Постанова
Іменем України
17 червня 2021 року
м. Київ
справа № 289/705/18
провадження № 61-575св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Стрільчука В. А., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Вишевичі",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вишевичі" на рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 30 квітня 2018 року у складі судді Невмержицького І. М. та постанову Житомирського апеляційного суду від 03 грудня 2018 року у складі судді: Коломієць О. С., Талько О. Б., Шевчук А. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вишевичі" (далі - ТОВ "Вишевичі") про дострокове розірвання договорів оренди землі.
Позов мотивований тим, що 20 березня 2013 року між ним та ТОВ "Вишевичі" укладено договори оренди земельних ділянок площею 1,2702 га з кадастровим номером 1825081800:04:000:0010 та площею 0,5475 га з кадастровим номером 1825081800:02:000:0200, проте з дня укладення договорів він жодного разу не отримував орендну плату, що є істотним порушенням умов договору, а відтак і підставою для їх розірвання.
На підставі викладеного, просив суд розірвати спірні договори оренди земельних ділянок від 20 березня 2013 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Радомишльського районного суду Житомирської області від 30 квітня 2018 року позов задоволено.
Розірвано договори оренди земельної ділянки загальною площею 1,2702 га з кадастровим номером 1825081800:04:000:0010 від 20 березня 2013 року та договір оренди земельної ділянки площею 0,5475 га з кадастровим номером 1825081800:02:000:0200 від 20 березня 2013 року, укладені між ОСОБА_1 та ТОВ "Вишевичі".
Вирішено питання відшкодування судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач не виконав покладені на нього договором зобов`язання щодо своєчасної сплати позивачеві орендної плати, чим порушив істотні умови договору оренди землі, що і є підставою для його розірвання.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
На рішення місцевого суду ТОВ "Вишевичі" подало апеляційну скаргу.
Постановою Житомирського апеляційного суду від 03 грудня 2018 року апеляційну скаргу ТОВ "Вишевичі" задоволено частково.
Рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов задоволено.
Розірвано договори оренди земельної ділянки загальною площею 1,2702 га з кадастровим номером 1825081800:04:000:0010 від 20 березня 2013 року та договір оренди земельної ділянки площею 0,5475 га з кадастровим номером 1825081800:02:000:0200 від 20 березня 2013 року, укладені між ОСОБА_1 та ТОВ "Вишевичі".
Стягнуто із ТОВ "Вишевичі" на користь ОСОБА_1 1 409,60 грн судового збору.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що вирішуючи спір, суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, яке згідно з пунктом 3 частини третьої статті 376 ЦПК України (у редакції на час розгляду справи судом апеляційної інстанції) є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, і законодавець не пов`язує настання таких наслідків із неправильним вирішенням справи.
У матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення ТОВ "Вишевичі" про час і місце судового засідання відповідно до вимог статей 128, 130 ЦПК України, тому суд першої інстанції порушив права відповідача та не створив рівних можливостей учасникам процесу у доступі до суду і до реалізації та захисту їх прав, що є частиною гарантій справедливого правосуддя.
Наслідки порушення зазначених норм процесуального права є безумовною підставою для скасування судового рішення, незважаючи на те, що спір з правової точки зору судом першої інстанції вирішено правильно, тому апеляційна скарга ТОВ "Вишевичі" підлягає частковому задоволення, а рішення суду першої інстанції скасуванню із ухваленням нового про задоволення позову ОСОБА_1 .
Предметом судового розгляду є спір про розірвання договорів оренди земельних ділянок, укладених 20 березня 2013 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Вишевичі", внаслідок невиконання останнім істотних умов договорів, проте вимог майнового характеру позивачем не заявлено.
Відповідачем не надано суду жодного доказу на підтвердження того, що на спірних земельних ділянках, або в них знаходиться будь-яке майно ТОВ "Вишевичі", яке можна було би вважати активом боржника, що в подальшому може бути направлений на погашення грошових вимог кредиторів боржника.
Таким чином, цей спір не стосується питання щодо формування активу боржника, а тому не є пов`язаним із здійсненням провадження у справі про банкрутство ТОВ "Вишевичі", а відтак і наявність підстав для закриття провадження у справі є необґрунтованими.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У січні 2019 року ТОВ "Вишевичі" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить: передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, скасувати рішення місцевого суду та постанову суду апеляційної інстанції, провадження у справі закрити.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 18 січня 2019 року відкрито касаційне провадження, витребувано справу з суду першої інстанції, надіслано учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, розʼяснено їм право подати відзив на касаційну скаргу.
У лютому 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Розгляд заяв та клопотань
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не повно дослідили зібрані у справі докази та дійшли помилкових висновків про задоволення позову; порушені правила юрисдикції розгляду даного спору, оскільки на момент подання позову та відкриття провадження у справі щодо ТОВ "Вишевичі" було порушено провадження про його банкрутство господарським судом Житомирської області; не враховані висновки щодо застосування норм права у подібних, на думку заявника, правовідносинах викладені Верховним судом у постанові від 04 вересня 2018 року у справі № 922/4379/16, Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 26 червня 2018 року у справі № 372/3584/16-ц, від 30 жовтня 2018 року у справі № 564/1770/13-ц; суд апеляційної інстанції не повідомив ТОВ "Вишевичі" про розгляд справи належним чином.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
У касаційній скарзі ТОВ "Вишевичі" заявлено клопотання про передачу цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, проте, враховуючи, що Великою Палатою Верховного Суду неодноразово викладено висновки щодо юрисдикції аналогічних спорів за позовами фізичних осіб до ТОВ "Вишевичі" про дострокове розірвання договорів оренди землі з огляду на порушення справи про банкрутство цього товариства, які викладені у постановах від 15 травня 2019 року у справі № 289/2217/17 (провадження № 14-178цс19), від 12, 19 і 26 червня 2019 року у справах № 289/233/18 (провадження № 14-171цс19), № 289/2210/17 (провадження № 14-129цс19), № 289/718/18 (провадження № 14-126цс19), № 289/2227/17 (провадження № 14-299цс19), від 03 липня 2019 року у справі № 289/2204/17 (провадження № 14-246цс19), від 28 серпня 2019 року у справі № 289/2212/17 (провадження № 14-337цс19), від 20 листопада 2019 року у справі № 289/2207/17 (провадження № 14-506цс19) і підстав для відступу від указаних висновків не встановлено колегією суддів, клопотання ТОВ "Вишевичі" задоволенню не підлягає.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди установили, що ОСОБА_1 є власником земельних ділянок площею 1,2702 га з кадастровим номером 1825081800:04:000:0010 та площею 0,5475 га з кадастровим номером 1825081800:02:000:0200, цільове призначення - для ведення селянського господарства, розташованої на території Вишевицької сільської ради Радомишльського району Житомирської області, що підтверджується інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, номер запису в державному реєстрі прав 7182226 та 7181674 (а. с.10-12).
Між ОСОБА_1 та ТОВ "Вишевичі" 20 березня 2013 року укладені договори оренди зазначених земельних ділянок строком на 10 років, копії яких долученні до справи під час апеляційного розгляду представником позивача.
На виконання зобов`язань, визначених у пункті 20 договорів ОСОБА_1 передав ТОВ "Вишевичі" в строкове платне користування на 10 років належні йому земельні ділянки, що не заперечується відповідачем.
Згідно з пунктів 9 та 11 договору орендна плата становить 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, обчислюється з урахуванням індексації і вноситься до 31 грудня поточного року.
У разі невнесення орендної плати або внесення у неповному розмірі у строки, визначені договорами оренди, справляється пеня у розмірі 0,2% несплаченої суми за кожен день прострочення платежу але не більше подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу (п.14 договору).
Пунктом 29 договору оренди землі передбачено право орендодавця вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати, а пункт 39 надає право припинити дію договору шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором.
З часу укладення договорів оренди землі відповідач жодного разу не виконав свого обов`язку щодо виплати ОСОБА_1 орендної плати.
ТОВ "Вишевичі" не надало жодного доказу на підтвердження сплати ОСОБА_1 орендної плати за ввесь час дії договорів оренди.
Щодо ТОВ "Вишевичі" Господарським судом Житомирської області 06 березня 2017 року порушено справу про банкрутство № 906/104/17.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 26 жовтня 2017 року у справі № 906/104/17 припинено процедуру розпорядження майном та введено процедуру санації ТОВ "Вишевичі", яку продовжено вподальшому на 6 місяців до 26 жовтня 2018 року (а. с.40-46).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу II "Перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.