Постанова
Іменем України
17 червня 2021 року
м. Київ
справа № 126/2755/19
провадження № 61-15700св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Жданової В. С., Зайцева А. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_3,
відповідачі: Бершадська районна рада, ОСОБА_2,
третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_3 - адвоката Рижавського Сергія Сергійовича на постанову Вінницького апеляційного суду від 23 вересня 2020 року у складі колегії суддів: Голоти Л. О., Копаничук С. Г., Рибчинського В. П.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2019 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Бершадської районної ради, ОСОБА_2, третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, про визнання права постійного користування на земельні ділянки.
Позов мотивовано тим, що його покійному батькові - ОСОБА_4 на праві постійного користування для ведення фермерського господарства було надано земельні ділянки, розташовані на території Михайлівської сільської ради, а саме: земельну ділянку, загальною площею 30 га, згідно рішення Бершадської районної ради Бершадського району Вінницької області від 18 березня 1994 року № 15/21, видано Державний акт на право постійного користування землею від 06 липня 1994 року, зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування на землю за № 1; земельну ділянку, площею 32,0776 га, згідно рішення Бершадської районної ради Бершадського району Вінницької області від 24 вересня 1998 року, видано Державний акт на право постійного користування землею від 25 грудня 1998 року, зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування на землю за № 74.
15 березня 2001 року було створено та зареєстровано ФГ "Фермерпродуктсервіс", головою якого став ОСОБА_4 .
Рішенням засновника ФГ "Фермерпродуктсервіс" від 06 квітня 2010 року № 1 до складу засновників (членів) ФГ "Фермерпродуктсервіс" було включено ОСОБА_3 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер.
Будучи спадкоємцем першої черги спадкування за законом та позбавлений можливості у позасудовому порядку переоформити спадщину на майнові права засновника ФГ "Фермерпродуктсервіс", ОСОБА_3 просив суд :
1) визнати за ОСОБА_3 право постійного користування на земельні ділянки для ведення селянського фермерського господарства в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_4, які знаходяться на території Михайлівської сільської ради Бершадського району Вінницької області:
- площею 15,21 га з кадастровим номером 0520483200:04:001:0170;
- площею 7,52 га з кадастровим номером 0520483200:04:001:0167;
- площею 7,27 га з кадастровим номером 0520483200:04:001:0168 згідно державного акту на право постійного користування землею від 06.07.1994 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування на землю за № 1 (загальною площею 30 га), згідно рішення Бершадської районної ради Бершадського району Вінницької області від березня 1994 року №15/21;
- площею 32,0776 га з кадастровим номером 0520483200:04:001:0169 згідно державного акту на право постійного користування землею від 25.12.1998 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування на землю за № 74, згідно рішення Бершадської районної ради Бершадського району Вінницької області від 24 вересня 1998 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Бершадського районного суду Вінницької області від 01 червня 2020 року позов задоволено.
Визнано за ОСОБА_3 право постійного користування на земельні ділянки для ведення селянського фермерського господарства в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_4, які знаходяться на території Михайлівської сільської ради Бершадського району Вінницької області:
- площею 15,21 га з кадастровим номером 0520483200:04:001:0170;
- площею 7,52 га з кадастровим номером 0520483200:04:001:0167;
- площею 7,27 га з кадастровим номером 0520483200:04:001:0168 згідно державного акту на право постійного користування землею від 06 липня 1994 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування на землю за № 1 (загальною площею 30 га), згідно рішення Бершадської районної ради Бершадського району Вінницької області від 18 березня 1994 року № 15/21;
- площею 32,0776 га з кадастровим номером 0520483200:04:001:0169 згідно державного акту на право постійного користування землею від 25 грудня 1998 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування на землю за № 74, згідно рішення Бершадської районної ради Бершадського району Вінницької області від 24 вересня 1998 року.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що право користування земельними ділянками площею 30 га та 32,0776 га, які розташовані на території Михайлівської сільської ради Бершадського району Вінницької області, входить до складу спадщини, що залишилася після смерті ОСОБА_4, а тому позовні вимоги є обґрунтованими.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області було подано апеляційну скаргу.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Вінницького апеляційного суду від 23 вересня 2020 року апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області задоволено.
Рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 01 червня 2020 року у даній справі скасовано та ухвалено нове, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Бершадської районної ради, ОСОБА_2, третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, про визнання права постійного користування на земельні ділянки відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог та визнання за позивачем права постійного користування на земельні ділянки в порядку спадкування.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
22 жовтня 2020 року представник ОСОБА_3 - адвокат Рижавський С. С. подав до Верховного Суду через засоби поштового зв`язку касаційну скаргу на постанову Вінницького апеляційного суду від 23 вересня 2020 року.
В касаційній скарзі заявник просить суд скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції ухвалена постанова без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 27 жовтня 2020 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.
06 листопада 2020 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Встановлено, що ОСОБА_4 на праві постійного користування, для ведення фермерського господарства було надано земельні ділянки, розташовані на території Михайлівської сільської ради, а саме:
- земельну ділянку, загальною площею 30 га, згідно рішення Бершадської районної ради Бершадського району Вінницької області від 18 березня 1994 року № 15/21, видано Державний акт на право постійного користування землею від 06 липня 1994 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування на землю за № 1;
- земельну ділянку, площею 32,0776 га, згідно рішення Бершадської районної ради Бершадського району Вінницької області від 24 вересня 1998 року, видано Державний акт на право постійного користування землею від 25 грудня 1998 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування на землю за № 74, що підтверджується копіями державних актів, доданими до матеріалів справи.
15 березня 2001 року було створено та зареєстровано ФГ "Фермерпродуктсервіс" (код ЄДРПОУ: 20086825), головою якого став ОСОБА_4 .
Рішенням засновника ФГ "Фермерпродуктсервіс" від 06 квітня 2010 року № 1, посвідченим секретарем Серебрійської сільської ради Бершадського району Вінницької області в реєстрі під № 28, до складу засновників (членів) ФГ "Фермерпродуктсервіс" було включено позивача ОСОБА_3 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер.
Протоколом ФГ "Фермерпродуктсервіс" від 26 червня 2015 року № 1 та наказом від 26 червня 2015 року № 2 ОСОБА_3 було обрано та призначено головою ФГ "Фермерпродуктсервіс", повноваження якого ОСОБА_3 виконує і по даний час.
Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 13 грудня 2010 року ОСОБА_3 разом із братом ОСОБА_2 є спадкоємцями ФГ "Фермерпродуктсервіс", Ѕ частки якого успадкував ОСОБА_3 і Ѕ частку - ОСОБА_2 .
Згідно протоколу від 26 січня 2015 року № 1 ОСОБА_2 відступив свою частку розміром Ѕ в статутному фонді (капіталі) ФГ "Фермерпродуктсервіс" на користь ОСОБА_3 .
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог про скасування повідомлення про професійне захворювання (отруєння) від 04 липня 2018 року № 75 (Форма П-3), складене НДІ гігієни праці та професійних захворювань ХНМУ у відношенні ОСОБА_5 не було предметом перегляду в суді апеляційної інстанції, а тому не підлягає перегляду і в суді касаційної інстанції.
Зазначеним вимогам закону оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції відповідає.