ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 червня 2021 року
м. Київ
справа № 461/838/16-а
адміністративне провадження № К/9901/45185/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Галицького районного суду м.Львова від 14 вересня 2016 року (суддя Лялюк Є.Д.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2017 року (головуючий суддя Запотічний І.І., судді: Довга О.І., Ліщинський А.М.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС про визнання незаконною та скасування постанови у справі про порушення митних правил,
В С Т А Н О В И В :
В лютому 2016 року ОСОБА_1 (далі -позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Львівської митниці ДФС (далі - Митниця, відповідач) про визнання незаконною та скасування постанови у справі про порушення митних правил №2890/20910/15 від 11 грудня 2015 року, якою позивача визнано винним у порушенні митних правил, передбаченому частиною 3 статті 481 Митного кодексу України (далі - МК України), та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000,00 грн.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 посилався на те, що ввезений ним в митному режимі тимчасового ввезення автомобіль є транспортним засобом особистого користування та не є товаром, а посадова особа митного органу, яка щодо нього склала протокол про порушення митних правил, не мала на це повноважень; до того ж у вказаному протоколі та оскаржуваній постанові містяться розбіжності щодо часу перетину митного кордону України.
Постановою Галицького районного суду м.Львова від 14 вересня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2017 року, в задоволенні позову відмовлено.
Приймаючи такі рішення, суди, дослідивши обставини справи та наявні у ній докази, прийшли до висновку про доведеність обставини вчинення ОСОБА_1 порушення митних правил, передбаченого частиною 3 статті 481 МК України, оскільки ним більш ніж на десять діб перевищено річний строк тимчасового ввезення на територію України автомобіля "MAZDA МРV"; при цьому з письмовою заявою про продовження цього строку у зв`язку із виникненням обставин непереборної сили чи особистих обставин позивач до митного органу також не звертався.
Не погоджуючись з прийнятими судами рішеннями, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на те, що вчинення ним порушення митних правил встановлено на підставі незаконно обробленої інформації (даних) інформаційних систем ПІК "Інспектор-2006" та ЄАІС ДМС, які, в свою чергу, не відповідають міжнародним стандартам та стандартам України, просив їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.
Відповідач в письмовому відзиві на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а рішення судів попередніх інстанцій, які він просив залишити без змін, - обґрунтованими та законними.
В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Переглянувши судові рішення та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вказує на таке.
Судами встановлено, що 25 листопада 2015 року в зону митного контролю пункту пропуску "Рава-Руська - Гребенне" митного посту "Рава-Руська" Митниці з Польщі до України в`їхав автомобіль марки "FORD", р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 .
Під час митного контролю вказаного транспортного засобу та внесення даних про нього в ПІК "Інспектор-2006" та ЄАІС ДМС виявилось, що ОСОБА_1 14 вересня 2014 року через пункт пропуску "Шегині - Медика" митного посту "Мостиська" ввіз на митну територію України автомобіль марки "MAZDA МРV", VIN НОМЕР_2, р.н. НОМЕР_3 ; при цьому у вказаних інформаційних ресурсах станом на 25 листопада 2015 року відсутня інформація щодо вивезення вказаного транспортного засобу за межі митної території України.
В період з 14 вересня 2014 року до 25 листопада 2015 року ОСОБА_1 з приводу продовження терміну перебування ввезеного ним автомобіля на території України або існування щодо нього обставин, визначених частиною 1 статті 460 МК України, до Митниці не звертався.
Від надання пояснень з приводу невивезення ним в строки, встановлені частиною 1 статті 380 МК України, вказаного автомобіля ОСОБА_1 відмовився.
Суди встановили, що ніяких доказів аварії або дії обставин непереборної сили у відповідності до вимог статті 460 МК України ОСОБА_1 до митного органу не надав.
25 листопада 2015 року посадовою особою Митниці у відношенні позивача складено протокол про порушення митних правил №2890/20910/15, а в подальшому 11 грудня 2015 року - винесено постанову у справі про порушення митних правил №2890/20910/15 (отриману позивачем 26 січня 2016 року), відповідно до якої громадянина Республіки Польща ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого частиною 3 статті 481 МК України, і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу розміром 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 17 000,00 грн.
21 грудня 2015 року постанова про порушення митних правил оскаржена позивачем до ДФС України, яка постановою від 15 січня 2016 року залишила її без змін, а скаргу - без задоволення.
Не погодившись із прийнятою Митницею постановою, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом у даній справі.
В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом пунктів 57, 58 частини 1 статті 4 МК України товари - будь-які рухомі речі, у тому числі ті, на які законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електропередачі; транспортні засоби - транспортні засоби комерційного призначення, транспортні засоби особистого користування, трубопроводи та лінії електропередачі.
Згідно із частиною 1 статті 380 МК України тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено органами доходів і зборів з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів. Обов`язковою умовою допуску зазначених транспортних засобів до тимчасового ввезення на митну територію України є реєстрація цих транспортних засобів в уповноважених органах іноземних держав, що підтверджується відповідним документом.
Відповідно до статті 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Частиною 3 статті 481 МК України передбачено, що перевищення строку тимчасового ввезення товарів на митну територію України або строку тимчасового вивезення товарів за межі митної території України більше ніж на десять діб тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом (частина 1 статті 460 МК України).
Згідно зі статтею 490 МК України протокол про порушення митних правил мають право складати: 1) посадові особи, які відповідно до посадових інструкцій уповноважені здійснювати митний контроль, митне оформлення і пропуск товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України і які безпосередньо виявили порушення митних правил; 2) посадові особи органів доходів і зборів, які згідно з посадовими обов`язками мають таке право; 3) інші посадові особи, уповноважені керівником центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або керівником митниці.
Як вже вказувалось в цій постанові, встановили суди та фактично не заперечується позивачем, 25 листопада 2015 року ним ввезено на митну територію України автомобіль марки "FORD", р.н. НОМЕР_1 й під час здійснення митного контролю посадовими особами Митниці з`ясовано, що ним же 14 вересня 2014 року в митному режимі тимчасового ввезення ввезено до України автомобіль марки "MAZDA МРV", VIN НОМЕР_2, р.н. НОМЕР_3, при цьому станом на 25 листопада 2015 року інформація щодо його вивезення, поміщення в інший режим або існування щодо нього обставин, визначених частиною 1 статті 460 МК України, відсутня та із заявами щодо продовження митного режиму ОСОБА_1 до Митниці не звертався, у зв`язку із чим суди попередніх інстанцій прийшли до висновку про наявність в діях позивача ознак порушення митних правил, передбаченого частиною 3 статті 481 МК України.
Разом з тим, судами з посиланням на положення пунктів 57, 58 частини 1 статті 4 та статтю 490 МК України і посадову інструкцію старшого державного інспектора ВМО №2 митного посту "Рава-Руська" Митниці спростовано доводи ОСОБА_1 про те, що ввезений ним в митному режимі тимчасового ввезення автомобіль є транспортним засобом особистого користування та не є товаром, а посадова особа митного органу, яка щодо нього склала протокол про порушення митних правил, не мала на це повноважень.
Стосовно розбіжностей в протоколі про порушення митних правил та оскаржуваній постанові щодо часу перетину позивачем митного кордону України ("близько 15:00" та "близько 15:45"), то суди визначили, що вони є лише неточностями й не спростовують факту порушення ОСОБА_1 митних правил як такого.
Враховуючи викладене вище в сукупності, суди попередніх інстанцій у справі, що розглядається, прийшли до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Доводи ж касаційної скарги не спростовують мотивів, покладених судами в основу оскаржуваних рішень, й не свідчать про неправильне застосування ними норм матеріального права або ж порушення процесуальних норм.
Зокрема, стосовно тверджень ОСОБА_1 про те, що вчинення ним порушення митних правил встановлено на підставі незаконно обробленої інформації (даних) інформаційних систем ПІК "Інспектор-2006" та ЄАІС ДМС, які, в свою чергу, не відповідають міжнародним стандартам та стандартам України, то згідно зі статтями 31 та 32 МК України проведення передбачених цим Кодексом митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється з використанням інформаційних технологій, у тому числі заснованих на інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних системах, і засобів їх забезпечення; впровадження інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем здійснюється відповідно до міжнародних стандартів та стандартів України й під час їх впровадження органи доходів і зборів проводять консультації з усіма безпосередньо заінтересованими сторонами; у державній митній справі можуть застосовуватися інформаційні, телекомунікаційні та інформаційно-телекомунікаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані органами доходів і зборів; інформаційні, телекомунікаційні та інформаційно-телекомунікаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані органами доходів і зборів, є державною власністю і закріплюються за відповідними органами доходів і зборів; можливість використання для здійснення державної митної справи інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем і засобів їх забезпечення, а також порядок і умови їх застосування визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику; відповідність національним стандартам інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем і засобів їх забезпечення підтверджується відповідно до законодавства.
Так, Наказом Державної митної служби України від 04 листопада 2010 року №1341 затверджено Положення про Єдину автоматизовану інформаційну систему Державної митної служби України, яке розроблене відповідно до Митного кодексу України, Законів України "Про інформацію", "Про Національну програму інформатизації", "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах", "Про телекомунікації", "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про державну таємницю", "Про науково-технічну інформацію", Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 червня 1997 року №574 (зі змінами), Концепції (основи державної політики) національної безпеки України, Концепції технічного захисту інформації в Україні, а також визначає структуру, порядок функціонування Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України, її складові та призначення.
Водночас з метою створення сприятливих умов для реалізації в Державній митній службі багатофункціональної комплексної системи "Електронна митниця", вдосконалення механізму проведення митного оформлення товарів та інших предметів, забезпечення всебічного застосування новітніх інформаційних технологій наказом Державної митної служби України від 25 січня 2007 року №48 в митній службі впроваджено експлуатацію програмно-інформаційного комплексу "Інспектор-2006".
Таким чином, використання в митних органах під час здійснення митного контролю інформаційних систем ПІК "Інспектор-2006" та ЄАІС ДМС передбачено нормативно-правовими актами.
Відповідно до частин 1 та 4 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 327, 341, 345, 349, 350, 355 КАС України, Суд