Постанова
Іменем України
17 червня 2021 року
м. Київ
справа № 757/46465/18-ц
провадження № 61-7742св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - Служба у справах дітей та сім`ї Печерської районної у м. Києві державної адміністрації,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Київського апеляційного суду від 15 квітня 2021 року у складі судді Андрієнко А. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - Служба у справах дітей та сім`ї Печерської районної у м. Києві державної адміністрації, про визначення порядку користування квартирою, що є спільною власністю, в якому просила встановити порядок користування квартирою АДРЕСА_1 : виділити їй у користування кімнати площами 16,5 кв. м, 25,1 кв. м, санвузол площею 6,3 кв. м, відповідачу - кімнату площею 31,3 кв. м з лоджією площею 2,9 кв. м, що прилягає до зазначеної кімнати, санвузол площею 2,8 кв. м, залишити в загальному користуванні кухню площею 15,8 кв. м, коридор площею 17,9 кв. м.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 01 грудня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Встановлено порядок користування квартирою АДРЕСА_1 наступним чином:
виділено ОСОБА_1 у користування кімнату площею 16,5 кв. м, кімнату площею 25,1 кв. м, санвузол площею 6,3 кв. м; виділено ОСОБА_2 у користування кімнату площею 31,3 кв. м із лоджією площею 2,9 кв. м, що прилягає до зазначеної кімнати, санвузол площею 2,8 кв. м, залишено у загальному користуванні сторін кухню площею 15,8 кв. м, коридор площею 17,9 кв. м, вхід у квартиру.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції
Ухвалою Київського апеляційного суду від 25 січня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без руху з наданням строку на усунення недоліків. Запропоновано заявнику сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги та надати документ, що підтверджує його сплату. Зазначено строк виконання ухвали та попереджено про наслідки її невиконання.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 15 квітня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 01 грудня 2020 року визнано неподаною та повернуто заявникові.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що заявником не було сплачено судовий збір. При цьому, суд направляв йому копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, проте до суду повернувся конверт з поштовою відміткою причини повернення: "За закінченням терміну зберігання", а відтак, станом на 15 квітня 2021 року недоліки апеляційної скарги не усунуті.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у травні 2021 року до Верховного Суду, ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить ухвалу Київського апеляційного суду від 15 квітня 2021 року скасувати та направити справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга, зокрема, мотивована тим, що апеляційний суд постановив оскаржувану ухвалу неповноважним складом суду - одноособово, у той час, як за змістом статті 357 ЦПК України таке питання має вирішуватися колегіально.
Відзив на касаційну скаргу учасники процесу до суду не подали.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з порушенням норм процесуального права, що є обов`язковою підставою для скасування судового рішення.
Апеляційна скарга реєструється у день її надходження до суду апеляційної інстанції та не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу, визначеному в порядку, встановленому статтею 33 цього кодексу.
До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього кодексу, застосовуються положення його статті 185 (частини перша та друга статті 357 ЦПК України).
Частинами першою-третьою статті 185 ЦПК України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Відповідно до частини шостої статті 357 ЦПК України питання про залишення апеляційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги. Питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Отже, ЦПК України в редакцій після 15 грудня 2017 року не передбачає постановлення ухвал про повернення апеляційної скарги суддею-доповідачем у апеляційній інстанції одноособово.
За змістом частини шостої статті 357 ЦПК України на стадії відкриття апеляційного провадження суддя-доповідач одноособово може вирішити лише питання залишення апеляційної скарги без руху.
Питання щодо повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті та відкриття апеляційного провадження вирішує суд апеляційної інстанції. Його склад визначений у частині третій статті 34 ЦПК України, що міститься у Главі 3 розділу І "Загальні положення" ЦПК України.
Згідно з приписом вказаної частини перегляд в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції здійснює колегія суддів суду апеляційної інстанції у складі трьох суддів.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23 лютого 2021 року у справі № 263/4637/18 (провадження № 14-126цс20) зауважила, що, регламентуючи порядок вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі, закон невипадково розмежував процесуальні питання, які під час перегляду в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції вирішує суддя-доповідач, та ті, які вирішує суд апеляційної інстанції. Ухвала про залишення апеляційної скарги без руху спрямована на усунення її недоліків щодо форми та змісту. Ця ухвала не перешкоджає доступу особі до суду, адже після виправлення у встановлений судом строк недоліків апеляційної скарги особа може розраховувати на те, що суд відкриє апеляційне провадження.
Натомість, ухвали про повернення апеляційної скарги та про відмову у відкритті апеляційного провадження створюють таку перешкоду і зумовлюють необхідність докласти додаткові зусилля для оскарження судового рішення суду першої інстанції. Тому постановлення таких ухвал вимагає від суду апеляційної інстанції особливої ретельності, що досягається, зокрема, шляхом розгляду означених питань не одноособово суддею-доповідачем, а колегією апеляційного суду у складі трьох суддів.
Особа, яка подала апеляційну скаргу, вправі розраховувати на те, що вказані питання розгляне колегіальний склад апеляційного суду, який передбачений частиною третьою статті 34 ЦПК України для перегляду в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції. А такий перегляд регламентований у Главі І "Апеляційне провадження" розділу V "Перегляд судових рішень" ЦПК України.
Згідно із частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд апеляційної інстанції не врахував наведених положень ЦПК України та правових висновків Великої Палати Верховного Суду, постановивши ухвалу про повернення апеляційної скарги одноособово, тобто неповноважним складом суду.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду.
Відповідно до частини четвертої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення за наявності підстав, які тягнуть за собою обов`язкове скасування судового рішення.
Оскільки апеляційний суд розглянув питання щодо повернення апеляційної скарги неповноважним складом суду (одноособово), то оскаржувана ухвала підлягає обов`язковому скасування з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі.
Керуючись статтями 400-402, 409, 411, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,