ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 червня 2021 року
м. Київ
справа № 815/2318/18
адміністративне провадження № К/9901/65266/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шарапи В.М.,
суддів: Єзерова А.А., Чиркіна С.М.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Холоднобалківської сільської ради Біляївського району Одеської області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.07.2018 у складі судді Вовченко O.A. та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2018 у складі колегії суддів: Шляхтицького О.І. (суддя-доповідач), Потапчука В.О., Семенюка Г.В. у справі №815/2318/18 за позовом ОСОБА_1 до Холоднобалківської сільської ради Біляївського району Одеської області про зобов`язання надати дозвіл на розробку проекту документації землеустрою щодо відведення земельної ділянки
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Холоднобалківської сільської ради Біляївського району Одеської області (надалі - Холоднобалківська сільрада), в якому просив зобов`язати відповідача надати позивачу дозвіл на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в межах села Холодна Балка Біляївського району Одеської області, орієнтованою площею 0,25 га, яка розташована по АДРЕСА_1 (крайня кутова земельна ділянка).
2. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11.07.2018, яке залишене без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2018, позов задоволено. Зобов`язано Холоднобалківську сільраду надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в межах села Холодна Балка Біляївського району Одеської області, орієнтованою площею не більше 0,25 га, яка розташована по АДРЕСА_1 (крайня кутова земельна ділянка).
3. Судами попередніх інстанцій під час судового розгляду справи встановлено наступні фактичні обставини:
3.1. 10.02.2011 ОСОБА_1 звертався до Холоднобалківської сільради із заявою про надання йому земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в АДРЕСА_1 . За наслідком розгляду заяви ОСОБА_1 . Холоднобалківською сільрадою 03.03.2011 прийнято рішення №49/2011-VІ про відмову в надані йому земельної ділянки в зв`язку з тим, що на земельній ділянці генеральним планом передбачено будівництво магазину.
3.2. 30.01.2014 рішенням Холоднобалківської сільради за наслідком розгляду заяви та доданих до неї документів ОСОБА_1 відмовлено йому в надані згоди на виділення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у зв`язку з відсутністю вільних земельних ділянок в запасі сільської ради.
3.3. 24.03.2016 ОСОБА_1 подавав заяву з додатками до Холоднобалківської сільради про виділення земельної ділянки для будівництва жилого будинку, в АДРЕСА_1 (крайня кутова ділянка, що знаходиться за колишнім колгоспним гаражем). 14.04.2016 за наслідком розгляду заяву ОСОБА_1 . Холоднобалківською сільрадою прийнято рішення №66/2016- VІІ про відмову в надані згоди на виділення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у зв`язку з відсутністю в межах населеного пункту с. Холодна Балка вільних земельних ділянок в запасі сільської ради.
3.4. З листа Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 26.07.2016 №29-15-0.4-12119/2-16 вбачається, що відповідно до інформації від Управління Держгеокадастру у Біляївському районі Одеської області від 25.07.2016№22-1502-0.4-2110/2-16 "Выписка из проекта установления границ сел Алтестово и Холодна Балка Холоднобалковского сельского совета Беляевского района Одесской области", від 1995 року земельна ділянка, що зазначена у викопіюванні, розташована в межах с. Холодна Балка Холоднобалківської сільської ради Біляївського району Одеської області. Вищезазначена земельна ділянка згідно експлуатації земель Плану території АДРЕСА_2, розташована у 4 зоні, яку віднесено до земель резервного фонду, за угіддями: пасовища та рілля. Згідно книг записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі Управління Держгеокадастру у Біляївському районі Одеської області станом на 31.12.2012 не зареєстровано право власності, користування на земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, тому визначити цільове призначення земельної ділянки не має можливості.
3.5. 08.02.2017 ОСОБА_1 звернувся із заявою до Холоднобалківської сільради про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва жилого будинку в межах АДРЕСА_1, яка знаходиться за колишнім радгоспним гаражем), орієнтованою площею 0,25 га, до якої додав документи. З листа Холоднобалківської сільської ради №169 від 12.04.2017, адресованого ОСОБА_1, вбачається, що на підставі рішення 23 сесії Холоднобалківської сільради №206 позивачу відмовлено у надані земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у зв`язку з відсутністю вільних земельних ділянок в запасі сільської ради.
3.6. З листа відділу у Біляївському районі головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 03.05.2017, адресованого ОСОБА_1, вбачається, що згідно державної статистичної звітності форми 6-зем "Звіт про наявність земель, розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності", станом на 01.01.2016 площа земель на території Холоднобалківської сільради становить 73,8672 га, що врахована в рядку 96 - "землі, не надані у власність або постійне користування в межах населених пунктів". Вид угідь визначити за проектом.
3.7. 18.07.2017 позивач звертався з заявою до Холоднобалківської сільради про виділення та передачу йому безоплатно у власність земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у межах норм без оплатної приватизації в межах АДРЕСА_3, яка розташована по АДРЕСА_1, яка знаходиться за колишнім радгоспним гаражем). Орієнтована площа бажаної земельної ділянки, становить 0,25 га, у зв`язку з чим надати згоду на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. В додатках до заяви було подано: викопіювання з генерального плану з проектом землеустрою АДРЕСА_3 ; роздруківка з публічної кадастрової карти з бажаним місцем розташування земельної ділянки; лист управління Держгеокадастру у Біляївському районі Одеської області №С-2016/0-2245/6-16 від 19.08.2016 та відомості з документації із землеустрою; лист головного управління Держгеокадастру в Одеській області №29-15-0.4-12119/2-16 від 26.07.2016 з додатком; копії паспорту, ідентифікаційного коду та посвідчення.
3.8. 28.08.2017 заява ОСОБА_1 від 18.07.2017 розглянута на сесії Холоднобалківської сільради та прийнято рішення №289/2017-VII "Про надання земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в межах АДРЕСА_3, яка розташована по АДРЕСА_1 (крайня кутова земельна ділянка) гр. ОСОБА_1 " позивачеві було відмовлено у наданні згоди на розробку проекту землеустрою.
3.9. Рішення Холоднобалківської сільської ради Біляївського району Одеської області від 28.08.2017 №289/2017-VII про відмову позивачу у наданні йому дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки було предметом судового розгляду. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2018 у справі №815/5004/17 визнано незаконним рішення тридцять шостої сесії сьомого скликання Холоднобалківської сільради від 28.08.2017 №289/2017-VII "Про надання земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в межах АДРЕСА_3, яка розташована по АДРЕСА_1 (крайня кутова земельна ділянка) гр. ОСОБА_1 ".
3.10. 29.01.2018 позивач вчергове звернувся з заявою (вх. №9 від 29.01.2018) до Холоднобалківської сільради про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва жилого будинку площею 12,5 соток в АДРЕСА_1, крайня кутова земельна ділянка, яка знаходиться за колишнім радгоспним гаражем.
3.11. 15.02.2018 заява ОСОБА_1 від 29.01.2018 була розглянута на сесії Холоднобалківської сільради та прийнято рішення №337/2018-VII, яким відмовлено ОСОБА_1 у наданні згоди на розробку проекту землеустрою із зазначенням того, що земельна ділянка по АДРЕСА_1, яка знаходиться за колишнім радгоспним гаражем) після завершення інвентаризації буде перерозподілена між учасниками бойових дій АТО.
3.12. Також, 16.02.2018 ОСОБА_1 подавав до Холоднобалківської сільради заяву (вх. №12 від 16.02.2018) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва жилого будинку площею 0,25 га в АДРЕСА_1, крайня кутова земельна ділянка, яка знаходиться за колишнім радгоспним гаражем.
3.13. На сесії Холоднобалківської сільської ради Біляївського району Одеської області 15.03.2018 розглянута заява ОСОБА_1 від 16.02.2018 та враховуючи рішення Холоднобалківської сільської ради від 15.02.2018 №337/2018-VII прийнято рішення №343/2018-VII про відмову у наданні згоди на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в межах села Холодна Балка.
4. Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з того, що з досліджених рішень Холоднобалківської сільради та листів останньої вбачається, що відмовляючи у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачу відповідач вийшов за межі повноважень, наданих йому Земельним кодексом України (надалі - ЗК України). При цьому, зважаючи на систематичний характер відмов відповідача у наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо спірної земельної ділянки, суди попередніх інстанцій вважали, що належним способом захисту його порушеного права буде саме зобов`язання відповідача надати позивачу такий дозвіл.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
5. Відповідач - Холоднобалківська сільрада, подав касаційну скаргу на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.07.2018 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2018, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
5.1. Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги зводяться до неправильного застосування судами попередніх інстанції норм матеріального права та допущення ними порушень норм процесуального права. Зокрема, скаржник посилається на норми частини 3 статті 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 №3038-VI (надалі - Закон №3038-VI), які на його думку роблять неможливим надання позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою та наголошує, що у Холоднобалківської сільради були визначені статтею 118 ЗК України підстави для відмови у наданні позивачу такого дозволу, зважаючи на те, що інвентаризація земель сільської ради не була завершена, а після її завершення у відповідача наявний обов`язок розподілити вільні земельні ділянки в першу чергу між учасниками бойових дій та особами, прирівняними до них. Крім того, скаржник вважає, що суди втрутились в дискреційні повноваження Холоднобалківської сільради і безпідставно зобов`язали відповідача надати позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою.
6. Позивач - ОСОБА_1, подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
6.1. На обґрунтування відзиву вказує, що оскаржувані судові рішення були ухвалені на основі правильного застосування норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги є безпідставними.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:
7. Під час розгляду касаційної скарги колегія суддів враховує приписи частин 1-2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України, в редакції, чинній до 08.02.2020), відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
8. Частиною 1, пунктом "в" частини 3 статті 116 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх в користування, при цьому безоплатна передача земельних ділянок у власність громадянам здійснюється в тому числі і у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом, яка проводиться один раз по кожному виду використання.
9. Частиною 6 статті 118 ЗК України визначено що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
10. Частиною 7 цієї статті встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
11. В силу вимог частини 1 статті 122 ЗК України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
12. Системний аналіз наведених правових норм дає підстави колегії суддів Верховного Суду дійти висновку, що ЗК України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
13. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в постанові Верховного Суду від 18.10.2018 у справі №813/481/17 та в постанові від 27.02.2018 у справі №545/808/17, на яку послались суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях.
14. Суди попередніх інстанцій під час розгляду даної адміністративної справи з`ясували, що з рішень та листів відповідача вбачається, що підставами для відмови у наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки, слугували наступні причини: відсутність вільних земельних ділянок в запасі сільської ради; на земельній ділянці генеральним планом передбачено будівництво магазину; запитувана земельна ділянка планується до перерозподілену між учасниками бойових дій АТО.
15. Колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що зазначені причини не відповідають тим підставам для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, що визначені частиною 7 статті 118 ЗК України.
16. Що стосується доводів касаційної скарги, то слід зауважити, що відповідно до норм частини 3 статті 24 Закону №3038-VI (в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин), у разі відсутності плану зонування або детального плану території, затвердженого відповідно до вимог цього Закону, передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб забороняється.
17. Тобто, положення наведеної норми забороняють до затвердження відповідної містобудівної документації саме передачу (надання) у власність чи користування особам земельних ділянок, проте, вказана норма не містить заборони у наданні відповідних дозволів на розроблення проектів землеустрою, які є лише початком процедури відведення певної земельної ділянки у власність чи користування.
18. Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 31.01.2019 у справі №607/4538/16-а.
19. Крім того, за усталеною практикою Верховного Суду, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність не створює для уповноваженого органу обов`язку надати таку земельну ділянку у власність чи у користування відповідної особи у подальшому (постанови Верховного Суду від 11.06.2019 у справі №826/841/17 та від 29.08.2019 у справі №540/2441/18).
20. Таким чином, посилання скаржника на норми частини 3 статті 24 Закону №3038-VI та його аргументи щодо непроведення інвентаризації земель Холоднобалківської сільради та необхідності розподілення вільних земельних ділянок між учасниками бойових дій та особами, прирівняними до них, у першу чергу, відхиляються колегією суддів Верховного Суду, оскільки вказані обставини також не могли слугувати підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки позивачу у власність.
21. Відповідно до частини 2 статті 245 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).
22. За висновками Європейського Суду з прав людини, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005, заява №38722/02).
23. Отже, "ефективний засіб правого захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.
24. Положення Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи №R (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, що були прийняті 11.03.1980 Комітетом Міністрів, передбачають, що під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
25. Отже, дискреція - це елемент управлінської діяльності, пов`язаний з владними повноваженнями та їх носіями - органами державної влади та органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не слід ототожнювати лише з формалізованими повноваженнями, вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Попри те, що на законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень відсутнє, у судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тому, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.
26. Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує останнього вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні. Натомість, застосування такого способу захисту прав, свобод та інтересів позивача як зобов`язання суб`єкта владних повноважень прийняти конкретне рішення, є правильним тоді, коли останній розглянув клопотання заявника та прийняв рішення, яким відмовив у його задоволенні.
27. Тому, можна зробити висновок, що у разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками розгляду звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб`єктом звернення дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення.
28. Якщо ж таким суб`єктом владних повноважень на момент прийняття рішення не перевірено дотримання суб`єктом звернення усіх визначених законом умов або при прийнятті такого рішення суб`єкт владних повноважень дійсно має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов`язати його прийняти рішення з урахуванням оцінки суду.
29. Правові висновки аналогічного змісту у подібних правовідносинах були наведені у постанові Верховного Суду від 16.05.2019 у справі №821/925/18.
30. Колегія суддів Верховного Суду зазначає, що суб`єкт владних повноважень повинен сам виправляти свої помилки і відновлювати права осіб, що звернулися до нього, і щодо яких мали місце порушення. Тим більше після того, як неправомірність його рішення (дії, бездіяльності) встановлено судом.
31. Відповідно до статті 118 ЗК України відповідач був зобов`язаний або надати дозвіл позивачу на розроблення проекту землеустрою, або відмовити у наданні такого дозволу, але на законних підставах.
32. Враховуючи, що позивач звернувся до відповідача зі всіма необхідними документами, судом перевірено підстави відмови та визнано їх такими, що не відповідають закону, а інших підстав відмови не встановлено та зважаючи на неодноразовий характер відмов відповідача у наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки у власність, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що ефективним способом захисту порушеного права є саме зобов`язання відповідача надати позивачу дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в межах села Холодна Балка Біляївського району Одеської області, орієнтованою площею не більше 0,25 га, яка розташована по АДРЕСА_1 (крайня кутова земельна ділянка).
33. Правові висновки аналогічного змісту у подібних правовідносинах були викладені у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №819/654/17.
34. За приписами статті 350 КАС України (в редакції, чинній до 08.02.2020) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.
35. З огляду на наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - залишенню без змін.
Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15.01.2020 №460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", статтями 341, 349, 355, 356, 359 КАС України, суд,