ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 червня 2021 року
м. Київ
справа № 640/27758/20
адміністративне провадження № К/9901/5740/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мацедонської В.Е.,
суддів: Кашпур О. В., Шевцової Н.В.,
розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції
касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 листопада 2020 року (головуючий суддя - Клочкова Н.В.)
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2021 року (суддя-доповідач: Єгорова Н.М., судді: Сорочко Є.О., Федотов І.В.)
у справі №640/27758/20
за позовом ОСОБА_1
до Кабінету Міністрів України, Міністерства оборони України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства соціальної політики України, Міністерства фінансів України, Державної казначейської служби України, Пенсійного фонду України,
треті особи: Київська міська рада (Київська міська державна адміністрація), Київська обласна рада
про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. 09 листопада 2020 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Кабінету Міністрів України (далі - відповідач 1), Міністерства оборони України (далі - відповідач 2), Міністерства охорони здоров`я України (далі - відповідач 3), Міністерства соціальної політики України (далі - відповідач 4), Міністерства фінансів України (далі - відповідач 5), Державної казначейської служби України (далі - відповідач 6), Пенсійного фонду України (далі - відповідач 7), треті особи: Київська міська рада (Київська міська державна адміністрація), Київська обласна рада, в якому просив:
1.1. Визнати Державою Україна, незаконним та протиправним використання Міністерством оборони України та Київським Червонопрапорним військовим округом громадянина України ОСОБА_1, колишнього військовослужбовця 731 Окремого батальйону спеціального захисту військової частини польова пошта 50937, при виконанні ним спеціального Урядового завдання по локалізації та ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС з цілодобовим перебуванням його в особливо небезпечній зоні підвищеного радіаційного опромінення за відсутністю належних засобів індивідуального захисту та відповідних приладів радіаційного контролю з об`явленням "військового стану" та загрозою при цьому його життю та здоров`ю;
1.2. Визнати протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України, як суб`єкта владних повноважень, при виконанні ним своїх прямих функційних обов`язків, відносно громадянина України ОСОБА_1, колишнього військовослужбовця 731 Окремого батальйону спеціального захисту військової частини польова пошта 50937, при захисті його конституційних прав та законних інтересів щодо забезпечення пільг і компенсацій, як особі, яка має статус постраждалої внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС та статус інваліда війни;
1.3. Зобов`язати Кабінет Міністрів України доручити Міністерству фінансів України разом з відповідними міністерствами забезпечити фінансування, а саме:
а) МОЗ України разом з АМН України здійснити перерахунок дози опромінення громадянину України ОСОБА_1, колишньому військовослужбовцю 731 Окремого батальйону спеціального захисту військової частини польова пошта 50937, та встановити відповідний і вірний медичний діагноз;
б) МО України видати відповідну довідку з фіксуванням фактично виконаних робіт при ліквідації аварії на ЧАЕС, часу та місця їх виконання, часу перебування в зоні небезпеки під впливом радіоактивного опромінення з об`явленням військового положення та отримавшим колективне переопромінення громадянину України, ОСОБА_1, колишньому військовослужбовцю 731 Окремого батальйону спеціального захисту військової частини польова пошта 50937, та виконати протокольне рішення Міжвідомчої Урядової комісії від 05 листопада 2004 року, а саме видати на руки акти за формою Н-1;
1.4. Зобов`язати Кабінет Міністрів України разом з Міністерством фінансів України, Державним казначейством України та Пенсійним фондом України:
а) провести індексацію пенсійного забезпечення та соціальних виплат відповідно до Законів "Про Державний бюджет України" з 2003 року по 2019 рік, нарахувати та виплатити громадянину України ОСОБА_1 суму заборгованості недоотриманої пенсії та соціальних виплат у розмірі 178 615,89 грн. (сто сімдесят вісім тисяч шістсот п`ятнадцять гривень 89 коп.);
б) провести нарахування та виплату недоотриманої пенсії за період з 2015 року по час винесення судового рішення громадянину України ОСОБА_1 у розмірі 885 240,00 грн. (вісімсот вісімдесят п`ять тисяч двісті сорок гривень 00 коп.);
в) виплатити громадянину України ОСОБА_1 суму у розмірі 500000,00 грн. (п`ятсот тисяч гривень 00 коп.) у вигляді моральної шкоди;
г) виплатити громадянину України ОСОБА_1 суму судових витрат (юридичні послуги, експертизи, документація та ін.) у розмірі 25 000,00 грн. (двадцять п`ять тисяч гривень 00 коп.): разом стягнути суму у розмірі 1 588 855,89 грн. (один мільйон п`ятсот вісімдесят вісім тисяч вісімсот п`ятдесят п`ять гривень 89 коп.);
1.5. Зобов`язати Пенсійний фонд України разом з Міністерством соціальної політики перерахувати та призначити громадянину України ОСОБА_1, колишньому військовослужбовцю 731 Окремого батальйону спеціального захисту військової частини польова пошта 50937, пенсійне забезпечення, як за особливі заслуги перед Україною та виконання ним важливого і відповідального Урядового завдання при ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, з врахуванням фактичних даних праці та періоду перебування ним в зоні небезпеки, встановлення єдиної тарифної ставки, як для особи, яка працювала з ядерними відходами та отравляючими речовинами та з зарахуванням всіх належних Урядових постанов та розпоряджень, які регламентували форму і порядок оплати праці громадян, які приймали участь в заходах з локалізації та ліквідації аварії на ЧАЕС.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 листопада 2020 року, яку залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2021 року, позовну заяву ОСОБА_1 повернуто на підставі пункту 6 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України у зв`язку з порушенням правил об`єднання позовних вимог.
3. Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позовні вимоги про перерахунок пенсії позивача жодним чином не пов`язані із вимогами, які стосуються позивача та дій державних органів під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в 1986 році. Обставини, заявлені у позові, та підстави позову є різними, не пов`язаними між собою; предметом позову є об`єднані вимоги, які мають самостійні обсяги доказування та підтверджуються різними доказами.
4. Крім того, суд апеляційної інстанції звернув увагу, що позивачем жодним чином не обґрунтовано пов`язаність позовної вимоги в частині зобов`язання МОЗ України разом з АМН України здійснити перерахунок дози опромінення громадянину України ОСОБА_1, колишньому військовослужбовцю 731 Окремого батальйону спеціального захисту військової частини польова пошта 50937, та встановити відповідний і вірний медичний діагноз.
5. З урахуванням вищенаведеного суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку, що підстави позову щодо кожного з відповідачів є різними, індивідуальними, оскільки кожен з них діяв окремо в межах повноважень та у спосіб, які встановлені законом.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги. Позиція інших учасників.
6. 22 лютого 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 листопада 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2021 року, в якій останній, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати вищезазначені судові рішення, а справу передати на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва для продовження розгляду справи по суті.
7. Касаційна скарга мотивована тим, що суди не звернули увагу та не застосували норми статтей 54, 57, 59, 62, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в яких визначено, що саме на Кабінет Міністрів України покладається застосування цього Закону при визначенні, обчисленні, роз`ясненні та встановленні розмірів всіх доплат, пенсій і компенсацій визначених в Законі категорій громадян.
8. За твердженням заявника касаційної скарги, без визначення ступеня правовідносин, дій чи бездіяльності органів державної влади, а саме Кабінету Міністрів України, Міністерства оборони України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства соціальної політики України, Міністерства фінансів України та інших щодо позивача неможливо встановити норми, стандарти, розміри та компенсації пенсійного та соціального забезпечення.
9. На думку заявника касаційної скарги, без встановлення та визначення правової позиції суду щодо дій та/або бездіяльності відповідачів, тобто без об`єднання всіх позовних вимог, неможливо буде встановити істину та винести справедливе, законне і неупереджене рішення в даній справі з метою ефективного захисту його прав, свобод та інтересів, як колишнього військовослужбовця 731 Окремого батальйону спеціального захисту військової частини польова пошта 50937, від порушень з боку суб`єктив владних повноважень, що є основним завданням адміністративного судочинства.
10. Крім того, ОСОБА_1 зазначає, що в суді першої інстанції перебуває на розгляді аналогічна справа №640/11946/20 до тих самих відповідачів, з такими ж позовними вимогами та з тих самих підстав, провадження у якій відкрито, і ним було подано клопотання про передачу його справи для об`єднання зі справою №640/11946/20.
11. Також, заявник касаційної скарги, покликаючись на частину 1 статті 21 КАС України, зазначає, що може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою. При цьому, законом закріплено визначення похідної позовної вимоги, задоволення якої залежить від задоволення іншої (основної позовної вимоги) (пункт 23 частини 1 статті 4 КАС України).
12. Кабінетом Міністрів України, Міністерством оборони України, Міністерством соціальної політики України, Міністерством фінансів України подано відзиви на касаційну скаргу, в яких останні просять касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 листопада 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2021 року залишити без змін з підстав, установлених судами першої та апеляційної інстанцій.
Рух в касаційній інстанції
13. Ухвалою Верховного Суду від 01 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 листопада 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2021 року.
14. 15 квітня 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
15. Ухвалою від 15 червня 2021 закінчено підготовчі дії у справі та призначено касаційну скаргу до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 КАС України на 17 червня 2021 року.
Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи
16. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, виходить з такого.
17. Відповідно до ухвали Верховного Суду від 01 квітня 2021 року касаційне провадження у справі відкрито з метою перевірки доводів касаційної скарги про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, зокрема, пункту 6 частини 4 статті 169, статті 172 КАС України, що є підставою касаційного оскарження згідно з частиною 4 статті 328 КАС України.
18. Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
19. Частиною 3 статті 124 Конституції України встановлено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
20. Згідно з частиною 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.
21. За приписами частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, установленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням установленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
22. З урахуванням вимог частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів (пункт 4); виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (пункт 5).
23. Згідно з частиною 1 статті 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
24. Право позивача заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою, передбачено також частиною 1 статті 21 КАС України.
25. Зі змісту вищенаведених процесуальних норм вбачається, що об`єднання в одній позовній заяві декількох вимог допускається за умови пов`язаності їх між собою підставами виникнення або поданими доказами, а також основних і похідних вимог.
26. Під підставами позову, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Обставинами можуть бути лише юридичні факти матеріально-правового характеру, тобто такі факти, які тягнуть певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правовідносин. Юридичні факти матеріально-правового характеру, які визначені як підстави позову, свідчать про те, що існують правовідносини і що внаслідок певних дій ці відносини стали спірними.
27. Предметом позову є матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, відповідно до яких суд має ухвалити рішення. Характер позовної вимоги визначається характером спірних правовідносин, з якого випливає вимога позивача.
28. Таким чином, у випадку пред`явлення позивачем в одній позовній заяві кількох вимог, що становлять предмет адміністративного позову, вказані вимоги мають виникати з однакових юридичних фактів, тобто мати єдині підстави позову, оскільки в протилежному випадку виникають різні адміністративні позови, які підлягають розгляду в окремих самостійних провадженнях.
29. В свою чергу, похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги) (пункт 23 частини першої статті 4 КАС України).
30. Ухвалюючи судове рішення про повернення позовної заяви, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що обставини, заявлені у позові, та підстави позову є різними, не пов`язаними між собою; предметом позову є об`єднані вимоги, які мають самостійні обсяги доказування та підтверджуються різними доказами; підстави позову щодо кожного з відповідачів є різними, індивідуальними, оскільки кожен з них діяв окремо в межах повноважень та у спосіб, які встановлені законом.
31. Разом з тим, в оскаржуваних судових рішеннях не зазначено, які саме обставини, заявлені у позові, та підстави позову є різними, не досліджено, що підставою звернення до суду стало невиконання протокольного рішення робочої зустрічі від 05 листопада 2004 року щодо учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС колишніх військовослужбовців 731 Окремого батальйону спеціального захисту військової частини польова пошта 50937, зокрема і ОСОБА_1, а також не проаналізовано, чи наявні в поданій позовній заяві основна та похідні позовні вимоги.
32. Пунктом 6 частини 4 статті 169 КАС України визначено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).
33. Суд зазначає, що суди попередніх інстанцій помилково застосували до позовної заяви наслідки, передбачені вищезазначеною нормою, оскільки відповідно до частин 4 та 5 статті 172 КАС України не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом, та не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.
34. Суд звертає увагу, що зі змісту позовних вимог позивача не вбачається підстав, передбачених частинами 4 та 5 статті 172 КАС України. Вищезазначені підстави стосовно заборони об`єднання позовних вимог є вичерпними та розширеному тлумаченню не підлягають.
35. Крім того, Суд зазначає, що суд першої інстанції не скористався процесуальним правом, передбаченим частиною 6 статті 172 КАС України, відповідно до якого суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства.