Постанова
Іменем України
09 червня 2021 року
м. Київ
справа № 522/8173/14-ц
провадження № 61-6872св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І., Синельникова Є. В., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач)
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Флагман-К",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Одеської області від 18 серпня 2016 року у складі колегії суддів: Ващенко Л. Г., Вадовської Л. М., Колеснікова Г. Я.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Флагман-К" (далі - ТОВ "Флагман-К") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги.
Позовну заяву мотивовано тим, що ТОВ "Флагман-К" надає послуги з утримання будинку і прибудинкової території на АДРЕСА_1 відповідно до встановлених тарифів.
Відповідач є власником квартир № № 19 і 28, а квартирою № 60 у вказаному будинку вона володіла до червня 2012 року.
ТОВ "Флагман-К" зобов`язання з обслуговування будинку АДРЕСА_1 виконує у повному обсязі, однак відповідач не сплачує за комунальні послуги.
Посилаючись на викладене та уточнивши вимоги, ТОВ "Флагман-К" просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги з урахуванням індексу інфляції і 3 % річних у розмірі 32 877,55 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 04 листопада 2015 року у складі судді Кравчук Т. С. у задоволенні позову ТОВ "Флагман-К" відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що всупереч вимогам статті 60 ЦПК України позивач не надав суду належних доказів прийняття на баланс будинку АДРЕСА_1 за рішенням органу місцевого самоврядування відповідно до вимог статті 11 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) та укладення відповідного договору про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території з відповідачем ОСОБА_1 .
Короткий зміст рішення апеляційного суду
Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 18 серпня 2016 року рішення Приморського районного суду м. Одеси від 04 листопада 2015 року скасовано. Позов ТОВ "Флагман-К" задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Флагман-К" заборгованість зі сплати житлово-комунальних послуг з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних за період з 03 червня 2011 року до 30 червня 2012 року, за період з 31 травня 2013 року до 28 лютого 2015 року у розмірі 22 652,87 грн, судові витрати у розмірі 1 566,32 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 7 000,00 грн.
Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що факт надання
ТОВ "Флагман-К" житлово-комунальних послуг з утримання будинку і прибудинкової території у період з 2010 до 2015 року підтверджується належними і допустимими доказами: копіями договорів, укладених між ТОВ "Флагман-К" і ТОВ "Інфоксводоканал" (водопостачання та водовідведення); ТОВ "ТВ Серрус" (вивезення твердих побутових відходів); ТОВ "Одесаобленерго" (освітлення); ПП "Спецтехнології" і ТОВ "Трубочист" (обслуговування вентиляційниїх систем і димоходів); ТОВ НВП "Алюр" (дезінфекція та дератизація); ТОВ "Ентал" і ТОВ "Елетекс" (обслуговування ліфтів). За надані послуги згідно з указаними договорами ТОВ "Флагман-К" здійснювало відповідні розрахунки, що підтверджується копіями банківских витягів. Факт надання послуг підтверджується актами періодичних обстежень будинку, наявністю у штаті ТОВ "Флагман-К" працівників, а також актом погодження меж прибудинкової території.
Заборгованість за надані житлово-комунальні послуги підлягає стягненню за період з 03 червня 2011 року до 30 червня 2012 року і з 31 травня 2013 року до 28 лютого 2015 року, оскільки до вимог про стягнення заборгованості за період з вересня 2010 року до травня 2011 року включно судом застосовано позовну давність.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У касаційній скарзі, поданій до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у вересні 2016 року, ОСОБА_1 просить скасувати оскаржуване судове рішення, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що висновок апеляційного суду про те, що ТОВ "Флагман-К" є обслуговуючою компанією з надання послуг житлово-комунального характеру, є помилковим.
На думку заявника, у неї відсутня заборгованість за житлово-комунальні послуги, оскільки кошти сплачуються ОСББ, а також, що позивач необґрунтовано вимагає плату за водопостачання.
Короткий зміст позиції інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу, поданому до суду у червні 2017 року, представник ТОВ "Флагман-К" адвокат Зудова В. В. заперечувала проти доводів ОСОБА_1 та просила відмовити у її задоволенні.
Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 жовтня 2016 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, витребувано матеріали цивільної справи № 522/8173/14-ц із Приморського районного суду м. Одеси та зупинено виконання рішення Апеляційного суду Одеської області від 18 серпня 2016 року до закінчення касаційного провадження.
У лютому 2018 року цивільну справу передано до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 19 лютого 2018 року справу за позовом ТОВ "Флагман-К" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг призначено до судового розгляду.
Ухвалою Верховного Суду від 03 квітня 2019 року провадження у справі зупинено до залучення до участі у справі правонаступників відповідача ОСОБА_1 .
Ухвалою Верховного Суду від 09 червня 2021 року провадження у справі за позовом ТОВ "Флагман-К" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг поновлено.
Фактичні обставини справи
ОСОБА_1 є власником квартир № 19 і № 28, а до червня 2012 року у її власності перебувала також квартира АДРЕСА_5 .
Згідно з договором на обслуговування будинку і прибудинкової території від 01 вересня 2009 року, укладеного між ТОВ "Флагман-К" і балансоутримувачем ПАТ "ПІК", додаткової угоди від 15 січня 2015 року та статуту ТОВ "Флагман-К" надає послуги з утримання будинку і прибудинкової території на АДРЕСА_1 (а. с. 11-16, 115, 116, т. 1, а. с. 3-5, т. 3).
Відповідно до вказаного договору ТОВ "Флагман-К" як обслуговуюча компанія надає послуги з утримання спірного будинку з метою якісного надання послуг з утримання та обслуговування будинку і прибудинкової території та зобов`язане забезпечувати експлуатацію будинку та прибудинкової території, може вимагати своєчасну та повну сплату наданих житлово-комунальних послуг (пункт 2.1, підпункти 3.4.1, 3.4.4) (а. с. 115, 116 т. 1, а. с. 3, 4, т. 3).
Встановлено, що з травня 2011 року до травня 2013 року будинок на АДРЕСА_1 знаходився частково на обслуговуванні в ОСББ "Вікторія-А" і частково обслуговувався ТОВ "Флагман-К" (а. с. 81, т. 3).
Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 26 квітня 2013 року рішення установчих зборів співвласників будинку
АДРЕСА_1 про створення ОСББ "Вікторія-А" визнано незаконним, статут
ОСББ "Вікторія-А" визнано недійсним, скасовано державну реєстрацію й припинено юридичну особу ОСББ "Вікторія-А" (а. с. 25-32, т. 3).
Встановлено, що з 09 червня 2013 року обслуговуючою організацією з надання послуг з утримання будинку і прибудинкової території на АДРЕСА_1 визначено ТОВ "Флагман-К" (а. с. 81, т. 3).
Також встановлено, що ОСОБА_1 не сплачує ТОВ "Флагман-К" за надані житлово-комунальні послуги з обслуговування будинку і прибудинкової території, посилаючись на те, що між нею та товариством відсутні будь-які зобов`язання, за надані житлово-комунальні послуги квартирам № № 19 та 28 вона сплачує ОСББ "Вікторія-А".
Згідно з розрахунком, наведеним ТОВ "Флагман-К", та наданими картками-рахунками та рахунками-фактурами (за кожен місяць) заборгованість ОСОБА_1 за житлово-комунальні послуги існує за період з 31 серпня 2010 року до 30 червня 2012 року, а також з 31 травня 2013 року до 28 лютого 2015 року за квартирами № № 19, 28, 60 . На підтвердження існування заборгованості надано картки-рахунки та рахунк-фактури за кожен місяць заборгованості (а. с. 29-154, т. 2).
На підставі судового наказу Суворовського районого суду м. Одеси від 06 січня 2014 року з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Флагман-К" стягнуто заборгованість за житлово-комунальні послуги. Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 15 травня 2014 року судовий наказ від 06 січня 2014 року скасовано (а. с. 29, 30 т. 1).
13 травня 2015 року ОСОБА_1 подала до суду заяву про застосування строку позовної давності відповідно до вимог частини третьої статті 267 ЦК України (а. с. 1, т. 2).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі - у редакції, чинній до набрання чинності Законом України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ") передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, і норми застосованого права
Відповідно до частин першої, другої, четвертої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, колегія суддів вважає, що рішення Апеляційного суду Одеської області від 18 серпня 2016 року відповідає зазначеним вимогам цивільного процесуального законодавства України.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих та нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будіників і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядка і правил.
Частиною першою статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що житлово-комунальні послуги, зокрема, поділяються на послуги з утримання будинків і прибудинкової території (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" залежно від порядку затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги вони поділяються на три групи; третя група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які визначаються виключно за договором (домовленістю сторін).
Згідно з пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач житлово-комунальних послуг зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Управитель зобов`язаний вимагати своєчасної і в повному обсязі оплати наданих житлово-комунальних послуг від споживачів (пункт 4 частини другої статті 25 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").
Згідно з пунктом 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572, пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" власник (споживач) зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги.
У рішенні Верховного Суду України від 30 жовтня 2013 року у справі
№ 6-59цс13 зроблено правовий висновок щодо застосування положень пункту 10 частини третьої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відносно відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати житлово-комунальних послуг та роз`яснено, що споживачі зобов`язані оплачувати житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користуються ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати за надані послуги. При відсутності договірних відносин, але у разі існування прострочки виконання грошового зобов`язання з оплати отриманих житлово-комунальних послуг на боржника покладається відповідальність, передбачена частиною другою статті 625 ЦК України.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.
Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Звертаючись до суду з позовом, ТОВ "Флагман-К" зазначало про невиконання ОСОБА_1, як власником квартир на АДРЕСА_1, зобов`язань зі сплати житлово-комунальних послуг, у зв`язку з чим у неї перед товариством, як обслуговуючою компанією, утворилась заборгованість у розмірі 32 877,55 грн з урахуванням індексу інфляції і 3 % річних.
Заперечуючи проти позову, ОСОБА_1 посилалась на те, що багатоквартирний будинок на АДРЕСА_1 перебуває на балансі ОСББ "Вікторія-А", а тому позивач не має правових підстав для звернення із позовом про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції обґрунтовано відхилив зазначені доводи ОСОБА_1 з огляду на таке.
З матеріалів справи вбачається, що багатоквартирний будинок за адресою: АДРЕСА_1, прийнятий в експлуатацію 24 червня 2009 року, замовником будівництва (забудовником) є ЗАТ "ПІК", що підтверджується копією акта готовності об`єкта до експлуатації.
01 вересня 2009 року між балансоутримувачем будинку ЗАТ "ПІК" та ТОВ "Флагман-К" укладено договір на обслуговування та ремонт будинку та прибудинкової території, відповідно до умов якого ТОВ "Флагман-К" прийняло на себе обов`язки щодо забезпечення експлуатації будинку та об`єктів благоустрою, розташованих на прибудинковій території, згідно з умовами укладених договорів, контролю за станом забезпечення споживачів житлово-комунальними послугами, здійснення огляду конструктивних елементів, огороджуючих елементів будинків та споруд, інженерних мереж, об`єктів благоустрою, забезпечення здійснення поточних, капітальних, профілактичних та аварійних ремонтів.
Відповідно до цього договору він діє протягом календарного року й вважається щорічно продовженим, якщо за 1 місяць до закінчення терміну його дії жодна із сторін не виявила бажання його розірвати.
Відповідно до протоколу з додатками загальних зборів мешканців будинку АДРЕСА_1 від 15 вересня 2009 року житлово-комунальні послуги та послуги з утримання будинку та прибудинкової території мешканцям будинку надає ТОВ "Флагман-К".
На підтвердження факту надання житлово-комунальних послуг з утримання будинку і прибудинкової території у період з 2010 до 2015 року ТОВ "Флагман-К" надало суду копії договорів, укладених між товариством та ТОВ "Інфоксводоканал" (водопостачання та водовідведення); ТОВ "ТВ Серрус" (вивезення твердих побутових відходів); ТОВ "Одесаобленерго" (освітлення); ПП "Спецтехнології" і ТОВ "Трубочист" (обслуговування вентиляційниїх систем і димоходів); ТОВ НВП "Алюр" (дезінфекція та дератизація); ТОВ "Ентал" і ТОВ "Елетекс" (обслуговування ліфтів). Також позивач надав відповідні розрахунки здійснених платежів за надані послуги відповідно до указаних договорів, що підтверджується копіями банківських витягів; акти періодичних обстежень будинку, акт погодження меж прибудинкової території.
Апеляційний суд обґрунтовано зазначив, що договір від 01 вересня 2009 року, укладений між ЗАТ "ПІК", як балансоутримувачем, та ТОВ "Флагман-К", як обслуговувачем будинку, не розірвано, та в установленому законом порядку недійсним не визнано.
З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов правильного висновку про те, що виконавцем житлово-комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_1, у відносинах із споживачами зазначених послуг (власниками та користувачами квартир) у спірний період був позивач ТОВ "Флагман-К".
Натомість відповідач не підтвердила належними та допустимими доказами те, що ТОВ "Флагман-К" не уповноважене надавати житлово-комунальні послуги з утримання будинку і прибудинкової території на АДРЕСА_1 .
Споживач не може на власний розсуд сплачувати за житлово-комунальні послуги і зобов`язаний здійснювати оплату за надані послуги безпосередньо особі, яка їх надає.
За таких обставин заперечення ОСОБА_1 щодо відсутності у неї заборгованості перед ТОВ "Флагман-К" з огляду на те, що вона сплачує грошові кошти за спожиті послуги на користь ОСББ "Вікторія-А", є необґрунтованими, оскільки не підтверджені відповідними доказами.
Доданими позивачем рахунками-фактурами за період з 2011 року до 2015 року підтверджено, що вартість житлово-комунальних послуг складається з плати за утримання будинку, плати за експлуатацію ліфтів і плати за вивіз побутового сміття й не містить плати за водопостачання та водовідведення.
З урахуванням заяви ОСОБА_1 про застосування позовної давності у цій справі апеляційний суд визначив, що загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 13 229,50 грн, з яких:
заборгованість по квартирі № 60 за період з червня 2011 року до червня 2012 року становить 374,55 грн;
заборгованість по квартирі № 19 за період з червня 2011 року до червня 2012 року і з травня 2013 року до лютого 2012 року становить 7 528,11 грн;
заборгованість по квартирі № 28 за період з червня 2011 року до червня 2012 року і з травня 2013 року до лютого 2015 року становить 5 326,84 грн.
З огляду на викладене 3 % річних відповідно до частини другої статті 625 ЦК України за період з 03 червня 2011 року до 30 червня 2012 року становлять 132,99 грн, а індекс інфляції за вказаний період - 1 454,9 грн;
3% річних за період з червня 2013 року до лютого 2015 року - 235,02 грн, індекс інфляції за період з 31 травня 2013 року до 28 лютого 2015 року - 7 528,46 грн.
Заборгованість з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних становить 22 652,87 грн (13 299,50+132,99+235,02+1 454,9+7 528,46).
Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, переважно спрямовані на переоцінку доказів у справі, що в силу вимог статті 400 ЦПК України не належить до компетенції суду касаційної інстанції.
Колегія суддів вважає, що рішення Апеляційного суду Одеської області від 18 серпня 2016 року ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.