ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 червня 2021 року
м. Київ
справа № 807/763/14
адміністративне провадження № К/9901/13913/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Мартинюк Н.М.,
суддів Жука А.В., Загороднюка А.Г.,
розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №807/763/14
за позовом Головного управління ДФС у Закарпатській області (правонаступник - Головне управління ДПС у Закарпатській області)
до Державного підприємства Агропромисловий комплекс "Ужгородський",
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:
Управління Державної казначейської служби України в Ужгородському районі Закарпатської області;
Відділ агропромислового розвитку та фінансове управління Ужгородської РДА Закарпатської області в особі Ужгородської РДА Закарпатської області,
про стягнення заборгованості
за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Закарпатській області
на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року (постановлену у складі: головуючого судді Луцовича М.М.)
і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2020 року (ухвалену у складі: головуючого судді Мікули О.І., суддів Курильця А.Р., Кушнерика М.П.).
УСТАНОВИВ:
І. Історія справи
Ужгородська об`єднана податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Закарпатській області (правонаступник - Головне управління ДПС у Закарпатській області) в березні 2014 року звернулась до суду з позовом до Державного підприємства Агропромисловий комплекс "Ужгородський" (далі - "ДП АК "Ужгородський"") про стягнення заборгованості в сумі: 9751250,38 грн.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року, яка залишена без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2020 року, провадження у цій справі закрито у зв`язку з тим, що справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства (пункт 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України).
Суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, закриваючи провадження у справі, зазначив, що оскільки 27 серпня 2018 року в межах провадження у справі №6/138 про банкрутство ДП АК "Ужгородський" Господарський суд Закарпатської області визнав ДП АК "Ужгородський" банкрутом, то спори, стороною яких є боржник, стосовно якого розпочато процедуру банкрутства, не можуть розглядатись в порядку адміністративного судочинства, адже такі розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України (далі - "ГПК України").
У касаційній скарзі Головне управління ДПС у Закарпатській області просить скасувати ці судові рішення й направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Зокрема, скаржник зазначає, що суди першої і апеляційної інстанцій не врахували, що адміністративний позов подано до суду 13 березня 2014 року під час дії судової санації ДП АК "Ужгородський", а не під час застосування до відповідача процедури ліквідації, тому дійшли необґрунтованого висновку про закриття провадження у справі.
Відповідач відзив на касаційну скаргу не подав, копію ухвали Верховного Суду від 19 жовтня 2020 року про відкриття касаційного провадження отримав 28 жовтня 2020 року.
Управління Державної казначейської служби України в Ужгородському районі Закарпатської області відзив на касаційну скаргу не подало, копію ухвали Верховного Суду від 19 жовтня 2020 року про відкриття касаційного провадження отримало 28 липня 2020 року.
Відділ агропромислового розвитку та фінансове управління Ужгородської РДА Закарпатської області в особі Ужгородської РДА Закарпатської області також відзив на касаційну скаргу не подав, копію ухвали Верховного Суду від 19 жовтня 2020 року про відкриття касаційного провадження отримав 26 жовтня 2020 року.
Ознайомившись із доводами скаржника, Верховний Суд вважає необхідним задовольнити касаційну скаргу з огляду на таке.
ІІ. Мотиви Верховного Суду
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - "Конвенція") кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Поняття "суд, встановлений законом" охоплює, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Юрисдикцію і повноваження адміністративних судів, порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає Кодекс адміністративного судочинства України (в редакції, чинній станом на час відкриття провадження у цій справі) (далі - "КАС України").
Перелік категорій справ, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, регламентовано статтею 17 КАС України. Відповідно до пункту 5 частини другої означеної статті юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом.
Частиною другою статті 50 КАС України визначено, що позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Згідно з частиною дев`ятою статті 17 Бюджетного кодексу України (далі - "БК України") прострочена заборгованість суб`єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) стягується з такого суб`єкта господарювання органами доходів і зборів, що є органами стягнення такої заборгованості у порядку, передбаченому Податковим кодексом України або іншим законом, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна цього суб`єкта господарювання. Позовна давність на вимоги щодо погашення такої заборгованості суб`єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) не поширюється.
До функцій контролюючого органу відповідно до підпункту 19-1.1.38 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України (далі - "ПК України") віднесено забезпечення стягнення сум простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що у зв`язку з виникненням у ДП АК "Ужгородський" простроченої заборгованості перед державою до контролюючого органу надійшли подання Управління Державної казначейської служби України в Ужгородському районі Закарпатської області від 3 квітня 2013 року №11, №12 про здійснення заходів щодо стягнення такої заборгованості.
На виконання своїх функцій контролюючий орган 13 березня 2014 року звернувся до суду з позовом про стягнення з ДП АК "Ужгородський" заборгованості в сумі: 9751250,38 грн, в тому числі пені: 4220250,38 грн.
Судами також з`ясовано, що на момент звернення позивача з цим позовом у провадженні Господарського суду Закарпатської області перебувала справа №6/138 за заявою Акціонерного комерційного банку "Україна" про банкрутство ДП АК "Ужгородський", провадження в якій порушено 20 листопада 2001 року.
27 серпня 2018 року в справі №6/138 Господарський суд Закарпатської області ухвалив постанову про визнання боржника ДП АК "Ужгородський" банкрутом, відкрив ліквідаційну процедуру і призначив арбітражного керуючого Ракущинець А.А. ліквідатором ДП АК "Ужгородський".
Головне управління ДФС у Закарпатській області (місто Ужгород) 10 жовтня 2018 року в справі №6/138 звернулося в Господарський суд Закарпатської області із заявою про визнання кредиторських вимог до ДП АК "Ужгородський" в сумі: 12604268,51 грн, в тому числі 3524,00 грн судового збору, з яких: 9751250,38 грн бюджетних позичок, в тому числі пені: 4220250,38 грн.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 4 лютого 2019 року в справі №6/138, яка залишена без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 13 травня 2019 року і постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15 серпня 2019 року, відмовлено в частині визнання кредиторських вимог Головного управління ДФС у Закарпатській області до ДП АК "Ужгородський", зокрема, в сумі: 9751250,38 грн бюджетних позичок, в тому числі пені: 4220250,38 грн.
Суд першої інстанції, закриваючи провадження у цій справі, з висновком якого погодився апеляційний суд, зазначив, що оскільки 27 серпня 2018 року в межах провадження у справі №6/138 про банкрутство ДП АК "Ужгородський" Господарський суд Закарпатської області визнав ДП АК "Ужгородський" банкрутом, то спори, стороною яких є боржник, стосовно якого розпочато процедуру банкрутства, не можуть розглядатись в порядку адміністративного судочинства, адже такі розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України.
Тобто, суди попередніх інстанцій вважали, що розгляд позовних вимог майнового характеру, заявлених позивачем до юридичної особи, щодо якої порушена