Постанова
Іменем України
17 червня 2021 року
м. Київ
справа № 755/7716/20
провадження № 61-3906св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Риф-Транс ЛТД",
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовомОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Риф-Транс ЛТД", про стягнення безпідставно набутих грошових коштів з урахуванням інфляційних втрат та 3 % річних, відшкодування моральної шкоди
за касаційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката Закутько Катерини Едуардівни на постанову Київського апеляційного суду від 09 лютого 2021 року у складі колегії суддів: Кравець В. А., Мазурик О. Ф., Махлай Л. Д.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути з відповідача на свою користь безпідставно набуті грошові кошти в розмірі 5 000 000,00 грн, інфляційні втрати в сумі 897 110,00 грн, 3 % річних у розмірі 393 037,20 грн, моральну шкоду в розмірі 103 906,00 грн, судовий збір у розмірі 10 510,00 грн, 214,00 грн комісії за його сплату, 12 900,00 грн вартості експертного психологічного дослідження та витрати на професійну правничу допомогу.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 посилався на те, що він замість ОСОБА_2 вніс у рахунок формування статутного капіталу частки учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Риф-Транс ЛТД" (далі ТОВ "Риф-Транс ЛТД", товариство) 5 000 000,00 грн. ОСОБА_2 зазначені грошові кошти йому не повернула, а тому він вважає, що спірні грошові кошти були безпідставно набуті відповідачкою та підлягають поверненню. Також на його користь підлягають стягненню інфляційній втрати та 3 % річних від суми боргу, моральна шкода і судові витрати.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Дніпровський районний суд міста Києва ухвалою від 10 грудня 2020 року закрив провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України.
Суд першої інстанції мотивував ухвалу тим, що правовідносини, які виникли між сторонами спору, безпосередньо стосуються господарської діяльності ТОВ "Риф-Транс ЛТД", учасниками господарського товариства виступають сторони цивільного процесу в цій справі, обраний позивачем спосіб захисту пов`язаний з питаннями формування статутного капіталу господарського товариства та належного виконання прав і обов`язків учасником господарського товариства, таким чином розгляд справи відноситься до компетенції господарського суду та проводиться в порядку господарського, а не цивільного судочинства, тому є підстави для закриття провадження у справі.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Київський апеляційний суд постановою від 09 лютого 2021 року ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 10 грудня 2020 року скасував та направив справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційний суд мотивував судове рішення тим, що суд першої інстанції не правильно визначився зі статусом сторін, а також із правовідносинами, які виникли між сторонами, не звернув уваги, що матеріали справи не містять інформації про те, що позивач є або був учасником товариства, має або мав корпоративні права у ТОВ "Риф-Транс ЛТД" і звернувся за захистом таких прав. У зв`язку з цим апеляційний суд дійшов висновку, що вирішення цього спору повинно здійснюватися в порядку цивільного судочинства.
Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи, позиції інших учасників справи
У березні 2021 року представник ОСОБА_2 - адвокат Закутько К. Е. подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати постанову Київського апеляційного суду від 09 лютого 2021 року і залишити в силі ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 10 грудня 2020 року.
Підставою касаційного оскарження рішення зазначила, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 203/2501/15-ц.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд дійшов неправильного висновку про те, що вирішення спору повинно здійснюватися у порядку цивільного судочинства, та неправильно застосував статтю 167 ГК України та статтю 1212 ЦК України. Апеляційний суд не звернув уваги на те, що предметом спору у цій справі фактично є грошові кошти у розмірі 5 000 000,00 грн, які є власністю ТОВ "Риф-Транс ЛТД". Ці кошти внесені учасником ОСОБА_2 на рахунок ТОВ "Риф-Транс ЛТД". Тобто фактично підстава позову стосується формування статутного капіталу після прийняття рішення про його збільшення та набуття товариством права власності на грошові кошти у розмірі 5 000 000,00 грн. Позивач оспорює частку ОСОБА_2 у статутному капіталі ТОВ "Риф-Транс ЛТД" номінальною вартістю 5 000 000,00 грн. та ставить під сумнів корпоративні права ОСОБА_2, якими вона володіє. Заінтересованість позивача пов`язана з тим, що він є директором цього підприємства з 2010 року, а його дружина ОСОБА_4, з якою вони знаходяться у шлюбі понад 25 років, є засновником ТОВ "Риф-Транс ЛТД" і власником частки у розмірі 50 %. З огляду на це очевидно, що спір за позовом директора ТОВ "Риф-Транс ЛТД" до учасника ТОВ "Риф-Транс ЛТД", третя особа - ТОВ "Риф-Транс ЛТД", виник з корпоративних відносин, тобто з відносин, які змінилися щодо корпоративних прав ОСОБА_2, оскільки номінальна вартість її частки у розмірі 50 % була збільшена до 5 000 000,00 грн. Вказувала на те, що зміст оскаржуваної постанови містить лише формальне посилання на частину першу статті 379 ЦПК України, без зазначення конкретної підстави для скасування ухвали та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Також скарга місить посилання на те, що інформація, зазначена в описовій частині оскаржуваної постанови, про те, що "інші учасники справи не скористалися своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, заперечень щодо змісту та вимог апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції не направили", не відповідає дійсності, оскільки відповідач скористався своїм процесуальним правом та надав відзив на апеляційну скаргу, який міститься в матеріалах справи. Тобто апеляційний суд розглянув апеляційну скаргу однобічно, без урахування аргументів відповідача, викладених у відзиві та без зазначення мотивів відхилення кожного аргументу, викладеного у відзиві на апеляційну скаргу.
У квітні 2021 року представник ОСОБА_1 - адвокат Гарбуз М. В. подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, посилаючись на те, що це судове рішення є законним та обґрунтованим. При цьому зазначив, що, обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідачка помилково заявляє про суб`єктний склад сторін у справі та вважає, що позивачем є директор ТОВ "Риф-Транс ЛТД", а відповідачем є засновник цього товариства. Водночас позивачем у цій справі є фізична особа ОСОБА_1, відповідачем фізична особа ОСОБА_2, третя особа - ТОВ "Риф-Транс ЛТД". Зазначення відповідачкою неправильного складу сторін у справі не може змінювати вид судочинства, в якому слід розглядати справу. Також на обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_2 помилково заявляє про те, що апеляційний суд неправильно застосував норми матеріального права, оскільки у матеріалах справи немає доказів того, що позивач володіє (володів) корпоративними правами у ТОВ "Риф-Транс ЛТД", а тому немає правових підстав стверджувати, що між позивачем та відповідачкою або між позивачем і ТОВ "Риф-Транс ЛТД" виникли корпоративні відносини.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 31 березня 2021 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
15 квітня 2021 року справа № 755/7716/20 надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи
Апеляційний суд встановив, що ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 з вимогами про стягнення з відповідача на свою користь безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 5 000 000,00 грн, інфляційних втрат у розмірі 897 110,00 грн та 3 % річних у розмірі 393 037,20 грн, а також 103 906,00 грн на відшкодування моральної шкоди.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначав, що вніс замість ОСОБА_2 у рахунок формування статутного капіталу частки учасника ТОВ "Риф-Транс ЛТД" 5 000 000,00 грн, однак відповідачка грошові кошти йому не повернула, а тому він вважає, що грошові кошти були набуті ОСОБА_2 безпідставно та підлягають поверненню.
Матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 є або був учасником ТОВ "Риф-Транс ЛТД" та володіє/володів корпоративними правами цього товариства або має на меті отримати частку у статутному товаристві та захистити будь-які корпоративні права.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з абзацом другим частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши аргументи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що немає передбачених законом підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.