахування коштів з рахунків № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 81 230,74 доларів США та 833 023,87 грн відповідно на нові рахунки, відкриті ним у ПАТ КБ "Приватбанк".
Однак відповідачем договори банківських рахунків не розірвано, а платіжні доручення щодо перерахування коштів на нові рахунки позивача не виконано.
На час звернення до суду із позовом позивачу заблоковано доступ до карткових рахунків, він не має відомостей щодо їх стану, оскільки відповідні дані не відображаються у системі Internet Banking "Приват-24".
У зв`язку із наведеним, позивач просив розірвати договори банківських рахунків про відкриття карткових рахунків № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 та стягнути з ПАТ КБ "Приватбанк" на його користь 81 230,74 доларів США за картковим рахунком в іноземній валюті та 833 023,87 грн за картковим рахунком у національній валюті.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 14 травня 2018 року позов задоволено.
Розірвано договори банківських рахунків щодо відкриття карткових рахунків № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 . Стягнуто з ПАТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 в рахунок повернення коштів за договорами банківських рахунків 81 230,74 доларів США та 833 023,87 грн відповідно.
Також стягнуто з ПАТ КБ "ПриватБанк" на користь держави судовий збір у розмірі 9 280,00 грн.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що заявлені у справі позовні вимоги є законними та обґрунтованими, а заперечення відповідача щодо відсутності доказів наявності між сторонами правовідносин спростовуються випискою від 16 травня 2016 року №RVGJ-U0A1-7AUI-KCOJ та заявою-претензією, направленою банку, яку залишено без відповіді.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 06 лютого 2019 року апеляційну скаргу ПАТ КБ "ПриватБанк" залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що позовні вимоги про стягнення суми вкладів є обґрунтованими, факт укладення договорів банківських рахунків та виконання їх умов, а також належності ОСОБА_1 карткових рахунків № НОМЕР_1 і № НОМЕР_2 та карток "Універсальна" і "World Elite" підтверджено випискою ПАТ КБ "ПриватБанк" від 16 травня 2016 року №RVGJ-U0A1-7AUI-KCOJ, а також оглядом web-сторінки відповідача у судовому засіданні у суді першої інстанції за безпосередньої участі представників сторін. Доводи банку про те, що позивачем не доведено знаходження коштів на спірних рахунках відхилено, оскільки банком не надано доказів, які б давали підстави для протилежних висновків, а доводи про те, що з боку ОСОБА_1 відсутні докази блокування зазначених рахунків та докази звернення до банку із вимогою про закриття рахунків із наданням розрахункових документів, спростовуються матеріалами справи, а саме заявами-презентаціями до банку, які залишені без відповіді.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У лютому 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга АТ КБ "ПриватБанк" на рішення Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 14 травня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 06 лютого 2019 року, у якій просить зупинити їх виконання та скасувати оскаржені судові рішення, обґрунтовуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким позовну заяву ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 01 березня 2019 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу із суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 20 листопада 2020 року зупинено виконання рішення Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 14 травня 2018 року до закінчення касаційного провадження.
У квітні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Відзив на касаційну скаргу від позивача не надходив.
Аргументи учасників справи
Доводи осіб, яка подали касаційні скарги
Касаційна скарга АТ КБ "ПриватБанк" мотивована тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийнято внаслідок неповного з`ясування обставин, які мають значення для справи, із порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
На думку відповідача, саме позивач повинен довести факт існування договірних правовідносин між сторонами, оскільки банк стверджує протилежне. Під час розгляду справи позивач не надав суду доказів відкриття рахунків, зокрема договорів банківських рахунків, а довідка, не завірена співробітником банку, не може вважатися належним та допустимим доказом підтвердження факту укладання відповідних договорів. Також позивач не надав докази щодо зарахування грошових коштів на банківські рахунки та наявності залишку таких коштів на рахунках на момент його звернення до суду.
Водночас відповідач має обґрунтовані сумніви щодо дійсного знаходження грошових коштів на рахунках на час розгляду справи, оскільки банк втратив свої активи на території АР Крим та міста Севастополя у зв`язку із окупацією Російською Федерацією частини території України з 20 лютого 2014 року і не має доступу до створених у відповідних відділеннях банку на цій території документів - договорів із клієнтами на паперових носіях, платіжних документів, документів каси тощо.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу II "Перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною першою і другою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частини першої статті 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Договір банківського вкладу є реальним, оплатним договором і вважається укладеним з моменту прийняття банком від вкладника або третьої особи на користь вкладника грошової суми (вкладу).
Згідно із частинами першою, другою статті 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов`язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника.
Судами встановлено, що ОСОБА_1 є користувачем банківських карток ПАТ КБ "Приватбанк" № НОМЕР_1 в іноземній валюті та № НОМЕР_2 у національній валюті, на яких обліковуються грошові кошти у розмірі 81 230,74 доларів США та 833 023,87 грн відповідно, що підтверджується випискою ПАТ КБ "ПриватБанк" від 16 травня 2016 року №RVGJ-U0A1-7AUI-KCOJ (а. с. 7, т. 1).
11 квітня 2017 року ОСОБА_1 направив до ПАТ КБ "Приватбанк" заяву-претензію з вимогою про повернення належних йому грошових коштів (а. с. 8 - 10, т. 1), яку банком не задоволено.
01 листопада 2017 року позивач направив до ПАТ КБ "Приватбанк"заяви про розірвання договорів, закриття банківських рахунків та перерахування залишку грошових коштів на інший рахунок, які також банком не задоволено.
Згідно з пунктом 1.4 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 03 грудня 2003 року № 516 (далі - Положення № 516), залучення банком вкладів (депозитів) юридичних і фізичних осіб підтверджується: договором банківського рахунку; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадної книжки; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадного (депозитного) сертифіката; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею іншого документа, що підтверджує внесення грошової суми або банківських металів і відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.
Відповідно до положень Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2003 року за № 1172/8493 (далі - Інструкція № 492), банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського вкладу вкладні (депозитні) рахунки (пункт 1.8); договір банківського вкладу укладається в письмовій формі; один примірник договору зберігається в банку, а другий - банк зобов`язаний надати клієнту під підпис (пункт 1.9); письмова форма договору банківського вкладу вважається дотриманою, якщо внесення грошової суми на вкладний (депозитний) рахунок вкладника підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або іншого документа, що відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) і звичаями ділового обороту; у договорі банківського вкладу, зокрема, зазначаються: вид банківського вкладу, сума, що вноситься або перераховується на вкладний (депозитний) рахунок, строк зберігання коштів (за строковим вкладом), розмір і порядок сплати процентів або доходу в іншій формі, умови перегляду їх розміру, відповідальність сторін, умови дострокового розірвання договору тощо (пункт 1.10).
На підтвердження укладання договорів ОСОБА_1 надав довідку ПАТ КБ "ПриватБанк" від 16 травня 2016 року №RVGJ-U0A1-7AUI-KCOJ у паперовому та електронному вигляді, у якій зазначено, що станом на 16 травня 2016 року залишок у валюті по рахунку № НОМЕР_1 становить 81 230,74 доларів США, а по рахунку № НОМЕР_2 - 833 023,87 грн (а. с. 7, т. 1).
Вказану довідку сформовано банком 16 травня 2016 року, тобто вже після незаконної анексії АР Крим, і вона містить: найменування банку (філії, відділення); дату здійснення операції, номер довідки; відомості про платника; номера рахунків, тип рахунків, валюту рахунків, залишок у валюті по рахункам, доступний залишок із урахуванням кредитного ліміту, суму залишків у валютному еквіваленті (UAН), підпис працівника банку та печатку банку.
Доводи касаційної скарги про те, що вказана довідка не завірена співробітником банку, спростовуються матеріалами справи, в яких міститься диск із електронним зображенням зазначеної довідки та підписом заступника керівника напряму "Кредитні картки та зарплатні проекти" ГО Соколюка І. О. (а. с. 228, т. 1).
Також, як наведено у рішенні суду першої інстанції, факт належності позивачу банківських карток № НОМЕР_1 (в іноземній валюті) та № НОМЕР_2 (у національній валюті), на яких обліковуються 81 230,74 доларів США та 833 023,87 грн відповідно, підтверджено у судовому засіданні шляхом доступу до web-сторінки банку за безпосередньої участі представників сторін.
Згідно зі статтею 10 ЦПК України (у редакції, чинної на момент подання позову) цивільне судочинство здійснюється на засадах загальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
Як свідчать матеріали справи, позивач неодноразово звертався до Голови правління ПАТ КБ "ПриватБанк" із заявою про надання виписок по рахункам та довідок про залишок грошових коштів, а також до суду із клопотаннями про витребування зазначених документів як доказів (а. с. 47-48, 51, 191, 198, 202, т. 1).
Ухвалами Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 18 жовтня 2017 року та 23 лютого 2018 року зобов`язано ПАТ КБ "ПриватБанк" надати суду вказані документи, проте відповідач повідомив про неможливість їх надання, оскільки у нього обмежений доступ до первинних документів та електронних носіїв філії Кримське РУ ПАТ КБ "ПриватБанк" (а. с. 60, 64-65, 213 т. 1)
Відповідно до пункту 2.1 Положення № 516, грошові кошти в національній та іноземній валюті або банківські метали, залучені від юридичних і фізичних осіб, обліковуються банками на відповідних рахунках, відкриття яких здійснюється банком на підставі укладеного в письмовій формі договору банківського вкладу (депозиту) або договору банківського рахунку та інших документів відповідно до законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України з питань відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті.
Пунктом 2.9 Положення № 516 передбачено, що укладення договору банківського рахунку та договору банківського вкладу (депозиту) може здійснюватися відокремленим підрозділом банку - юридичної особи за наявності належним чином оформленої уповноваженим особам довіреності на підписання документів.
Відповідно до пункту 2.1 Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затвердженого постановою Національного банку України від 30 грудня 1998 року № 566, будь-яка система обліку повинна забезпечити хронологічне та систематичне відображення всіх операцій банку в регістрах бухгалтерського обліку на підставі первинних документів.
Таким чином, відкриття банківських рахунків та обліковування на них грошових коштів, залучених від юридичних і фізичних осіб на підставі укладеного в письмовій формі договору банківського вкладу (депозиту), є обов`язком банку.
Пунктом 3.3 глави 3 Положення № 516 передбачено, що за договором банківського вкладу (депозиту) незалежно від його виду банк зобов`язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, розміщених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.
У разі невиконання (неналежного виконання) банком вимоги фізичної особи про повернення вкладу (депозиту) або його частини (документ на переказ/заява про повернення коштів тощо) /далі - вимога/ банк зобов`язаний: прийняти вимогу шляхом проставлення на ній: дати отримання, підпису уповноваженої особи, відбитка штампа банку та видачі фізичній особі письмового повідомлення про невиконання (неналежне виконання) цієї вимоги із зазначенням причини, дати взяття вимоги на облік, дати видачі повідомлення, прізвища, ім`я та по батькові уповноважених осіб і відбитка печатки банку; взяти вимогу на облік за відповідним позабалансовим рахунком.
Банк зобов`язаний виконати вимогу відповідно до умов договору банківського вкладу (депозиту). Після виконання вимоги банк списує вимогу з відповідного позабалансового рахунку.
На підтвердження наявності правовідносин із банком за договорами банківських вкладів позивач надав виписку ПАТ КБ "ПриватБанк" від 16 травня 2016 року №RVGJ-U0A1-7AUI-KCOJ.
Також у матеріалах справи наявні заява-претензія від 11 квітня 2017 року, що направлена банку цінним листом із описом вкладення і яку залишено без відповіді (а. с. 8 - 9, т. 1); заяви про розірвання договору, закриття банківського рахунку та перерахування залишку грошових коштів на інший рахунок від 01 листопада 2017 року, направлені банку цінними листами із описом вкладення, і які також залишено без відповіді (а. с. 107 - 112, т. 1); лист ПАТ КБ "ПриватБанк", у якому надано відповідь на звернення ОСОБА_1 та повідомлено, що Правлінням банку розглядається питання про врегулювання проблем вкладників, рахунки яких відкрито на території АР Крим та міста Севастополя (а. с. 106).
Натомість ПАТ КБ "ПриватБанк" не надало суду доказів, які б свідчили про те, що між позивачем та відповідачем не укладалися зазначені договори банківських вкладів, не відкривалися рахунки за цими договорами, не надходили грошові кошти до банку, доказів на підтвердження припиненнявідповідних зобов`язань у зв`язку з їх виконанням тощо.
При цьому доводи касаційної скарги про те, що позивачем не надано жодного доказу щодо зарахування грошових коштів на спірні банківські рахунки та наявності залишку грошових коштів на таких рахунках спростовуються довідкою ПАТ КБ "ПриватБанк" від 16 травня 2016 року №RVGJ-U0A1-7AUI-KCOJ, яка містить інформацію про номера та тип рахунків, валюту рахунків, залишок у валюті по рахункам, доступний залишок із урахуванням кредитного ліміту, суму залишків у валютному еквіваленті (UAН) тощо, та оформлена згідно із правилами діловодства самого відповідача, а також оглядом web-сторінки відповідача у судовому засіданні у суді першої інстанції за безпосередньої участі представників сторін.
Заперечень щодо визначеного судом розміру банківських вкладів відповідач суду також не надав.
Згідно зі статтею 212 ЦПК України у редакції, чинній на момент подання позову, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.
Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суди першої та апеляційної інстанціїправильно визначилися із характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідили наявні у справі докази, зокрема і web-сторінку банку за безпосередньої участі представників сторін у судовому засіданні, надали їм належну оцінку, встановили обставини справи, внаслідок чого дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з ПАТ КБ "ПриватБанк" вкладів у розмірі 81 230,74 доларів США та 833 023,87 грн відповідно.
Посилання у касаційній скарзі на те, що у зв`язку з окупацією території АР Крим банк не може перевірити інформацію щодо спірних банківських договорів, не є переконливими, оскільки стороною укладених договорів банківського вкладу є ПАТ КБ "ПриватБанк", і згідно із чинним законодавством, який регулює цей вид правовідносин, зобов`язання за дійсними договорами має виконувати саме ПАТ КБ "ПриватБанк" як юридична особа, а не його кримська філія. Відтак у відповідача повинна бути уся необхідна інформація за вказаними договорами. Ліквідація філій або припинення у будь-який спосіб їх діяльності не звільняє відповідача від виконання обов`язків по укладених і дійсних договорах.
Наведені відповідачем у касаційній скарзі доводи зводяться до незгоди з висновками судів попередніх інстанцій стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судами, які їх обґрунтовано спростували. В силу вимог вищенаведеної статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.
Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскаржувані судові рішення відповідають вимогам закону й підстави для їх скасування відсутні.
Згідно з частиною третьою статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).
Оскільки виконання рішення Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 14 травня 2018 рокузупинено ухвалою Верховного Суду від 20 листопада 2020 року до закінчення касаційного провадження, у зв`язку із залишенням судових рішень без змін необхідно поновити його виконання.
Керуючись статтями 400, 409, 410, 416, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду