Постанова
Іменем України
17 червня 2021 року
м. Київ
справа № 161/10157/20
провадження № 61-1048св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
заінтересована особа - Перша луцька державна нотаріальна контора,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа - Перша луцька державна нотаріальна контора, про встановлення факту проживання однією сім`єю
за касаційною скаргою адвоката Груника Анатолія Михайловича як представника ОСОБА_1 на постанову Волинського апеляційного суду від 17 грудня 2020 року у складі колегії суддів: Здрилюк О. І., Бовчалюк З. А., Карпук А. К.,
ВСТАНОВИВ:
1.Описова частина
Короткий зміст заяви
У червні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій просила встановити факт її проживання однією сім`єю із ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначала, що вона проживала однією сім`єю із ОСОБА_2, яка за станом здоров`я потребувала сторонньої допомоги та обслуговування, у квартирі АДРЕСА_1 з 07 листопада 2014 року до дня смерті ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1 . У них був спільний бюджет, спільні витрати, спільний побут, вони вели спільне господарство, мали взаємні права та обов`язки.
Після смерті ОСОБА_2 . ОСОБА_1 залишилася проживати одна, оскільки родичів у неї не було, у шлюбі не перебувала, дітей не мала.
Встановлення факту спільного проживання однією сім`єю із померлою ОСОБА_2 необхідно їй для вчинення дій щодо прийняття спадщини.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просила заяву задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Луцький міськрайонний суд Волинської області рішенням від 06 жовтня 2020 року заяву задовольнив. Установив факт спільного проживання однією сім`єю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у квартирі АДРЕСА_1 у період з 07 листопада 2014 року до дня відкриття спадщини, після смерті ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що заявник надала письмові докази, що підтверджують факт її спільного проживання із спадкодавцем ОСОБА_2 однією сім`єю із 07 листопада 2014 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 - дня смерті ОСОБА_2 .
Короткий зміст рішення апеляційного суду
Волинський апеляційний суд постановою від 17 грудня 2020 року рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 жовтня 2020 року скасував, заяву ОСОБА_1 залишив без розгляду. Роз`яснив ОСОБА_1 про її право подати позов на загальних підставах.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що під час розгляду справи у порядку окремого провадження встановлено, що існує спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, тому заяву ОСОБА_1 необхідно залишити без розгляду та роз`яснити, що вона має право подати позов на загальних підставах.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її узагальнені аргументи
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду 18 січня 2021 року, адвокат Груник А. М. як представник ОСОБА_1 просить скасувати постанову Волинського апеляційного суду від 17 грудня 2020 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Як на підставу касаційного оскарження судового рішення заявник посилається на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 12 серпня 2019 року у справі № 521/16365/15.
На обґрунтування касаційної скарги зазначає про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права під час ухвалення оскаржуваної постанови.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 01 березня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
18 березня 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 .
У червні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Першої луцької державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини на підставі статті 1264 ЦК України як особа, яка проживала зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.
ОСОБА_3 як особа, яка не брала участі в розгляді справи, 06 листопада 2020 року звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 жовтня 2020 року, в якій зазначив про існування спору про право на квартиру як на спадкове майно після смерті ОСОБА_4, в якій проживала ОСОБА_2 .
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Верховний Суд, перевіривши правильність застосування судами норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не
підлягає задоволенню з огляду на таке.