Постанова
Іменем України
10 червня 2021 року
м. Київ
справа № 727/2937/18
провадження № 61-7224св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Чернівецького апеляційного суду від 06 квітня 2020 року у складі колегії суддів: Одинака О. О., Лисака І. Н., Половінкіної Н. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди.
Позов мотивовано тим, що 17 січня 2018 року на території Республіки Польща сталася дорожньо-транспортна пригода. Водій транспортного засобу Mercedes-Benz Sprinter 213 CDi, реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_2 не пристосував швидкість до умов руху, в результаті чого призвів до наїзду на задню частину транспортного засобу марки Nissan, реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3, який рухався перед ним, спричинивши його пошкодження.
В результаті ДТП, яка сталася з вини відповідача, значних пошкоджень зазнав автомобіль марки Mercedes-Benz Sprinter 213 CDi, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить на праві власності позивачу.
В добровільному порядку відповідач відмовляється відшкодувати шкоду.
ОСОБА_1 просив стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1
535 690,00 грн в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Шевченківського районного суду міста Чернівці від 10 січня 2020 року позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду в розмірі 125 000,00 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1 250,00 грн.
Ухвалюючи рішення, суд виходив з того, що внаслідок неправомірних дій відповідача та з його вини, позивачу була завдана майнова шкода.
Доводи відповідача про те, що ОСОБА_2 перебував з власником транспортного засобу ОСОБА_1 у трудових відносинах, є безпідставними, оскільки вказані обставини не доведені належними, допустимими та достатніми доказами.
Нормами чинного законодавства не передбачено солідарного обов`язку, на виконання якого власник транспортного засобу та його фактичний володілець, в управлінні якого транспортний засіб знаходився, повинні відповідати солідарно.
Оскільки ОСОБА_2 під час керування транспортним засобом володів ним на законних підставах, то він має нести відповідальність за завдані збитки.
Аргументи позивача про те, що ОСОБА_2 під час дорожньо-транспортної керував автомобілем на підставі договору оренди є необґрунтованими, оскільки на підтвердження вказаних доводів ОСОБА_1 не надано доказів.
Майнова шкода, завдана позивачу, як вартість відновлювального ремонту автомобіля Mercedes-Benz Sprinter 213 CDi, реєстраційний номер НОМЕР_1, в результаті його пошкодження при ДТП 17 січня 2018 року, з врахуванням фізичного зносу деталей, складає 112 059,84 грн.
ОСОБА_4 визнав позов частково на суму 125 000,00 грн, а часткове визнання позову на вказану суму не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 06 квітня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Шевченківського районного суду міста Чернівці від 10 січня 2020 року змінено.
Викладено мотивувальну частину рішення Шевченківського районного суду міста Чернівці від 10 січня 2020 року в редакції цієї постанови.
Змінено резолютивну частину рішення Шевченківського районного суду міста Чернівці від 10 січня 2020 року, визначивши суму матеріальних збитків, які підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в розмірі
310 430,64 грн.
В іншій частині рішення залишено без змін.
Змінено розподіл судових витрат.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 7 965,02 грн в рахунок відшкодування судових витрат, понесених на оплату судового збору.
Змінюючи рішення суду першої інстанції в частині суми, яка підлягає стягненню, апеляційний суд при визначенні розміру матеріальної шкоди, завданої позивачу, взяв до уваги висновок експерта ОСОБА_5 № 33-04-18 від 03 травня
2018 року та визначив таку шкоду в розмірі 310 430,64 грн, яка розрахована без врахування фізичного зносу деталей.
Апеляційний суд вважав, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку, щодо визначення розміру збитку з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу транспортного засобу, оскільки за правилами статей 1188, 1192 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується у розмірі реальної вартості виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Коефіцієнт фізичного зносу пошкодженого транспортного засобу враховується у випадку стягнення на користь потерпілого вартості такого майна.
В іншій частині апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
17 квітня 2020 року ОСОБА_2 через засоби поштового зв?язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Чернівецького апеляційного суду від 06 квітня 2020 року та залишити в силі рішення Шевченківського районного суду міста Чернівці від 10 січня 2020 року.
У касаційній скарзі заявник зазначає підставу касаційного оскарження судового рішення пункт 2 частини 2 статті 389 ЦПК України та вважає за необхідне відступити від висновку Верховного Суду, висловленого у постанові від 07 лютого 2019 року у справі № 645/3746/16-ц щодо стягнення сплаченої позивачем реальної вартості виконаних робіт по відновлювальному ремонту транспортного засобу, пошкодженого з вини відповідача.
В обґрунтування зазначає, що Верховний Суд у вищезазначеній справі виходив із належних доказів вартості виконаних робіт по відновлювальному ремонту транспортного засобу, пошкодженого з вини відповідача, однак у його справі позивачем не було проведено відновлювального ремонту автомобіля і відомості щодо вартості такого ремонту містились виключно у висновках авто-товарознавчого дослідження.
Тому, вважає, що суд апеляційної інстанції, приймаючи оскаржувану постанову, мав застосувати норми статті 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та пункт 7.38 Методику товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затверджених Наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092 (у редакції Наказу Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 липня
2009 року №1335/5/1159), та при визначенні вартості відновлювального ремонту транспортного засобу, врахувати його фізичного зносу, що є обов`язковим.
Доводи інших учасників справи
18 травня 2020 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_6 через засоби поштового зв?язку подала до Верховного Суду відзив, у якому представник позивача вказує, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновків про те, що оскаржене рішення постановлено без додержання норм матеріального і процесуального права та певною мірою зводяться до намагання здійснити переоцінку доказів у справі, тоді як суд апеляційної інстанції належним чином оцінив докази у справі, ухвалив судове рішення з належним додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для скасування рішення суду апеляційної інстанції.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 30 квітня 2020 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Шевченківського районного суду міста Чернівці.
Клопотання ОСОБА_2 про зупинення дії постанови Чернівецького апеляційного суду від 06 квітня 2020 року до закінчення його перегляду в касаційному порядку задоволено.
21 травня 2020 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Аргументи касаційної скарги зводяться до незгоди з постановою Чернівецького апеляційного суду від 06 квітня 2020 року в частині визначення розміру майнової шкоди, яка підлягає стягненню.
В іншій частині постанова Чернівецького апеляційного суду від 06 квітня 2020 року в касаційному порядку не оскаржується, а тому відповідно до правил частини першої статті 400 ЦПК України Верховним Судом не перевіряється.
Короткий зміст фактичних обставин справи
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ОСОБА_1 є власником транспортного засобу Mercedes-Benz Sprinter 213 CDi, реєстраційний номер НОМЕР_1, дата реєстрації транспортного засобу 18 грудня 2012 року.
Згідно довідки, виданої начальником ТСЦ-7341 регіонального сервісного центру МВС у Чернівецькій області, станом на 06 лютого 2018 року транспортний засіб Mercedes-Benz Sprinter 213 CDi, 2009 року випуску, кузов № НОМЕР_3, НОМЕР_4, зареєстровано за ОСОБА_1 .
В довідці комісаріату поліції на автомагістралі в місті Краків-Балице від 12 лютого 2018 року, KW-136/2018 зазначено, що внаслідок проведених процесуальних дій у справі про дорожньо-транспортну пригоду, яка сталася 17 січня 2018 року, близько 19 год. 45 хв., на автомагістралі А4 387,600 км в місцевості Заляс, у напрямку до міста Катовіце, за участю ОСОБА_2, водія автомобіля марки Mercedes, реєстраційний номер НОМЕР_1, та ОСОБА_3, водія автомобіля марки Nissan, реєстраційний номер НОМЕР_2, встановлено хід подій на підставі показань учасників і пошкоджень, які були наслідком аварії. Вказано, що водій транспортного засобу марки Mercedes, не пристосував швидкість до умов руху, в результаті чого призвів до наїзду на задню частину транспортного засобу марки Nissan, який рухався перед ним, спричинивши його пошкодження. На ОСОБА_2 накладено штраф.
За спричинення загрози безпеці дорожнього руху - дорожню аварію на
ОСОБА_2, відповідно до законодавства Республіки Польща накладено штраф у розмірі 500 польських злотих 18 січня 2018 року, який сплачено відповідачем.
Згідно висновку № 29/18 експертного дослідження з вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Mercedes-Benz Sprinter 213 CDi, реєстраційний номер НОМЕР_1, складеного 28 лютого 2018 року, судовим експертом ОСОБА_8, встановлено, що вартість матеріального збитку (з технічної точки зору), завданого власнику автомобіля Mercedes-Benz Sprinter 213 CDi,
2009 року виготовлення, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок пошкодження його транспортного засобу у ДТП 17 січня 2018 року, станом на час завершення виконання цього дослідження становить 535 690,00 грн.
Відповідно до висновку експерта № 33-04-18 авто-товарознавчого дослідження про ринкову вартість та вартість відновлювального ремонту автомобіля Mercedes-Benz Sprinter 213 CDi, реєстраційний номер НОМЕР_1, з додатками до нього, складеного 03 травня 2018 року експертом ОСОБА_5, встановлено, що ринкова вартість автомобіля Mercedes-Benz Sprinter 213 CDi, реєстраційний номер НОМЕР_1, на момент виконання дослідження без врахування пошкоджень, отриманих в результаті ДТП 17 січня 2018 року, становить 321 153,56 грн; вартість відновлювального ремонту автомобіля Mercedes-Benz Sprinter 213 CDi, реєстраційний номер НОМЕР_1, в результаті його пошкодження при ДТП 17 січня 2018 року, без врахування фізичного зносу деталей, станом на момент виконання дослідження, складає 310 430,64 грн; вартість відновлювального ремонту автомобіля Mercedes-Benz Sprinter 213 CDi, реєстраційний номер НОМЕР_1, в результаті його пошкодження при ДТП 17 січня 2018 року, з врахуванням фізичного зносу деталей, станом на момент виконання дослідження, складає
112 059,84 грн.
Відповідно інформації наданої окружним прокурором у м. Краків Республіки Польща з додатками, що надійшла на виконання міжнародного судового доручення встановлено, що 17 січня 2018 року мала місце дорожньо-транспортна пригода, в якій брав участь автомобіль марки Mercedes, реєстраційний номер
НОМЕР_1, за кермом якого був громадянин України ОСОБА_2 та автомобіль марки Nissan, реєстраційний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_10 . Поліція встановила, що ОСОБА_2, який управляв автомобілем марки Mercedes, не пристосував швидкість їзди до умов руху, в результаті чого наїхав на задню частину автомобіля, який правильно їхав, а саме транспортного засобу марки Nissan, яким керував ОСОБА_10 . Відповідно до статті 86 параграф 1 Кодексу Правопорушень, за скоєння правопорушення ОСОБА_2 був покараний штрафом в розмірі 500 польських злотих. Він повністю оплатив штраф, поліція не має в наявності страхового полісу водія транспортного засобу марки Nissan. Не встановлено також, що водій транспортного засобу марки Nissan скоїв правопорушення.